%20%20%20%20%20
Найдено совпадений - 211 за 0.00 сек.
31. Газопостачання населеного пункту | AutoCad
Далі викреслюємо ще одну схему мережі низького тиску проставляємо розрахункові точки, виписуємо довжини ділянок, виписуємо шляхові та вузлові витрати газу.
Розподіляємо потоки газу по ділянках мережі. Визначаємо транзитні витрати ( на кінцевих ділянка дорівнюють 0). Всім витрати наносимо на схему.
Згідно з ДБН<1, додаток Є] втрати тиску в газопроводах низького тиску повинна становити не більше 1800 Па, в розподільчих трубопроводах 1200 Па, для ввідних трубопроводів 600 Па.
Для знаходження діаметрів ділянок, визначаємо питомі втрати тиску на 1м довжини в різних напрямках від ГРП від найбільш віддалених точок кінцевих, або нульових.
Таблиця 13. Розрахунок питомих втрат тиску
Напрямок руху газу Сума довжин ділянок, м Питомі витрати тиску Па/м
ГРП-0-6-1 25+210+190 2,567
ГРП-0-6-5 25+210+250 2,249
ГРП-0-6-11-10 25+210+200+250 1,593
ГРП-0-6-11-12-15 25+210+200+250+200 1,233
ГРП-0-6-11-14-17 25+210+200+200+250 1,233
ГРП-0-6-11-14-15 25+210+200+200+250 1,233
ГРП-0-7-2 25+40+190 4,278
ГРП-0-7-8-3 25+40+240+190 2,204
ГРП-0-7-8-9-4 25+40+240+230+190 1,505
ГРП-0-7-12 25+40+200 4,117
ГРП-0-7-8-13-12 25+40+240+200+240 1,464
ГРП-0-7-8-13-16-15 25+40+240+200+200+240 1,154
Гідравлічний розрахунок мережі низького тиску наведений в табличній формі та ув’язки кілець (додаток Д, табл..14).
Розрахунок відгалужень в низькому тиску наведений в табличній формі (табл..15).
Таблиця 15. Гідравлічний розрахунок відгалужень при
низькому тиску
№ діл. l, м Пит . витр. тиску Vp, м³/год d*s факт. витрата ∆Р/l Втрати тиску, ∆Р, Па Тиск, Па
ГРП-0 25 1,154 499,8 219*6 0,7 19,25 2980,75
тиск в т.6 2703,55
6-1 190 4,32 19 57*3 2 418 2285,55
6-5 250 3,29 23,88 57*3 2,8 770 1933,55
тиск в т.11 2505,55
11-10 250 2,57 18,89 57*3 1,8 495 2010,55
тиск в т.14 2219,55
14-17 250 1,53 10,13 57*3 0,5 137,5 2082,05
тиск в т.7 2919,15
7-2 190 5,35 15,01 48*3,5 3 627 2292,15
тиск в т.8 2734,35
8-3 190 4,47 14,25 48*3,5 3 627 2107,35
4-9 190 2,45 6,84 42,3*3,2 1,8 376,2 2278,95
9-8 230 2,45 21,96 57*3 1,8 455,4 1902,75
2. Розрахунок внутрішнього газопроводу
Система газопостачання будинків призначена для безперервної подачі газу споживачам.
Система газопостачання будинку складається з газопроводу-вводу, ввідного газопроводу, стояків, квартирних розводок, газових приладів і арматури. Газопроводи, які прокладаються всередині будинків передбачається з сталевих труб.
Вводи необхідно передбачати в нежилі приміщення, доступні для оглядута з глухої стіни. Прокладку необхідно здійснювати над вікнами на висоті 2,6м та під балконами і лоджиями. Для захисту газопроводів встановлюють футляри в місцях перетину труб з будівельними конструкціями.
Для обліку газу необхідно передбачити газовий лічильник.
Газопроводи, які прокладено всередині будинку передбачено із сталевих водогазопровідних труб по ГОСТу 3262-75*. В даному курсовому проекті прийнято таку схему: після вводу газу в будинок по його периметру вище вікон першого поверху прокладено газові труби – магістраль, а до них підключають вводи газопроводів у кожне приміщення, в яких встановлені газові прилади. Так як будинок п’ятиповерховий для газифікації прокладено газові стояки. Їх встановлено у кухнях. Прокладання газопроводів всередині будинків передбачено відкритими. Вимикальні пристрої встановлено перед кожним газовим приладам і лічильниками. Перехід газопроводів через будівельні конструкції виконано в сталевих футлярах – гільзах, а простір між ними і газопроводами ущільнено негорючими матеріалами.
Для курсового проекту на кухні влаштовуємо вентблоки, для кухні-їдальні витрата L90м3/год. Приймаємо вентблоки БВ 2-28: 220×470 (8 шт.) та димові канали 220×220.
Газове обладнання розміщено у відповідності з паспортною характеристикою.
Визначаємо тип газової плити яка буде використовуватися в кухнях. Оскільки об’єм кухонь більше за 15 м3 то приймаємо 4-ох камфорочні плити. Оскільки проектується система газопостачання в I-ому районі забудови то квартиру буде обладнано газовими лічильниками та газовими плитами.
Дата добавления: 28.11.2013
|
|
 32. Курсовий проект - Розрахунок технологічного маршруту виготовлення деталі "Установочний диск" | Компас
Вступ
1. Технологічний маршрут
2. Розрахунок припусків
3. Розрахунок токарної операції
4. Розрахунок шліфувальної операції
5. Розрахунок свердлильної операції
6. Розрахунок свердлильної операції
7. Розрахунок похибки базування кондуктора
Висновок
Список використаної літератури
Додатки
Технологічний маршрут виготовлення установочного диска:
В даній курсовій роботі мною розроблено технологічний процес обробки заданої деталі, вибраний необхідний ріжучий і вимірювальний інструмент, складені операційні ескізи обробки, розроблені схеми і конструкції необхідних пристосувань, вибрана заготовка і раціональний режим різання і визначені технічні норми часу обробки.
В курсовій роботі я закріпив та поглибив знання отримані під час вивчення предметів технічного курсу, засвоїв принципи проектування технологічних процесів механічної обробки деталі з урахуванням конкретних експлуатаційних та технологічних умов.
Дата добавления: 29.01.2014
|
 33. Дипломний проект (коледж) - Цех по збору електрообладнання 14,9 х 30,0 м в м. Донецьк | AutoCad
Район будівництва характеризується такими мiсцевими і клiматичними умовами:
1. Розрахункова температура найбільш холодної доби -230С (ДБН В.2.1.2-2:2006).
2. Ґрунти - суглинки, непросадочні
3. Глибина промерзання ґрунтів - 900 мм (ДБН В.2.1.2-2:2006).
4. Зона вологості - суха (ДБН В.2.1.2-2:2006).
5. Снігове навантаження – 1,5 кПа (ДБН В.2.1.2-2:2006 «Навантаження та впливи»)
6. Вітрове навантаження – 0,5 кПа (ДБН 2.06.01-2006 «Навантаження та впливи»)
7. Сейсмічність - 6 балів.
8. Напрямок переважаючих вітрів (ДБН В.2.1.2-2:2006)
літніх - північно-західних;
зимових - південно-східних.
9. Ступень вогнетривкості - 2.
10. Рельєф місцевості – спокійний.
11. Розрахункова температура найбільш холодної п'ятиденки -230С
12. Інженерно-геологічні умови - звичайні.
13. Орієнтація - широтна.
14. Швидкісний напір вітру – 35 кгс/м (табл. 5, карта 2, стор. 9).
15. Кліматичний район будівництва – ІІІВ.
16. Клас будинку ІІ.4.
Проектована двоповерхова будівля з підвалом має в плані складну конфігурацію, розмірами в плані 14,9х30м. Висота першого 3,3 метра, другого поверху 2,7 метра, підвалу 3,3 метра. У будівлі запроектовані сходи в підвал та міжповерхові сходи.
На першому поверсі (відм. 0,000) розміщені: участок комплектації, електромонтажний участок, топочна, електрощитова, кімната прийому їжі, гардеробна, санвузли, душові, кімната чистого спецодягу,коридор, кімната притирального інвентаря, приміщення охорони, кімната майстрів, тамбур, сходова клітина.
На другому поверсі (відм. +3,300) розміщені: машбюро, коридори, бухгалтерія, кабінет головного інженера, кімната переговорів, кімната секретаря, кабінет директора, кімната відпочинку, відділ постачання, кошторисний відділ, кабінет головного енергетика, технічний відділ, кабінет зам. директора, санвузли, хол, кімната інвентаря.
На цокольному поверсі (відм.-3,300) розміщені: кладова готових виробів, кладова комплектуючих, тамбур, сходова клітина.
Техніко-економічні показники
1. Площа забудови 548,24м2
2. Жила площа 1376,76м2
3. Будівельний об’єм 2904,96м3
По конструктивній схемі будинок відноситься до будинків з поперечним та повздовжнім розміщенням несучих стін й спиранням збірних залізобетонних плит по двом сторонам. Фундаменти – стрічкові збірні з залізобетонних плит по ГОСТ 13580-75 і збірних бетонних блоків по ГОСТ 13579-78 та монолітні фундаменти під колони розмірами 2000х2000 та 600х600 мм.
Зовнішні стіни товщиною 400 мм з шлакоблоку.
Перекриття із збірних багатопустотних залізобетонних плит товщиною 300мм.
Східці по металевому каркасу зі збірними сходовими ступенями.
Перегородки 120 мм з цегли М150 на розчині М75 та із гіпсокартону товщиною 80 мм по каркасу.
Покрівля виконана з наплавляючого руберойду.
Несучі конструкції будинку забезпечують його просторову жорсткість.
Дата добавления: 14.04.2014
|
34. Схема питного молока | Компас
Дата добавления: 13.06.2014
|
35. Проект FARM | Компас
2. Система газоснабжения
Источники газоснабжения
Подключение осуществляется от существующего ГРПБ-100В на базе регулятора РДБК-25, расположенному на территории.
В качестве топлива используется природный газ с низшей теплотой сгорания Q = 24018 кДж/м3 (7970 ккал/м3)
Плотностью = 0,69 кг/м3. Газ одорирован.
Схема газоснабжения.
Проектом предусмотрено строительство газопровода низкого (Г1) давления по территории .
Диаметр газопровода определен согласно гидравлическому расчету, выполненному в данном заказе.
Газопроводы.
Наружные газопроводы.
Газопровод низкого (Г1) давления из стальных труб.
К прокладке приняты трубы стальные электросварные группы В по ГОСТ10704-91, изготовленные из качественной углеродистой стали 10 по ГОСТ1050-88, прошедшие испытания гидравлическим давлением на заводе-изготовителе.
Способ прокладки газопровода – надземный, по опорам и зданию производственного цеха.
Фасонные части на газопроводе приняты заводского изготовления - крутоизогнутые, гнутые или сварные.
Повороты газопроводов в вертикальной и горизонтальных плоскостях при углах до 60 достигаются за счет упругого изгиба газопровода.
Соединение труб предусматривается на сварке. Типы, конструктивные элементы и размеры сварных соединений должны соответствовать ГОСТ 16037-80.
Контроль качества сварных стыков, а также испытания газопроводов на прочность и плотность следует выполнить в соответствии с требованиями ДБН В.2.5-20-2001 "Газоснабжение".
Испытательное давление, для надземного газопровод низкого (Г1) давления до 0,005 МПа, на прочность 0,30 МПа, продолжительностью 1ч.
Испытательное давление, для надземного газопровод низкого (Г1) давления до 0,005 МПа, на герметичность 0,10 МПа, продолжительностью 0,5 ч.
Отключающие устройства.
Проектом предусмотрено установка отключающих устройств, задвижек в надземном исполнении, на выводах из ГРПБ.
Места установки отключающих устройств указаны на плане газопровода. Количество запорной арматуры по диаметрам приведены в ведомости объемов строительных и монтажных работ.
Защита газопровода от коррозии.
Защита стальных газопроводов от коррозии выполнить в соответствии с требованиями ДСТУ Б В.2.5-29:2006 и инструкции 320.03329031.008-97.
Надземный газопроводы покрываются двумя слоями эмали ХВ-124 ГОСТ10144-89 по двум слоям грунтовки ГФ-021 ГОСТ25129-82. Цвет эмали принять желтый.
Организация службы эксплуатации.
После завершения строительства газопровод и сооружения на нем решением приемочной комиссии вводится в эксплуатацию. Комиссия в своей работе руководствуется положением ДБН А.3.1.-3-94 "Приемка в эксплуатацию законченных строительством объектов. Основные положения",
ДБН В.2.5.-20-2001г. "Газоснабжение", "Правила безопасности систем газоснабжения Украины" и другими действующими нормативными документами.
