%20%20
Найдено совпадений - 1044 за 1.00 сек.
 421. Креслення КП - ГАЗ 24 | Компас
– тип автомобіля: легковий;
– корисне навантаження, включаючи водія: 5 чол. + 50 кг багажу;
– маса спорядженого автомобіля Mо= 1820 кг;
– база автомобіля L = 2,8 м;
– габаритна ширина автомобіля В = 1,8 м;
– габаритна висота автомобіля Н = 1,49 м
– приведений коефіцієнт дорожнього опору ψ = 0,061;
– максимальна швидкість автомобіля Vmax=120 км/год.;
– кпп механічна, чотириступінчаста з синхронізаторами на всіх передачах переднього ходу;
– головна передача гіпоїдна;
– колісна формула 4х2 (задній привід);
– двигун чотиритактний, бензиновий.
Зміст
Завдання
1. Вступ. Аналітичний огляд. Постановка задач
1.1 Вступ
1.2 Аналітичний огляд. Постановка задач
1.3 Розрахунок значень вихідних показників і параметрів
2. Визначення повної маси, осьових навантажень, компонування і колісної формули автомобіля
2.1 Визначення маси автомобіля
2.2 Уточнення колісної формули
2.3 Вибір шин
2.4 Вибір схеми загального компонування автомобіля
2.5 Визначення аеродинамічних характеристик
3. Визначення параметрів трансмісії і побудова зовнішньої швидкісної характеристики двигуна
3.1 Розрахунок потужності й частоти обертання колінчастого вала двигуна автомобіля
3.2 Розрахунок і побудова зовнішньої швидкісної характеристики двигуна
3.3 Визначення передавальних чисел трансмісії автомобіля
4. Розрахунок тягово-динамічних характеристик і побудова силового балансу автомобіля
4.1 Показники динамічності при рівномірному русі
4.2 Метод силового балансу
4.3 Метод динамічної характеристики
4.4 Показники динамічності автомобіля при нерівномірному русі
5. Розрахунок гальмівних властивостей і паливної економічності автомобіля
5.1 Гальмівні властивості автомобіля
5.2 Паливна характеристика автомобіля
Перелік використаної літератури
Додатки
Дата добавления: 05.04.2017
|
|
 422. Дипломний проект - Розробка системи електропостачання заводу автомобільної техніки у Запорізькій області | Visio
Вступ
1. Технічні умови проектування
1.1. Коротка характеристика підприємства
1.2. Характеристика електроприймачів
1.3. Характеристика джерела живлення.
2. Розрахунок електричних навантажень
2.1. Методика розрахунку
2.2. Розрахунок електричних навантажень електроприймачів напругою 0,38 кВ
2.3. Розрахунок електричних навантажень електроприймачів напругою 10 кВ
2.4. Визначення максимальних навантажень по підприємству
2.5. Визначення центру і даних картограми електричних навантажень
3. Розрахунок параметрів зовнішнього електропостачання
3.1. Вибір напруги і схеми живлення
3.2. Визначення кількості і потужності трансформаторів ГПП
3.3. Вибір живильних ліній.
3.4. Вибір місця розташування і конструкції ГПП
4. Розрахунок параметрів внутрішнього електропостачання
4.1. Вибір напруги розподільної мережі
4.2. Вибір числа, потужності і місця розташування цехових підстанцій
4.3. Визначення потужності, типів і місцеположення компенсуючих пристроїв.
4.4. Вибір кабелів мережі напругою 10 кВ.
5. Розрахунок струмів короткого замикання.
6. Вибір електрообладнання
6.1. Загальні вимоги щодо вибору.
6.2. Вибір вимикачів на напругу 10 кВ.
6.3. Вибір вимикачів і роз'єднувачів на напругу 110 кВ
6.4. Вибір трансформаторів струму.
6.5. Вибір трансформаторів напруги.
6.6. Вибір вимикачів навантаження напругою 10 кВ.
6.7. Вибір захисних апаратів на напругу до 1000 В
7. Електропостачання ділянки ковальського цеху
7.1. Коротка характеристика ділянки
7.2. Характеристика електроприймачів
7.3. Характеристика джерела живлення
7.4. Розрахунок електричних навантажень освітлювальних установок
7.5. Розрахунок електричних навантажень силових електроприймачів
7.6. Визначення максимальних навантажень по ділянці
7.7. Вибір схеми електропостачання ділянки.
