Курсова робота - Тепловий розрахунок теплогенератора ДКВР 10-1,4

Зміст
1.Основні вихідні данні
2. Коротка характеристика теплогенератора типу ДКВР
3.Теплота згорання палива
4. Вибір типу та основні характеристики топочного устрою
5. Вибір коефіцієнту надлишкового повітря та присосів в газоходах теплогенератора
6. Розрахунок теоретичних об’ємів повітря та продуктів спалення (при α=1)
7. Розрахунок дійсних об’ємів повітря та продуктів спалювання (при α>1)
8. Ентальпія повітря та продуктів спалювання
9. Тепловий баланс теплогенератора та витрати пального
10. Розрахунок теплообміну в топці
11. Розрахунок конвективного пучка
12. Розрахунок водяного економайзера
13. Перевірочний тепловий баланс теплогенератора
Список використаної літератури

Стаціонарні парові теплогенератори ДКВР (двобарабанні, водотрубні, реконструйовані) з природною циркуляцією води мають два барабани: верхній (довгий) і нижній (короткий), а також екрановану топічну камеру, розташовану під передньою половиною верхнього барабана. Бокові стінки топочних камер покриті екранами з гладких труб, а у теплогенераторів виробничою потужністю 10 т/год, крім цього, встановлено фронтовий і задній екрани. Теплогенератори типу ДКВР камерами топками з газомазутними горілками. Ці теплогенератори також можна використовувати для пошарового спалювання твердого палива, для чого потрібно використовувати напівмеханічну або механічну топку.
Верхній барабан в передній частині з’єднаний екранами труб з двома колекторами, в задній частині – з’єднаний з нижнім барабаном пучком кип’ятильних труб, котрі створюють розвиту конвективну поверхню нагрівання. Труби конвективного пучка розташовані в коридорному порядку. Топочна камера ділиться шамотною перегородкою на дві частини: власну топку і камеру догорання. При наявності камери догорання зникає небезпека затягування полум’я в котельній пучок, а також знижується втрата теплоти з хімічним і механічним недопалюванням. Між першим та другим рядом труб котельного пучка встановлюється ще одна перегородка, Котра відокремлює котельний пучок від камери догорання. Таким чином, перший ряд труб котельного пучка являється заднім екраном камери догорання.
Всередині котельного пучка знаходиться чугунка перегородка, котра ділить його на перший та другий газоходи. Димові гази виходять з топки через спеціальне вікно, яке розташоване в правому куті її задньої стінки, проходять камеру догорання з права вліво і поступають в котельний пучок, омиваючи його поперечними горизонтальними потоками. Живильна вода подається в теплогенератор на рівень воли в верхній барабан, звідки вона по двом опускним трубам потрапляє в колектори бокових екранів. По трубам останніх рядів кип’ятильного пучка, розташованим в другому газовідводі, вода поступає із верхнього в нижній барабан. Паро-рідинна суміш, яка утворилась в процесі спалювання палива, поступає в верхній барабан, де за допомогою спеціальних сепараційних пристроїв пар відділяють від води.
При наявності пароперегрівача частина кип’ятильних труб не встановлюється, пароперегрівач розташовується в першому газовідводі після другого і третього ряду кип’ятильних труб. Його виконують в виді вертикального змійовика із стальних труб.
Теплогенератори типу ДКВР досить чутливі до якості води, тому вода, яку використовують для їх підживлення, повинна проходити пом’якшення та деаерацію. Робота теплогенеруючих установок з теплогенеаторами типу ДКВР легко піддається автоматизації, особливо при спалюванні рідкого та газоподібного палива. При спалювані мазуту чи газу надлишок повітря значно менший, ніж при спалюванні твердого палива, тому зменшується об’єм продуктів згорання, що дозволяє підвисити виробництво пари теплогенератора на 40-50 %.
Коефіцієнт корисної дії теплогенераторів ДКВР при наявності низькотемпературних хвостових поверхонь нагріву при спалюванні рідкого та газоподібного палива досягає 90 %, при спалюванні бурих та кам’яних вугіль – 80…85 %, при спалюванні антрациту не перевищує 70% із-за високих значень втрат теплоти від механічної повноти згорання.
В якості низькотемпературної хвостової поверхні нагріву до теплогенератора типу ДКВР, як правило, використовують чугунці водяні економайзери системи ВТІ із ребристих труб. Економайзер представляє собою систему ребристих труб, зібрану в колону, яка складається з декількох горизонтальних рядів. На кінцях економайзерних труб знаходяться квадратні приливи-фланці, дещо більшого розміру, ніж ребра на трубі (відповідно 150х150 мм 146х146 мм). Ці фланці після збірки економайзера утворюють дві металічні стінки. Газохід економайзера відокремлюється від оточуючого середовища з двох сторін цими стінками, і з двох других сторін цегляною кладкою або обшивкою. Економайзерні труби з’єднуються чавунними деталями – калачами, приєднаними до труб фланцями.
Вода з підживлювальної лінії подається в одну з крайніх труб економайзера, а потім слідом проходить по всім його трубам, після чого поступає в верхній барабан теплогенератора. Рух води з гори вниз не допускається в разі попередження гідравлічних ударів. Димові гази в водяному економайзері доцільно направляти зверху вниз, так як при цьому покращуються умови теплообміну, в результаті чого знижується температура димових газів за економайзером. Температура димових газів за тепло генераторами типу ДКВР (перед економайзером). В залежності від виду зпалювального палива, складає 280…340 °С, після економайзера 140…180 °С.