Бесперебойное газоснабжение потребителей, постоянный технический надзор за газовым хозяйством, проведение планово - предупредительных ремонтов и ревизий газопровода, контроль за учетом расхода газа, принятие мер к предупреждению и ликвидации аварий возлагается на ОАО "Николаевгаз", на баланс которого после окончания строительства передается газопровод.
Задачи газовой службы, ее структура и численность устанавливаются "Положением о газовой службе", утвержденным руководителем предприятия, согласованным с местным органом газового надзора. Техническое обслуживание и ремонт объектов газового хозяйства должны выполняться в объеме и в сроки, установленные "Правилами безопасности систем газоснабжения Украины".
Мероприятия по энергосбережению.
Основные технические решения по проектируемым системам (оборудование, схемы, гидравлические режимы) приняты по условиям рационального использования энергоресурсов.
Проектные решения по автоматики, регулированию автономного источника обеспечивают оптимальный тепловой режим здания, поддержание расчетного гидравлического режима системы отопления и горячего водоснабжения, экономное и безопасное использование газа.
Расчет толщины и материала ограждающих конструкций произведен по нормированной плотности теплового потока через изолированную поверхность с целью сокращения потерь тепловой энергии.
Охрана труда и техники безопасности.
Все строительно-монтажные работы вести в соответствии с требованиями ДБН В.2.5-20-2001 "Газоснабжение", соответствующих глав части 3 ДБН А.3.1-5-96 "Организация строительного производства", в том числе СНиП Ш -4-80 "Техника безопасности в строительстве".
Персонал связанный с обслуживанием и ремонтом газового хозяйства и выполнением газовых работ, должен быть обучен безопасным методам ведения работ. Работающие должны обеспечиваться спецодеждой, спецобувью, индивидуальными средствами защиты, инструментами и приспособлениями, обеспечивающими безопасные условия труда.
В газовом хозяйстве составляются инструкции по охране труда и пожарной безопасности по видам работ и профессиям, которые устанавливают правила выполнения работ и поведения в производственных помещениях и на территории объектов газового хозяйства применительно к видам работ с учетом местных условий.
Персонал, занятый эксплуатацией и ремонтом систем газоснабжения, должен проходить инструктаж по вопросам безопасности труда, фиксируемый в журнале.
Дата добавления: 29.07.2014
|
36. Розрахунок щеплення ГАЗ-53 | Компас
Вступ
Задачею курсового проектування являється створення машини або механізму, які повністю відповідала б потребам народного господарства, що дає найбільший економічний ефект і які мали б найбільш високі техніко-економічні експлуатаційні властивості. Головними показниками являються: висока продуктивність, економність, міцність, надійність, мала вага і металоємкість, габарити, енергоємність, об'єм і вартість ремонтних робіт, витрати на оплату праці і т.д.
Проектуючи автомобіль, конструктор повинен добавити збільшення її рентабельності і підвищення економічного ефекту за весь період експлуатації. Збільшення економічного ефекту залежить від великого комфорту технологічних, організаційно-продуктивних і експлуатаційних факторів. При проектуванні автомобіля його конструкції придають відповідні властивості, які прийнято називати потенціальними. Ступінь реалізації таких властивостей, а відповідно і якостей виробу, залежить від рівня конструкторської переробки, прийнятої технології його виготовлення та використаних матеріалів.
Для обговорення можливості використання того чи іншого автомобіля в заданих умовах експлуатації, вироблений ряд критеріїв, які дозволяють об'єктивно оцінити відповідність існуючої чи перспективної конструкції автомобіля представленим вимогам. В основі критерій, характеризуючих ефективність експлуатації автомобіля, використовують відносність затрат на перевезення 1т вантажу.
Транспорт можна вважати однією з головних галузей економіки, тому вдосконалення транспортних засобів потрібно вважати першочерговою задачею.
Конструкція автомобіля постійно вдосконалюється. До автомобіля пред’являються все більш жорсткі вимоги. Це підвищення економічності, динамічності, зменшення власної ваги, підвищення активної та пасивної безпеки, підвищення екологічності та комфортабельності.
Все більше і більше сучасних автомобілів обладнані електронною та мікропроцесорною технікою для керування.
Автомобіль – це джерело забруднення навколишнього середовища, тому все більше і більше відводиться уваги автомобілям на альтернативному виді палива. Це електроавтомобілі, автомобілі, які працюють на природному газі, на водні.
В останній час на автомобілях широко використовуються пластмаси та композитні матеріали. Це дозволяє значно зменшити масу автомобіля, підвищити економність та уникнути такого явища як корозія. Однак досягнення високих експлуатаційних - технічних властивостей автомобілів зв’язане з деяким загальним ускладненням їх конструкції, яка пред’являє більш високі вимоги до організації и рівня експлуатації.
Вантажні автомобілі ГАЗ по мірі розвитку їх випуску відіграють все більш важливу роль в народному господарстві нашої країни. Знання характеристик, будови і роботи основних агрегатів і систем, технології технічного обслуговування дозволить водіям, робітникам автомобільного транспорту більш повністю використовувати технічні можливості автомобілів в процесі його експлуатації
1 Аналіз вихідних даних та розробка компонувальної схеми автомобіля
1.1 Вибір і обгрунтовування основних параметрів автомобіля.
Розраховуємий тип автомобілів (вантажні автомобілі загального призначення) – це автомобілі середньої вантажопідйомності (від 2 до 5 тон), які використовуються для міських та позаміських перевезень. Ці автомобілі призначені для перевезення будь-яких видів вантажів і мають кузов типу платформа, фургон, або спеціально обладнаний кузов. Найбільш поширені моделі даного класу це: ГАЗ-52, ГАЗ-53А, ГАЗ-66 та інші аналоги.
Автомобілі ГАЗ–52, ГАЗ–53А мають колісну формулу 4х2, проте використовується також модель з 4х4 - автомобіль ГАЗ-66. Це автомобіль підвищеної прохідності, який призначений для експлуатації в погіршених шляхових умовах та умовах бездоріжжя.
ГАЗ–53А – це вантажний автомобіль з кабіною, розташованною за двигуном і кузовом типу платформа або фургон. Задньоприводний, встановлюється двигун ЗМЗ-53 (карбюраторний, типу V-8, з робочим об’ємом 4,25 л і потужністю 84,6 кВт).
ГАЗ–52 – це вантажний автомобіль з кабіною, розташованною за двигуном і кузовом типу платформа або фургон. Задньоприводний, встановлюється двигун ЗМЗ-52 (карбюраторний, типу R-6, з робочим об’ємом 3,5 л і потужністю 62 кВт).
ГАЗ-66 – це вантажний автомобіль з кабіною, розташованною над двигуном і кузовом типу платформа або фургон. Задньоприводний, встановлюється двигун ЗМЗ-53 (карбюраторний, типу V-8, з робочим об’ємом 4,25 л і потужністю 84,6кВт).
Автомобіль – самоскид “ГАЗ – 53Б” випускається Саранським заводом автосамоскидів з 1966 р. на базі автомобіля “ГАЗ – 53А”, який випускався Горьківським автомобільним заводом з 1965року. Він має двох дверну суцільнометалеву кабіну з двома дверима та двома місцями для сидіння. Призначення даного автомобіля – перевезення вантажів . Кузов автомобіля - металева платформа зі знімними надставними бортами. Розвантаження на три сторонни. Технічні характеристики автомобіля ГАЗ – 53Б представлені в таблиці 1.1
У якості палива на автомобілі використовується бензин А-76 (ГОСТ 2084 - 67).
Паливний бак автомобіля розташований під кабіною автомобіля і займає горизонтальне положення .
На автомобілі ГАЗ – 53А використовуються камерні діагональні шини розміром 8,25 R 20 (240 R 508). Колеса є дискові з ободом 152Б – 508 (6,0 Б 20) з розрізними бортовими кільцями.
Тиск повітря в шинах
- передніх коліс, кПа (кгс/см2) 280 (2,8)
- задніх коліс, кПа, (кгс/см2) 430 (4,3)
Таблиця 1.1 - Технічні характеристики автомобіля ГАЗ – 53Б
Параметри
Одиниця
виміру Значення
Корисна вантажопідємність
Повна маса автомобіля
Маса в спорядженому стані
Габаритні розміри а – ля
- довжина
- ширина
- висота
Радіус повороту по колії зовн. переднього колеса
Максимальна швидкість
Витрата палива
Дорожній просвіт а-ля (під картером задн. мосту)
База а-ля
Колія передніх коліс ( на площині дороги )
Колія передніх коліс (між середин. подвійн скатів)
Кути звісу ( з навантаженням )
- задній
- передній
Максимальний кут підйому
Погрузочна висота платформи
кг
кг
кг
мм
мм
мм
м
км/год
л/100км
мм
мм
мм
мм
град.
град.
град.
мм
3500
7400
3750
6380
2475
2575
8
90
24
265
3700
1560
1690
32
41
50
1330
1.2 Визначення параметрів маси:
Маса автомобіля визначається за допомогою коефіцієнта використання маси q, який є відношенням власної маси автомобіля Мо до його вантажоємності Мгр і маси пасажирів Мп тобто в нашому випадку
n = 2 чоловіки
Мо = 3750 кг;
Мгр = 3500 кг
Мп = 75∙n = 75∙2 = 150 кг
Тоді ( 1.1)
Повна маса автомобіля:
Ма = М0 + Мгр + Мn = 3750 + 3500 + 150 = 7400кг ( 1.2 )
1.3 Визначення кількості осей автомобіля:
, (1.3)
де Gа = Ма ∙ g - сила ваги автомобіля;
g - прискорення сили ваги;
Gд - допустиме вагове навантаження на некеровану вісь;
φрозр- коефіцієнт зміни нормальної реакції дороги на ведучі колеса автомобіля при русі в тяговому режимі;
ψmax - коефіцієнт сумарного опору дороги (максимальне значення для заданих дорожніх умов).
=1 / ( 1 - 0,3 φ розр), (1.4)
ψрозр - коефіцієнт зчеплення ведучих коліс з полотном дороги в несприятливих умовах (ψрозр = 0,15...0,4).
=1/(1-0,3∙0,15)=1.
nb min≥(7400∙9,8∙0,22)/(1∙5445∙9,8∙0,15)=1,8.
Отже приймаємо кількість осей автомобіля n=2.
1.4 3абезпечення активної, пасивної та екологічної безпеки
Заходи, які покращують активну безпеку автомобіля :
-використання більших дзеркал заднього виду, які збільшують оглядовість водія;
-використання сигнальних вогнів більших за розмірами та потужністю, увідповідності до норм сучасної безпеки ;
- використання додаткових фар, протитуманних;
-використання більш зручніших сидінь, які зменшують втомлювальність;
-обладнання місця водія системою кондиціювання повітря;
-заміна покришок на більш високоякісні з кращими показниками гальмівного шляху, керованості та курсової стійкості.
Заходи по покращенню пасивної безпеки :
- зменшення кількості відкритих металевих поверхонь салону автомобіля , шляхом заміни їх пластиковими чи з захистом гумою з метою зменшення ймовірності травматизму при ДТП;
- обладнання автомобіля ефективнішими гальмовими системам;
- обладнання автомобіля додатковим вогнегасником.
В даний час із збільшенням автомобілів, загострується проблема забруднення навколишньго середовища. Найбільше забруднення несуть відпрацьовані гази. Токсичність відпрацьованих газів можна зменшити за рахунок економії палива, правильного регулювання карбюратора, паливної апаратури, застосування неетильованих бензинів. Зниження викидів СО можна досягнути шляхом підтримки двигуна в чистому стані. Викид концерогенних речовин можна значно зменшити, якщо встановити каталітичний нейтралізатор, який зменшує рівень СО на 80 % , СН на 70%, N0 на 50% . Загалом токсичність зменшується у 10 разів.
Також велике забруднення несуть і АТП. Викиди в гідросферу води( після мийки), нігролу, мастила, та інші. Для зменшення викидів води, її потрібно фільтрувати і повторно використовувати.
1.5 Підвищення надійності
Для підвищення надійності деталей необхідно правильно підібрати матеріали поверхонь тертя. Вибір матеріалу проводиться з врахуванням мастильних матеріалів, які використовуються.
Раціональний вибір матеріалу інколи дозволяє в декілька разів підвищити зносостійкість деталей . Так, наприклад, знос шийок колінчастих валів, виготовлених з магнієвого чавуна, для двигуна зменшився майже у двічі у порівнянні з іншими валами.
Підвищення довговічності поверхонь деталей тертя досягається також за рахунок конструктивних змін, підвищення якості виготовлення і рядом технологічних заходів: пластичним деформуванням, термічною, хіміко-термічною та хімічною обробкою робочих поверхонь деталей , металізацією та ін.