7.8. Вибір перерізу проводів і жил кабелів
7.9. Розрахунок струмів короткого замикання
7.10. Вибір захисту електричної мережі і перевірка мережі на захищеність
8. Релейний захист і автоматика
8.1. Загальні положення
8.2. Захист окремих елементів системи електропостачання
8.3. Розрахунок токового захисту кабельної лінії і цехового трансформатора ТМЗ-1600/10, що живить УКЕ
8.4. Характеристика схеми захисту.
9. Забезпечення якості електроенергії в електричній мережі заводу
9.1. Корекція сталих відхилень напруги
9.2. Оцінка коливань напруги
9.3. Оцінка несинусоїдальності напруги
9.4. Установка повздовжньо – ємнісної компенсації
10. Охорона праці та техніка безпеки
11. Економічна частина
11.1. Розрахунок загальної суми інвестиційних витрат, яка необхідна для реалізації проекту
11.2. Розрахунок загальної суми річних експлуатаційних витрат
11.3. Розрахунок прибутку від впровадження системи електропостачання
11.4. Визначення результатів, що очікуються, в якості яких виступають чисті грошові потоки
11.5. Розрахунок оціночних показників
12. Цивільна оборона
Перелік використовуваних джерел
Генеральний план розміщення цехів заводу наведено на листі 1. На генплані зображено номера та потужності цехових ТП, марки кабельних ліній 10 кВ, значення та діаграми активних навантажень силових електроприймачів 0,38, 10 кВ та освітлення кожного цеху. Основними електроприймачами є: різні металообробні верстати, крани і тельфери, транспортери, зварювальне устаткування, вентилятори, дугові й індукційні плавильні печі, ковальсько-пресове устаткування, насоси, приводом яких є асинхронні двигуни напругою 10 кВ, компресори, привід яких здійснюється від синхронних двигунів напругою 10 кВ. Усі приймачі електроенергії живляться трифазним змінним струмом частотою 50Гц.
По надійності електропостачання ЕП відносяться до ІІ і ІІІ категорій. Виняток складають електроустаткування сталеливарного, чавуноливарного цехів, компресорної і насосної станцій, що відноситься до І категорії.
В електричній частині проекту виконано розрахунок електричних навантажень методом коефіцієнтів використання максимуму, як по окремим цехам так і в цілому по підприємству Рм.=84587кВт; Qм.=80639 кВАр. В ковальському цеху підрахунок навантажень виконували за методом упорядкованих діаграм. На основі цього розрахунку побудована картограма навантажень. Визначено центр навантажень, виконано вибір схеми та обладнання електропостачання заводу. Передбачено спорудження двохтрансформаторної ГПП напругою 110/10-10 кВ. ГПП з центру навантажень зміщена в бік джерела живлення. План-розріз ГПП 110/10 кВ зображено на листі 2.
Джерелом живлення ГПП є районна підстанція, що знаходиться на балансі «Запоріжжяобленерго» і розташована на відстані 6 км від заводу. Траса від РТП до підприємства проходить як по відкритій місцевості (4,4 км), так і в забудованій міській смузі (1,5 км). Тому для подачі електроенергії в проекті передбачається спорудження повітряної лінії (ПЛ) АС-150 довжиною 4,4 км із кабельною вставкою АШвУ довжиною 1,5 км. З огляду на наявність на підприємстві ЕП І категорії, передбачено дві одноколової лінії напругою 110 кВ на залізобетонних опорах.
На ГПП побудовано ВРП 110 кВ та ЗРПр 10 кВ. У ЗРП знаходяться трансформатори власних потреб ТВП.
Також виконано розрахунок і вибір електрообладнання внутрішнього електропостачання та схеми розподільчої мережі.
Схема внутрішнього електропостачання заводу наведена на листі 3. Тут вказано типи основних електроприймачів, конденсаторних установок, силових трансформаторів. Розподільча мережа напругою 10 кВ виконана кабелями марки ААШвУ (алюмінієві жили, алюмінієва оболонка, в полівінілхлоридному шланзі, з паперовою ізоляцією з підвищеною температурою нагрівання).
Обрано 5 РП-10кВ, 32 ТП-10/0,4кВ: 4 - двохтрансформаторні ТП; 28 – одно трансформаторні ТП.
