%20%20%20
Найдено совпадений - 585 за 0.00 сек.
 211. АР Пятиэтажный двухподъездный 32 - х квартирный жилой дом 31 х 12 м в г. Севастополь | AutoCad
Площадь застройки - 464,97 м2
Площадь квартир в доме - 1432,26 м2
Площадь летних помещений - 96,36 м2
Общая площадь квартир в доме - 1528,62 м2
Площадь нежилых помещений - 631,77 м2
В том числе: подвала - 299,28 м2
чердака - 332,98 м2
Строительный объем: - 7273,24 м3
ниже отм. +0,000м - 1245,95 м3
выше отм. +0,000м - 6027,29 м3
Этажность - 5
Количество квартир - 32
В том числе:
однокомнатных - 24
двухкомнатных -4
трехкомнатных -4
Общее количество проживающих:78
Общие данные.
План на отм. -3,200 М 1:100
План на отм. +0,000 М 1:100
План на отм. +3,100 М 1:100
План на отм. +6,200 М 1:100
План на отм. +9,300 М 1:100
План на отм. +12,400 М 1:100
План чердака М 1:100
Разрез 1 - 1 М 1:100
Разрез 2 - 2 М 1:100
Фасад 1 - 7 М 1:100
Фасад 7 - 1 М 1:100
План кровли М 1:100
Спецификация оконных и дверных проемов
Экспликация полов
Фрагмент плана 1
Фрагмент плана 2
Фрагмент плана 3
Фрагмент плана 4
Фрагмент плана 5
Фрагмент плана 6
План квартиры Тип 1а на отм. +0,000...+6,200 М 1:50
План квартиры Тип 1б на отм. +0,000...+6,200 М 1:50
План квартиры Тип 1в на отм. +0,000...+6,200 М 1:50
План квартиры Тип 1г на отм. +0,000...+6,200 М 1:50
План квартиры Тип 1д на отм. +0,000...+6,200 М 1:50
План квартиры Тип 1е на отм. +0,000...+6,200 М 1:50
План квартиры Тип 2а на отм. +9,300...+12,400 М 1:50
План квартиры Тип 2б на отм. +9,300...+12,400 М 1:50
План квартиры Тип 2в на отм. +9,300...+12,400 М 1:50
План квартиры Тип 3а на отм. +9,300...+12,400 М 1:50
План квартиры Тип 3б на отм. +9,300...+12,400 М 1:50
План квартиры Тип 3в на отм. +9,300...+12,400 М 1:50
Паспорт наружной отделки
Ведомость наружной отделки
Дата добавления: 27.03.2017
|
|
 212. Курсовий проект - Технологічний процес та організація роботи на ковальсько - ресорной | Компас
ВСТУП
1 ЕКСПЛУАТАЦІЙНА ЧАСТИНА
2 ТЕХНОЛОГІЧНА ЧАСТИНА
2.1 Вибір вихідних даних
2.2 Коригування нормативної періодичності ТО та пробігу рухомого складу до капітального ремонту
2.3 Розрахунок виробничої програми АШ за кількістю технічних впливів
2.3.1 Кількість технічних впливів за цикл
2.3.2 Кількість технічних впливів за рік
2.3.3 Кількість впливів по парку за рік
2.4. Розрахунок річного обсягу робіт по технічному обслуговуванню і поточном ремонт рухомого складу
2.5 Розрахунок зони ЩО
2.5.1 Розрахунок кількості ліній періодичної дії
2.5.2 Розрахунок зони ТО-1
2.5.3 Розрахунок зони ТО-2
2.5.4 Розрахунок зони поточного ремонту
2.6 Визначення загального річного обсягу робіт ТО та ПР рухомого складу
2.7 Визначення річного обсягу робіт самообслуговування підприємства
2.8 Розподіл обсягів робіт ТО, ПР і самообслуговування підприємства між виробничими зонами, дільницями та відділеннями
2.9 Розрахунок площі приміщень
2.9.1 Площі зон технічного обслуговування і ремонту
2.9.2 Площі виробничих дільниць і відділень
3 СПЕЦІАЛЬНА ЧАСТИНА
3.1 Призначення дільниці
3.2 Технологічний процес
4 КОНСТРУКТОРСЬКА ЧАСТИНА
4.1 Назначение приспособления
4.2 Розрахунок приладу
ВИСНОВКИ
ЛІТЕРАТУРА
В експлуатаційній частині викладається обгрунтування необхідності проектування, виходячи з завдань, які ставить держава перед автомобільним транспортом. Вибирається тип рухомого складу, визначається його кількість.
При необхідності виконується приведення рухомого складу. При роз-робці проекту реконструкції АТП для зменшення кількості розрахункових груп дозволяється приводити рухомий склад (PC) до двох - трьох марок за технологічним сумісництвом (наприклад, група дизельних або карбюратор-них автомобілів, група автопоїздів і т.і.).
Вихідні дані:
Дата добавления: 29.03.2017
|
 213. Дипломний проект - Проект залізничного вокзалу по вул. Ківерцівській в м. Луцьку (комплексний) | ArchiCAD
Фундаменти під стіни запроектовано стрічкові монолітні залізобетонні виконані з бетону класу В12.5. Під колони стовпчасті монолітні залізобетонні класу В15.
Каркас будівлі виконаний із збірних залізобетонних елементів серії 1.020-1. Колони I типу січенням 400х400 мм з бетону класу В15 і армуються поздовжньою арматурою класу А-III і поперечною класу А-I . Ригелі будівлі з бетону класу В25, номінальні розміри 3м, армовані поздовжньою арматурою класу А-III і поперечною класу А-I. У залізобетонних збірних конструкціях всі металеві деталі і з'єднання захищені шаром цементного розчину марки 100 завтовшки 25 мм.
Перекриття і покриття – збірні залізобетонні круглопустотні плити товщиною 220мм, номінальних розмірів 6х1,5м. Виготовлені з бетону В15, армовані каркасами і сітками з дротової арматури Вр-I. Поздовжня робоча арматура плити перекриття Ат-V.
Зовнішні стіни вище 0,000 – цегельні, самонесучі, завтовшки 510 мм. Всі зовнішні поверхні стін підвалу, а також всі поверхні цегельних стін підвальних каналів і приямків, дотичних з ґрунтом обклеювальна на бітумній мастиці по вирівненій поверхні в 2 рази. Зворотня засипка стін підвалу виконується після монтажу перекриттів над ним і влаштування підлоги підвалу, , перегородки – цегляні, товщиною 120мм.
ЗМІСТ:
ВСТУП
РОЗДІЛ І. АРХІТЕКТУРНО-БУДІВЕЛЬНИЙ.
1.1. Загальна частина.
1.2. Кліматичні дані.
1.3. Об’ємно-планувальне рішення.
1.4. Архітектурно-конструктивне рішення.
1.5. Архітектурне вирішення фасаду.
1.6. Внутрішнє оздоблення будівлі.
1.7. Теплотехнічний розрахунок зовнішньої стіни будинку
1.8. Інженерні мережі
1.8.1. Водопостачання
1.8.2. Опалення
1.8.3. Вентиляція
1.9. Генплан та благоустрій ділянки
1.10. Експлікація приміщень
1.11. Протипожежний захист.
РОЗДІЛ ІІ. РОЗРАХУНКОВО-КОНСТРУКТИВНИЙ.
2.1. Обґрунтування вибору конструкцій запроектованої будівлі
2.2. . Розрахунок і конструювання плити перекриття з круглими порожнинами
2.2.1 Збір навантаження на 1м перекриття
2.2.2. Вихідні дані
2.2.3. Визначення внутрішніх зусиль
2.2.4. Розрахунок за граничними станами першої групи
2.2.5. Розрахунок плити за граничними станами другої групи
2.3. Розрахунок ригеля перекриття
2.3.1. Збір навантаження на ригель
2.3.2. Визначення внутрішніх зусиль
2.3.3. Розрахунок ригеля на міцність за нормальними перерізами
2.2.4 Розрахунок ригеля на міцність за нахиленими перерізами
2.3.5. Конструювання ригеля
2.3.6. Розрахунок і конструювання обетонованого стикуригелів між собою та з колоною
2.4. Розрахунок і конструювання збірної колонипершого поверху
2.4.1. Розрахунок колони на міцність
2.4.2. Розрахунок консолі колони
2.4.3 Розрахунок стику колон першого ідругого поверхів
РОЗДІЛ ІІІ. ОСНОВИ І ФУНДАМЕНТИ.
