%20%20
Найдено совпадений - 1044 за 1.00 сек.
 151. ЭС Электроснабжение земельного участка | AutoCad
Режим нейтрали сети 6 кВ – изолированная нейтраль.
Система заземления со стороны НН – TN-C.
Категория надежности электроснабжения электроприемников – III.
Точка присоединения сетей - на контактах присоединения ЛЭП 0,4 кВ заявителя к проектируемой ВЛИ-0,4 кВ от проектируемой СТП на концевой проектируемой опоре, установленной на границе участка.
Присоединяемая мощность объекта 16 кВА.
Технический учет потребляемой электроэнергии предусматривается на вводе РУ-0,4 кВ СТП-100/6/0,4 электронным многофункциональным трехфазным счетчиком типа Меркурий 230 ART-03 CLN 5(7,5)А, 220/380В, кл. т. 0,5S, трансформаторного включения, запрограммированным на учет в двухтарифном режиме.
Устанавливаемые трансформаторы тока Т-0,66 150/5А имеют класс точности 0,5.
Коммерческий учет потребляемой абонентом электроэнергии предусматривается в щите учета абонента. Решается проектом внутреннего электроснабжения абонента.
Питание устанавливаемой СТП-100/6/0,4 осуществляется ответвлением от промежуточной опоры №89 (типа П10-3) существующей ВЛ-6 кВ ЛППв2002-2359 ф. 639-07 ПС №639. Ответвление осуществляется самонесущим изолированным проводом марки СИП-3 3(1x50) мм2 через проектируемый разъединитель РЛНД.1-10/400У1. Проектируемая СТП-100/6/0,4 устанавливается на ж/б стойке СВ 110-3,5 на расстоянии 5 м от существующей опоры №89.
К установке принята столбовая трансформаторная подстанция СТП-100/6/0,4 с силовым масляным трансформатором ТМГСУ-100/6/0,4, схема соединения обмоток Y/Yн-0.
СТП имеет воздушные вводы по стороне ВН и НН.
Конструктивно СТП выполнена на железобетонной стойке СВ 110-3, заглубленной на глубину 2,5 м. На металлоконструкциях, закрепленных на стойке, монтируется оборудование подстанции:
• ограничители перенапряжения ОПН-РС, высоковольтные предохранители ПКТ-101-6-20-20, которые проводом СИП-3 соединяются с линейными изоляторами ВЛЗ-6 кВ и силовым трансформатором;
• силовой трансформатор ТМГСУ-100/6/0,4 кВА;
• шкаф распределительного устройства низшего напряжения РУНН.
Ведомость рабочих чертежей основного комплекта
Ведомость ссылочных и прилагаемых документов
Общие данные
Однолинейная электрическая схема СТП-100/6/0,4
План электроснабжения
План установки СТП-100/6/0,4
Схема заземляющего устройства СТП-100/6/0,4
Расчет заземляющего устройства СТП-100/6/0,4
Расчет повторного заземляющего устройства
Расчетная схема 6 кВ
Расчет токов короткого замыкания
Карта селективности релейных защит
Расчет уставок устройств защиты
Дата добавления: 09.12.2010
|
|
 152. Курсовой проект - Конвейер цепной пластинчатый | Компас, AutoCad
Вариант 10
Выполнить проект конвейера цепного пластинчатого (КЦП 15) со следующими характеристиками:
• производительность Q = 250 т/час;
• скорость движения полотна = 0.8 м/с;
• длинна конвейера l = 90 м;
• длинна горизонтального участка lг = 40 м;
• угол наклона конвейера = 7 o;
• плотность транспортируемого груза = 0.9 т/м3.
Самостоятельно принятые параметры, не указанные в задании:
В задании не указан тип перемещаемого груза. Исходя из заданной плотности (0.9 т/м3) можно предположить, что грузом является сахар, однако маловероятно применение конвейера со столь большой производительностью (250 т/час) для транспортировки сахара или другого пищевого продукта.
Конвейера с подобной производительностью применяются в угольной промышленности, например в очистных забоях или конвейерных штреках для транспортировки рядового угля. Поэтому в качестве транспортируемого груза принимаю - рядовой уголь, плотность рядового угля удовлетворяет условию задания.
Принимаю электродвигатель с повышенным пусковым моментом серии 4А
• тип двигателя - 4АР200L6УЗ;
• мощность N = 30 кВт;
• частота вращения nдв = 975 об/мин;
• маховый момент GD2 = 1.81 кг м2;
• масса m = 280 кг.
• присоединительный диаметр вала d = 55 мм.
Исходя из выше определенных величин принимаю двухступенчатый цилиндрический редуктор
• тип редуктора - 1Ц2У-250;
• передаточное число u = 25;
• номинальный крутящий момент на выходном валу при тяжелом режиме Mкр = 6300 Нм;
• масса m = 320 кг.
Дата добавления: 28.12.2010
|
153. Курсовий проект - Щілинна камера паротеплової обробки виробів | AutoCad
Вступ
Конструктивний розрахунок установки
Розрахунок прогріву виробів.
Розрахунок прогріву виробів з врахуванням теплоти екзотермічних реакцій.
Розрахунок матеріального балансу
Теплотехнічний розрахунок
Період нагріву
Період ізотермічного витримування
Витрати теплоти за період ізотермічного витримування
Розрахунок трубопроводів
Аеродинамічний розрахунок установки
Автоматизація установок теплової обробки.
Схеми автоматизації камери паропрогріву
Техніка безпеки
ЛІТЕРАТУРА
Конструктивний розрахунок установки
1. Річна розрахункова продуктивність 7,0 тис м3/рік
2. Продукція, що випускається :
а) розміри виробу в мм:
довжина – 5800
ширина – 570
висота – 160
б) об'єм бетону у виробі 1,25 м3
в) щільність бетону ρ = 2400 кг/м3
коефіцієнт теплопровідності λ = 1,45 Вт/(м•ºС)
коеф. теплоємності с = 0,84 кДж/(кг•ºС)
г) бетон В10; склад бетону: цемент – 300 кг/м3
вода – 240 кг/м3
пісок – 331 кг/м3
щебінь(10-20) – 530 кг/м3
щебінь(20-40) – 797 кг/м3
д) арматура 55,53 кг
е) маса виробу 3120 кг
Матеріал огородження установки: стіни ,підлога ,дах.