Для комутації та захисту силових трансформаторів прийнято вимикачі навантаження і запобіжники.
Вибір трансформаторів виконано одночасно з вибором конденсаторів на напругу 0,38 кВ. З метою уникнення плати за реактивну енергію, яка здійснюється згідно «Методики обчислення плати за перетікання реактивної електроенергії…» підприємство зацікавлене в нульовому рівні споживання реактивної потужності на шинах 10 кВ ГПП. Це досягнуто встановленням регульованих конденсаторних установок на шинах 0,4 кВ цехових ТП-10/0,4 кВ та на шинах 10 кВ РП та ГПП.
В електричній частині виконано розрахунок струмів КЗ, виконано вибір електричних апаратів.
У повному об’ємі виконано розрахунок електропостачання дільниці ковальського цеху. План розташування устаткування дільниці ковальського цеху наведено на листі 4.
Розраховані навантаження по окремих вузлах методом упорядкованих діаграм. Цех живиться від ТП-27. Розподільча мережа виконана за змішаною схемою. Живлення силових ЕП здійснюємо за радіальною схемою, інших – за магістральною схемою. Живлення силових пунктів від ТП виконуємо кабелями, прокладеними в каналах у підлозі. Для силових електроприймачів вибрано кабель ААШвУ, для живлення щитів освітлення - кабель АВВГ (гнучкі алювієві жили з полівінілхлоридною ізоляцією та світло-термо-стійкою ПВХ оболонкою).
В розділі «Релейний захист» приведена характеристика захисту електродвигунів до і вище 1000 В, електропічних і конденсаторних установок, шин і силових трансформаторів ГПП. Виконано розрахунок захисту кабельної лінії і цехового трансформатора ТМ3-1000/10. Схема цього захисту наведена на листі 5, де вказано параметри захисту та карта селективності суміжних захистів – електронного реле АЛ-3 захисту КЛ, запобіжників ПКТ захисту трансформатора ТП та автоматичного вимикача Э-16 захисту лінії 0,38 кВ.
Оскільки на заводі планується створення ділянки для контактного електричного зварювання з установками УКЕ, то детальна розробка проекту присвячена забезпеченню якості електроенергії, що наведено на листі 6. При відносно малих значеннях електричних навантажень по нагріву УКЕ створюють великі пікові навантаження і, тим самим, коливання напруги, що може негативно позначатися як на роботі самих електричних установок, так і на роботі інших споживачів електроенергії, що живляться від тих же РП заводу або ТП-10/0,4 кВ цеху.
Окрім УКЕ на підприємстві є споживачі, що впливають на якість електроенергії: дугові сталеплавильні печі (ДСП), що живляться від РП2 через пічні трансформатори типу ЭТМПК – 3200/10, а також високовольтні асинхронні (АД) і синхронні (СД) двигуни, що живляться від РП5 і РП4 відповідно. Специфічним споживачем є також індукційні печі ІЧТ, що живляться від РП3 через пічні трансформатори ЭТМЧ 2000/10.
Розраховано діапазони відхилень напруги в нормальному, післяаварійному та регульованому режимі роботи. Проведена оцінка зниження напруги при пусках АД, коливань напруги, обумовлених ДСП, АД і СД та зниження напруги при роботі установки поздовжньої ємнісної компенсації УПК.
Були визначені розрахункові навантаження і втрати напруги в електричних мережах, що живлять УКЕ заводу. Обрані елементи цехової мережі з УКЕ.
Електрична мережа, обрана для живлення УКЕ, відповідає умовам допустимої втрати напруги. Цього вдалося досягнути низьким завантаженням живлячого трансформатора (кз=328,3/1600=0,205). Такий режим роботи трансформатора ТМЗ–1600/10 є неекономічним.
Економічним засобом підвищення коефіцієнта завантаження трансформатора до оптимального значення 0,9 та можливості живлення від даного трансформатора інших електроприймачів, включаючи освітлювальні установки, є застосування централізованих УПК на стороні 10 кВ трансформатора.
Розраховані та вибрані елементи УПК. Захист від перенапруг на конденсаторах при к.з. за УПК здійснюється за допомогою розрядника FV. При його спрацюванні через реле максимального струму КА и проміжне реле КL вмикається вимикач навантаження QF, шунтуючий БК.