3.1. Розрахунок та конструювання фундаментів
3.1.1. Загальні відомості
3.1.2. Інженерно-геологічні вишукування
3.2. Розрахунок стрічкового фундаменту під несучу стіну
3.2.1. Дані для проектування
3.2.2. Збір навантаження на фундамент
3.2.3. Визначення ширини підошви фундаменту
3.2.4. Розрахунок фундаментної плити на міцність при продавлюванні
3.2.5. Розрахунок на міцність нормальних перерізів
3.2.6. Розрахунок площі підошви фундаменту під колону
РОЗДІЛ ІV. ТЕХНОЛОГІЯ ТА ОРГАНІЗАЦІЯ БУДІВЕЛЬНОГО ВИРОБНИЦТВА.
Розділ 1 4.1.1. Вихідні дані для складання календарного плану
4.1.2. Короткий опис робіт підготовчого періоду
4.1.3. Визначення об’ємів робіт
4.1.4. Вибір методів виконання робіт
4.1.5. Визначення трудомісткості робіт матеріально-технічних ресурсів, зведена калькуляція трудовитрат, визначення потреб в матеріально-технічних ресурсах та ТЕП
4.1.6. Вибір монтажних кранів
4.1.7. Проектування сіткового графіку передування
Розділ 2
4.2.1. Область призначення будгенплану, принципи на основі яких ведеться його розроблення
4.2.2. Розрахунок складських приміщень та відкритих складів
4.2.3. Розрахунок потреби в тимчасових будівлях та спорудах
4.2.4. Розрахунок водопостачання буд. майданчика
4.2.5. Розрахунок електропостачання буд. майданчика
4.2.6. Техніко економічні показники
4.2.7. Охорона праці
РОЗДІЛ V. ЕКОНОМІКА БУДІВНИЦТВА.
РОЗДІЛ VІ. ОХОРОНА ПРАЦІ.
6.1 Обґрунтування актуальності вирішення питань охорони праці танавколишнього середовища в ході проектної розробки
6.2 Аналіз будівельного процесу з метою виявлення небезпечних та шкідливих виробничих факторів
6.3 Основні нормативні вимоги безпеки при виконанні окремих видів робіт та експлуатації машин і механізмів
6.4 Запроектовані заходи та технічні рішення для ліквідації і зменшення впливу небезпечних та шкідливих виробничих факторів
6.5 Запроектовані заходи протипожежної профілактики
6.6 Заходи охорони навколишнього середовища
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
Дата добавления: 30.03.2017
|
214. Дипломний проект - Розробка системи електропостачання заводу автомобільної техніки у Запорізькій області | Visio
Вступ
1. Технічні умови проектування
1.1. Коротка характеристика підприємства
1.2. Характеристика електроприймачів
1.3. Характеристика джерела живлення.
2. Розрахунок електричних навантажень
2.1. Методика розрахунку
2.2. Розрахунок електричних навантажень електроприймачів напругою 0,38 кВ
2.3. Розрахунок електричних навантажень електроприймачів напругою 10 кВ
2.4. Визначення максимальних навантажень по підприємству
2.5. Визначення центру і даних картограми електричних навантажень
3. Розрахунок параметрів зовнішнього електропостачання
3.1. Вибір напруги і схеми живлення
3.2. Визначення кількості і потужності трансформаторів ГПП
3.3. Вибір живильних ліній.
3.4. Вибір місця розташування і конструкції ГПП
4. Розрахунок параметрів внутрішнього електропостачання
4.1. Вибір напруги розподільної мережі
4.2. Вибір числа, потужності і місця розташування цехових підстанцій
4.3. Визначення потужності, типів і місцеположення компенсуючих пристроїв.
4.4. Вибір кабелів мережі напругою 10 кВ.
5. Розрахунок струмів короткого замикання.
6. Вибір електрообладнання
6.1. Загальні вимоги щодо вибору.
6.2. Вибір вимикачів на напругу 10 кВ.
6.3. Вибір вимикачів і роз'єднувачів на напругу 110 кВ
6.4. Вибір трансформаторів струму.
6.5. Вибір трансформаторів напруги.
6.6. Вибір вимикачів навантаження напругою 10 кВ.
6.7. Вибір захисних апаратів на напругу до 1000 В
7. Електропостачання ділянки ковальського цеху
7.1. Коротка характеристика ділянки
7.2. Характеристика електроприймачів
7.3. Характеристика джерела живлення
7.4. Розрахунок електричних навантажень освітлювальних установок
7.5. Розрахунок електричних навантажень силових електроприймачів
7.6. Визначення максимальних навантажень по ділянці
7.7. Вибір схеми електропостачання ділянки.
7.8. Вибір перерізу проводів і жил кабелів
7.9. Розрахунок струмів короткого замикання
7.10. Вибір захисту електричної мережі і перевірка мережі на захищеність
8. Релейний захист і автоматика
8.1. Загальні положення
8.2. Захист окремих елементів системи електропостачання
8.3. Розрахунок токового захисту кабельної лінії і цехового трансформатора ТМЗ-1600/10, що живить УКЕ
8.4. Характеристика схеми захисту.
9. Забезпечення якості електроенергії в електричній мережі заводу
9.1. Корекція сталих відхилень напруги
9.2. Оцінка коливань напруги
9.3. Оцінка несинусоїдальності напруги
9.4. Установка повздовжньо – ємнісної компенсації
10. Охорона праці та техніка безпеки
11. Економічна частина
11.1. Розрахунок загальної суми інвестиційних витрат, яка необхідна для реалізації проекту
11.2. Розрахунок загальної суми річних експлуатаційних витрат
11.3. Розрахунок прибутку від впровадження системи електропостачання
11.4. Визначення результатів, що очікуються, в якості яких виступають чисті грошові потоки
11.5. Розрахунок оціночних показників
12. Цивільна оборона
Перелік використовуваних джерел
Генеральний план розміщення цехів заводу наведено на листі 1. На генплані зображено номера та потужності цехових ТП, марки кабельних ліній 10 кВ, значення та діаграми активних навантажень силових електроприймачів 0,38, 10 кВ та освітлення кожного цеху. Основними електроприймачами є: різні металообробні верстати, крани і тельфери, транспортери, зварювальне устаткування, вентилятори, дугові й індукційні плавильні печі, ковальсько-пресове устаткування, насоси, приводом яких є асинхронні двигуни напругою 10 кВ, компресори, привід яких здійснюється від синхронних двигунів напругою 10 кВ. Усі приймачі електроенергії живляться трифазним змінним струмом частотою 50Гц.
По надійності електропостачання ЕП відносяться до ІІ і ІІІ категорій. Виняток складають електроустаткування сталеливарного, чавуноливарного цехів, компресорної і насосної станцій, що відноситься до І категорії.
В електричній частині проекту виконано розрахунок електричних навантажень методом коефіцієнтів використання максимуму, як по окремим цехам так і в цілому по підприємству Рм.=84587кВт; Qм.=80639 кВАр. В ковальському цеху підрахунок навантажень виконували за методом упорядкованих діаграм. На основі цього розрахунку побудована картограма навантажень. Визначено центр навантажень, виконано вибір схеми та обладнання електропостачання заводу. Передбачено спорудження двохтрансформаторної ГПП напругою 110/10-10 кВ. ГПП з центру навантажень зміщена в бік джерела живлення. План-розріз ГПП 110/10 кВ зображено на листі 2.
Джерелом живлення ГПП є районна підстанція, що знаходиться на балансі «Запоріжжяобленерго» і розташована на відстані 6 км від заводу. Траса від РТП до підприємства проходить як по відкритій місцевості (4,4 км), так і в забудованій міській смузі (1,5 км). Тому для подачі електроенергії в проекті передбачається спорудження повітряної лінії (ПЛ) АС-150 довжиною 4,4 км із кабельною вставкою АШвУ довжиною 1,5 км. З огляду на наявність на підприємстві ЕП І категорії, передбачено дві одноколової лінії напругою 110 кВ на залізобетонних опорах.