Дата добавления: 04.01.2011
|
154. Курсовой проект - Проектирование АТП на 173 грузовых автомобиля | Компас
Введение
1. Эксплуатационная часть
2. Технологическая часть
2.1 Выбор исходных данных
2.2 Корректирование нормативной периодичности ТО и пробега ПС до капитального ремонта
2.3 Расчет производственной программы по количеству технических воздействий
2.4 Расчет годового объема работ по ТО и Р ПС…
2.5 Расчет зоны ТО ТР
2.6 Определение суммарного годового объема работ ТО и ТР ПС
2.7 Определение годового объема работ по самообслуживанию предприятия
2.8 Распределение объемов работ ТО, ТР и самообслуживания предприятия между производственными зонами, участками и отделениями
2.9 Расчет количества работников
2.10 Расчет площадей помещений
2.11 Расчет зоны хранения ПС
2.12 Расчет общей площади главного производственного корпуса
3. Специальная часть
4. Расчет электроснабжения и водоснабжения
Заключение
Список используемой литературы
Приложение
Проанализируем исходные данные на проектирование АТП:
а) Марки и количество единиц подвижного состава:
б) Среднесуточный пробег автомобилей: 190 км.
в) Категория условий эксплуатации: 3-я.
г) Число дней работы автомобилей на линии: 253 дня.
ТЕХНОЛОГИЧЕСКАЯ ЧАСТЬ.
Выбор исходных данных:
Среднесуточный пробег, км 185
Техническое состояние автомобиля, % 50×50
Природно-климатические условия Умеренный
Категория условий эксплуатации I
Число дней работы в году на линии 357
Число смен работы на линии 1
Время в наряде, ч 10
Агрегатный участок служит для выполнения разборочно-сборочных и ремонтно – восстановительных работ на снятых с автомобиля агрегатах.
Агрегаты, снятые с автомобиля поступает на участок, где на специальных стендах производится его испытание. Используя приспособления, производят разборку двигателей, передних и задних мостов, коробок передав и сцеплений. Технологический процесс ремонта агрегатов производят в следующем порядке.
Агрегат разбирается и детали его промываются и обезжириваются горячим содовым раствором в моечной машине ГОСНИТИ-574. Промытые детали контролируют путем обмера или внешнего осмотра и сортируют на годные, подлежащие ремонту и негодные. Делается заключение о возможности дальнейшего их использования. В случае необходимости, производится изготовление или ремонт деталей на слесарно-механическом участке.
Взамен изношенных деталей устанавливают заведомо исправные. После сборки двигателей, коробок передач или мостов производят их обкатку.
ЗАКЛЮЧЕНИЕ
В проекте выполнены:
— эксплуатационная часть, приведены автомобили;
— технологическая часть, откорректированы нормативы периодичности ТО и пробеги до КР, с учетом производственной программы АТП по количеству технических воздействий.
В результате проведенной работы для данного парка автомобилей рассчитали и спроектировали зоны ежедневного обслуживания, технического обслуживания, текущего ремонта, с детальной разработкой технологического участка. Рассчитаны количество штатных рабочих участвующих в техническом обслуживании и текущем ремонте автомобилей. Ознакомились с методикой расчета складских и административно-бытовых помещений, площадей открытых стоянок.
В результате данного курсового проекта разработано АТП на 173 грузовых автомобилей.
В ходе расчета было получено:
— штатное количество работников: 81;
— площадь ГПК: 6952 м2.
По планировке все зоны и участки, за исключением зоны ЕО, а так же складские помещения размещены в ГПК.
Хранение подвижного состава АТП по проекту осуществляется частично в ГПК.
В специальной части проекта детально проработан электротехнический участок. Проведен подбор оборудования.
Дата добавления: 27.01.2011
|
155. КМД КЖ Установка сортировки вторичных огнеупоров | AutoCad
Общие данные.
План металлоконструкций, виды А, Б, разрез 1-1
Разрезы 2-2...10-10, узел 1
Разрезы 11-11...18-18, 38-38, а-а, узлы 2, 3, 4, 7, 8
Узлы 5, 6, 9, 10, 11, разрезы 19-19...28-28, б-б
План стоек, план кровли эстакады сорти- ровки, разрезы 29-29...31-31, узел 12, вид В
Узлы 13..16, разрезы 32-32...37-37, 39-39...44-44, в-в
Схемы фасадов поста управления, узлы 1...5, разрез 1-1
Балки А-1...А-4
Балка А-5, вертикальная связь А-33
Балки А-6...А-10
Балки А-11...А-15
Балки А-16, А-17, А-21, А-22
Балки А-18...А-20, А-23...А-25, колонны А-26, А-27
Колонны А-28...А-32
Вертикальные связи А-34...А-37, ограждение А-38
Ограждение А-39, А-40, А-42, элемент огражде- ния А-41
Настил А-43...А-48
Стойки Б-1...Б-6, вертикальная связь Б-14
Стойки Б-7...Б-10, вертикальная связь Б-13, балка Б-19
Стойки Б-11, Б-12, вертикальные связи Б-15, Б-16
Вертикальные связи Б-17, Б-18, Б-22, Б-23, балки Б-20, Б-21, Б-24, Б-25
Балка Б-26, Б-30...Б-35, вертикальные связи Б-27...Б-29
Балки Б-26...Б-39, ступени Б-40...Б-42, лестницы Б-43, Б-44, ограждение Б-45, Б-46, настил Б-47
Стойки В-1...В-4
Стойки В-5...В-9
Стойки В-10...В-13, ограждение В-98
Стойки В-14..В-16
Стойки В-17...В-19
Балки В-20...В-22, стойки В-23, В-24
Балки В-25...В-30
Балки В-31...В-41
Балки В-42...В-48, элементы площадки В-49, В-50, прогоны В-51...В-55
Вертикальные связи В-56...В-59
Вертикальные связи В-60...В-62, кронштейны В-63, В-64 Фермы В-65, В-66 Фермы В-67, В-68
Прогоны В-69...В-82
Прогоны В-83...В-90, горизонтальная связь В-91
Лестница В-92, ограждение В-93, В-94, дверь В-95, балки В-96, В-97
Настил В-99...В-116
Ведомость отправочных элементов на монтажные схемы
Выборка металлопроката по профилям и маркам стали на монтажные схемы; ведомость монтаж- ных метизов
Дата добавления: 11.02.2011
|
156. Курсовой проект - Городской пассажирский транспорт | AutoCad
Введение
1. Расчет объема пассажирских перевозок
1.1. Определение числа передвижений населения.