Захист від виникнення ферорезонансних явищ, виникаючих за рахунок наявності вищих гармонік напруги та насичення трансформатора при піках навантаження, досягається підбором шунтуючого опору R2.
Захист від внутрішніх пошкоджень конденсаторів С при пробої секції здійснюється за допомогою внутрішніх індивідуальних запобіжників.
Розрядження конденсаторів при відключені УПК від мережі здійснюється шляхом включення трансформатора напруги TV1, який служить одночасно для контрольних вимірювань. Проаналізовано умови безпечної праці на заводі, необхідні організаційно-технічні заходи для забезпечення на заводі безпечних умов праці. Визначено небезпечні і шкідливі фактори при експлуатації установок повздовжньої компенсації напругою 10 кВ. Розроблені питання безпеки експлуатації цих установок. Розраховано параметри спільного заземлення разом для ТП-10/0,4 кВ цеху та УПК.
Оскільки приміщення підстанції відноситься до категорії виробництва В та до пожеже небезпечної зони П-I (є займисті рідини з температурою спалаху вище 61 0С – конденсаторне масло, ізоляція, ізоляція кабелів), то в проекті розроблені заходи пожежної безпеки для ТП з УПК.
Зроблено оцінку ефективності проекту системи електропостачання заводу автомобільної техніки: розрахований чистий приведений дохід – 8046,21 тис. грн. Це означає, що реальна (дисконтована) віддача від впровадження проекту системи електропостачання на цю величину перевищує інвестиційні вкладення, що становлять з урахуванням ПДВ 18111,26 тис. грн. Індекс доходності складає 1,44. Тобто віддача від впровадження проекту в 1,44 рази перевищує інвестиційні вкладання.
Реальний (дисконтований) період повернення інвестицій – складає 3,46 року. При швидкій реалізації проекту, коли фактори часу майже не впливають на знецінення грошових потоків, що очікуються, цей термін може скоротитися до 1,86 року. Це дає змогу зробити висновок про доцільність реалізації проекту.
Обґрунтовано організаційні питання вимог цивільної оборони на підприємстві.
Дата добавления: 06.04.2017
|
 423. АС Ленточный фундамент | AutoCad
- нормативное значение веса снегового покрова - 1730Па;
- нормативное значение ветрового давления - 380 Па;
- температура наружного воздуха наиболее холодной пятидневки обеспеченностью 0,92 минус 24°.
1. Рабочие чертежи разработаны на основании задания на проектирования чертежей раздела АС.
2. Характеристика района строительства:
Согласно ДБН В.1.2-2:2006 "Нагрузки и воздействия" и СНиП 2.0101-82 "Строительная климатология"
- нормативное значение веса снегового покрова - 1730Па;
- нормативное значение ветрового давления - 380 Па;
- температура наружного воздуха наиболее холодной пятидневки обеспеченностью 0,92 минус 24°.
3. За условную отметку 0,000 принята отметка чистого пола первого этажа, что соответствует абсолютной отметке 164,45.
4. На время производства земляных работ выполнить мероприятия по отводу грунтовых вод с территории строительной площадки согласно СНиП 3.02.01-87 "Земляные сооружения. Основания и фундаменты".
5. По данным инженерно-геологических изысканий, выполненных в феврале 2010 года основанием для фундаментов служит суглинок лессовидный, желто-бурый, просадочный. Тип условий по просадочности - первый.
6. В случае обнаружения на проектной отметке насыпного, растительного, слабого грунта необходимо поставить в известность об этом проектную организацию для уточнения конструкции и глубины заложения фундаментов.
7. Обратную засыпку фундаментов производить местным грунтом оптимальной влажности с тщательным уплотнением до плотности 1,65 т/м³.
8. Производство работ по возведению монолитных ж.б. конструкций, по сварочным работам и пр. вести в соответствии с нормами и указаниями на производство соответствующих работ:
- СНиП III-4-80 "Техника безопасности в строительстве"
- СНиП 3.02.01-87 "Земляные сооружения. Основания и фундаменты"
- СНиП 3.03.01-87 "Несущие и ограждающие конструкции".
Фундаменты запроектированы из блоков стен подвала по монолитной железобетонной ленте.