Зносостійкість поверхонь деталей тертя в значній мірі залежить від твердості поверхневого шару . Однак в процесі зношування вихідна твердість може зменшитись до деякої оптимальної величини , яка зберігається до кінця процесу зношення. Для підвищення твердості поверхневого шару сталевих деталей застосовують наступні методи : цианідування , азотування ,поверхневе гартування .
Крім термообробки робочих поверхонь вузлів застосовуюється хімічна обробка робочих поверхонь, для підвищення зносостійкості оксидування, сульфатування, фосфатування.
Одним з більш розповсюджених методів підвищення зносостійкості сталевих деталей є електролітичне хромування.
Крім термічної і хімічної обробки підвищення зносостійкості робочих поверхонь досягається методом зміцнюючої технології.
Наклепування поверхонь деталей є не лише засобом підвищення зносостійкості, але як операція оздоблення поверхні. Зносостійкость при цьому збільшується внаслідок підвищення твердості поверхневого шару деталей, виникнення залишкових напружень, стиску в ньому і утворення поверхні високої чистоти . Водночас можна досягти покращення геометричної поверхні.
Експлуатаційні дані показують, що збільшення зносостійкості вузлів шляхом даного методу поки що незначна але доцільна. Ряд лабораторних випробувань показують, що наклепування поверхонь прискорює процес приробки пар тертя, зменшує схильність до схоплення у порівнянні з токарними операціями чи шліфуванням. Зміцнення поверхні може значно підвищити термін служби пар тертя при малих швидкостях ковзання та при періодичній роботі. Підвищення довговічності нових двигунів досягнуто за рахунок збільшення структурної пружності і короткохідності, підвищення якості прокладок, застосуванням втулок клапанів з металокераміки і т.п.
1.6 Обгрунтування та розробка компонувальної схеми автомобіля
Для визначення особливостей експлуатації та галузі застосування автомобіля, який розробляється, слід ураховувати сучасні вимоги стосовно рухомого складу автомобільного транспорту та тенденції його розвитку.
Особливу увагу потрібно звернути на можливі шляхи підвищення транспортної продуктивності, його економічності, надійності конструкції, на зниження трудомісткості обслуговування та ремонту й поліпшення умов праці водія.
Таким чином, у курсовому проекті мають бути відображені такі положення: встановлення вимог до автомобіля, що розробляється;
аналіз і критична оцінка умов роботи автомобіля.
Згідно ГОСТ 21398-75 нижня границя максимальної швидкості складає 75 км/год для повністю навантажених одиничних автомобілів, автобусів та автопоїздів, які рухаються по горизонтальній дорозі з твердим покриттям, і 30 км/год - на підйомі з ухилом 3%.
Максимальна швидкість більшості сучасних вантажних автомобілів знаходиться в межах 80...100 км/год. Передбачається, що в перспективі швидкість вантажних автомобілів магістрального типу буде перевищувати 100км/год.
Вибір і обґрунтування конструкційних даних.
Максимальна швидкість Vamax приймається із завдання:
Vamax1 = 90 км/год
( 1.5 )
В цих розрахунках Vamax - в м/с
Принципова схема компоновки складається на окремому листі формату не менше 210*297 мм, при цьому обраховується габаритні розміри. Ця схема компоновки входить до пояснювальної записки. На ній позначають колію, базу і координати центру мас. Принципова схема компоновки наведена на рис. 1.1.
Рисунок 1.1 - Принципова схема компоновки
Вага автомобіля
Ga = g∙Ma = 9.81∙7400 = 72594 H ( 1.6 )
де g = 9.81м/с2 - прискорення вільного падіння
Розподіл загальної маси автомобіля Мо по осях визнається координатами центра мас автомобіля, які були взяті при розробці компоновочної схеми.
База автомобіля
L = 3,7м
Відстань від центру мас до передньої осі
а = 0,75∙L = 0,75∙3,7 = 2.775м ( 1.7 )
Відстань від центру мас до задньої осі
b = 0,25∙L = 0,25 ∙ 3,7 = 0,925м ( 1.8 )
Координати центру мас по висоті hg для вантажних автомобілів у навантаженому стані
hg = 0.33 ∙ L = 0,33 ∙ 3,7 = 1,221м ( 1.9 )
За координатами центру мас визначають навантаження на передню і задню осі автомобіля:
( 1.10 )
( 1.11 )
2 Тяговий розрахунок і визначення тягово-швидкісних властивостей автомобіля
2.1. Динамічний радіус колеса:
За навантаженням на осі визначають навантаження на окремі колеса одної осі:
S1 = 2 - кількість коліс на передній осі,
S2 = 4 - кількість коліс на задній осі
( 2.1 )
( 2.2 )
Динамічний радіус rq визначають визначають за типом і розміром шин.
Підбираючи шини, керуються отриманими величинами навантажень на колеса кожної осі автомобіля ГОСТ 5513-86, в яких вказуються максимальні допустимі навантаження на шини вантажних автомобілів.
Приймаємо радіальні камерні шини розміром 240/508 .
де d = 508 мм. — внутрішній діаметр шини ;
b = 240 мм. - висота профілю шини ;
λ= 0,1 - коефіцієнт деформації шини, може лежати в межах (0,09... 0,14);
508 / 2 + 240 ( 1 - 0,1 ) = 470мм. = 0,47м ( 2.3)
2.2 Розрахунок ККД трансмісії:
ККД трансмісії автомобіля визначається як добуток ККД окремих механізмів
=ηкп ∙ηгп ∙ηкш, (2.4)
де ηкп – ККД коробки передач;
ηгп – ККД головної передачі;
ηкш - ККд карданного шарніра.
=0,95∙0,95∙0,995=0,92.
2.3 Розрахунок фактору опору повітря:
Фактор опору повітря W визначається як добуток коефіцієнту обтікання k на площу фронтальної проекції автомобіля F:
Для вантажних автомобілів k лежить в межах ( 0,6...0,7 );
Приймаємо k = 0,65
Для вантажних автомобілів:В - колія = 1,56м, Н - висота = 2,575 м
Отже W = 0,65 ∙ 1.56 ∙ 2,575 = 2,61 м2 ( 2.5 )
2.4 Визначення максимальної потужності двигуна і побудова його швидкісної характеристики:
Основне завдання тягового розрахунку - визначення максимальної потужності двигуна й передаточних відношень трансмісії автомобіля, які забезпечать йому потрібні показники тягово - швидкісних, якостей, що задаються.
2.4.1 Розрахунок потужності двигуна
Задаємо дорожній опір ψV при максимальній швидкості :
В розрахунках приймають для вантажних автомобілів ψV = ( 0.015..0.025 )
Для даного проекту ψV = 0,024
При повній масі автомобіля розрахункова потужність двигуна:
( 2.6 )
де Ga – вага автомобіля;
Vamax = 25м / c. – максимальна швидкість автомобіля;
W= 2,61м2 – площа обтікання;
ήтр = 0,94 – ККД трансмісії
В подальших розрахунках будемо використовувати дані значення
Якщо одержане таким чином розрахункове значення потужності відрізняється не більше ніж на 5% від потужності існуючого двигуна, то для автомобіля, що розробляється, вибираємо двигун вітчизняного виробництва і наводимо його зовнішню характеристику.
Приймаємо двигун ЗМЗ – 53, карбюраторний чотиритактний, восьмициліндровий, рідинного охолодження, з такими параметрами:
Nmax = 88,5 kВт – максимальна потужність
nN = 3200 об/хв. – максимальна кількість обертів
Ммах = 286,05 Н м – максимальний крутний момент при nM = 2000 об/хв
Визначимо різницю потужності в прийнятому і проектованому двигунах:
(Nр - Nmax ) / Nр ∙ 100 % =( 88,5 - 86,67 ) / 88,5 ∙ 100 % = 2,1% ( 2.7 )
Зовнішня характеристика приведена на (лист. 1)
2.4.2 Визначення передаточних чисел трансмісії
Передаточне число головної передачі вибирають визначаючи, насамперед, мінімальне передаточне число трансмісії Umin .
Для цього нам знадобиться rk - радіус кочення ведучого колеса, взятий з належною точністю таким, що дорівнює динамічному радіусу - rk = rq = 0.47
Тоді:
( 2.8 )
Тепер визначаємо передаточне число головної передачі U0 , виходячи з того, що Umin=Uk min Uд min U0 ,
Якщо додаткова коробка відсутня, то її передаточне число дорівнює одиниці, тобто Uд min = 1
Мінімальне передаточне число коробки передач, як правило, вибирають рівним одиниці (пряма передача). Беручи до уваги, що при зменшенні мінімального передаточного числа покращуюються розгінні якості автомобіля вибираємо Uk min = 0.92
Тоді:
( 2.9 )
Максимальне передаточне число трансмісії Umax визначається при умові максимального опору дороги. Останній характеризується величиною дорожнього опору ψмах який для вантажних автомобілів рівний (0,35...0,45)
Приймаємо ψмах =0,4
( 2.10 )
Перевірка за умовами зчеплення
При коефіцієнті зчеплення φ = 0.7 і коефіцієнті перерозподілу навантаження m1 = 1,2
Gbk = m1∙G1 = 1.2 ∙ 18148,5 = 21778,2 Н
( 2.11 )
Вибираємо максимальне передаточне число Umax , тому що виконується умова руху без буксування.
Передаточне число першої передачі
( 2.12 )
Перед тим, як вибрати проміжні передаточні числа, виберемо кількість передач n = 5
Приймаємо
2.5 Побудова зовнішньої характеристики двигуна
Оскільки вибраний двигун "без обмежувача", то ми знаходимо значення Ne і Mk по відповідним формулам, попередньо знайшовши кутову швидкість.
( 2.13 )
Для прикладу розрахуємо потужність і крутний момент для ne = 500 об/хв.
(2.14)
( 2.15 )
Розраховані значення зводимо в таблицю 2.1
Таблиця 2.1 - Залежність потужності Ne (кВт) і крутного моменту Мк (Н м) на колінчастому валу двигуна від його частоти обертання ne(об/хв)
ne Ne Me
500 15,65 299,06
700 22,67 309,4
900 29,92 317,62
1100 37,28 323,81
1300 44,63 327,99
1500 51,8 329,94
1700 58,72 330,02
1900 65,22 327,95
2100 71,18 323,84
2300 76,47 317,66
2500 80,96 309,39
2700 84,52 299,08
2900 87,02 286,69
3100 88,33 272,29
3300 88,32 255,7
3500 86,87 237,14
Залежність потужності Ne (кВт) і крутного моменту Мк (Н м) на колінчастому валу двигуна від його частоти обертання ne(об/хв) приведена на (лист. 1)
Розрахунок і побудова діаграми балансу потужностей
Діаграма балансу потужностей - це залежність Na(Va), побудована для усіх передач в залежності Ny(Va) для вибраних значень y.
N1 = Ne
N2= Ne
N3= Ne
N4 = Ne
N5= Ne
де Va - швидкість автомобіля на кожній передачі (м/с)
Діаграма балансу потужностей приведена на (лист. 1)
2.6 Динамічний паспорт автомобіля
Визначення показників тягово-швидкісних властивостей автомобіля.
Завдяки проведеним попереднім розрахункам отримані всі необхідні значення для побудови динамічної характеристики, графіків прискорень, часу і шляху розгону автомобіля.
Необхідні для побудови графіка розрахунки виконують, використовуючи графік Ме=f(ne) зовнішньої швидкісної характеристики двигуна з використанням залежностей. Залежність швидкості автомобіля Va (м/с) від частоти обертання колінчастого валу ne(об/хв) наведена в таблиці 2.2
Таблиця 2.2 - Залежність швидкості автомобіля Va (м/с) від частоти обертання колінчастого валу ne(об/хв)
ne Va1 Va2 Va3 Va4 Va5
1 2 3 4 5 6
500 0,556 0,887 1,412 2,265 3,914
700 0,778 1,242 1,977 3,171 5,480
900 1,000 1,597 2,542 4,077 7,046
1100 1,223 1,951 3,107 4,983 8,611
1300 1,445 2,306 3,672 5,889 10,178
1500 1,667 2,661 4,237 6,795 11,743
1700 1,889 3,016 4,802 7,701 13,309
1900 2,112 3,371 5,367 8,607 14,875
Продовження таблиці 2.2
1 2 3 4 5 6
2100 2,334 3,725 5,932 9,513 16,441
2300 2,556 4,080 6,496 10,419 18,006
2500 2,778 4,435 7,061 11,325 19,572
2700 3,001 4,789 7,626 12,231 21,138
2900 3,223 5,145 8,191 13,137 22,703
3100 3,446 5,499 8,756 14,043 24,269
3300 3,668 5,854 9,321 14,949 25,835
3500 3,890 6,209 9,886 15,855 27,401
2.6.1 Сила тяги автомобіля на кожній передачі Рр (Н).