1.2. Проверка оптимальности транспортной сети.
1.3. Определение пути связей между районами и пунктами тяготения и расстояний между ними.
1.4. Определение среднего времени передвижения и "доступность" пунктов тяготения.
1.5. Определение числа трудовых и деловых передвижений между районами.
1.6. Определение числа культурно-бытовых передвижений по городу.
1.7. Определение числа транспортных передвижений.
2. Проектирование городской маршрутной системы.
2.1. Определение объемов работы транспорта и средней дальности поездки пассажиров.
2.2. Определение размеров перевозок в часы пик.
2.3. Проектирование маршрутной системы, соединяющей жилые районы города с пунктами массового тяготения и между собой.
3. Выбор видов пассажирского транспорта.
3.1. Выбор вариантов систем пассажирского транспорта.
3.2. Определение требуемого подвижного состава в движении.
3.3. Определение сравнительной эффективности капитальных вложений и эксплуатационных затрат по вариантам.
4. Определение требуемого числа парков (депо) и тяговых подстанций.
4.1. Определение числа парков (депо).
4.2. Определение мощности тяговых подстанций.
Характеристика сети городского пассажирского транспорта.
Список использованной литературы.
Характеристика сети городского пассажирского транспорта:
-общая подвижность населения в год λ0= 652,7 передвижений на одного жителя
-оптимальность транспортной сети σ = 1,95 км/км2.
-общее число трудовых и деловых передвижений по городу∑N=50828,6тыс
-годовое число передвижений к парку культуры и отдыха ∑Nпк=3600тыс.
-годовое число передвижений к культурному центру ∑Nкц =3792тыс.;
-число передвижений по культурно-бытовым целям и между транспортными районами NТР.Р.= 44906тыс.;
-общее число поездок на транспорте при трудовых и деловых передвижения ∑ПТ=29080тыс.;
-общее число поездок на транспорте при культурно-бытовых передвижения ∑ПК=77705тыс.;
-годовой объем работы транспорта при трудовых и деловых передвижениях Vт=87855тыс;
-годовой объем работы транспорта при культурно-бытовых передвижениях VК=113553 тыс;
-средняя дальность поездки пассажиров Lср.= 3 км;
-объем трудовых и деловых перевозок в час пик в одном направлении =100,03тыс.пасс.-км;
-объем культурно-бытовых перевозок в час пик в одном направлении =10,14тыс. пасс.-км;
-общий объем перевозок в час пик по городу в одном направлении =100,17тыс.пасс.км;
-требуемое количество подвижного состава в движении с вместимостью 30 мест Wg=90 ед. ,с вместимостью 65 мест Wg=37 ед.;
-годовой объем работы транспорта V0=201408тыс.пасс.км;
-вместимость инвентарного парка подвижного состава для транспорта с вместимостью 30 мест WИН = 113 ед., с вместимостью 65 мест WИН = 64 ед.;
-одно депо для трамваев с вместимостью 75 мест и одно – 50 мест;
-один парк для автобусов с вместимостью 50 мест;
-четыре тяговых подстанций для трамваев мощностью 1200 кВт. .
Дата добавления: 20.02.2011
|
157. Курсовий проект - Опалення та вентиляція житлової будівлі | AutoCad
Вступ
1. Вихідні дані для проектування
2. Опалення
2.1 Технологічний розрахунок огороджувальних конструкцій
2.2 Визначення втрат теплоти приміщення
2.3 Опис прийнятої системи опаленя
2.4 Гідравлічний розрахунок системи опалення
2.5 Розрахунок опалювальних приладів
3. Вентиляція
3.1 Проектування вентиляції
3.2 Визначення повітрообміну
3.3 Розрахунок вентиляційних каналів
4. Список джерел інформації
Завдання до курсового проекту
1. Місто Луцьк.
2. Температурна зона друга
3. Температури зовнішнього повітря абсолютно мінімальна (-340С), середня найбільш холодної доби (-240С), середня п’яти найхолод-ніших діб (-200С), середня найбільш холодного періоду (-80С).
4. Кількість градусо-діб опалювального періоду 3403.
5. Будівля п’ятиповерховий 2-секційний житловий будинок.
6. Зовнішні стіни перлітобетон
7. Штукатурка внутрішня вапняно-піщана.
8. Штукатурка зовнішня цементно-піщана.
9. Перекриття безгорищне.
10. Підвал передбачений.
11. Особливі вказівки до проектування системи опалення водяна однотрубна тупикова з нижньою розводкою подавальної та зво-ротньої магістралей.
12. Вологісний режим приміщення нормальний.
13. Розрахункова температура внутрішнього повітря 200С.
14. Наявний тиск на вводі теплових мереж 6000 Па.
Дата добавления: 08.03.2011
|
158. МЗ Молниезащита больницы | AutoCad
В качестве токоотвода использовать естественный токоотвод-соединенную между собой стальную арматуру колонн. Для этой цели выбрать колонны, расположенные по периметру объекта. Расстояние между колоннами, стальная арматура которых используется в качестве токоотводов должно быть не более 15м (Таблица 9 ДСТУ Б.В.2.5-38:2008). Электрическую непрерывность токоотводов обеспечить за счет сваривания арматуры на всем протяжении колонны (см. лист 5). Молниеприемную сетку соединить с токоотводами через закладные. Закладная- стальная проволока ∅8мм с одной стороны приваренная к арматуре верхнего конца колонны, другой конец выведен через перекрытие кровли и приварен к молниеприемрой сетке . Арматуру нижнего конца колонны приварить к арматуре заземлителя молниезащиты (см. лист5 ).
