Виробництва збірного залізобетону

ІІ. Огляд існуючих конструкцій обладнання для формування залізобетонних виробів. Вироби із збірного залізобетону можна виготовляти 3-ма основними способами: агрегатний, конвеєрний, стендовий. 2.1. Агрегатний спосіб виробництва. Виробництво збірного залізобетону включає в себе наступні основні процеси приготування бетонної суміші; виготовлення арматурних елементів; формування виробів; твердіння бетону; розпалублення виробів; їх опорядження; комплектування будівельних деталей для підвищення їх заводської готовності. Рис. 2.1. Технологічна схема виробництва збірного залізобетону при агрегатному способі виробництва I – пост розпалювання виробів та чищення форм; ІІ – пост армування; ІІІ – пост формування; IV – пост ТВО. 1 – бетоноукладач; 2 – мостовий кран; 3 – віброплощадка; 4 – форма з бетонною сумішшю; 5 – пропарювальна камера; 6 – арматурні елементи виробу; 7 – місце складування форм; 8 – самохідний візок; 9 – стенд для розпалублення і очищення форм. Після закінчення ТВО виріб мостовим краном переміщується на пост розпалублення, очищення і змащування форм. Після розпалублення проводяться доводочні роботи і готовий виріб кладеться на візок і доставляється на склад готової продукції. Форми очищуються, змащуються і краном транспортуються на пост армування. На цьому посту у форму встановлюють арматурні елементи. Форма з арматурою переноситься на пост формування. Тут з допомогою бетоноукладача вкладається та розрівнюється бетонна суміш. Далі на вібромайданчику відбувається ущільнення бетонної суміші. Форма із відформованим виробом прямує в агрегат теплової обробки (в даному проекті камера). Після теплової обробки виріб розпалублюється. Таким чином при агрегатному способі виробництва всі частини процесу виробництва здійснюються на спеціалізованих постах, обладнаних відповідними машинами. Форми з виробами для виконання технологічних операцій послідовно переміщуються від поста до поста з допомогою мостового крана. Час перебування форми на кожному посту залежить від обсягу робіт, що виконуються на одній стадії процесу. При агрегатному способі виробництва найдоцільнішою є така організація процесу, при якій затрати часу на кожному посту однакові. Це створює ритмічну роботу лінії і виключає технологічні перерви. Основним недоліком даного способу виробництва є те, що необхідно переміщувати форму із виробами від поста до поста. Це породжує необхідність посилення конструкції форм, внаслідок чого збільшується їх вага і відповідно вантажопідйомність підйомно-транспортного обладнання. 2.2. Конвеєрний спосіб виробництва. Це замкнуте технологічне кільце, в якому форми переміщуються від одного спеціалізованого технологічного поста до іншого послідовно із заданою швидкістю. Інакше кажучи, поділом технологічного процесу на окремі операції з певним ритмом. Переміщення може бути пульсуючим або безперервним. За кожним постом закріплюють обладнання та ланку робітників для виконання певної роботи на ньому. Розділяють конвеєри крокової (візкової) та безперервної дії (пластинчасті). На заводах збірного залізобетону широкого розповсюдження отримали візкові конвеєри крокової дії. Виробництво виробів здійснюється на піддонах (рис.2.2.), які утворюють безперервну конвеєрну лінію із 10...15 постів, які обладнані машинами для виконання технологічних операцій. Виготовлення виробів проходить з ритмом, що дорівнює 6...20 хв., швидкість переміщення від 0,6 до 1,5 м/с. Число постів на конвеєрах від 6 до 15. Головною умовою ефективного здійснення конвеєрного виробництва є однакові витрати часу для виконання робіт на кожному посту; після закінчення цього часу форми переміщують до іншого робочого поста. Цей період називається ритмом конвеєра. Число постів конвеєра залежить від виду виробів та ступенем їхнього опорядження. Візкові конвеєрні лінії відрізняють між собою формовочним устаткуванням та способом теплової обробки виробів та поділяються в залежності від типу теплових агрегатів на: - конвеєрні лінії із щільними підземними камерами та надземними; - з камерами вертикального типу; - з безкамерною тепловою обробкою виробів у пакетах термоформах. Камери теплової обробки є частиною замкненого конвеєрного кільця. Коли відформований виріб потерпає до камери тепловологісної обробки, одночасно з камери виштовхується піддон-візок із виробом, який пройшов теплову обробку. Конвеєрний метод виготовлення залізобетонних виробів дає можливість запровадити комплексну механізацію і автоматизацію технологічних процесів, значно підвищити продуктивність праці та збільшити випуск готової продукції при найбільш повному і ефективному використанні технологічного обладнання. Рис. 2.2. Схема конвеєрної технологічної лінії по виготовленню панелей внутрішніх стін з вертикальною камерою 1 – пост очищення і змазування форм; 2 – укладання керамічної плитки; 3 – встановлення арматури; 4 – вкладання та ущільнення бетону; 5 – пост заглажування; 6 – самохідний візок; 7 – вертикальна камера; 8 – форми з виробами; 9 – гідропідйомники; 10 – передаточний візок; 11 – розпалубка; 12 – рольганг. Конвеєрний спосіб дозволяє створити могутній механізований поточний процес, який особливо ефективний при серійному випуску однотипних виробів: панелей перекриття, колон і ригелів промислових будинків, зокрема панелей внутрішніх стін. Недоліком конвеєрних технологічних ліній є висока металоємкість. Панелі зберігають у вертикальному положенні на дерев’яних підкладках, транспортують на спеціалізованих панелевозах, обладнаних струбцинами, що забезпечують їх нерухомість.