Приклад для одного значення
Розраховані значення зводимо в таблицю 2.3
Таблиця 2.3 - Залежність сили тяги автомобіля Рр (Н) від частоти обертання колінчастого валу ne(об/хв)
ne Pp1, кН Pp2, кН Pp3, кН Pp4, кН Pp5, кН
1 2 3 4 5 6
500 26,471 16,586 10,417 6,495 3,758
700 27,387 17,159 10,777 6,720 3,888
900 28,114 17,615 11,064 6,899 3,992
1100 28,662 17,958 11,279 7,033 4,069
1300 29,032 18,190 11,425 7,124 4,122
1500 29,205 18,298 11,493 7,166 4,146
Продовження таблиці 2.3
1 2 3 4 5 6
1700 29,212 18,303 11,496 7,168 4,147
1900 29,029 18,188 11,423 7,123 4,121
2100 28,665 17,960 11,280 7,034 4,069
2300 28,118 17,617 11,065 6,899 3,992
2500 27,386 17,159 10,777 6,720 3,888
2700 26,473 16,587 10,418 6,496 3,759
2900 25,376 15,899 9,986 6,227 3,603
3100 24,102 15,101 9,485 5,914 3,422
3300 22,634 14,181 8,907 5,554 3,213
3500 20,99 13,152 8,260 5,151 2,980
2.6.2 Сила опору повітря Рw (Н)
Pw = W∙Va52 = 2,61 ∙3.92 = 39,987 Н ( 2.16 )
Динамічний фактор D від частоти обертання колінчастого валу ne(об/хв)
Приклад для одного значення
Розраховані значення зводимо в таблицю 2.4
Таблиця 2.4 - Залежність динамічного фактору автомобіля D від частоти обертання колінчастого валу ne(об/хв)
Pw, Н D1 D2 D3 D4 D5
39,987 0,364 0,228 0,143 0,089 0,051
78,392 0,376 0,235 0,147 0,091 0,052
129,575 0,386 0,241 0,151 0,093 0,053
193,551 0,392 0,245 0,153 0,094 0,053
270,361 0,396 0,247 0,154 0,094 0,053
359,930 0,397 0,247 0,153 0,093 0,052
462,293 0,396 0,246 0,152 0,092 0,051
577,508 0,392 0,243 0,149 0,090 0,049
705,464 0,385 0,238 0,146 0,087 0,046
846,213 0,376 0,231 0,141 0,083 0,043
999,832 0,363 0,223 0,135 0,079 0,039
1166,174 0,349 0,212 0,127 0,073 0,036
1345,31 0,331 0,200 0,119 0,067 0,031
1537,334 0,311 0,187 0,109 0,060 0,026
1742,063 0,288 0,171 0,099 0,053 0,020
1959,585 0,262 0,154 0,087 0,044 0,014
Динамічна характеристика приведена на (лист. 1)
2.7 Побудова графіка прискорень
Приклад для одного значення
δ1 = 1.03 + 0.05∙Uk12 = 1.03 + 0.05∙6,482 = 3,129
δ2 = 1.03 + 0.05∙Uk22 = 1.03 + 0.05∙4,062 = 1,854
δ3 = 1.03 + 0.05∙Uk32 = 1.03 + 0.05∙2,552 = 1,355
δ4 = 1.03 + 0.05∙Uk42 = 1.03 + 0.05∙1,592 = 1,156
δ5 = 1.03 + 0.05∙Uk52 = 1.03 + 0.05∙0,922 = 1,072
(м/с2)
(м/с2)
(м/с2)
(м/с2)
(м/с2)
Розраховані значення зводимо в таблицю 2.5
Таблиця 2.5 - Залежність прискорення автомобіля Ja (м/с2 ) від частоти обертання колінчастого валу ne(об/хв)
Ja1 Ja2 Ja3 Ja4 Ja5
1,066 1,079 0,861 0,551 0,249
1,104 1,118 0,893 0,573 0,261
1,133 1,148 0,917 0,588 0,267
1,154 1,168 0,932 0,596 0,269
1,167 1,179 0,939 0,597 0,266
1,171 1,181 0,937 0,592 0,258
1,166 1,173 0,927 0,580 0,245
1,154 1,157 0,908 0,561 0,227
1,132 1,131 0,881 0,536 0,204
1,103 1,095 0,845 0,504 0,177
1,064 1,051 0,801 0,465 0,144
1,018 0,997 0,749 0,419 0,107
0,963 0,934 0,688 0,367 0,065
0,899 0,862 0,619 0,308 0,018
0,827 0,779 0,541 0,242 -0,034
0,747 0,689 0,455 0,169 -0,091
Графік прискорень приведений на (лист. 1)
2.8 Графік часу і шляху розгону
Час розгону автомобіля визначають для кожного інтервалу швидкостей:
Графіки часу t=f (Va) і шляху розгону S=f (Va) автомобіля будують, використовуючи графік прискорень автомобіля графо – аналітичним методом табл.2.6.
Приклад для одного значення
Таблиця 2.6 - Графіки часу t=f (Va) і шляху розгону S=f (Va) автомобіля
Інтервали швидкостей Швидкість в кінці інтервалу Vaі, м/с Прискорення в кінці інтервалу Jaі, м/с2 Час розгону в інтервалі tі, с Сумарний час розгону ∑ tі, с Шлях розгону в інтервалі Sі, м Сумарний шлях розгону ∑ Sі, м
1 0,556 1,066 1,043 2,024 0,28 1,363
2 0,778 1,104 0,205 0,137
3 1,223 1,154 0,394 0,394
4 1,667 1,171 0,382 0,552
5 1,597 1,148 2,782 5,563 2,221 5,248
6 1,951 1,168 0,153 0,271
7 2,306 1,179 0,303 0,645
8 2,661 1,181 0,301 0,748
9 2,542 0,917 5,544 12,619 7,046 17,199
10 3,107 0,932 0,611 1,726
11 3,672 0,939 0,604 2,047
12 3,951 0,940 0,297 1,132
13 4,077 0,588 13,867 29,039 28,268 58,487
14 4,663 0,593 0,496 2,168
15 4,983 0,596 0,538 2,595
16 5,889 0,597 1,519 8,257
17 6,0 0,278 43,165 187,704 129,495 2221,604
18 13,309 0,245 27,950 269,843
19 19,572 0,144 32,2 529,38
20 25 0,05 55,389 1234,399
Сумарний час і сумарний шлях розгону автомобіля до швидкості і-го інтервалу Vaі визначають за допомогою сумування часу і шляху розгону на всіх інтервалах швидкостей виходячи з того, що :
Приклад для одного значення
S = S1 + S2 + S3 + S4 + = 0.28 + 0.137 + 0.394 +0.552= 1.363
T = t1 + t2+ t3+ t4 = 1.043 + 0.205 + 0.394 + 0.382 = 2.024
2.9 Паливно-економічна характеристика
При курсовому проектуванні двигуна зовнішню швидкісну характеристику двигуна, який проектується, будують по емпіричним формулам, які забезпечують достатню ступінь точності.
Показником паливної економічності є загальні витрати пального, віднесені до пройденого шляху або до величини транспортної роботи. Залежність витрат пального від швидкості руху автомобіля при сталому русі називають паливно-економічною характеристикою.
Витрати палива gs визначають за слідуючою формулою, л / 100:
qs = qN ∙ Kоб ∙KМ ∙ ( Pψ + Pn ) / (3.6 ∙ 104 ∙ ήтр ∙ ρ) (2.17)
де gN – ефективні витрати пального двигуном при максимальній потужності, (г / кВт ∙ г), для карбюраторних двигунів = 340 г /кВт год ;
Kоб – коефіцієнт, що враховує зміну питомих витрат пального двигуном
ήтр – ККД трансмісії автомобіля;
ρ – густина пального, г / см3;
Pψ – сила опору дороги, Н;
Pn - сила опору повітря, Н.
2.10 Експлуатаційні властивості спроектованого автомобіля
2.10. 1 Гальмові властивості автомобіля
Для оцінки гальмових властивостей автомобіля використовуються показники:
- шлях гальмування Sг, м
, (2.18)
де va - швидкiсть автомобiля, з якої починається гальмування (встановлюється згiдно вимог до випробувань гальмових систем);
- кут нахилу полотна дороги;
f - коефiцiєнт опору коченя колiс;
- коефiцiєнт зчеплення колiс з полотном дороги;
g = 9,81 м/с2 - прискорення сили ваги.
(м)
- уповiльнення jc , м/с2
(2.19)
(м/с2)
Значення , , відповідають показникам рівної ділянки дороги з сухим цементобетонним або асфальтним покриттям.
Отримані значення Sг i jc порівнюють з вимогами “Правил дорожнього руху України” i роблять висновок про ефективність гальмової системи i вiдповiднiсть діючим вимогам.
2.10.2 Стійкість автомобіля
Поперечна стійкість автомобіля оцінюється за величиною критичної швидкості автомобіля під час руху по криволiнiйнiй траєкторії згідно з умовами бічного перекидання vпер i заносу vз:
(2.20)
(2.21)
де R - радiус кривизни полотна дороги в планi, м;
В - ширина колiї автомобiля, м;
- висота центра мас автомобiля, м;
- коефiцiєнт зчеплення (асфальт, асфальтобетон).
Розрахунки значень vпер i vз проводяться для значень R (20, 40, 60, 80, 100м). Резкльтати розрахунків представлено в (табл. 2.7) Пiсля отримання значень vпер і будуємо графiк залежностi vпер = f(R) i vз = f(R) (рис. 2.1).
Таблиця 2.7 - Стійкість автомобіля
Параметри Радіус повороту
20 40 60 80 100
Швидкість перекидання 8,3 13,2 15,2 17,6 20,2
Швидкість заносу 7,9 11,5 14,3 15,7 17,8
Рисунок 2.1 – Показники стійкості автомобіля
2.10.3 Керованiсть автомобіля
Керованiсть автомобiля визначається мірою вiдповiдностi траєкторiї його руху положенню керованих колiс. Її оцiнюють критичними швидкостями руху по боковому ковзанню vкер i по відведенню vз колiс, а також радiусом повороту автомобiля Rе.
Критична швидкiсть з умов керованостi дорiвнює:
(2.22)
де - коефiцiєнт зчеплення шин з дорогою (розрахункове значення 0,4);
f - коефiцiєнт опору коченню коліс ( =0,02);
L - повздовжня база автомобіля, м;
- середній кут повороту керованих коліс автомобіля, м.
Графiк залежностi vкері = f( ) (рис. 2.2) будується після обчислення Vкер і при значеннях = 5, 10, 15, 20, 25, 30, 35, 40°.
Пiд час руху автомобіля зi швидкістю більшою, ніж vкер , керованi колеса будуть ковзати в поперечному напрямi i поворот їх на ще більший кут не приведе до зміни загального напрямку руху. Результати розрахунків заносимо в табл. 2.8
Рисунок 2.2 – Залежність швидкості автомобіля від кута повороту
Радіус повороту автомобіля дорівнює:
(2.23)
де кути бокового відведення відповідно передніх i задніх коліс, град;
- бокові сили, якi діють на колеса відповідно передньої i задньої осей автомобіля, H;
- коефіцієнти опору відведення одного одинарного колеса відповідно передньої i задньої осі, H/град (для колеса легкового автомобіля значення дорівнює 500...1000 H/град, вантажного автомобіля - 800...1500 H/град).
Рисунок 2.3 – Залежність радіуса повороту від кута повороту
керованих коліс
Граничні значення бокових сил, при яких колеса котяться без бокового ковзання
(2.24)
де Gi – навантаження на вісь.
(град);
(град).
Після визначення кутів бокового відведення коліс i обчислюємо радіус повороту автомобіля, що проектується, з еластичними колесами (Rе), з радіусом повороту автомобіля з жорсткими (в бічному напрямі) колесами (R), який дорівнює:
Rж=L/tg (2.25)
Результати розрахунків заносимо в табл. 2.8
Таблиця 2.8 - Керованiсть автомобіля
Параметри Кут повороту
5 10 15 20 25 30 35 40
Критична
швидкість 11,8 10,4 8,3 7,8 6,7 5,9 5,2 4,6
Радіус повороту
24,22 14,38 10,1 7,73 6,17 5,09 4,27 3,6
Радіус повороту
35,4 17,6 11,56 8,52 6,65 5,37 4,43 3,69
Аналізуючи табл. 2.8 можна зробити висновок, що спроектований автомобіль має недостатню повороткість так як Rе < R.
2.4. Плавність ходу автомобіля
Плавність ходу автомобіля при його коливаннях оцінюється:
- частотою вільних коливань пiдресорених мас;
- частотою вільних коливань непiдресорених мас;
- прискоренням пiдресорених мас;
- швидкістю зміни прискорення пiдресорених мас.