Для защиты от ударов молнии использовать естественный заземлитель-железобетонный фундамент объекта (п.6.5.1 ДСТУ Б.В.2.5-38:2008). При выполнении фундамента обеспечить электрическую непрерывность стальной арматуры по периметру.
Заземлитель молниезащиты соединить с защитным заземлением электроустановок.
Дата добавления: 09.03.2011
|
159. СБ Реактор - растворитель для растворения металлического плутония, диоксида плутония | Компас
1 Данный чертеж разработан согласно техническому заданию № КБ/00-252 от 13.10.2000 г.
2 УКТ IB предназначен для транспортировки закрытых источников
2.1 Со-60 с активностью, max кКи 18,6
2.2 Cs- 137 с активностью, max кКи 64,2
3 Группа согласно РД 95 10541 – 98
3.1 Контейнер 4
3.2 Тара охранная 5
4 Согласно ГОСТ 16327 – 88
4.1 Вид I
4.2 Тип В(U)
5 Внешнии факторы 5.1 Абсолютное давление (атмосферное ),МПа (кгс/см) не ниже 0,025(0,25)
5.2 Температура окружающей среды, К (С) 213...343(минус 60... +70)
5.3 относительная влажность при температуре 35С, % 98
6 Температура на поверхности УКТ IB не более,К ( С) 323(50)
7 В комплект входит
7.1 Контейнер IB- 18600 7.1.1 Давление рабочее избыточное в гнезде контейнера, не более МПа(кгс/см) 0,1(1)
7.1.2 Рабочая температура в гнезде контейнера ,не более К(С ) 573 (300)
7.1.3 Толщина защиты, мм : - по вольфраму 65; - по свинцу 140
7.1.4 Масса пробки контейнера,кг 64
7.1.5 Масса контейнера,кг 895
7.1.6 Основной материал: - корпуса сталь 12Х18Н10Т; - защиты вольфрам,свинец
7.2 Тара охранная ТОIB-18600/1275
7.2.1 Масса охранной тары,кг 385
7.2.2 Основной материал сталь 12Х18Н10Т
8 Скорость коррозии в технологических,обмывочных и дезакти-вирующих средах , мм/год менее 0,1
9 Назначенный срок службы, лет 10
10 Транспортная категория упаковки III
11 Характеристика транспортируемого вещества радиоактивное вещество особого вида.
12 Степень опасности УКТIB ядернобезопасна
13 Габаритные размеры, мм 1200х1200х1226 (h)
Дата добавления: 06.04.2011
|
160. Курсовий проект - Теплопостачання району міста Кіровоград | Компас
ВСТУП
1 ВИХІДНІ ДАНІ
2 ОПИС СИСТЕМИ ТЕПЛОПОСТАЧАННЯ
3 РОЗРАХУНОК ТЕПЛОВИХ НАВАНТАЖЕНЬ
4 РОЗРАХУНОК І ПОБУДОВА ГРАФІКІВ ТЕПЛОВОГО СПОЖИВАННЯ: ГОДИННИХ, РІЧНИХ, МІСЯЧНИХ
5 ВИБІР ТА ОБГРУНТУВАННЯ СПОСОБУ РЕГУЛЮВАННЯ
6 ВИЗНАЧЕННЯ РОЗРАХУНКОВИХ ВИТРАТ ТЕПЛОНОСІЯ
7 РОЗРОБКА РОЗРАХУНКОВОЇ СХЕМИ ТЕПЛОВИХ МЕРЕЖ
8 ГІДРАВЛІЧНИЙ РОЗРАХУНОК З УВ’ЯЗКОЮ ВІДГАЛУЖЕНЬ
9 ПОБУДОВА ПЄ’ЗОМЕТРИЧНОГО ГРАФІКУ
10 ПІДБІР МЕРЕЖНИХ ТА ПІДЖИВЛЮВАЛЬНИХ НАСОСІВ
11 РОЗРАХУНОК ТЕПЛОВОЇ ІЗОЛЯЦІЇ
12 РОЗРАХУНОК І ПІДБІР КОМПЕНСАТОРІВ І ОПОР
13 РОЗРАХУНОК НАВАНТАЖЕНЬ НА ОПОРИ
14 РОЗРАХУНОК ВНУТРІШНІХ МЕРЕЖ ГАРЯЧОГО ВОДОПОСТАЧАННЯ
14.1 Визначення розрахункових витрат гарячої води
14.2 Визначення розрахункових витрат теплових потоків на потреби гарячого водопостачання
14.3 Підбір лічильника води
14.4 Гідравлічний розрахунок трубопроводів подаючої системи ГВС
14.5 Визначення тепловтрат і циркуляційних витрат у подаючи трубопроводах системи ГВС
14.6 Гідравлічний розрахунок циркуляційного кільця
14.7 Підбір насосу
ВИСНОВКИ
ЛІТЕРАТУРА
Додаток А. Специфікація матеріалів та обладнання
Додаток Б. Графік теплового споживання
Додаток В. Річний графік споживання тепла по місяцях
Додаток Г. Температурний графік мережевої води
Додаток Д. Механічна схема розрахункових навантажень між нерухомими опорами
Додаток Е. Канал типу КЛс 120-120
Згідно завдання на виконання курсового проекту з дисципліни “Теплопостачання” необхідно запроектувати систему теплопостачання району міста Кіровоград, з заходами енергозбереження.
Район міста Кіровоград територіально поділено на шість кварталів:
Квартал I – забудова багатоповерховими будівлями. Гаряче водопостачання та опалення індивідуальне, F=15 (га).
Квартал II – забудова багатоповерховими будівлями. Гаряче водопостачання та опалення індивідуальне, F=24 (га).
Квартал IIІ – забудова багатоповерховими будівлями. Гаряче водопостачання та опалення індивідуальне, F=10 (га).
Квартал IV – забудова багатоповерховими будівлями. Гаряче водопостачання та опалення індивідуальне, F=15 (га).
Квартал V – забудова багатоповерховими будівлями. Гаряче водопостачання та опалення індивідуальне, F=17 (га).
Квартал VІ – забудова багатоповерховими будівлями. Гаряче водопостачання та опалення індивідуальне, F=14 (га).