На ГПП побудовано ВРП 110 кВ та ЗРПр 10 кВ. У ЗРП знаходяться трансформатори власних потреб ТВП.
Також виконано розрахунок і вибір електрообладнання внутрішнього електропостачання та схеми розподільчої мережі.
Схема внутрішнього електропостачання заводу наведена на листі 3. Тут вказано типи основних електроприймачів, конденсаторних установок, силових трансформаторів. Розподільча мережа напругою 10 кВ виконана кабелями марки ААШвУ (алюмінієві жили, алюмінієва оболонка, в полівінілхлоридному шланзі, з паперовою ізоляцією з підвищеною температурою нагрівання).
Обрано 5 РП-10кВ, 32 ТП-10/0,4кВ: 4 - двохтрансформаторні ТП; 28 – одно трансформаторні ТП.
Для комутації та захисту силових трансформаторів прийнято вимикачі навантаження і запобіжники.
Вибір трансформаторів виконано одночасно з вибором конденсаторів на напругу 0,38 кВ. З метою уникнення плати за реактивну енергію, яка здійснюється згідно «Методики обчислення плати за перетікання реактивної електроенергії…» підприємство зацікавлене в нульовому рівні споживання реактивної потужності на шинах 10 кВ ГПП. Це досягнуто встановленням регульованих конденсаторних установок на шинах 0,4 кВ цехових ТП-10/0,4 кВ та на шинах 10 кВ РП та ГПП.
В електричній частині виконано розрахунок струмів КЗ, виконано вибір електричних апаратів.
У повному об’ємі виконано розрахунок електропостачання дільниці ковальського цеху. План розташування устаткування дільниці ковальського цеху наведено на листі 4.
Розраховані навантаження по окремих вузлах методом упорядкованих діаграм. Цех живиться від ТП-27. Розподільча мережа виконана за змішаною схемою. Живлення силових ЕП здійснюємо за радіальною схемою, інших – за магістральною схемою. Живлення силових пунктів від ТП виконуємо кабелями, прокладеними в каналах у підлозі. Для силових електроприймачів вибрано кабель ААШвУ, для живлення щитів освітлення - кабель АВВГ (гнучкі алювієві жили з полівінілхлоридною ізоляцією та світло-термо-стійкою ПВХ оболонкою).
В розділі «Релейний захист» приведена характеристика захисту електродвигунів до і вище 1000 В, електропічних і конденсаторних установок, шин і силових трансформаторів ГПП. Виконано розрахунок захисту кабельної лінії і цехового трансформатора ТМ3-1000/10. Схема цього захисту наведена на листі 5, де вказано параметри захисту та карта селективності суміжних захистів – електронного реле АЛ-3 захисту КЛ, запобіжників ПКТ захисту трансформатора ТП та автоматичного вимикача Э-16 захисту лінії 0,38 кВ.
Оскільки на заводі планується створення ділянки для контактного електричного зварювання з установками УКЕ, то детальна розробка проекту присвячена забезпеченню якості електроенергії, що наведено на листі 6. При відносно малих значеннях електричних навантажень по нагріву УКЕ створюють великі пікові навантаження і, тим самим, коливання напруги, що може негативно позначатися як на роботі самих електричних установок, так і на роботі інших споживачів електроенергії, що живляться від тих же РП заводу або ТП-10/0,4 кВ цеху.
Окрім УКЕ на підприємстві є споживачі, що впливають на якість електроенергії: дугові сталеплавильні печі (ДСП), що живляться від РП2 через пічні трансформатори типу ЭТМПК – 3200/10, а також високовольтні асинхронні (АД) і синхронні (СД) двигуни, що живляться від РП5 і РП4 відповідно. Специфічним споживачем є також індукційні печі ІЧТ, що живляться від РП3 через пічні трансформатори ЭТМЧ 2000/10.
Розраховано діапазони відхилень напруги в нормальному, післяаварійному та регульованому режимі роботи. Проведена оцінка зниження напруги при пусках АД, коливань напруги, обумовлених ДСП, АД і СД та зниження напруги при роботі установки поздовжньої ємнісної компенсації УПК.
Були визначені розрахункові навантаження і втрати напруги в електричних мережах, що живлять УКЕ заводу. Обрані елементи цехової мережі з УКЕ.
Електрична мережа, обрана для живлення УКЕ, відповідає умовам допустимої втрати напруги. Цього вдалося досягнути низьким завантаженням живлячого трансформатора (кз=328,3/1600=0,205). Такий режим роботи трансформатора ТМЗ–1600/10 є неекономічним.
Економічним засобом підвищення коефіцієнта завантаження трансформатора до оптимального значення 0,9 та можливості живлення від даного трансформатора інших електроприймачів, включаючи освітлювальні установки, є застосування централізованих УПК на стороні 10 кВ трансформатора.
Розраховані та вибрані елементи УПК. Захист від перенапруг на конденсаторах при к.з. за УПК здійснюється за допомогою розрядника FV. При його спрацюванні через реле максимального струму КА и проміжне реле КL вмикається вимикач навантаження QF, шунтуючий БК.
Захист від виникнення ферорезонансних явищ, виникаючих за рахунок наявності вищих гармонік напруги та насичення трансформатора при піках навантаження, досягається підбором шунтуючого опору R2.
Захист від внутрішніх пошкоджень конденсаторів С при пробої секції здійснюється за допомогою внутрішніх індивідуальних запобіжників.
Розрядження конденсаторів при відключені УПК від мережі здійснюється шляхом включення трансформатора напруги TV1, який служить одночасно для контрольних вимірювань. Проаналізовано умови безпечної праці на заводі, необхідні організаційно-технічні заходи для забезпечення на заводі безпечних умов праці. Визначено небезпечні і шкідливі фактори при експлуатації установок повздовжньої компенсації напругою 10 кВ. Розроблені питання безпеки експлуатації цих установок. Розраховано параметри спільного заземлення разом для ТП-10/0,4 кВ цеху та УПК.
Оскільки приміщення підстанції відноситься до категорії виробництва В та до пожеже небезпечної зони П-I (є займисті рідини з температурою спалаху вище 61 0С – конденсаторне масло, ізоляція, ізоляція кабелів), то в проекті розроблені заходи пожежної безпеки для ТП з УПК.
Зроблено оцінку ефективності проекту системи електропостачання заводу автомобільної техніки: розрахований чистий приведений дохід – 8046,21 тис. грн. Це означає, що реальна (дисконтована) віддача від впровадження проекту системи електропостачання на цю величину перевищує інвестиційні вкладення, що становлять з урахуванням ПДВ 18111,26 тис. грн. Індекс доходності складає 1,44. Тобто віддача від впровадження проекту в 1,44 рази перевищує інвестиційні вкладання.
Реальний (дисконтований) період повернення інвестицій – складає 3,46 року. При швидкій реалізації проекту, коли фактори часу майже не впливають на знецінення грошових потоків, що очікуються, цей термін може скоротитися до 1,86 року. Це дає змогу зробити висновок про доцільність реалізації проекту.
Обґрунтовано організаційні питання вимог цивільної оборони на підприємстві.
Дата добавления: 06.04.2017
|
215. АС Ленточный фундамент | AutoCad
- нормативное значение веса снегового покрова - 1730Па;
- нормативное значение ветрового давления - 380 Па;
- температура наружного воздуха наиболее холодной пятидневки обеспеченностью 0,92 минус 24°.
1. Рабочие чертежи разработаны на основании задания на проектирования чертежей раздела АС.
2. Характеристика района строительства:
Согласно ДБН В.1.2-2:2006 "Нагрузки и воздействия" и СНиП 2.0101-82 "Строительная климатология"
- нормативное значение веса снегового покрова - 1730Па;
- нормативное значение ветрового давления - 380 Па;
- температура наружного воздуха наиболее холодной пятидневки обеспеченностью 0,92 минус 24°.
3. За условную отметку 0,000 принята отметка чистого пола первого этажа, что соответствует абсолютной отметке 164,45.
4. На время производства земляных работ выполнить мероприятия по отводу грунтовых вод с территории строительной площадки согласно СНиП 3.02.01-87 "Земляные сооружения. Основания и фундаменты".