Частота вільних коливань пiдресорених мас автомобіля може бути визначена з виразу:
п = , <с-1] (2.26)
де fст - статичний прогин підвіски, м.
Для вантажних автомобілів і міських автобусів приймають fст = 0,08...0,13 м, при цьому більші значення приймають для передньої підвіски, менші - для підвіски задніх коліс вантажних автомобілів.
У сучасних легкових автомобiлiв для передньої пiдвiски ст =0,15...0,25 м, для задньої пiдвiски ст =0,12...0,18 м. Для міжміських автобусів ст = 0,12…0,18 м.
Плавність ходу можна вважати задовільною, якщо:
п = 0,8...1,3 Гц - для легкового автомобіля;
п = 1,2...1,8 Гц - для вантажного автомобіля.
(Гц).
Частота вільних коливань непiдресорених мас автомобіля дорівнює:
(2.27)
де Cш - сумарна радіальна жорсткість шин моста, H/м;
mм - маса моста, кг.
Жорсткість однієї шини визначити за залежністю:
(2.28)
де Gш max - максимальне припустиме навантаження на шину, H;
Дв - зовнішній діаметр шини при максимальному тиску без навантаження, м;
гс - статичний радіус шини при максимальному тиску i навантаженні, м.
(H/м);
(Гц).
Для задовільнення вимог плавності ходу автомобіля частота вільних коливань його непiдресорених мас повинна бути:
н = 8...12 Гц - для легкових автомобілів;
н = 6,5...9 Гц - для вантажних автомобілів.
Під час руху автомобіля по дорозі, яка має нерівності, він здійснює вимушені коливання, частота i амплітуда яких залежить від швидкості руху автомобіля, висоти i довжини хвиль нерівностей на дорозі.
Частота вимушених коливань в цьому випадку дорівнює:
(2.29)
де Va – максимальна швидкість руху автомобіля, м/с;
S - довжина хвилі нерівності на дорозі, м (Sм=0,5...5м).
Результати розрахунків заносимо в таблицю 2.3
Таблиця 2.3 - Плавність ходу автомобіля
Параметри Довжина хвилі нерівності
0,5 1 1,5 2 2,5 3 3,5 4 4,5 5
Частота вимушених коливань 50 25 16,7 12,5 10 8,33 7,14 6,25 5,56 5
Під час руху автомобіля можуть виникнути резонансні явища:
- низькочастотні - п = в ;
- високочастотні - н = в .
В підвісці проектованого автомобіля на всьому діапазоні швидкості резонансні явища не виникають.
Рисунок 2.4 – Залежність довжини хвилі нерівності від частоти вимушених
коливань
2.8 Висновки
Отже, після тягового розрахунку автомобіля і аналізу тягово-швидкісних властивостей та паливної економічності можна стверджувати, що даний прототип автомобіля має кращі показники динамічності, економічності та є більш безпечним в дорожніх умовах.
3 Конструювання і розрахунок зчеплень
3.1 Призначення, вимоги та класифікація існуючих елементів розроблювальної конструкції
Зчеплення призначене для:
- відключення двигуна від трансмісії при переключенні передач, різкому гальмуванні;
- плавного з’єднання двигуна із трансмісією при рушанні з місця;
- захисту двигуна і трансмісії від перевантаження;
- передачі крутного моменту від двигуна на коробку передач.
Вимоги до зчеплення :
- передача крутного моменту від двигуна до трансмісії;
- плавність і повнота включення;
- чистота включення;
- мінімальний момент інерції ведучих елементів;
- відведення теплоти від поверхонь тертя;
- запобігання руйнувань трансмісії від динамічних навантажень;
- підтримання натискного зусилля в заданих межах;
- мінімальні затрати фізичних зусиль на керування;
- врівноваженість.
Зчеплення класифікують:
- по характеру роботи: постійно – замкнуті і постійно – розімкнуті;
- по характеру зв’язку між веденими елементами: гідравлічне, електромеханічне, фрикційне;
- по типу привода: з механічним, з гідравлічним, з комбінованим приводом ( пневматичним, пневмо – гідравлічним, електромеханічним, електровакуумним );
- по способу керування: пневматичне ( ручне або ножне, з підсилювачем і без підсилювача), автоматичне;
- по формі елементів тертя: спеціальне конусне, дискове ( одно, дво, та багатодискове – з сухими дисками або з дисками у масляній ванні).
Принцип дії зчеплення оснований на використанні сил тертя, які виникають між дисками. Ведучі диски зчеплення сприймають від маховика крутний момент двигуна, а ведені диски передають цей момент двигуна первинному валу коробки передач. Натискна конструкція (12 натискних пружин) забезпечують щільне притиснення ведучих і ведених деталей зчеплення для створення необхідного моменту тертя. Крутний момент від ведучих деталей передається на ведені за рахунок сил тертя.
3.2 Обгрунтування вибраного варіанту
Застосовувані на сучасних автомобілях фрикційні зчеплення мають високу надійність; простоту й технологічність конструкції; довговічність, погоджену з терміном служби інших механізмів трансмісії; малу трудомісткість технічного обслуговування при експлуатації; легкість керування, що не вимагає значної витрати фізичної сили; плавність зміни переданого моменту при включенні; сталість теплового режиму при роботі (забезпечують відвід тепла від його деталей); мінімальний моментом інерції ведених деталей зчеплення і пов'язаних з ним деталей трансмісії; гарну врівноваженість; сталість натискного зусилля незалежно від ступеня зношування тертьових поверхонь. Крім того, фрикційні зчеплення повинні забезпечувати зменшення вібрацій і резонансних коливань, переданих від двигуна, а також зберігати коефіцієнт тертя при зміні температури.
Стандартний тип зчеплення - сухе, однодискове, із пружним веденим диском, оснащеним гасителем крутильних коливань, і з діафрагменої натискною пружиною. Привід включення від педалі до вилки виконаний гідравлічним.
Власне зчеплення складається із двох основних частин: натискного диска в зборі з кожухом і веденим диском, поміщених у відлитий з алюмінієвого сплаву картер.
Натискний диск з'єднаний з кожухом трьома сталевими пластинами. Вони розташовані тангенціально й прикріплені однією стороною до кожуха, а другою - до натискного диска таким чином, щоб при передачі крутного моменту від маховика до диска пружини працювали на розтяг.
Завдяки пружним властивостям пластин, натискний диск може переміщатися в поздовжньому напрямку, тобто до маховика (при включенні зчеплення) або від маховика (при вимиканні зчеплення).
Ведений диск при монтажі зчеплення своєю маточиною надівається на шліци первинного вала. Його робоча поверхня з наклепаними на неї по обидва боки фрикційними накладками міститься між маховиком і натискним диском, а маточина має можливість переміщатися по шліцах первинного вала коробки передач. При натисканні на педаль, коли пружина, опираючись на обернене до маховика опорне кільце, вигинається у зворотну сторону, її зовнішній край відходить від маховика, припиняючи тиск на натискний диск. За допомогою трьох фіксаторів пружина, з'єднана з натискним диском, відводить його від веденого диска .
Завдяки своїй формі й установці між опорними кільцями діафрагмена пружина при відсутності зовнішнього впливу навантажує натискний диск, стискаючи ведений між ним і маховиком. При цьому крутний момент від маховика й постійно пов'язаного з ним через кожух зчеплення й сполучені пластини натискного диска передається через ведений диск на первинний вал і далі через шестерні коробки передач. карданну передачу й задній міст підводиться до ведучих коліс.
Вимикання зчеплення здійснюється переміщенням центральної частини діафрагменої пружини убік маховика; зовнішня частина пружини при цьому віддаляється від нього й, захоплюючи за собою натискний диск, звільняє ведений від передачі крутного моменту, роз'єднуючи трансмісію.
Для усунення передачі крутильних коливань колінчатого вала на коробку передач і для зменшення пікових напруг в елементах силової передачі, виникаючих при різкій зміні швидкісного режиму, ведений диск з'єднаний з маточиною за допомогою гасителя коливань (демпфера). Цей вузол складається із пружної муфти із шістьома пружинами й фрикційним елементом.
Останній складається із двох фрикційних кілець, між поверхнями яких затиснутий фланець маточини й кільцевої пружини стискаючого кільця для забезпечення необхідного моменту тертя.
Крутний момент двигуна передається від фрикційних накладок і через заклепки веденому диску й далі до маточини веденого диска через демпферні пружини. При зміні переданого крутного моменту відбуваються кутові переміщення веденого диска щодо його маточини; напрямки цих переміщень взаємно протилежні, тому демпферні пружини, через які передається обертання, стискуючись і розтискаючись, поглинають частину енергії крутильних коливань.
Фрикційний елемент, що є сухою дисковою муфтою, має певний момент тертя, у результаті якого виключаються резонансні коливання й частина поглинаючої енергію крутильних коливань перетворюється в теплову, яка розсіюється в навколишньому середовищі.
3.3 Вибір типу і конструктивної схеми зчеплення.
При виборі і обґрунтуванні конструкцій зчеплення для проектованого автомобіля варто звернути особливу увагу на забезпечення таких вимог, як плавність включення, повне вимикання "чистота", довговічність роботи, зручність і легкість керування. Для цього потрібно виходити з критичної оцінки існуючих конструкцій вітчизняних і закордонних зчеплень і враховувати умови роботи зчеплення.
Для автомобілів, умови роботи яких вимагають частого користування зчепленням (міські умови, робота в кар'єрах, короткі відстані й ін.), можуть бути застосовані гідравлічні або електродинамічні типи зчеплень.
Визначення розмірів поверхонь тертя припускає розрахунок зовнішнього і внутрішнього діаметрів фрикційних накладок веденого диска зчеплення.
Максимальний статичний момент, переданий зчепленням за рахунок сил тертя і який попереджує проковзування його робочих частин, визначається по залежності
( 3.1 )
Для різних типів накладок коливаються в межах від 0,2 до 0,5. Для фрикційної накладки по чавуну, згідно ГОСТу 12238–66, розрахунковий коефіцієнт тертя = 0,5;
– коефіцієнт запасу зчеплення. Його величина вибирається в залежності від типу і призначення автомобіля (табл.3.1).
Розміри фрикційної накладки веденого диска зчеплення визначаються по емпіричній залежності
мм ( 3.2 )
де – коефіцієнт експлуатаційного режимові зчеплення, приймається по табл.2.1;
– зовнішній діаметр фрикційної накладки веденого диска, см;
– максимальний крутний момент двигуна, Н∙см (кгс∙см).
Приймаємо зовнішній діаметр фрикційної накладки веденого диска Dз = 300 мм.
У практиці проектування зовнішній діаметр веденого диска зчеплення для однодискових муфт вибирається в межах:
- для легкових автомобілів – мм
- для вантажних автомобілів – мм.
Таблиця 3.1 - Значення коефіцієнта запасу зчеплення та коефіцієнта експлуатаційного режиму зчеплення в залежності від типу і призначення автомобіля
Тип автомобіля Легковий Вантажний Автобус, автомобіль–тягач
1,3...1,75 1,6...2,0 2,0...3,0
0,46 0,525 0,725
Внутрішній діаметр фрикційної накладки приймається рівним
мм ( 3.3 )
Середнє значення радіуса тертя визначається по формулі
мм ( 3.4 )
Визначення повного притискного зусилля можна виконати по залежності
Н ( 3.5 )
де – коефіцієнт тертя.
Число поверхонь тертя дорівнює подвоєній кількості ведених дисків муфти зчеплення (для однодискових – 2, для дводискових – 4).
Для встановлення правильності вибору основних розмірів диска зчеплення, його перевіряють по припустимих питомих тисках, які можна визначити по формулі
кгс/см2 ( 3.6 )
Припустимі значення питомих тисків для фракційних матеріалів на основі азбесту повинні знаходитися в межах 150…300 кПа (1,5…3,0 кгс/см2) і для металокерамічних накладок 1000…1500 кПа (10…15 кгс/см2). Необхідно також мати на увазі, що для фрикційних дисків, у яких мм, потрібно вибирати менші значення з метою зниження швидкості буксування на периферії.
Розрахунок натискних пружин
Визначаємо діаметр пружини , та діаметр дроту , з якого вона виготовлена, напружень і максимальної її деформації .
Діаметр циліндричної пружини = 29мм. Діаметр дроту пружини приймаємо рівним 4,5 мм.
При периферійному розміщенні натискних пружин їх число необхідно приймати кратним кількості важелів вимикання. Мінімальне число пружин – 3.
Число пружин пов'язане з розмірами зчеплення (зовнішнім його діаметром ).
Зусилля на кожну пружину при периферійному розташуванні визначається
= = 433.4 (Н) < <Р] = 700 Н, ( 3.7 )
де = 12 – число пружин механізму зчеплення.