Кліматичні дані району будівництва прийнято згідно <4, табл.1.3], і становлять:
1. Розрахункова температура зовнішнього повітря для проектування системи опалення -22оС ;
2. Густина населення Р = 390 (люд/га);
3. Загальна площа f = 24 (м2/люд);
4. Розрахункова температура теплоносія: τ1 = 130(0С), τ2 = (700С);
5. Тип прокладки теплової мережі – канальна;
6. zОП = 211;
7. Расп. напір холодного водопостачання – 42 (м);
8. ГВС:
- тепловий пункт – ІТП;
- кількість поверхів – 9 поверхів.
На сьогоднішній день в Україні дуже розвинена система централізованого теплопостачання громадських, адміністративних та промислових об’єктів.
Робота систем гарячого водопостачання пов'язана з великим споживанням теплоти і енергії. Так, в житлових будинках річні витрати теплоти на гаряче водопостачання і опалювання приблизно рівні. Тому забезпечення раціональної і економічної роботи систем гарячого водопостачання є важливим завданням.
Згідно із завдання місто Кіровоград поділено на 6 кварталів, кожен із яких має своє теплове навантаження, сумарна витрата теплоти кварталів складає 119,3МВт.
Основною задачею гідравлічного розрахунку являється визначення діаметрів трубопроводів, а також втрат тиску на ділянках теплових мереж. Головною магістраллю являється найбільш навантажена гілка мережі (1-2-3-9), сума втрат тиску складає 198115,3Па. За даними результатами в одному випадку нев’язка перевищує 10%, тому втрати тиску потрібно вирівняти за допомогою встановлювання дросельних шайб, або спеціальну балансувальну арматуру, яка збільшить коефіцієнт місцевого опору і забезпечить нормальну роботу системи.
Для зменшення тепловтрат я підібрала товщину ізоляційного матеріалу, відповідно на подачу 0,236 м і зворотній теплопровід 0,211м.
Відповідно за допомогою п’єзометричного графіка я підібрала 2 мережних насоса СЭ-800-160, і 2 насоси 3К - 6 один з яких резервний.
Дата добавления: 12.04.2011
|
161. АР ГП Одноповерховий житловий будинок з мансардою 14,00 х 13,73 м | ArchiCAD
Хол із сходовою кліткою – 23,30 м2, сан.вузол – 6,60 м2, кухня – 19,30 м2, вітальня-столова – 30,50 м2, кабінет– 18,50м2, гараж – 21,20 м2, паливна – 8,50 м2;
На мансардному поверсі розміщені:
Хол – 10,20 м2, сан.вузол – 12,90 м2 , кімната – 21,00 м2, кімната – 25,70 м2, кімната – 22,10 м2, кімната – 22,70 м2, гардероб – 6,40 м2, балкон.
Конструктивні рішення
Фундаменти запроектовано бетонні стрічкові 0,4 м. Низ фундаментів запроектований нижче відмітки промерзання грунту на глибину не менше 0.9 м. Несуча здатність основи фундаментів – грунтів, визначається замовником . Горизонтальна гідроізоляція влаштовується на відмітці – (-0.30 м) – два шари рубероїду на бітумній мастиці.
Стіни і перегородки :
- Зовнішні цегляні товщиною 380 мм.
- Внутрішні стіни цегляні ( 380мм), перегородки цегляні ( 120мм ).
Перекриття :
- Монолітне бетонне, з\б плити перекриття, по дерев»яних балках
Дах запроектовано шатровим. Несучий конструктив даху виконується з пиломатеріалів січенням 80х160 ( мм), дошка 25 мм по типовій ( традиційній) конструктивній схемі. Покриття даху – металочерепиця.
Дерев’яні конструкції даху - покрити антисептуючими розчинами з підфарбовуючим декоративним ефектом .
Цоколь – облицювання керамічною плиткою або природним каменем на клею „Cerezit”.
Підлога – бетонна стяжка, керамічна плитка, ламінат.
Вікна і двері – металопластикові із склопакетами та опором теплопередачі 1.3, виготовлені за стандартними європейськими технологіями за індивідуальним замовленням.
Вікна та двері з санвузлів, приміщень з газовими приладами, паливних та приміщень підвищеним температурно - вологісним режимом повинні відкриватись назовні.
Загальні дані.
Генплан М 1:500
Загальний вигляд
Фасад в осях 1 - 4 М 1:100
Фасад в осях A - Е М 1:100
Фасад в осях 4 - 1 М 1:100
Фасад в осях Е - А М 1:100
План на відм.0,000 М 1:100. Специфікація столярних виробів
План на відм.3,300 М 1:100. Специфікація столярних виробів
План на відм.0,000 М 1:100. ( Кладочний план )
План на відм.3,300 М 1:100. ( Кладочний план )
План підлог на відм.0,000 М 1:100
План підлог на відм.3,300 М 1:100
Типи підлог
План даху М 1:100
Перетин 1-1 М 1:100
Перетин 2-2 М 1:100
Розгортка вентканалів М 1: 100
Дата добавления: 04.05.2011
|
162. Курсова робота - Патрон токарний з пневмоциліндром | Компас
Патрон токарний з пневматичним затискачем призначений для швидкого закріплення та заміни оброблених деталей (в даному випадку – напівмуфта) на нові заготовки. Заготовка встановлюється в патрон. Закріплення заготовок здійснюється в такій послідовності: повітря, поступаючи в верхню частину пневмоциліндра, створює тиск, із-за чого передається тягове зусилля на важільні затискачі, які рухають губки паторна, які в свою чергу прижимають заготовку.
При обробці треба забезпечити такі параметри:
- Діаметр отвору Ø35Н9, Ra 1,25;
- Шорсткість торця В Rz 40;
- Діаметр отвору Ø110Н9, Ra 1,25;
- та інших поверхонь.
Відомості про заготовку
Вихідна заготовка – лиття.
Матеріал заготовки Сталь 45Л-1 ГОСТ 977-88.
Матеріал замінник Сталь 50Л ГОСТ 977-88.
Заготовка має просту форму, що складається з тіла обертання з наскрізним отвором Ø35 та шпонковим пазом в ньому. З іншого боку розташований паз Ø110. По фланцю розташовано 8 отворів. Заготовка має такі габаритні розміри: Ø120×50 мм.