5. По данным инженерно-геологических изысканий, выполненных в феврале 2010 года основанием для фундаментов служит суглинок лессовидный, желто-бурый, просадочный. Тип условий по просадочности - первый.
6. В случае обнаружения на проектной отметке насыпного, растительного, слабого грунта необходимо поставить в известность об этом проектную организацию для уточнения конструкции и глубины заложения фундаментов.
7. Обратную засыпку фундаментов производить местным грунтом оптимальной влажности с тщательным уплотнением до плотности 1,65 т/м³.
8. Производство работ по возведению монолитных ж.б. конструкций, по сварочным работам и пр. вести в соответствии с нормами и указаниями на производство соответствующих работ:
- СНиП III-4-80 "Техника безопасности в строительстве"
- СНиП 3.02.01-87 "Земляные сооружения. Основания и фундаменты"
- СНиП 3.03.01-87 "Несущие и ограждающие конструкции".
Фундаменты запроектированы из блоков стен подвала по монолитной железобетонной ленте.
9. Монолитную железобетонную ленту выполнять из бетона класса В15 по бетонной подготовке из бетона кл. В7,5 толщиной 100 мм.
10. Плоские каркасы перед бетонированием сварить в пространственные при помощи поперечных стержней в соответствии с требованиями СНиП 3.03.01-87.
11. В местах пересечения монолитной ж/б ленты продольные стержни каркасов разных направлений сварить между собой.
12. Кладку блоков стен подвала выполнять на цементном растворе М50 с перевязкой вертикальных швов не менее высоты блока и тщательным заполнением вертикальных и горизонтальных швов.
13. В местах пересечения внутренних и наружных стен уложить анкерные сетки между блоками.
14. Монолитные заделки бетоном по месту выполнять из бетона кл. В7,5.
15. Горизонтальную гидроизоляцию на отм. -0,310 выполнять из двух слоев рубероида на битумной мастике, на отм. -3,560 - из слоя цементного раствора толщиной10мм состава 1:2 с водостойкими добавками. Вертикальная гидроизоляция выполняется обмазкой горячим битумом за два раза.
16. Обратную засыпку производить после монтажа плит перекрытия над подвалом с тщательным уплотнением грунта.
17. В местах примыкания проектируемых фундаментов к фундаментам существующего здания по плоскости примыкания проложить просмоленные с двух сторон доски из древесины твердых пород толщиной 40 мм .
18. Фундаменты под бассейн разработаны отдельным проектом фирмой ТОВ "АРТ-ДО".
Общие данные
План фундамента
Сечение 1-1 ÷ 5-5
Сечение 6-6 ÷ 10-10
Сечение 11-11 ÷ 15-15
Сечение 16-16 ÷ 19-19
Сечение 20-20 ÷ 25-25
Армирование монолитной ж.б. ленты. Монолитный ж.б. пояс.
Спецификация элементов фундамента. Спецификация элементов монолитного ж.б. пояса. Примечания.
Дата добавления: 23.09.2011
|
216. ЕП ЕМО Реконструкція приміщення гуртожитку під житло в смт. Маневичі Волинської області | АutoCad
Проектом передбачено в точці забезпечення потужності влаштування відгалуження від високовольтних ліній напругою 10 кВ, до проектної підстанції 2КТПГС, для цього передбачено встановитидві додаткові опори ПЛ 10 кВ, на котрих монтуються роз'єднувачі.
Проектом також передбачено влаштування кабельних ліній живлення житлового багатоквартирного будинку.
В точці приєднання кабельних ліній живлення житлового будинку РУ 0,4 кВ в кожній секції встановлено два автоматичні вимикачі на струм 400 А. Для забезпечення живлення споживачів ІІ категорії передбачений секційний рубильник на струм 400 А, котрий в разі зникнення напруги на шинах одного з трансформаторів обслуговуючий персонал може перемкнути на живлення секції від іншого трансформатора
КЛ-0,4 кВ від проектного КТП до ввідно розподільчих пунктів ВРП1 та ВРП2 (у приміщенні електрощитової житлового будинку) передбачено виконати кабелями АВБбШвнг 4х240, до кожного ВРП по дві взаєморезервовані кабельні лінії живлення від секції №1 та секції №2 трансформаторів Т1 та Т2.
Розрахунковий облік активної та реактивної електроенергії виконується
в РУ 0,4 кВ проектованої КТП, згідно технічних умов за допомогою багатофункціональних лічильників типу PJ НІК-2303 (Iн=5А 380В, 50Гц).
Електричні мережі
Проектом передбачено встановлення двох ввідно-розподільчих ппунктів ВРП1 та ВРП2 (2хВРУ-1-28-20) для окремого живлення квартир під'їзду №1 та під'їзду №2. Ввідно розподільчі пристрої встановлюються в приміщенні електрощитової, в кожному з них за допомогою двох багатофункціональних лічильників типу НІК-2305 (Iн=5А 380В, 50Гц) передбачено облік споживання електроенергії електрообладнанням квартир та окремо електрообладнанням загальнобудинкових приміщень.
Від ВРП1 передбачена окрема лінія живлення до кожного поверхового обліково- розподільчого щита ЩОР1-1,...,ЩОР5-1 та лінія живлення електрообладнання загальнобудинкових приміщень під'їзду №1, для цього у ВРП1 передбачено 6 трифазних автоматичних вимикачів на струм 63 А. Кабельні лінії живлення до поверхових щитів прокладати кабелем типу ВВГнг 5х25 приховано в підлозі, під штукатуркою і в кабельному каналі.
Від ВРП2 передбачена окрема лінія живлення до кожного поверхового обліково- розподільчого щита ЩОР1-2,...,ЩОР5-2 та лінія живлення електрообладнання загальнобудинкових приміщень під'їзду №2, для цього у ВРП2 передбачено 6 трифазних автоматичних вимикачів на струм 63 А. Кабельні лінії живлення до поверхових щитів прокладати кабелем типу ВВГнг 5х25 приховано в підлозі, під штукатуркою і в кабельному каналі та відкрито у техпідпіллі.
Поверхові обліково-розподільчі щити встановлюються у коридорах і приміщеннях сходових кліток, в них згідно технічних умов за допомогою багатофункціональних лічильників типу PJ НІК-2102 (Iн=5(60)А 220В, 50Гц) передбачено поквартирний облік електроенергії. На кожній лінії до квартирного обліку розміщений диференційний автоматичний вимикач для захисту від струмів витоку, перенапруг і короткого замикання.
Від поверхових обліково-розподільчих щитів ЩОР1-1,...,ЩОР5-1 і ЩОР1-2,...,ЩОР5-2 живляться квартирні розподільчі щити ЩР1-ЩР42 (КМПн-2/9), в котрих розміщені автоматичні вимикачі для захисту групових ліній живлення освітлення, розеточної мережі квартир та силового електрообладнання.
Групова силова мережа виконується кабелем ВВГ, який прокладаються по стінах (на скобах), під штуатуркою та в підлозі в ПВХ трубі.
Групова освітлювальна мережа виконується від щитів освітлення ЩО1 та ЩО2 (встановлених в коридорах на поверхах). Прокладання групової освітлювальної мереж здійснюється під штукатуркою.
Проектом передбачені наступні види освітлення:
- робоче;
- евакуаційне (в коридорах аварійні світлові вказівники "Вихід")
- ремонтне (в приміщенні існуючої щитової).
На головних та евакуаційних виходах з житлового будинку, та на поверхах на виходах на сходові клітки над прорізом дверей на висоті не менше, ніж 2,2м від підлоги встановлюються світлові вказівники виходу типу ДБО-01, мережа живлення котрих виконується вогнетривким кабелем JE-H(St)H-Bd-FE180/T30.
Напруга в мережі робочого та аварійного освітлення 220В, ремонтного 24В.
Для освітлення прийняті світильники з лампами розжарювання. Герметичні світильники встановлюються в ванних кімнатах та зовні будівлі над ганками. Для освітлення кімнат і спалень передбачено світильники із лампами розжарення відповідної потужності.
Освітлювальна мережа виконується впотай під штукатуркою по стінах та по стелі, кабелем ВВГ.
Штепсельні розетки передбачені з пристроєм, що закриває гніздо, якщо штепсельну вилку вийнято.