Максимальні напруження в циліндричних пружинах при вимиканні зчеплення на 15...25% перевищуємо робочі напруження, тому розрахункова формула має такий вигляд:
= = 652,53 (МПа) < <τ] = 750 ( 3.8 )
де = 1,25 – поправочний коефіцієнт, що враховує вплив кривизни витків пружини і залежний від відношення = 6.
Максимальна деформація пружини визначається по формулі
= 0,00387(м) ( 3.9 )
де = 80000 МПа – модуль пружності при зсуві.
Для забезпечення нормальної експлуатації зчеплення необхідно, щоб при повністю виключеному зчепленні між витками пружини залишався зазор не менший = 1 мм. Повне число витків повинне бути на два витки більше робочих, тому що крайні витки підгинаються і шліфуються.
Довжина спіральної циліндричної пружини у вільному стані (без навантаження) визначається по формулі
=4,5∙11 +1∙8+3,9 = 61,4(мм) ( 3.10 )
Приймаємо довжину пружини l = 63,5 мм.
Показники довговічності або зносостійкості механізму зчеплення оцінюються по питомій роботі буксування і температурі нагрівання при рушанні з місця.
Робота буксування, що не залежить від плавності включення, дорівнює
( 3.11 )
де – число обертів колінчатого вала двигуна за хвилину при включенні зчеплення (рекомендується приймати 800 об/хв);
– момент інерції автомобіля, приведений до вала зчеплення;
– момент інерції обертових мас двигуна;
– коефіцієнт запасу зчеплення.
Момент інерції поступально рухомих і обертальних мас автомобіля, приведений до колінчатого вала двигуна, визначається по формулі
( 3.12 )
де – повна вага автомобіля, Н (кгс);
– кінематичний радіус колеса, м;
– передаточне число головної передачі;
– передаточне число першої ступіні коробки передач.
Питома робота буксування зчеплення визначається
( 3.13 )
де – сумарна поверхня тертя накладок зчеплення.
Нагрівання деталей зчеплення при одному включенні (нехтуючи випромінюванням) визначається по наступній формулі:
( 3.14 )
де – коефіцієнт, що враховує, яка частина роботи тертя сприймається диском зчеплення. Для натискного диска і маховика при однодисковому зчепленні .
Чисельні значення питомої роботи буксування і температури нагрівання при рушанні з місця на нижчих передачах не повинні перевищувати наступних значень (для одного включення) табл.3.2.
Таблиця 3.2 – Максимальні чисельні значення питомої роботи буксування і температури нагрівання при рушанні з місця
Для одиночних автомобілів 1 10 10
Привід керування зчепленням розраховується після обґрунтування і розробки його конструктивної схеми.
При проектуванні привода зчеплення необхідно забезпечити правильний підбір основних розмірів важелів і деталей, які впливають на зручність і легкість керування муфтою зчеплення.
Вибір передаточного числа привода повинний виконуватись з урахуванням наступних вимог:
– повний хід педалі зчеплення не повинний перевищувати 180 мм для вантажних автомобілів;
– вільний хід педалі повинний складати – 20...35 мм;
– зазор між вижимною муфтою і натискними важелями повинний бути рівний 2…4 мм, зазор у кожній парі поверхонь тертя 0,75…1,0 мм;
– максимальне зусилля натискання ( ) на педалі при вимиканні зчеплення не повинне перевищувати 200 Н для вантажних автомобілів.
Передаточне число (силове) привода зчеплення
( 3.15 )
Для механічних, гідравлічних приводів .
Передаточні відношення приводів зчеплень сучасних автомобілів знаходяться в межах 30...45.
Використання приведених залежностей дає можливість вирішити питання про конструктивні розміри окремих деталей і загальній кінематиці привода зчеплення. При призначенні перерізів і конфігурації деталей привода особливу увагу варто звертати на твердість важелів, тяг, валиків і інших конструктивних елементів, які впливають як на величину ходу педалі, так і на частоту включення і вимикання зчеплення.
Розрахунок гасителя крутильних коливань полягає у визначенні напруг кручення пружини гасителя.
( 3.16 )
( 3.17 )
де ; .
– зусилля, що діє на одну пружину, Н;
– діаметр дроту пружини, мм;
– середній діаметр пружин, мм.
Повне число витків пружини приймають Момент попереднього затягування пружин гасителя
( 3.18 )
Допустиме напруження кручення у пружинах приймають рівним 650...800 МПа (6500...8000 кгс/см2).
Перевірка міцності елементів веденого диска зчеплення і привода виробляється відповідно до основних положень теорії міцності.
Напруження кручення по внутрішньому діаметру шліцьового вала (первинного вала коробки передач) рівні
( 3.19 )
де – діаметр вала в небезпечному перерізі, см.
Напруження зминання шліців дорівнює
( 3.20 )
де і – зовнішній і внутрішній діаметр шліцевого вала;
– довжина сполучення шліцевого з'єднання;
– число шліців;
– коефіцієнт точності прилягання шліців;
– сила, що діє на шліци.
Напруження зрізу шліців дорівнює
( 3.21 )
( 3.22 )
де – ширина шліца.
Напруження виконаних конструкцій, виготовлених зі сталей 40Х, 18ХГТ, 30ХГТ, 12ХНЗА складають
на кручення – = 100...120 МПа (1000...1200 кгс/см2);
на зминання – = 60 МПа (600 кгс/см2);
на зріз – = 30 МПа.
Шліци вибираються за ГОСТом – 6033–51 – евольвентні і ГОСТом – 1139–58 – прямозубі.
Ведений диск з'єднується з маточиною заклепками, рідше – болтами. Заклепки розраховують на зріз і зминання, болти, крім цього, – на розтягання. Напруження зминання визначається
( 3.23 )
і зрізу
( 3.24 )
де і – число заклепок і їхній діаметр;
– відстань від центра вала до осей заклепок;
– товщина веденого диска.
Аналогічно розраховують заклепки, які кріплять фрикційні накладки до веденого вала. Напруження на зминання допускаються до 10 МПа, (100 кгс/см2); а на зріз – до 6 МПа (60 кгс/см2).
Деталі приводу зчеплення розраховуються на дію максимального зусилля натискання на педаль, прийнятого рівним 400 Н, а деталі, розташовані після обмежувача – на силу натискних пружин при виключенні зчеплення.
4. Висновки по проекту (порівняльна технічна характеристика)
Ефективність використання автотранспортних засобів залежить від досконалості організації перевізного процесу й властивості автомобілів зберігати в певних межах значення параметрів, які характеризують їх здатність виконувати необхідні функції. У процесі експлуатації автомобіля його функціональні властивості поступово погіршуються внаслідок зношування, корозії, ушкодження деталей, утоми матеріалу, з якого вони виготовлені й ін. В автомобілі з'являються різні несправності (дефекти), які знижують ефективність його використання. Для попередження появи дефектів і своєчасного їхнього усунення автомобіль піддають технічному обслуговуванню й ремонту.
Виконанню робіт з технічного обслуговування й ремонту автомобіля передує оцінка його технічного стану (діагностування). Діагностування при технічному обслуговуванні проводять для визначення його необхідності й прогнозування моменту виникнення несправного стану шляхом зіставлення фактичних значень параметрів, вимірюваних при контролі, із граничними. Діагностування при ремонті полягає в знаходженні несправності й установленні методу ремонту й обсягу робіт при ремонті, а також перевірці якості виконання ремонтних робіт. Своєчасні технічне обслуговування й ремонт рухомого складу автомобільного транспорту дозволяють підтримувати автомобільний парк країни в справному стані.
Питомі витрати на технічне обслуговування й ремонт за термін служби автомобіля в кілька разів перевищують витрати на його виготовлення. Особливо велика трудомісткість цих робіт.
Широке застосування прогресивних технологічних процесів й автоматизованого устаткування дозволяє підвищити якість ремонту й знижує його собівартість.
В конструкції автомобіля ГАЗ – 53Б були закладені прогресивні технічні рішення, які відповідали тодішньому рівню автомобілебудування і які забезпечували високі експлуатаційні показники , економічність та надійність автомобіля. Але в даний час тодішні технічні рішення та експлуатаційні показники не відповідають вимогам. Тому потрібно вдосконалювати та розробляти нові вузли та агрегати автомобіля. Повна реалізація цих якостей вдосконалення залежить від дотримання правил експлуатації і догляду за автомобілем.
Для забезпечення бездоганної роботи усіх вузлів автомобіля слід використовувати запасні частини заводського виробництва.
На автомобілі ГАЗ – 53Б можна встановлювати сучасні агрегати і прилади , які б забезпечували нормальну роботу , що полегшує керування автомобілем, дозволяє значно підвищити рівень праці та знизити собівартість транспортної роботи .
В даному курсовому проекті пропонується покращення конструкції автомобіля, зміна деяких деталей в вузлах та агрегатах авто.
Список використаних джерел
1. Методичні вказівки до виконання контрольних робіт з дисципліни «Автомобільні засоби» студентам заочного відділення спеціальності 1505 «Автомобілі та автомобільне господарство». Вінниця ВПИ 1991р. – 71с. під ред. Кашин В.В. , Ковальчук В.П., Севостьянов С.М.
2. Автомобіль. Анализ конструкций , елементи разчета. Осепчугов В. В., Фрункин А. К., - М. Машиностроение , 1989 – 306с.
3. Методические указания к курсовому проекту по дисциплине «Автомобили». Конструирование и расчет трансмисии автомобиля. Под ред. Порсятковский В.А., Скопний В.В., Кишинев 1978 – 48.
4. Справочник техника-конструктора. Под ред. Сомоволова я. А. Киев «Техніка» 1988, 582с.
Додатки
Дата добавления: 23.10.2014
|
37. Дипломний проект - Багатофункціональний комплекс з закладом торгівлі,плавальним басейном, офісними приміщеннями та житлом у Волинській області | AutoCad
Вступ
Вихідні дані проекту
1. Архітектурно-будівельна частина
1.1 Об’ємно-планувальне рішення
1.2 Архітектурно-конструктивне рішення.
1.3 Будівельна фізика
Техніко-економічні показники
2.1. Проектування та розрахунок металевого купола
2.1.1 Вихідні дані
2.1.2 Статичний розрахунок купола. Результати розрахунку
2.2 Розрахунок попередньо напруженої панелі покриття
2.2.1 Дані для проектування. Навантаження, що діють на панель покриття
2.2.3 Розрахунок плити панелі покриття П-7
2.2.4 Розрахунок поперечних ребер
2.2.5 Розрахунок поздовжніх ребер
2.2.6 Геометричні характеристики зведеного перерізу панелі
2.2.7 Визначення втрат попереднього напруження в арматурі
Розділ 3. Технологія та організація будівництва
Вихідні дані
Календарне планування
3.1. Визначення номенклатури та об’ємів робіт
3.2 Вибір методів виконання робіт
3.3. Підбір монтажних кранів
3.4. Визначення необхідності у транспортних засобах
Розділ4 Інженерні мережі
Вихідні дані
4.1. Опалення
4.2. Вентиляція
4.3. Водопостачання
4.4. Каналізація
4.5. Зовнішнє електропостачання, електроосвітлення та електрообладнання
4.6. Телефонізація
4.7. Пожежна сигналізація
Розділ 6. Охорона праці та навколишнього середовища
Лiтература
Багатофункціональний комплекс запроектовано для покращення системи обслуговування населення в приміській зоні та поселення зарубіжних делегацій в готельні номери.
Комплекс являє собою каркасну споруду, яка складається із двох об’ємів: 16-ти поверхового комплексу із підвальним приміщенням, і 2-х поверхової прибудови з побутовими приміщеннями. 16-ти поверховий комплекс можна умовно розділити на два сектори: 1-й сектор ( 3-7 поверх- типові, запроектовані для адміністративних приміщень, офісного типу), 2-й сектор(8-14 поверх- типові, запроектовані для житлових приміщень, готельного типу), 15-16 поверхи запроектовані як технічні.
Перший поверх та другий виконані як торгово- розважальні де запроектовано басейн з побутовими приміщенями, масажною, тренажерними залами, фітнес-клубом, сауною, російською та турецькими лазнями, кафе на 20 посадкових місць з літньою терасою, банківськими приміщеннями.
Для вирішення інженерного забезпечення комплексу передбачено в підвальній частині влаштування технічних приміщень - насосної, теплового пункту і також технічних приміщень для обслуг.
1. Висота поверху : 3300 мм (3,3 м).
2. Висота приміщення: 3120 мм (3,12 м).
3. Розміри будівлі в осях: 43380 x44000 мм (43,38 x44,00 м).
4. Фундаменти: 2-х пов.добудови – блочні із монолітною з/б подушкою, 16-ти пов. комплексу – фундаментна з/б плита.