Тактико - технічні та техніко - організаційні вимоги до роботи пристрою
Тип виробництва – середньосерійний.
Річний обсяг випуску деталей за незмінним кресленням – 6000 шт.
Операція виконується на токарно-гвинторізному верстаті 16К20.
Тип затискного пристрою – пневматичний затискач.
Інструмент для обробки – різець.
Рівень уніфікації і стандартизації деталей – 80%.
Потрібна змінна продуктивність деталей – 40шт. Норма часу на встановлення і знімання заготовки – приблизно 2 хв.
Вимоги безпечної роботи – перед початком роботи ретельно перевірити закріплення заготовки у пристрої.
Умови роботи пристрою – нормальні.
Зміст:
Технічне завдання 3
Розрахунок пристрою для механічної обробки 5
1 Вибір та обґрунтування установчих елементів 5
2 Вибір та обґрунтування схеми базування 6
3 Вибір та обґрунтування схеми затиску 7
4 Вибір і обґрунтування привідних елементів схеми затиску 7
5 Вибір і обґрунтування стандартних елементів пристрою 8
6 Розрахунок схеми затиску 9
7 Розрахунок точності пристрою 10
Література 14
Додатки
Дата добавления: 06.05.2011
|
163. Курсовий проект - Проектування різального інструмента | Компас
Вступ
1 Проектування фасонного круглого радіального різця з λ≠0
1.1 Вибір та обгрунтування геометричних параметрів різальної частини круглого фасонного радіального різця
1.2 Аналітичне профілювання круглого фасонного радіального різця
1.3 Визначення відносних похибок аналітичного профілювання.
1.4 Визначення допусків на розміри профілю фасонного різця
1.5 Вибір та обґрунтування конструктивних параметрів фасонного різця і технічних вимог на його виготовлення.
2 Проектування шпонкової протяжки.
2.1 Вибір та обґрунтування схеми різання протяжки
2.2 Визначення відстані між прямими сторонами гранних зубів
2.3 Визначення припуску на протягування
2.4 Визначення діаметрів перших різальних зубів…
2.5 Визначення діаметрів останніх різальних зубів
2.6 Визначення величини підйому на зуб
2.7 Визначення кроку різальних зубів
2.8 Визначення кількості зубів, що працюють одночасно
2.9 Форма та розміри канавок для стружки
2.10 Перевірка стружкових канавок по коефіцієнту заповнення
2.11 Визначення геометричних параметрів різальних та калібруючих зубів.
2.12 Визначення форми та конструктивних розмірів хвостовика
2.13 Розрахунок найбільшого осьового зусилля при протягуванні
2.14 Перевірка протяжки на міцність
2.15 Визначення кількості і розмірів різальних зубів.
2.16 Визначення довжини різальної частини протяжки
2.17 Калібруючі зуби протяжки
2.18 Проектування гладких частин протяжки.
2.19 Загальна довжина протяжка.
2.20 Перевірка протяжки на технологічність
2.21 Вибір та обґрунтування технічних вимог на виготовлення протяжки.
3 Проектування дискового зуборізного довбача.
3.1 Вибір і обґрунтування класу точності зуборізного довбача
3.2 Проектний розрахунок зуборізного довбача…
3.3 Визначення параметрів зуборізного довбача у вихідному перерізі
3.4 Визначення параметрів зуборізного довбача у початковому перерізі
3.5 Перевірка відстані А1 від вихідного до початкового перерізу довбача по ширині вершинної різальної кромки
3.6 Перевірка відстані А1 на відсутність інтерференції
3.6.1 Перевірка відсутності інтерференції в зачепленні для нарізаного новим довбачем зубчастого колеса з мінімальною кількістю зубів z1
3.6.2 Перевірка відсутності інтерференції в зачепленні для нарізаного новим довбачем зубчастого колеса з максимальною кількістю зубів z2
3.7 Визначення відстані А2 від вихідного до кінцевого перерізу довбача
3.8 Перевірка відстані А2 на не підрізання остаточного сточеним довбачем ніжки зуба колеса з мінімальною кількістю зубів z1
3.9 Перевірка відстані А2 на не підрізання остаточного сточеним довбачем головки зуба колеса з максимальною кількістю зубів z2
3.10 Визначення конструктивних параметрів зуборізного довбача у кінцевому перерізі
3.11 Перевірка розрахованої ширини довбача на технологічність
3.12 Визначення геометричних та конструктивних параметрів дискового довбача
3.13 Вибір та обґрунтування технічних вимог на виготовлення зуборізного довбача
4. Пректування машинної розвертки
ЛIТЕРАТУРА.
ДОДАТКИ.
Матеріал: Сталь 40ХС, σв=650 Мпа.
2. Розрахувати і спроектувати внутрішню шпонкову протяжку: L=35мм, d=24Н8мм, b=6Js9мм, t=27,3 мм, оброблюваний матеріал – Сталь 20ХН.
3. Розрахувати і спроектувати зуборізний дисковий довбач для обробки зубчастих колес: модуль зубчастих колес – m =1,5 мм, число зубів меншого колеса, що нарізається – Z1= 25, число зубів більшого колеса, що нарізається – Z2= 100, ступінь точності коліс –7, оброблюваний матеріал – Сталь 40Х, номінальний діаметр подільного кола довбача =80 мм,кут зачепленняα0 = 20°.
4. Розрахувати і спроектувати кінцеву, машинну, твердосплавну розвертку для обробки глухого суцільного отвору. D=16K7мм, L=25 мм, Ra=1,25 мкм.