Монтаж освітлювальної мережі вести після завершення монтажу сантехнічного обладнання.
Висота установки штепсельних розеток та вимикачів - 0,8 м. Штепсельні розетки передбачені з пристроєм, що закриває гніздо, якщо штепсельну вилку вийнято.
Всі лінії, якими заживлені світильники та розетки виконуються трипровідними (фазний -L, нульовий робочий - N та захисний - РЕ провідники), у кімнатах чотирипровідними.
Забороняється об'єднання нульових робочих та захисних провідників різних групових ліній. Нульовий робочий та захисний провідники не дозволяється підключати на щитках під загальний контактний зажим.
Електропроводки повинні розташовуватись горизонтально, вертикально або паралельно краю стін приміщення на відстані не більше ніж 150мм від перекриття і не більше ніж 500мм від підлоги.
Проектом передбачено виконання основної та додаткової системи зрівнювання потенціалів квартир. Як головна заземлюча шина використовується шина РEN розподільчого щита.(див. ЕМО-42)
Загальні дані.
План електропостачання.
Приєднання ПЛ-10кВ та ПЛІ-0,4кВ до КТП-100.
Схема електрична принципова шафи обліку ШО зовнішнього встановлення.
Пересічення ПЛІ-0.4 кВ з дорогою. Деталь заземлення.
Підвішування ПЛІ-0,4 кВ на проектній опорі №1 та існуючій опорі УПс-2.
Підвішування ПЛІ-0,4 кВ на проектних опорах №2 та №3. Монтаж шафи обліку ШО.
Проміжна проектна опора Пс-2. Схема розміщенння.
Кутова проектна опора Кс-2. Схема розміщення.
Металічні конструкції і лінійна арматура для кріплення проводуна опорах типу УАс-2 і УПс-2.
Дата добавления: 03.05.2017
|
217. Курсовой проект - Проектирование железобетонных конструкций двухэтажного монолитного здания | АutoCad
Вступление
1. Общие ведомости
2. Указания к компоновке межэтажного перекрытия
3. Конструктивная схема перекрытия
4. Предварительное определение толщины плиты и размеров поперечного сечения балок
5. Расчет и конструирование плиты
5.1. Выбор расчетной схемы
5.2 Определение расчетных пролетов плиты
5.3. Определение нагрузки на плиту
5.4. Определение изгибающих моментов
5.5. Определение толщины плиты
5.6. Определение площади продольной рабочей арматуры
5.7. Указания к конструированию плиты
6. Расчет и конструирование второстепенной балки
6.1. Выбор расчетной схемы
6.2. Определение расчетных пролетов
6.3. Определение нагрузки на балку
6.4. Определение изгибающих моментов
6.5. Определение поперечных сил
6.6. Определение размеров поперечного сечения второстепенной балки
6.7. Определение расчетной формы поперечного сечения второстепенной балки
6.8. Определение площади продольной рабочей арматуры
6.9. Расчет прочности второстепенной балки по наклонным сечениям
6.10 Указания к конструированию
7. Расчет и конструирование колонны
7.1. Выбор расчетной схемы
7.2. Определение усилий в колонне первого этажа
7.3 Определение размеров поперечного сечения колонны
7.4 Указания к конструированию колонны
8. Расчет и конструирование фундамента
8.1. Нагрузка на фундамент
8.2. Определение размеров подошвы фундамента
8.3. Определение высоты фундамента
8.4. Определение изгибающих моментов
8.5. Определение площади сечения арматуры
8.6 Указания к конструированию фундаментов
Использованная литература
Исходные данные для проектирования
1 Длина помещения в осях L, м 39,6
2 Ширина помещения в осях B, м 25,8
3 Количество этажей nп 2
4 Высота этажа Hп, м 4
6 Нормативная полезная нагрузка на перекрытия vn, кН/м2 8
Класс бетона
7 Перекрытия, В С16/20
8 Колонн, В С20/25
9 Фундаментов, В С16/20
Класс арматуры
10 Арматура плиты, класса А400С
11 Арматура балок, колонн, фундамента, класса А300С
12 Снежная нагрузка, s 1,6 кН/м2
13 Расчетное сопротивление грунта: Rо, МПа 0,16
Дата добавления: 09.05.2017
|
218. Дипломний проект - Технологічне вирощування і збирання гороху з удосконаленням оприскувача ОПВ - 2000 | Компас
1.Технологічна карта на вирощування і збирання гороху
2.Схема класифікації обприскувачів
3.Техніко-економічні показники
4.Обприскувач. Загальний вигляд
5.Обприскувач. Загальний вигляд
6.Розпилюючий пристрій
7.Деталі: Палець, Вал, Диск, Кожух, Скоба, Втулка, Наконечник, Втулка кулькова, Пластина
Зміст
Відомість дипломного проекту
Реферат
Вступ
1. Аналіз господарської діяльності і коротка характеристика господарства
1.1.Загальні відомості про господарство
1.2.Виробнича діяльність у рослинництві
1.3.Технічна оснащеність господарства
1.4.Наявність спеціальних машин для виробництва заданої сільськогосподарської культури
1.5.Існуючий технологічний процес в господарстві
1.6.Задачі дипломного проекту
2.Технологічне вирощування і збирання гороху
2.1.Місце в сівозміні
2.2.Внесення добрив
2.3.Основний обробіток ґрунту
2.4.Передпосівний обробіток ґрунту
2.5.Підготовка насіннєвого матеріалу
2.6.Сівба гороху
2.7.Догляд за посівами
2.8.Збирання врожаю
2.9.Обгрунтування складу комплексу машин для технологічного процесу вирощування та збирання гороху
3.Конструтивне вдосконалення обприскувача для хімічного захисту рослин ОПВ-2000
3.1.Огляд існуючих технологічних засобів та обґрунтування необхідності їх вдосконалення
3.2.Будова та робота агрегату
3.3.Розрахунок на міцність вузлів та деталей конструктивної розробки
3.3.1.Розрахунок зварного з’єднання поворотного важеля
3.3.2.Визначення діаметра тяги кріплення поворотного пристрою
4.Охорона праці при вирощуванні та збиранні гороху
4.1.Вимоги безпеки при вирощуванні та збиранні гороху по інтенсивній технології
4.2.Виробничі небезпеки, які виникають при вирощуванні та збиранні гороху
4.3.Пропоновані заходи по профілактиці травм
4.4.Розробка технічних і санітарно-гігієнічних засобів охорони праці
4.5.Протипожежна профілактика
4.6.Опис графічної частини по охороні праці
5.Цивільна оборона
5.1.Оцінка стійкості МТП і ПЕК до впливу високих температур
6.Економічне обґрунтування вирощування та збирання гороху
Висновки та пропозиції
Список використаної літератури
Додатки
Технічна характеристика Оприскувач ОПВ-2000:
1.Продуктивність 19,6га/год;
2.Робоча швидкість руху 6...8 км/год;
3.Ширина захвату 30...40м;
4.Місткість баку 2м;
5.Витрата робочої рідини 10...50л/га;
6.Максимальний робочий тиск 1,5МПа;
7.Продуктивність насоса 120л/хв;
8.Маса з повним комплектом робочих органів 3100кг.
1.Витрата робочої рідини 10...50л/га;
2.Ширина захвату 30...40м;
3.Максимальний робочий тиск 1,5 МПа;
4.Продуктивність насоса 120 л/хв.
