Курсовий проект - Житловий комплекс на 7039 тисяч мешканців

Зміст пояснювальної записки
Вступ
Розділ 1. Природні умови ділянки для розміщення житлового комплексу
Розділ 2. Визначення чисельності населення, об'ємів житлового будівництва та номенклатури квартир
Розділ 3. Планувальне вирішення
Розділ 4. Вулично-дорожна мережа та міський транспорт
Розділ 5. Техніко-економічні показники
Список використаної літератури

Розташування міста на півдні степової зони України, близькість моря, piчкові системи Південного Бугу і Інгулу зумовили існування багатої та piзноманiтної флори в Миколаєві. Разом з тим місто має розвинену пpомисловiсть, широкі тpанспоpтні зв`язки, зокрема морську портову базу, яка пов`язана з багатьма країнами piзних континентів
Клімат Миколаєва помірно-континентальний з м’якою малосніжною зимою і жарким посушливим літом. Так як територія краю розташована на південь від смуги високого атмосферного тиску (вісь Воєйкова), це обумовлює при загальному домінуванні західного (атлантичного) переносу повітряних мас, який особливо посилюється влітку, суттєве значення у кліматоформуванні північно-східних континентальних повітряних мас зимового періоду. Ця закономірність добре підтверджується за даними метеостанції Миколаїв, де за 52 роки спостережень взимку мали перевагу північно-східні вітри (24%), швидкості яких можуть досягти 34 м/с (грудень 1940р.), а влітку – північно-західні (21%).
Пересічна температура повітря за рік на основній частині території становить 8-10C. Пересічна температура січня змінюється від - 5C на півночі області до - 2C на півдні, де взимку близько 40% днів з відлигами (метеостанція Миколаїв). Пересічна температура липня досягає 20-23C, абсолютні максимуми 39-40C, абсолютні мінімуми від -30C до - 34C. Період з температурою понад +10C становить 180-225 днів, тривалість вегетаційного періоду 215-225 днів. Розподіл річних сум опадів на території краю зональний: на півночі області випадає 440-470 мм, у центральному і південно-східному районах 390-410 мм, а на південному заході 330-345 мм опадів. З підвищенням висоти місцевості над рівнем моря на кожні 100 метрів, кількість опадів зростає на 10-26%. Із загальної кількості опадів у теплий період (квітень-жовтень) випадає 70% переважно у вигляді злив. Серед метеостанцій всього Причорномор’я найбільша кількість катастрофічних злив, коли випадало більше 55 мм опадів, зареєстровано у Миколаєві: за 27 років спостережень таких злив було вісім.Сніговий покрив взимку буває в середньому від 37 до 65 днів. Пересічна потужність снігового покриву на півночі степової зони досягає 10см, а на півдні не перевищує 3-6 см. Запаси води у снігу при найбільшій його висоті коливаються від 30 до 24 мм. Глибина промерзання грунту складає 37-54 см.
Пересічна багаторічна вологість повітря становить 71%, але, іноді в травні – серпні вона зменшується до 15-30%. З впливом моря пов’язано щорічне надходження з опадами 150-170 кг/га хлоридів і сульфатів натрію та магнію.
У теплий період року в степовій зоні області буває більше 15 днів з суховіями (у травні, серпні).
Міські ґрунти мають різний рівень гідролітичної кислотності. Найнижчий відзначений у ґрунтах насаджень, розміщених поблизу проїзної частини вулиць, причому з віддаленням від цих місць її питома вага зростає. Висока кислотність ґрунтів впливають на загальну доступність поживних речовин, а отже, і на розвиток деревної рослинності. Наприклад, рН практично у всіх ґрунтах насаджень, які прилягають до міських автомагістралей, перебуває в межах 7,0-8,0 і належить до сильно-лужної групи. Кислі ґрунти зустрічаються тільки у парках з природними ґрунтами. Висока кислотність ґрунтів, як і їх алкалізація, впливають на загальну доступність поживних речовин, а отже, і на розвиток деревної рослинності.
Окрім того, повсюдно спостерігається переущільнення ґрунтів у міських насадженнях, що насамперед веде до зменшення шпаруватості і погіршення водного режиму. На витоптаних ділянках водопроникність верхнього шару в 3-4 рази нижча, ніж у природних непорушених ґрунтах.
Специфічні гідрологічні умови міських територій та їх мікрокліматичні особливості зумовлюють різке погіршення режиму вологозабезпеченості ґрунтів, тому порівняно з іншими містами України зелені насадження розташовані в м.Миколаєві потребують більші витрати на полив (80 літрів на 1 од. дерева). Особливо активно на великій глибині розвивається система коренів кінського каштана, сосни звичайної і чорної, клена-явора, липи дрібнолистої, що дає змогу цим породам успішно протистояти несприятливим ґрунтовим умовам.
У м.Миколаєві на кожного жителя міста приходиться більше 17 квадратних метрів зелених насаджень без обліку садів будинків приватного сектора і колективних садових товариств.
Переважними породами дерев у місті є акація біла, клен ясенелистный, шовковиця, тополя біла, клен гостролистий, горіх волоський, ясен звичайний, платан західний, дуб черешчатый, каштан кінський, липа дрібнолиста у віці від 8 до 80 років, а на вулицях старої частини міста – до 55 років. Показник доступності зелених зон у Миколаєві досить низький; по оцінці управління архітектури, тільки близько 11% населення міста живе не далі 300 м від найближчої зеленої зони відпочинку площею не менше 0,5 га.
Кількість "зелених легень" міста скорочується: частина зелених насаджень зноситься при будівництві та реконструкції обєктів, частина варварські пошкоджується, корисні, дорогоцінні види навіть викрадаються.

Техніко-економічні показники
1. Загальна площа території мікрорайону – 20,7га;
2. Кількість площі для будинків різної поверховості:
- загальна – 171954.0 м2;
- житлова –51000.0 м2;
3. Населення мікрорайону –7039чоловік;
4. Щільність житлового фонду (брутто) – 6666,6 м2/га;
5. Щільність населення – 340 люд/га;
6. Середня поверховість забудови - 7 пов.