5. Зовнішні стіни: 2-х пов.добудови- цегляні в=510мм. із зовнішнім утеплювачем (напівжорсткі базальтові плити), перегородки цегляні в=120мм, 250мм, 380мм.
6. Зовнішні стіни: 16-ти пов. комплексу-залізобетонні колони товщиною в=400мм, пінобетон в=300мм. із зовнішнім утеплювачем (напівжорсткі базальтові плити), перегородки цегляні в=120мм, 250мм, 380мм, залізобетонні товщиною в=250мм, 200мм.
Техніко-економічні показники:
Поверховість будинку, Пов. -16
Загальна площа, м2- 10426
Корисна площа, м2- 7934
Розрахункова площа, м2- 7856
Будівельний об’єм будинку, м3 -477477 / 5236
у т.ч. нижче 0.000
Площа забудови, м2 -1585
Площа ділянки, м2 -6999
Дата добавления: 13.12.2014
|
38. Курсовий проект - Електрифікація технологічних процесів у кормоцеху для свиноферми | AutoCad
Вступ
1. Технологічна частина
2. Розрахунок вентиляції
3. Розрахунок електричного освітлення
4. Розрахунок і вибір апаратів керування та захисту
5. Розрахунок і вибір силових і освітлювальних ел. проводок
6. Розрахунок електричних навантажень
7. Заходи по компенсації реактивної потужності
8. Основні технічно-економічні показники
9. Заходи з безпеки праці
Висновки
Використана література
Графічна частина:
Технологічна схема кормоцеху для свиноферми
План кормоцеху з нанесенням електро-силового обладнання
Електрична принципова схема керування подрібнювачем ИКМ-Ф-10
Електрична принципова схема керування змішувачем С-12.
Перелік технологічного обладнання кормоцеху:
В даній бакалаврській роботі проведено електрифікацію виробничих процесів кормоцеху для свиноферми. Зроблено розрахунок і вибір технологічного обладання кормоцеху. Розраховано електричне освітлення, вентиляцію. Проведено вибір та розрахунок пускозахисної апаратури, силової і освітлювальної проводок. Розроблені заходи по компенсації реактивної потужності та проведено розрахунок електричних навантажень. Визначили втрати при пуску електричного двигуна, які відповідають вимогам і забезпечують нормальну роботу як споживачів лінії, так і пускозахисної апаратури. Всі розрахунки були проведені згідно методики і норм проектування , які приведені у використаній літературі.
Дата добавления: 30.01.2015
|
39. Курсовой проект - Опалення промислової будівлі м. Черкаси | AutoCad
Вихідні дані
Тепловий режим будівлі
1.1 Теплотехнічний розрахунок та бідбір огороджувальних конструкцій
1.2 Розрахуное тепловтрат в приміщеннях
1.3 Розрахунок теплонадходжень в холодний період року
1.4 Тепловий баланс приміщень для холодного періоду року та розрахунок теплової потужності системи опалення
Техніко-економічне обгрунтування та вибір основної і
чергової системи опалення та системи теплопостачання
калориферів
Гідравлічний розрахунок системи опалення та теплопостачання калориферів
Розрахунок та підбір опалювальних приладів
Література
Дата добавления: 04.03.2015
|
40. КП Цех для производства мелких и средних размеров деталей | Компас
Условия производства: Среднесерийное производство.
1.1. Исходные данные
1.2. Приведенная производственная программа выпуска
1.3. Выбор режимов работы и определение фондов времени
2. Технический проект
2.1. Определение объемов работ и укрупненное нормирование
затрат времени
2.2. Определение количества станков
2.3.Определение персонала
2.4. Определение площадей
2.5. Формирование участков механообработки
3. Проектирование вспомогательных подразделений цеха
3.1.1. Определение потребности в инструменте
3.1.2. Инструментально-раздаточная кладовая
3.2. Склады производственного назначения
3.2.1. Склад заготовок и материалов
3.2.2. Склад готовых деталей
3.3. Транспортная служба цех
3.3.1. Определение грузопотоков
3.3.2. Выбор транспортных средств, определение количества
3.4. Технический контроль
3.4.1. Состав и размещение пунктов контроля
3.4.2. Определение персонала, оборудования и площадей
3.5. Сбор и переработка отходов производства
3.5.1. Виды отходов и грузооборотов отходов
3.5.2. Выбор средств транспортирования и сбора отходов
3.6. Приготовление, задача и утилизация СОЖ
3.6.1. Виды применяемой СОЖ и требования к ее использованию
3.6.2. Потребность в СОЖ
4. Проектирование служебно-бытовых подразделений цеха
4.1. Состав служб управления и их площади
4.2. Состав санитарно- гигиенических помещений и их площади
4.3. Состав служб быта и их площади
Заключение
Литература
Дата добавления: 10.03.2015
|
41. Дипломний проект - Газопостачання житлового мікрорайону Молодіжній в м.Слов'янск Донецької області | AutoCad
Вступ
I .Газопостачання житлового мікрорайону Молодіжний в м.Слов’янськ Донецької області
1.1.Вихідні дані.
1.2.Кліматологічні дані.
1.3.Визначення кількості жителів.
1.4.Розрахунок газоспоживання.
1.4.1.Визначення річних витрат газу на комунально-побутові потреби.
1.4.2.Визначення годинних витрат газу на комунально-побутові потреби.
1.4.3.Визначення годинних витрат газу на потреби теплопостачання.
1.4.4.Визначення річних витрат газу на потреби теплопостачання
1.4.5.Розрахункові витрати газу в населеному пункті.
1.5.Визначення кількості ГРПБ.
1.5.1.Вибір системи газопостачання.
1.5.2.Газорегуляторний пункт ГРПБ.
1.5.3.Технічні характеристики.
1.5.4.Устаткування ГРПБ.
1.6.Гідравлічний розрахунок системи газопроводів.
1.6.1.Газопроводи середнього тиску.
1.6.2.Газопроводи низького тиску.
1.7.Газопостачання житлового будинку.
1.7.1.Визначення розрахункових витрат газу.
1.7.2.Гідравлічний розрахунок газопроводів.
1.8.Тепломеханіка.
1.8.1.Загальна частина
1.8.2.Газопроводи високого та низького тиску.
1.8.3.Внутрішнє газове обладнання в теплогенераторній
1.8.4.ГРПШ
1.8.5.Вузол обліку витрати газу.
1.8.6.Захист від корозії підземних і надземних газопроводів.
1.8.7.Охорона праці і техніка безпеки
II. Опалення
2.1.Вихідні дані
2.2.Скорочена характеристика будівлі
2.3.Розрахунок тепловтрат
2.4.Гідравлічний розрахунок трубопроводів в системі опалення
2.5.Розрахунок площі опалювальний приладів
III. Економіка
3.1.Паспорт проекту з газопостачання житлового мікрорайону Молодіжний в м.Слов’янськ Донецької області
3.2.Розрахунок техніко-економічних показників системи газопостачання
IV. Охорона праці та безпека у надзвичайних ситуаціях
4.1.Виробнича санітарія
4.1.1.Основні заходи і засоби санітарно-гігієничного обслуговування будівельників-монтажників при організації даного буд.майданчика
4.1.3.Вибір системи освітлення
4.2.Техніка безпеки
4.2.1.Основні причини травматизму
4.2.2.Небезпечні зони на будівельному майданчику
4.2.3.Вибір стропуючих пристроїв
4.2.4.Розрахунок захисту від блискавки
4.2.5.Безпечні методи гідравлічного випробування
4.3.Пожежна безпека
4.3.1.Визначення категорії виробництва по вибухо- та пожежонебезпеці ГРПБ
4.3.2.Протипожежні заходи на будівництві
4.4.Цілі,завдання та організаційна структура цивільного захисту
4.5.Можливі НС,які можуть виникнути на об’єкті,що проектується в мирний та воєнний час
4.6.Основні заходи захисту населення та території
4.7.Заходи по забезпеченню проведення Р та ІНР
4.8.Довгострокове прогнозування та визначення ступеня хімічної небезпеки ХНО
V. Технологія та організація будівництва
5.1.Проект виробництва робіт
5.2.Відомість підрахунку об’єму робіт
5.3.Визначення витрат,машинного часу і тривалості робіт
5.4.Побудова сітьового графіка
5.5.Побудова календарного графіка
5.6.Проектування будівельного ген.плану
VI. Захист від корозії
6.1.Вихідні дані
6.2.Корозія поліетиленових труб
6.3.Біологічна корозія
6.4.Захист поліетиленових труб від корозії
Перелік використаної літератури
Дата добавления: 18.03.2015
|
42. ГС Проект дахової газової котельні потужністю 1152 кВт | AutoCad
Відповідно до розрахункових значень теплового навантаження системи опалення передбачено встановлення дахових модулів ВПМ «КОЛВІ-192 ТД» (6 шт.) Характеристика котлів: - потужність по газу - 1152 кВт ; (0,99 Гкал/год); - номінальна витрата палива: газу – 131,4 м³/год; - максимальна температура води 85С; - мінімальна температура води 65С; - максимальний робочий тиск газу 1,96 кПа.; - максимальний робочий тиск води в котлі 0,3 Мпа; - мінімальна температура вихідних газів 110С; - коефіцієнт корисної дії - 92%. - паливо газ. Крім водогрійних модулів в приміщенні котельні встановлюються мережні насоси системи опалення, підмішувальні (рециркуляційні) насоси, підживлювальні насоси - існуючі та інше допоміжне обладнання. Газопостачання котельні запроектовано від газопроводу середнього тиску. Для зниження тиску газу використовується шафний газорегуляторний пункт,який розміщений на стіні котельні ВОГ- G65.01.03. На вводі газопроводу середнього тиску (безпосередньо у приміщенні перед ВОГом), проектом передбачається встановлення швидкодіючого нормально-закритого електромагнітного відсічного клапану ВФ11/2 Н-4 Ду40 марки М16/RM N.C. виробництва фірми "MADAS" (Італія). Проект розроблений у вiдповiдностi з дiючими нормами та на пiдставi завдання на проектування, технiчних умов i дозволiв.
Газопостачання готелю для паломників передбачається від дахової котельні, яка розміщена в будівлі готелю. Габарити котельні 6,3x5,7 та допоміжне приміщення - 3,1х1,55. Висота в середньому 2,50 м.
Розрахункові параметри зовнішнього повітря:
· розрахункова зовнішня температура опалення - 20°С;
· розрахункова зовнішня температура для вентиляції - 20°С;
· тривалість опалювального періоду - 179 діб.
Для покриття приведених навантажень в котельні передбачається встановлення 6-х газових водогрійних проточних модулей ВПМ -192 ДН фірми "Колві" теплопродуктивністю 192 кВт (165120кКал/год) кожний.
Теплоносій - вода 80-60°С.
Проект передбачає встановлення урахування:
· загальної витрати газу (лічильник з корректором газу);
· загальні витрати мережевої води (лічильник).
Матеріали сталевих трубопроводів прийняті наступні:
· для труб ГОСТ 10704-91-сталь 20ГОСТ1050-88, умови поставки по ГОСТ10705-80*гр В;
· для труб по ГОСТ 3262-75* - сталь В Ст3 сп 5.
· для деталей трубопроводів по ГОСТ 17375-89*-ГОСТ 17379-83*-сталь 20ГОСТ1050-88. Горизонатльні ділянки трубопроводів, які монтуються в приміщенні, прокладати з ухилом не менше 0,004 в бік руху середовища.
Випробування обладнання провести згiдно вимог ДБН В.2.5-20-2001.
Монтаж спуска експлуатації котлів повинні відбуватись згідно "Правилами устройства и безопасности эксплуатации котлов","Правилами безпеки систем газопостачання України", СНиП ІІ-35-76.
Здачу котельні в експлуатацiю провести згiдно вимог ДБН А.3.1-3-94 "Приймання в експлуатацiю закiнчених будiвництвом об'єктiв. Основнi положення".