Дата добавления: 10.05.2017
|
219. Дипломний проект (технікум) - Технологія робіт на зварювально - наплавочній дільниці в умовах ДП АРЗ-110 у м. Харкові | АutoCad
Введение
1 Общий раздел
1.1 Назначение участка
1.2 Годовая производственная программа участка
1.3 Краткий технологический процесс на участке
2 Организационный раздел
2.1 Годовой объем работ
2.2 Режим работы участка
2.3 Годовые фонды рабочего времени
2.4 Расчет состава рабочих
2.5 Расчет числа специалистов и служащих участка
2.6 Расчет количества оборудования
2.7 Площадь участка
2.8 Энергетика участка
2.9 Принятый порядок расстановки оборудования, его обоснование
2.10 Строительные требования
3 Охрана труда и защита окружающей среды
3.1Научная организация труда (НОТ)
3.2 Организация работ по охране труда на участке
3.3 Мероприятия по охране окружающей среды участка
3.4 Расчеты по охране труда
4 Технологический раздел
4.1 Характеристика детали, условия ее работы
4.2 Характерные дефекты и причины их появления
4.3 Способ устранения дефектов детали
4.4 Технические условия на дефектацию и сортировку детали
4.5 План операции восстановления детали
4.6 Выбор оборудования, приспособлений и инструментов
4.7 Выбор установочных баз
4.8 Маршрутная карта
4.9 Расчет норм времени для операций техпроцесса
4.10 Операционная карта
5 Конструкторский раздел
5.1 Назначение, устройство и работа приспособления
5.2 Устройство и работа приспособления
5.3 Расчет на прочность крепежного соединения 63 6.1 Определение стоимости и амортизации основных производственных фондов
6.2 Расчет затрат на оплату труда ремонтным рабочим, специалистам и служащим
6.3 Материальные и другие затраты
6.4 Общепроизводственные расходы
6.5 Калькуляции себестоимости выполняемых работ
6.6 Финансовый план
6.7 Расчет экономической эффективности использования капитальных вложений
7 Вывод
Литература
При разработке проекта учитывался гальванический участок и технологические процессы на этом участке, а также материалы, собранные во время прохождения преддипломной практики на АРЗ-110.
Участок предназначен для ремонта таких деталей как валы генератора, вал первичный и вторичный КПП, вал водяного насоса, ступица заднего, среднего моста, ступица переднего колеса и т. д. указанные в таблице 1.1, а также для изготовления некоторых деталей нетоварной номенклатуры.
Согласно схеме технологического процесса участок имеет прямые и обратные связи с другими производственными участками и подразделениями завода, что тем самым обеспечивается выполнение работ выполняемых на нем.
При разработке участка в организационном разделе произведен расчет режимов работы: - действительного годового фонда времени оборудования – 1820 часов; номинальный фонд времени подобран по заводу – 2070 часов; расчет годового объема работ по всему участку – 2000 чел/час; трудоемкость единицы заданной продукции – 22,03 чел/часа; выполнен расчет численности рабочих – 18 человек; определен средний разряд работников – 3,1; по разделам: 2разряд – 3 чел; 3 разряд - 10 чел, 4 разряд - 5 чел.
Также выполнен расчет и подбор оборудования; расчет площади участка; силовой и осветительной электроэнергии; сжатого воздуха. Разработаны и рассчитаны площади производственных помещений на участке согласно строительным нормам в соответствии с требованиями вопросов научной организации труда, вентиляции, индекса помещений; освещение вопросов по охране труда, гигиены и производительной санитарии, медицинского обслуживания, техники безопасности при проведении работ на участке, противопожарной безопасности, кол-ва средств пожаротушения; описаны вопросы по охране окружающей среды; требования к производительной эстетики участка.
В технологическом разделе, согласно заданию на проектирование, разработаны следующие вопросы: назначение детали, её конструктивные особенности, условия работы, дефекты и причины их возникновения в процессе эксплуатации. При решении данных вопросов использовались рабочие чертежи детали и технические условия на дефектацию и сортировку детали; выбраны рациональные способы восстановления ступица заднего колеса ; обоснованы общий план операций, из которых 4 операции представлены на карте эскизов (показать указкой на технологической планировке); выбраны установочные базы; разработаны маршрутные карты; после проведения расчетов технологических операций по восстановлению разработаны также и операционная карты; выполнены расчеты норм времени на работы по восстановлению ступицы заднего колеса, что позволяет производить работы с меньшими трудозатратами, с большей эффективностью, с повышением производительности труда.
При работе над конструкторским разделом было разработано приспособление. Данное приспособление предназначено для крепления ступицы на станке при растягивании при наплавки отверстий под подшипники и сальники, восстанавливать определенную часть поверхности детали и исключает необходимость дополнительной механической обработки поверхности не подлежащих восстановлению. Соответственно использование данного приспособления позволяет снизить затраты времени и трудоемкости на выполнение работ.
В экономической части проекта обосновано возможность деятельности участка. Таким образом, сварочно-наплавочный участок АРЗа может работать в условиях рыночно-экономических отношений.
Дата добавления: 11.05.2017
|
220. Курсова робота - Багатоповерховий промисловий виробничий будинок у м. Одесі | ArchiCAD
Ч.І Розрахунок і конструювання металевих конструкцій
Вихідні данні
1.Вибір раціональної схеми металевого балкового перекриття
2. Розрахунок і конструювання балки настилу марки БН-1
2.1 Обчислення навантаження на 1 м2 перекриття
2.2 Статичний розрахунок балки настилу
2.3 Підбір перерізу балки настилу з умови міцності та з врахуванням пружно-пластичної роботи сталі
2.4 Розрахунок балки настилу БН-1 за другою групою граничних станів: розрахунок прогинів.
3.Розрахунок і конструювання головної балки марки ГБ-1
3.1 Обчислення навантажень на головну балку
3.2 Обчислення розрахункового прольоту.
3.3 Статичний розрахунок головної балки марки ГБ-1
3.4 Підбір перерізу головної балки з умови міцності на дію згинального моменту
3.5 Перевірка міцності головної балки в зоні одночасного впливу моментів і поперечних сил.
3.6 Перевірка несучої здатності головної балки в опорному перерізі, в зоні впливу поперечних сил.
3.7 Розрахунок головної балки за другою групою граничних станів: розрахунок прогину.
3.8 Розрахунок і конструювання вузлів головної балки.
3.8.1 Розрахунок і конструювання опорного ребра головної балки.
3.8.2 Розрахунок зварних швів прикріплення опорного ребра до стінки балки
3.8.3 Розрахунок і конструювання проміжних ребер жорсткості.
3.8.4 Розрахунок болтового з’єднання балок настилу БН-1 з головною балкою ГБ-2.
4. Розрахунок і конструювання колони 1-го поверху.
4.1. Обчислення навантажень від конструкції покриття
4.2. Обчислення снігового навантаження на покриття.
4.3. Обчислення навантаження від власної ваги колони.
4.4. Обчислення розрахункового зусилля
4.5. Підбір перерізу колони з умови стійкості центрально стиснутого стрижня.
4.6. Розрахунок і конструювання вузлів колони
4.6.1. Розрахунок і конструювання опорного столика колони під головну балку
4.6.2. Розрахунок і конструювання бази колони.
5. Конструювання монолітнього фундаменту під колону.
Список використаної літератури до частини І
Ч.ІІ Розрахунок і конструювання залізобетонних та кам’яних конструкцій
6. Компонування конструктивної схеми монолітного ребристого перекриття з балковими плитами
7. Розрахунок і конструювання монолітної балкової плити
7.1. Обчислення навантаження на перекриття
7.2. Обчислення розрахункових прольотів плити
7.3. Статичний розрахунок
7.4. Розрахунок арматури і конструювання плити
8. Розрахунок та конструювання другорядної балки
8.1. Обчислення розрахункових прольотів другорядної балки
8.2. Обчислення навантаження
8.3. Статичний розрахунок другорядної балки
8.4. Уточнення розмірів поперечного перерізу другорядної балки
8.5. Розрахунок поздовжньої арматури із умови міцності нормальних перерізів другорядної балки
8.6. Розрахунок міцності похилих перерізів другорядної балки
9. Розрахунок залізобетонної колони першого поверху
9.1. Обчислення навантаження від конструкції даху
9.2. Обчислення снігового навантаження
9.3. Обчислення навантаження від власної ваги колони
9.4. Обчислення розрахункового зусилля
9.5. Розрахунок арматури і конструювання колони
10. Розрахунок і конструювання монолітного фундаменту
11.Розрахунок і конструювання цегляного стовпа першого поверху
Список використаної літератури до частини ІІ
Графічна частина:
1.Титульний аркуш
2. План металевого балкового перекриття. Специфікація
3. Розрізи 1-1, А-А, В-В. Вузли А,В.
4. Головна балка ГБ. Зєднання
балок настилу з головною балкою. Вузли Г,Д. Розрізи 2-2,3-3. Деталі 2,3.