Дата добавления: 06.05.2011
|
 164. Дипломний проект - Розробка зони ТО і діагностування в АТП на 55 автомобілів | Компас
ВСТУП
1. АНАЛІЗ ВИРОБНИЧИХ ПРОЦЕСІВ АВТОТРАНСПОРТНИХ ПІДПРИЄМСТВ ТА КОРОТКА ХАРАКТЕРИСТИКА ДІЯЛЬНОСТІ ДП ”АВТО 2007”
1.1. Система технічного обслуговування і ремонту автомобілів та її місце в автомобільній транспортній системі
1.2. Коротка характеристика виробничої діяльності підприємства
1.3. Основні напрями подальшого удосконалення системи технічного обслуговування і ремонту
2. ТЕХНОЛОГІЧНИЙ РОЗРАХУНОК АТП І ДІЛЬНИЦІ ТО І ДІАГНОСТУВАННЯ
2.1. Коригування нормативів технічного обслуговування та ремонту мікроавтобусів ГАЗель 32213
2.2. Розрахунок річної виробничої програми АТП по технічному обслуговуванню та ремонту рухомого складу
2.2.1. Розрахунок кількості ТО і КР
2.2.2. Річна трудомісткість сезонного, другого, першого та щоденного ТО і ПР
2.2.3. Розрахунок сумарної річної трудомісткісті ТО і ПР по одній моделі рухомого складу для АТП
2.2.4. Розрахунок трудомісткості діагностування
2.2.5. Розрахунок допоміжних робіт
2.3. Розрахунок постів та ліній з ТО і ПР
2.3.1. Розрахунок добової програми кожного виду ТО
2.3.2. Вибір методу виконання ТО
2.3.3. Розрахунок ритму виробництва
2.3.4. Розрахунок такту поста і лінії
2.3.5. Розрахунок кількості постів
2.4. Розрахунок та вибір основного технологічного обладнання
2.5. Розрахунок площі дільниці технічного обслуговування і діаностування
3. КОНСТРУКТИВНА ЧАСТИНА
3.1. УДОСКОНАЛЕННЯ ОБЛАДНАННЯ ДЛЯ ЗБИРАННЯ ВІДПРАЦЬОВАНИХ ОЛИВ
3.1.1. Вибір прототипу обладнання для збирання відпрацьованих олив
3.1.2. Обгрунтування конструкції обладнання для збору і очищення відпрацьованого мастила
3.1.3. Проектування технологічного процесу виготовлення сталевого виливка затискача
3.2. УДОСКОНАЛЕННЯ ПРИСТРОЮ ДЛЯ ЗАПРАВКИ КОНСИСТЕНТНОГО МАСТИЛА
3.2.1. Призначення та сфера застосування пристрою
3.2.2. Патентне дослідження існуючих конструкцій пристрою
3.2.3. Розрахунок основних складових на міцність
3.2.3.1. Перевірка на міцність шпонкового з’єднання
3.2.3.2. Підбір муфти
4. ОХОРОНА ПРАЦІ
4.1. Нормативно-правова база охорони праці
4.2. Організація охорони праці на виробництві
4.3. Обгрунтування організаційно-технічних заходів по покращенню стану охорони праці та зменшенню травматизму на підприємстві
4.4. Обгрунтуванння основних заходів по підвищенню стійкості роботи підприємства в разі виникнення надзвичайних ситуацій (НС)
4.5. Негативний вплив обладнання ТО і ремонту автомобілів у АТП на НПС та захисти по його знешкодженню
4.6. Техніка безпеки при виконання ремонтно-обслуговуючих робіт на дільниці ТО і в виробничих цехах підприємства
4.7. Розрахунок освітлення дільниці ТО і діагностуванння
4.8. Пожежна безпека дільниці технічного обслуговування і діагностуванння
4.9. Розрахунок блискавкозахисту
5. ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ПРОЕКТНИХ РІШЕНЬ
ВИСНОВКИ
ЛІТЕРАТУРА
ВИСНОВКИ
1. Для підвищення ефективності діяльності АТП, підприємству необхідно впроваджувати нові технології та високоефективне обладнання для технічного обслуговування і діагностування автомобілів та автобусів.
2. Сумарна річна трудомісткість ТО і ПР для ГАЗелей 32213: Тсум = 20242 люд-год, з них 2844 люд-год припадає на ТО–1, а 3384,4 люд-год – на ТО–2.
3. Добова програма кожного виду ТО: для ТО-2: N2д = 1 обслуговування, для ТО-1: N1д = 2 обслуговування, для ЩО: NЩОд = 28 обслуговувань.
4. Прийнято виконувати ТО-1 і ТО-2 на тупикових постах. Прийнято один об’єднаний пост (ТО-1 + ТО-2) і 2 робітника.
5. Для технічного забезпечення технологічного процесу ТО і діагностування було підібране обладнання для дільниці та виконане її технологічне планування.
6. Удосконалено, розроблено креслення та проведено розрахунки на міцність обладнання для збору відпрацьованих олив і заправки консистентного мастила.
7. Екологобезпечність технології ТО і ремонту досягається правильним підбором обладнання та його розміщенням, що забезпечує мінімальні затрати на виконання обслуговування і ремонту та на час ремонту вцілому. Адже, найдосконалішою з екологічної точки зору є технологія, що забезпечує мінімальний шкідливий тиск на НПС.
8. На основі виконаних техніко-економічних розрахунків можна зробити наступний висновок, що дільниця технічного обслуговування і діагностування є рентабельною, економічно вигідною і продуктивною. Втілення цього проекту може забезпечити велику економію витрат на проведенні технічних обслуговувань.
9. Капітальні вкладення для проекту дільниці складуть 317867 грн. Річний прибуток складе грн., при рентабельності 69,8 % та терміні окупності капітальних вкладень – 1,6 року. Річний економічний ефект становитиме грн.