Дата добавления: 27.03.2015
|
43. Дипломний проект - Основи та конструкції фундаментів будівлі житлового комплексу у м. Дніпропетровськ | AutoCad
Завдання на дипломний проект
1. Архітектурна частина
1.1. Загальні відомості
1.2. Обґрунтування необхідності будівництва даного об’єкта в даному регіоні
1.3. Об’ємно-планувальні рішення
1.4. Конструктивні рішення
1.4.1. Фундаменти
1.4.2. Гідроізоляція
1.4.3. Стіни та перегородки
1.4.4. Перекриття
1.4.5. Сходи
1.4.6. Склад покрівлі
1.4.7. Підлога
1.5. Теплотехнічний розрахунок
1.5.1. Теплотехнічний розрахунок зовнішніх стін
1.5.2. Теплотехнічний розрахунок конструкцій покриття
1.6. Опоряджувальні роботи
1.7. Протипожежні заходи
1.8. Інженерне облаштування
1.8.1. Водопостачання
1.8.2. Каналізація
1.8.3. Теплопостачання
1.8.4. Вентиляція
1.9. Електротехнічна частина
1.9.1. Внутрішні слабо-струмні мережі
1.9.2. Телефонізація
1.9.3. Телебачення
1.10. Заходи по охороні навколишнього середовища
1.11. Розрахунок ТЕП
1.12. Перелік матеріалів облицювання фасаду
2. Залізобетонні конструкції
2.1. Розрахунок залізобетонних елементів будівлі
2.2. Розрахунок збірного залізобетонного маршу
2.2.1. Початкові данні
2.2.2. Визначення навантажень і зусиль
2.2.3. Призначення розмірів перетину маршу
2.2.4. Підбір перетину поздовжньої арматури
2.2.5. Розрахунок похилого перерізу на поперечну силу
2.2.6. Конструювання маршу
2.3. Розрахунок збірної площадочної плити
2.3.1. Початкові данні
2.3.2. Визначення навантажень
2.3.3. Розрахунок полки плити
2.3.4. Розрахунок лобового ребра
2.3.5. Конструювання плити
2.4. Розрахунок збірної кругло пустотної плити перекриття
2.4.1. Початкові данні
2.4.2. Збір навантажень
2.4.3. Визначення навантажень і зусиль
2.4.4. Розрахункові данні для підбору перетинів
2.4.5. Розрахунок міцності нормальних перерізів
2.4.6. Розрахунок міцності похилих перерізів
2.4.7. Визначення прогинів
2.4.8. Розрахунок панелі перекриття на розкриття тріщин
2.4.9. Розрахунок панелі перекриття на довготривале розкриття тріщин
2.4.10. Розрахунок панелі перекриття на короткочасне розкриття тріщин
2.4.11. Перевірка панелі на монтажні навантаження
2.4.12. Розрахунок підйомних петель
3. Основи та фундаменти
3.1. Аналіз інженерно-геологічних умов будівельного майданчика
3.1.1.Початкові данні
3.1.2. Визначення фізико-механічних характеристик ґрунтів
3.1.2.1. Суглинок
3.1.2.2. Пісок пилуватий
3.1.2.3. Пісок середньої крупності
3.2. Визначення глибини закладання підошви фундаменту
3.3. Розрахунок і проектування стрічкового монолітного залізобетонного фундаменту на природній основі
3.3.1. Розрахунок фундаменту при дії навантаження 1200кН/п.м
3.3.1.1. Визначення розмірів фундаменту в плані
3.3.1.2. Армування фундаменту
3.3.1.2.1. Армування фундаменту в поперечному напрямку
3.3.1.2.2. Армування фундаменту в поздовжньому напрямку
3.3.2. Розрахунок фундаменту при дії навантаження 800кН/п.м
3.3.2.1. Визначення розмірів фундаменту в плані
3.3.2.2.Армування фундаменту
3.3.2.2.1. Армування фундаменту в поперечному напрямку
3.3.2.2.2. Армування фундаменту в поздовжньому напрямку
3.3.3. Розрахунок осідання фундаменту на природній основі
3.3. Розрахунок і проектування стрічкового монолітного залізобетонного фундаменту на штучній основі
3.4.1. Обґрунтування влаштування піщаної подушки
3.4.2. Визначення фізико-механічних характеристик подушки
3.4.3. Розрахунок фундаменту, на який діє навантаження 1200кН/п.м
3.4.3.1. Визначення розмірів фундаменту в плані
3.4.3.2. Армування фундаменту
3.4.3.2.1. Армування фундаменту в поперечному напрямку
3.4.3.2.2. Армування фундаменту в поздовжньому напрямку
3.4.4.Розрахунок фундаменту, на який діє навантаження 800кН/п.м
3.4.4.2. Армування фундаменту
3.4.4.2.1. Армування фундаменту в поперечному напрямку
3.4.4.2.2. Армування фундаменту в поздовжньому напрямку
3.4.5. Розрахунок осідання фундаменту на штучній основі
3.4.5.1. Розрахунок осідання при дії навантаження на фундамент 1200кН/п.м
3.4.5.2. Розрахунок осідання при дії навантаження на фундамент 800кН/п.м
3.5. Розрахунок і проектування фундаменту на забивних палях
3.5.1. Розрахунок ростверку і палі при навантаженні 1200кН/п.м
3.5.1.1. Визначення розмірів ростверку в плані
3.5.1.2. Армування ростверку
3.5.2. Розрахунок ростверку при навантаженні 800кН/п.м
3.5.2.1. Визначення розмірів ростверку в плані
3.5.2.2. Армування ростверку
3.5.3. Визначення осідання фундаменту на забивних палях
3.6. Розрахунок і проектування фундаменту на буро набивних палях
3.6.1. Розрахунок при дії навантаження 1200кН/п.м
3.6.2. Визначення розмірів ростверку в плані
3.6.3. Армування ростверку при навантаженні 1200кН/п.м
3.6.4. Армування ростверку при навантаженні 800кН/п.м
3.7. Вибір раціонального варіанту влаштування фундаменту
4. Організаційна частина
4.1.Основні положення
4.2. Підготовка до будівельного виробництва
4.3. Проектно-технологічна документація з організації будівництва
4.4. Проект організації будівництва
4.5. Зведений календарний план
4.6. Розрахунок потреб в основних будівельних матеріалах
4.7. Розрахунок потреб в будівельних машинах і механізмах
4.8. Загальноплощадочний будівельний генеральний план
4.8.1. Розрахунок адміністративно-побутових приміщень
4.8.2. Розрахунок тимчасових будівель та споруд
4.8.3. Розрахунок складів будівельних матеріалів і конструкцій
4.8.4. Розрахунок тимчасового водо забезпечення
4.8.5. Розрахунок тимчасового електрозабезпечення
4.9. Проект виробництва робіт
4.9.1. Розбивка будівлі на захватки
4.9.2. Номенклатура об’ємів будівельно-монтажних робіт
4.9.3. Вибір методу виробництва робіт
4.10. Вибір комплекту будівельних машин і техніки для виконання робіт
4.10.1. Вибір комплекту машин для земляних робіт
4.10.2. Вибір грузопідємних механізмів для монтажних робіт
4.10.3. Загальний перелік потрели будівництва в основних будівельних машинах і механізмах
4.11. Визначення тривалості виконання робіт
4.12. Побудова карточки-визначника
5. Економічна частина
5.1.Основні положення
5.1.1. Складання локальних кошторисів
5.1.2. Складання фрагменту локального кошторису в дипломному проекті
5.1.3. Складання локальних кошторисних розрахунків
5.1.4. Розрахунок договірної ціни
5.2. Записка-пояснення до інвесторської кошторисної документації на будівництво об’єкта
5.3. Розрахунок локального кошторису
5.4. Розрахунок загальновиробничих витрат
5.5. Локальний кошторисний розрахунок №1
5.6. Локальний кошторисний розрахунок №2
5.7. Локальний кошторисний розрахунок №3
5.8. Локальний кошторисний розрахунок №4
5.9. Об’єктний кошторис
5.10. Договірна ціна
5.11. Розрахунок договірної ціни
5.12. Розрахунок техніко-економічних показників дипломного проекту
5.13. Зведений кошторисний розрахунок вартості будівництва
6. Охорона праці
6.1. Організація санітарно-побутового обслуговування на будівельному майданчику
6.2. Електробезпека на будівельному майданчику
6.3. Безпека праці при влаштуванні пальового фундаменту
6.4. Безпека праці при виробництві кам’яних робіт
6.5. Безпека праці при виробництві покрівельних робіт
6.6. Задача
Список літератури
Сімнадцятиповерхова будівля має правильну симетричну форму в плані. Жорсткість будівлі забезпечена раціональною конструктивною схемою з поздовжніми та поперечними цегляними несучими стінами. Основні розміри будівлі в осях 23.4х27.6 м. Перший поверх має адміністративне призначення й включає в себе вбудовані офісні приміщення. Послідуючі 16 поверхів є типовими, на кожному поверсі розташовані шість квартир запроектовані по трьом типам. Площі квартир відповідно 41м^2, 81м^2, 91м^2. Висота верхньої відмітки будівлі 66,2 м. Висотність підкреслюється за рахунок сталевої надбудови на даху, яка може бути використана для кріплення систем супутникового телебачення або інших трансляційних приладів.
Зовнішнє облицювання виконується за допомогою штукатурних емульсій, емалевих фарб, декоративної цегли.
Загальна висота цегляної частини будівлі 55.2 м від рівня чистого поверху.
Висота цокольного поверху – 2.7 м (в світу) ;
Висота типового поверху – 3 м (2.7 м в світу);
Висота верхнього технічного поверху (котельні) – 3.5 м.
Будівля оснащена пасажирським ліфтом вантажопідйомністю 400 кг для зручного вертикального пересування між поверхами.
Цокольний поверх, виконаний з монолітного залізобетону, призначений для розміщення комунікацій, санітарних вузлів, насосноі станціі, та приміщення для обслуговування підйомника, електрощитової, Перший поверх включає в себе вбудовані офісні приміщення, службофі приміщення, санітарні вузли. Рекомендована кількість контор на першому поверсі – 6 приміщень.
Послідуючі 16 поверхів є типовими, на кожному поверсі симметрично розміщується шість квартир трьох типів. Планувальна структура житлових поверхів прийнята у вигляді внутрішнього коридору, від якого відходять квартири.
Два типи квартир є трьохкомнатні з житловою площею 81м^2 і 91м^2, третій тип – однокімнатна, з площею 41м^2. Кожна квартира вихід на балкони.
Внутрішнє оздоблення стін виконується з екологічно-чистих матеріалів – лінолеум, керамічна плитка, мокра штукатурка, шпалери.
Будівля забезпечена всіма видами облаштування:
а) возозабезпечення
б) каналізація
в) опалення
г) вентиляція
д) гаряче водозабезпечення
е) газозабезпечення
є) електрозабезпечення
ж) телефонізація
з) кабельне телебачення і інтернет.
Приблизна місткість будинку 400 чоловік
Дата добавления: 31.03.2015
|
44. Курсовий проект - Редуктор червячно-цилиндрический, проведен расчет привода ленточного конвеера | Компас
I. Вступ
II. Проектування приводу
1. Енерго – кінематичний розрахунок приводу
2.Розрахунок закритих циліндричних зубчастих передач
3.Розрахунок черв’ячної передачі
4. Розрахунок ланцюгової роликової передачі
5. Ескізне компонування редуктора
6. Конструювання валів редуктора
7. Перевірка валів на міцність при згині та крученні
8. Перевірка валів на витривалість
9. Розрахунок підшипників кочення
10. Розрахунок шпонкових з'єднань
11. Призначення змащення
12. Опис складання та експлуа-тації
III. Перелік використаної літератури
Вихідні дані:
– тягове зусилля F = 20 кН;
– швидкість стрічки V= 0,22 м/с;
– діаметр барабана Dб = 0,3 м;
– термін служби h = 25000 год.;
– режим навантаження легкий;
– редуктор двоступінчатий.
Дата добавления: 17.04.2015
|
 45. ЕП Творча майстерня | AutoCad
Існуючі КЛ-0,4 кВ від ТП7239 до ЯРП250, від ЯРП250 до УРП6, від поверхового щита до ВРП 202, проектуєма КЛ-0,4 кВ від УРП6 до поверхового щита перевірені на допустимий струм, падіння напруги і страцювання апаратів захисту при КЗ.
Для прийому та розподілення електроенергії в творчій майстерні №202 встановлюється ввідно-розподільчий пристрій ВРП з ввідним вимикачем навантаження з Ін=40 А та розподільчими автоматичними вимикачами.
Однолінійну схему щита ВРП 202 дивись аркуші ЕП-4.
Групові мережі від ВРП202 виконуються кабелем марки ВВГнгнд з прокладкою в гофротрубі.
В приміщеннях до установки прийняті растрові світильники з люмінесцентними лампами та світильники з люмінесцентними компактними енергозберігаючими лампами.
Для захисту персоналу від ураження електричним струмом передбачається захисне заземлення, для чого передбачається прокладка додаткової третьої (п`ятої) жили в групових мережах, починаючи від щита ВРП 202 до струмоприймачів.
Загальні дані
Однолінійна схема електропостачання. Розрахунок КЛ-0,4 кВ
План розміщення обладнання та мереж на 25-му поверсі
Однолінійна схема щита ВРП 203
План електроосвітлення
План комп`ютерних та побутових силових мереж
План силових мереж
Мережі зрівнювання потенціалів. Схема принципова
Дата добавления: 21.04.2015
|
© Rundex 1.2 |