5. Колона К20-1, база колони, вузли
6. Схема армування зварними сітками
7. Схема армування монолітної плити, схема армування другорядної балки, КР-1
8. Схема армування монолітної колони КП-2, КП-3, С5.
I.Вихідні данні:
Запроектувати тримальні металеві конструкції балкового перекриття багатоповерхового будинку з неповним каркасом за наступними даними:
- Призначення будинку і клас наслідків: промисловий, класу наслідків СС3;
- Термін експлуатації будинку: Tef=100 років
- Місце будування: м.Одеса;
- Розміри будинку в плані (в осях): 56х18м;
- Поздовжній крок колон: 7,0м
- Поперечний крок колон: 6,0
- Кількість і висота поверхів: n=5; H=4,5м
Навантаження:
а) власна вага конструкції підлоги і покрівлі – за індивідуальним проектом;
б) змінне (корисне) навантаження на перекриття v0=9,5 кН/м2;
в) снігове навантаження на покрівлю – за ДБН В.1.2-2:2006.
Додаткові данні:
а) тип металевого перекриття – балкова клітка нормального типу із залізобетоним настилом:
- балка настилу і головна балка – сталь класу С275;
- колона – сталь класу С235.
Запроектувати тримальні конструкції залізобетонного монолітнього ребристого перекриття з балковими плитами багатоповерхового виробничого будинку за наступними данними:
- Призначення будинку і клас наслідків: промисловий, класу наслідків СС3;
- Термін експлуатації будинку: Tef=100 років
- Місце будування: м.Одеса;
- Розміри будинку в плані (в осях): 56х18м;
- Поздовжній крок колон: L1= 7,0м
- Поперечний крок колон: L2= 6,0м
- Кількість і висота поверхів: n=5; H=4,5м
Навантаження:
а) власна вага конструкції підлоги і покрівлі – за індивідуальним проектом;
б) змінне (корисне) навантаження на перекриття v0=9,5 кН/м2;
в) снігове навантаження на покрівлю – за ДБН В.1.2-2:2006.
Дата добавления: 16.05.2017
|
221. Курсовий проект - Механічний привод 4,5 кВт | Компас
ЗМІСТ
Завдання на курсовий проект
Реферат
Зміст
1. Енергосиловий та кінематичний розрахунки параметрів привода
2. Розрахунки передач…
2.1 Розрахунок клинопасової передачі
2.2 Розрахунок циліндричної передачі
3. Проектування валів редуктора
3.1 Компоновочний розрахунок валів з умови кручення та його попереднє конструювання
3.2 Компоновочний вибір підшипників та варіанту їхньої установки
3.3 Ескізна компоновка редуктора
3.4 Схеми сил, що діють на вали редуктора
3.5 Перевірний розрахунок тихохідного вала на міцність під дією разових чи короткочасно діючих максимальних навантажень
3.6 Перевірний розрахунок за опором втомному руйнуванню
4. Розрахунок підшипників
5. Розрахунок з'єднань колес передач з валами
6. Змащування циліндричної передачі та підшипників редуктора
7. Корпусні деталі
8. Пристрої для натягу пасу та рама привода
Висновки
Перелік посилань
Додаток А. Специфікація до редуктора
Додаток Б. Специфікація до привода механічного
1.1 Загальне передаточне число приводу U=10,0
1.2 Параметри на тихохідному валу:
- частота обертання п=96.5 об/хв
- момент обертання Т=445 Нм
1.3 Потужність електродвигуна Рэл=4,5 кВт
1.4 Загальний ККД приводу =0,9
1.5 Ресурс роботи L=12000 год
1.6 Електродвигун 4А132S6/965/2
1.7 Частота обертання валу електродвигуна п=965 об/хв
Технические характеристики редуктора
1.1 Номинальная мощность P=4.98 кВт
1.2 Общее передаточное число U=5
1.3 Параметры на тихоходном валу:
- частота вращения n=96,5 об/мин
- момент вращения Т=445 Нм
1.4 Ресурс работы привода L=12000ч
1.5 Общий КПД редуктора η=0,94
ВИСНОВОК
Виконано проект приводу у складі: електродвигун, пасова передача та циліндричний одноступеневий редуктор, який забезпечує вхідні параметри вказаними в завданні, а саме: потужність на вихідному валу 4,5 кВт, частота обертання вихідного валу 100 об/хв..
Відхилення від показників, які вказані в завданні досягає 3.5% на частоті оберту.
Підшипникові вузли забезпечують нормальну роботу на протязі всього строку служби приводу, а пасова передача потребує заміну комплектів ременів на протязі 12000 годин три рази.
Передбачена робота циліндричної передачі з недовантаженням приблизно до 4%.
Дата добавления: 02.06.2017
|
222. Курсовий проект - Розробка головної понижувальної підстанції | АutoCad
Завдання
ВСТУП
1.Вибір трансформаторів головної понижувальної підстанції з урахуванням допустимих перевантажень
1.1Вибір трансформаторів ГПП із умови забезпечення електропостачання споживачів електроенергії всіх категорій надійності в аварійному режимі роботи1.2 Вибір трансформаторів ГПП із умови забезпечення електропостачання споживачів лише І та ІІ категорій надійності в аварійному режимі роботи
2.Техніко –економічний розрахунок щодо вибору трансформаторів ГПП
3.Вибір високовольтних комутаційних апаратів
3.1.Струми нормального та максимального режимів у приєднанні трансформаторів до РПНН
3.2 Розрахунок струмів короткого замикання та теплових імпульсів
4.Вибір площі поперечного перерізу струмоведучих елементів з перевіркою їх на термічну та динамічну стійкість до струмів КЗ
5.Розрахунок реактора
6.Вибір високовольтних вимикачів
7.Вибір роз'єднувачів
8,Вибір трансформаторів струму та напруги
8.1Вибір трансформаторів струму
9.Вибір трансформаторів напруги
10.Вибір схем оперативного струму і трансформаторів власних потреб на ГПП
| |
| | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | |
Дата добавления: 02.06.2017
223. Курсовий проект - Технологічний процес виготовлення деталі "Вушко" з використанням автоматизованого обладнання | Компас
1. АНАЛІЗ КОНСТРУКЦІЇ ДЕТАЛІ
2. АНАЛІЗ ТЕХНОЛОГІЧНОСТІ КОНСТРУКЦІЇ ДЕТАЛІ
2.1. Аналіз технологічності деталі для умов автоматизованого виробництва.
2.2 АНАЛІЗ ТЕХНОЛОГІЧНОСТІ ДЕТАЛІ ДЛЯ УМОВ ОБОТИЗОВАНОГО ВИРОБНИЦТВА
3. ВИБІР ФОРМИ ЗАГОТОВКИ ТА СПОСОБУ ЇЇ ОТРИМАННЯ
4. СКЛАДАННЯ ТЕХНОЛОГІЧНОГО МАРШРУТУ ОБРОБКИ ПОВЕРХОНЬ ДЕТАЛІ
5. ВИЗНАЧЕННЯ ПРИПУСКІВ ТА ДОПУСКІВ НА ОБРОБКУ ПОВЕРХОНЬ ДЕТАЛІ
6. ВИЗНАЧЕННЯ ТЕХНОЛОГІЧНОГО МАРШРУТУ ОБРОБКИ ДЕТАЛІ
7. ВИБІР ТЕХНОЛОГІЧНОГО ОБЛАДНАННЯ ТА ЗАСОБІВ ТЕХНОЛОГІЧНОГО ОСНАЩЕННЯ
7.1. Вибір основного технологічного обладнання
7.2. Вибір допоміжного технологічного обладнання
7.3. Вибір засобів технологічного оснащення
8. РОЗРАХУНОК РЕЖИМІВ РІЗАННЯ ТА НОРМ ЧАСУ
9. УПРАВЛЯЮЧА ПРОГРАМА ОБРОБКИ ДЕТАЛІ
10. ПРОЕКТУВАННЯ РТК
10.1. Загальна послідовність проектування РТК. ПРОЕКТУВАННЯ РТК (роботизованого комплексу)
11. АНАЛІЗ ВИКОНАНИХ РОЗРОБОК
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Час циклу, хв..............................................................................................4,7357
2. Продуктивність, дет/зміну.................................................................101
3. габаритні розміри РТК, мм
- довжина.....................................................................................................6020
- ширина.......................................................................................................6428
- висота.......................................................................................................2825
4. Коефіцієнт використання ОТО:
- для ТВ мод. 1В340Ф30..............................................................0,932
- для СФВ мод. 2204ВМФ4......................................................0,725
5. Коефіцієнт використання ДТО при його роботі за УП:
- для ПР мод. KUKA KR 60 L30-3...................................0,2984
6. Коефіцієнт простоювання ОТО:
- для ТВ мод. 1В340Ф30..............................................................0,068
- для СФВ мод. 2204ВМФ4.......................................................0,275
7. Коефіцієнт простоювання ДТО:
- для ПР мод. KUKA KR 60 L30-3....................................0,7016
ВИСНОВКИ
В ході виконання курсового проекту було розроблений технологічний процес виготовлення заданої деталі з використанням автоматизованого обладнання згідно до вимог серійності виробництва. В курсовому проекті виконано аналіз технологічності конструкції деталі, що оброблюється, для умов автоматизованого (в тому числі роботизованого виробництва), вибрано форму заготовки та спосіб її отримання. Вибрано основне та допоміжне обладнання, а також засоби технологічного оснащення. Розроблено маршрутний та операційний технологічний процес виготовлення деталі „Вушко”, розраховано припуски, режими різання та норми часу, розроблено управляючу програму для обробки деталі на токарноревольверному вестаті з ЧПУ.