Дата добавления: 13.05.2011
|
165. Дипломний проект - Дільниця механічної обробки деталі типу “Корпус ВС.112.001” | Компас
1. Робоче креслення деталі „Корпусу ВС.112.001” 1 арк. ф-ту А2
2. Креслення заготовки 1 арк. ф-ту А2
3. Маршрут механічної обробки 2 арк. ф-ту А1
4.Розмірний аналіз 1 арк. ф-ту А1
5. Карта наладки на операцію 005 1 арк. ф-ту А1
6. Пристосування верстатне 1 арк. ф-ту А1
7. Монтаж пристосування на верстаті 1 арк. ф-ту А1
8. Розрахунок пристосування на точність 1 арк. ф-ту А1
9.Розрахункова схема визначення сил різання 1 арк. ф-ту А1
10. Модернізована дільниця механічної обробки 1 арк. ф-ту А1
ЗМІСТ
Анотація
Annotation
ВСТУП
1 ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ ТЕМИ ДИПЛОМНОГО ПРОЕКТУ
1.1 Сутність технічної проблеми
1.2 Характеристика об’єкту виробництва, його службове призначення, технічні умови на виготовлення
1.3 Загальний огляд існуючих технологічних процесів обробки деталі типу „Вал-шестерня“
1.4 Вибір та критичний аналіз базового технологічного процесу виготовлення деталі
1.5 Характеристика модернізованих технологічних процесів
1.6 Економічна доцільність розробки модернізованого технологічного процесу
1.7 Розробка технічного завдання на дипломний проект
1.8 Висновки
2 ТЕХНОЛОГІЧНА ЧАСТИНА
2.1 Аналіз технологічності деталі
2.2 Попереднє визначення типу та організаційної форми виробництва…
2.3 Розробка маршруту механічної обробки заготовки
2.3.1 Варіантний вибір та техніко-економічне обґрунтування методу одержання заготовки
2.3.2 Вибір методів, послідовності та числа переходів для обробки окремих поверхонь
2.3.3 Вибір чистових і чорнових технологічних баз
2.3.4 Розробка маршруту механічної обробки модернізованого технологічного процесу
2.3.5 Аналіз техніко-економічних показників варіантів технологічних процесів по мінімуму приведених затрат
2.3.6 Розробка технологічних операцій
3 ПРОЕКТУВАННЯ ТЕХНОЛОГІЧНОЇ ОСНАСТКИ
3.1 Технічне завдання на пристосування
3.2 Розробка та вибір схем базування і установки
3.3 Розрахунок зусилля закріплення
3.4 Аналіз похибки установки в пристосуванні
3.5 Розробка конструктивної схеми пристосування
3.6 Силовий розрахунок пристосування
3.7 Розмірне моделювання та аналіз конструкції пристосування на точність
3.8 Технічні характеристики конструкції розробленого пристосування
4 РОЗРАХУНОК ТА ПЛАНУВАННЯ ДІЛЬНИЦІ МЕХАНІЧНОГО ЦЕХУ
4.1 Уточнення виробничої програми
4.2 Визначення кількості обладнання
4.3 Розрахунок маси вантажопотоків дільниці механічного цеху
4.4 Вибір міжцехового та між операційного транспорту
4.5 Розробка плану розташування обладнання
4.6 Проектування допоміжних відділень механічного цеху
4.7 Організація та обслуговування робочого місця
5 ОРГАНІЗАЦІЯ ІНСТРУМЕНТАЛЬНОГО ГОСПОДАРСТВА
5.1 Розрахунок потреби дільниці механічного цеху в ріжучому інструменті
5.2 Проектування спеціального інструменту
6 ОРГАНІЗАЦІЯ МЕХАНІЧНОГО КОНТРОЛЮ НА ДІЛЬНИЦІ МЕХАНІЧНОГО ЦЕХУ
6.1 Вибір організаційної форми контролю на дільниці
6.2 Проектування операцій технічного контролю
6.3 Вибір технічних засобів контролю
6.4 Автоматизація контрольних операцій
7 ЕКОНОМІКА ВИРОБНИЦТВА
7.1 Розрахунок величини додаткових капітальних вкладень на модернізацію дільниці механічної обробки
7.2 Розрахунок виробничої собівартості одиниці продукції
8 БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ
8.1 Аналіз умов праці
8.2 Виробнича санітарія
8.3 Вимоги по техніці безпеки
8.4 Протипожежні заходи
9 ЗАКЛЮЧЕННЯ
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
Операція 020, свердлильна з ЧПК. Пристосування повинно забезпечувати вимоги до точності деталі, що вказані в розділі “Технічні вимоги”. Пристосування повинно відповідати умовам безпечної роботи, передбаченими ГОСТ 12.2029-77. Пристосування призначено для експлуатації у приміщенні. На даній операції оброблюється 6 отвір Ø 13 і зенкується 6 виточок R20.
Допуск 0,1 мм розташування 6 отвір Ø13 залежний відносно базового отвору Ø 65Н7. Отвори повинні бути перпендикулярними до базового торця, а виточки R20 симетрично розташованими відносно отворів Ø13 . Допуск перпендикулярності отворів не більше 0,03 мм.
Забезпечити дану точність можливо тільки при правильному базуванні заготовки. Оптимальним варіантом є варіант з мінімальною похибкою базування, тобто коли 86=0. Для нашої деталі при базуванні по отвір Ø65Н7 і торцю і установкою і циліндричній оправці виникає похибка базування у вигляді зміщення осі заготовки.
Величина зміщення залежить від максимального зазору між оправкою і деталлю.
6 отвір Ø13 обробляються на прохід, а виточки R20 обробляються на глибину Н=30 мм, необхідно аналізувати на точність обробки.
При цьому збільшується трудоємність механічної обробки. Деталь середніх габаритних розмірів Ø116х 104мм, жорсткої форми. Базові поверхні попередньо оброблені.
Настройка на розмір здійснюється по програмі ЧПК.
Точність верстатів з ЧПК +0,01 мм, що задовольняє задану точність деталі.
ЗАКЛЮЧЕННЯ
Таким чином в ході дипломного проектування було виконано проект дільниці механічної обробки деталі “Шків-132”. При цьому проведено критичний аналіз базового ТП і з врахуванням виявлених недоліків запропоновано два варіанта модернізації базового ТП. На основі кращого варіанту модернізації базового ТП виконано розрахунок та кількості обладнання; вид та кількість міжцехового та міжопераційного транспорту; потребу дільниці в ріжучому інструменті. Модернізований ТП дозволяє скоротити виробничі площі; суттєво зменшити час на перехід до випуску іншого типорозміру деталей; скоротити витрати на електроенергію та заробітну плату робітників. Умови праці на спроектованій дільниці механічної обробки відповідають всім вимогам законодавства України про ОП.
Отримані результати забезпечуються завдяки використанню токарно-гвинторізного верстата з ЧПК, оптимізації режимів різання та припусків на обробку.
Техніко-економічні розрахунки підтверджують економічну доцільність прийнятих рішень.
Дата добавления: 25.05.2011
|
© Rundex 1.2 |