Для реалізації заданої технології спроектовано РТК на базі двох верстатів з ЧПУ, 1 тактового стола, та 1 промислового робота.
Розрахована тривалість циклу роботи РТК, його продуктивність та показники функціонування. Спроектований РТК забезпечує рівень продуктивності на рівні 12 дет/год. З точки зору виконаної роботи, на деяких етапах технологічного процесу була можливість його покращення. Але рівень впровадження автоматизації в технологічний процес виготовлення деталі був забезпечений в даному курсовому проекті цілком. Участь людини в процесі виготовлення зведена до мінімуму. Досягнуто це завдяки використанню промислових роботів та багатоцільових верстатів з числовим програмним управлінням.
При виконанні курсового проекту були отриманні необхідні вміння та навички проектування та розрахунку основних елементів РТК, а також покращення та удосконалення отриманих результатів.
Дата добавления: 18.06.2017
|
224. Курсовий проект - Промислова будівля триповерхова 42 х 48 м | АutoCad
1. Розрахунок і конструювання ребристого залізобетонного перекриття 3 балковими плитами
1.2. Розрахунок і конструювання монолітної балкової плити
1. 2.1 Збір навантаження на 1м2 перекриття
1. 2.2 Статичний розрахунок плити
1.2.3 Розрахунок плити на міцність за нормальними перерізами
1.2.4.1Армування плити зварними сітками з робочою арматурою в поперечному напрямку
1.3. Розрахунок і конструювання другорядної балки
1. 3.1 Статичний розрахунок балки
1. 3.2 Розрахунок міцності другорядної балки за нормальними перерізами
1.3.3 Розрахунок міцності другорядної балки за нахиленими перерізами
1.3.4 Конструювання другорядної балки
1. 3.5 Армування опорних перерізів другорядної балки горизонтальними сітками
1.3.6 Визначення точок обриву
2. Розрахунок і конструювання плити перекриття з ребрами вгору
2.1.1 Дані для проектування
2.1.2 Визначення розрахункових внутрішніх зусиль в плиті
2.1.3 Розрахунковий переріз плити
2.1.4 Розрахунок на міцність нормальних перерізів
2.1.5 Розрахунок на міцність нахилених перерізів
2.1.6 Розрахунок на тріщиностійкість
2.1.7 Визначення прогину плити
2.1.8 Конструювання плити
2.2. Розрахунок і конструювання ригеля таврового поперечного перерізу з полицею внизу
2.2.1 Дані для проектування
2.2.2 Визначення розрахункових внутрішніх зусиль в ригелі
2.2.3 Розрахунковий переріз ригеля
2.2.4 Розрахунок на міцність нормальних перерізів ригеля
2.2.5 Розрахунок на міцність нахилених перерізів ригеля
2.2.6 Побудова епюри матеріалів
2.2.7 Розрахунок стику ригеля з колоною
2.3. Розрахунок і конструювання збірної колони першого поверху
2.3.1 Дані для проектування
2.3.2 Визначення розрахункових внутрішніх зусиль в колоні
2.3.3 Розрахунок колони на міцність
2.3.4 Розрахунок консолі колони
2.3.5 Розрахунок стику колони першого і другого поверхів
2.4. Розрахунок і конструювання фундаменту під колону
2.4.1 Розрахунок центрально навантаженого фундаменту з високим підколонником
2.5. Розрахунок міцності простінку
Література
ЗАВДАННЯ НА КУРСОВИЙ ПРОЕКТ
Загальне
Розміри будівлі в плані: 42*48 м
Кількість поверхів: 3
Висота поверху: 3,3 м
Кліматичний район:4
Характеристика грунту: R0=0,33
По монолітній частині
Тип будівлі: промислова
Тимчасове навантаження на перекриття: 4кПа
Вид армування плити: сітками з робочими стержнями в поперечному напрямку
Клас арматури плити: В500
Клас арматури балки: А400С
Клас бетону: С16/20
По збірній частині
- Плита: ребриста з ребрами вгору
Клас арматури: А400С
Клас бетону: С12/15
- Ригель: переріз прямокутний
Клас арматури: А400С
Клас бетону: С16/20
- Колона
Клас арматури: А400С
Клас бетону: С20/25
- Фундамент: глибина закладання 1,5 м
Клас арматури: А240С
Клас бетону: С8/10
Додаткове
Розрахувати простінок І поверху
Дата добавления: 26.06.2017
|
225. Курсовий проект - Розрахунок дев'ятиповерхової будівлі з безригельним каркасом та проектування монолітних залізобетонних конструкцій: плит, діафрагми жорсткості, колон та балок в ПК | АutoCad
1. Опис району будівництва та вихідних даних для розрахунку
2. Проектування будівлі в програмному комплексі САПФІР-3D
2.1 Збір навантажень
2.2 Побудова архітектурної моделі будівлі в ПК САПФІР-3D (формування креслень планів, розрізів, фасадів)
2.3 Формування аналітичної моделі будівлі
3. Експорт даних з ПК САПФІР в ПК ЛІРА-САПР для розрахунку будівлі та конструювання її елементів
4. Розрахунок задачі в ПК ЛІРА-САПР. Аналіз результатів розрахунку
5. Проектування монолітних залізобетонних плит перекриття за допомогою системи САПФІР-ЗБК (формування креслень та специфікацій)
6. Проектування монолітних колон за допомогою системи САПФІР-ЗБК (формування креслень та специфікацій)
7. Проектування монолітних балок за допомогою системи САПФІР-ЗБК (формування креслень та специфікацій)
8. Проектування монолітної залізобетонної діафрагми за допомогою системи САПФІР-ЗБК (формування креслень та специфікацій)
9. Проектування монолітної залізобетонної фундаментної плити за допомогою системи САПФІР-ЗБК (формування креслень та специфікацій)
Місце будівництва – м. Київ.
Кількість поверхів – 9.
Висота поверху – 3,6 м.
Розміри поперечного перерізу колони – 400x500 мм.
Розміри поперечного перерізу балки – 500x500 мм.
Товщина плит перекриття – 200 мм.
Товщина фундаментної плити – 800 мм.
Товщина діафрагм жорсткості – 300 мм.
Клас арматури конструкцій:
• Колона – Ат400С (поздовжнє армування), Ат400С (поперечне армування);
• Балка – Ат400С (поздовжнє армування), А4т00С (поперечне армування);
• Плита перекриття – А400С;
• Діафрагма жорсткості – Ат400С (поздовжнє армування), Ат400С (поперечне армування);
• Фундаментна плита – А400С.
Клас бетону конструкцій:
• Колона – С16/20;
• Балка – С20/25;
• Плита перекриття – С20/25;
• Діафрагма жорсткості – С16/20;
• Фундаментна плита – С16/20.
Дата добавления: 27.06.2017
|
© Rundex 1.2 |
| |