9. Монолитную железобетонную ленту выполнять из бетона класса В15 по бетонной подготовке из бетона кл. В7,5 толщиной 100 мм.
10. Плоские каркасы перед бетонированием сварить в пространственные при помощи поперечных стержней в соответствии с требованиями СНиП 3.03.01-87.
11. В местах пересечения монолитной ж/б ленты продольные стержни каркасов разных направлений сварить между собой.
12. Кладку блоков стен подвала выполнять на цементном растворе М50 с перевязкой вертикальных швов не менее высоты блока и тщательным заполнением вертикальных и горизонтальных швов.
13. В местах пересечения внутренних и наружных стен уложить анкерные сетки между блоками.
14. Монолитные заделки бетоном по месту выполнять из бетона кл. В7,5.
15. Горизонтальную гидроизоляцию на отм. -0,310 выполнять из двух слоев рубероида на битумной мастике, на отм. -3,560 - из слоя цементного раствора толщиной10мм состава 1:2 с водостойкими добавками. Вертикальная гидроизоляция выполняется обмазкой горячим битумом за два раза.
16. Обратную засыпку производить после монтажа плит перекрытия над подвалом с тщательным уплотнением грунта.
17. В местах примыкания проектируемых фундаментов к фундаментам существующего здания по плоскости примыкания проложить просмоленные с двух сторон доски из древесины твердых пород толщиной 40 мм .
18. Фундаменты под бассейн разработаны отдельным проектом фирмой ТОВ "АРТ-ДО".
Общие данные
План фундамента
Сечение 1-1 ÷ 5-5
Сечение 6-6 ÷ 10-10
Сечение 11-11 ÷ 15-15
Сечение 16-16 ÷ 19-19
Сечение 20-20 ÷ 25-25
Армирование монолитной ж.б. ленты. Монолитный ж.б. пояс.
Спецификация элементов фундамента. Спецификация элементов монолитного ж.б. пояса. Примечания.
Дата добавления: 23.09.2011
|
424. ЕП ЕМО Реконструкція приміщення гуртожитку під житло в смт. Маневичі Волинської області | АutoCad
Проектом передбачено в точці забезпечення потужності влаштування відгалуження від високовольтних ліній напругою 10 кВ, до проектної підстанції 2КТПГС, для цього передбачено встановитидві додаткові опори ПЛ 10 кВ, на котрих монтуються роз'єднувачі.
Проектом також передбачено влаштування кабельних ліній живлення житлового багатоквартирного будинку.
В точці приєднання кабельних ліній живлення житлового будинку РУ 0,4 кВ в кожній секції встановлено два автоматичні вимикачі на струм 400 А. Для забезпечення живлення споживачів ІІ категорії передбачений секційний рубильник на струм 400 А, котрий в разі зникнення напруги на шинах одного з трансформаторів обслуговуючий персонал може перемкнути на живлення секції від іншого трансформатора
КЛ-0,4 кВ від проектного КТП до ввідно розподільчих пунктів ВРП1 та ВРП2 (у приміщенні електрощитової житлового будинку) передбачено виконати кабелями АВБбШвнг 4х240, до кожного ВРП по дві взаєморезервовані кабельні лінії живлення від секції №1 та секції №2 трансформаторів Т1 та Т2.
Розрахунковий облік активної та реактивної електроенергії виконується
в РУ 0,4 кВ проектованої КТП, згідно технічних умов за допомогою багатофункціональних лічильників типу PJ НІК-2303 (Iн=5А 380В, 50Гц).
Електричні мережі
Проектом передбачено встановлення двох ввідно-розподільчих ппунктів ВРП1 та ВРП2 (2хВРУ-1-28-20) для окремого живлення квартир під'їзду №1 та під'їзду №2. Ввідно розподільчі пристрої встановлюються в приміщенні електрощитової, в кожному з них за допомогою двох багатофункціональних лічильників типу НІК-2305 (Iн=5А 380В, 50Гц) передбачено облік споживання електроенергії електрообладнанням квартир та окремо електрообладнанням загальнобудинкових приміщень.
Від ВРП1 передбачена окрема лінія живлення до кожного поверхового обліково- розподільчого щита ЩОР1-1,...,ЩОР5-1 та лінія живлення електрообладнання загальнобудинкових приміщень під'їзду №1, для цього у ВРП1 передбачено 6 трифазних автоматичних вимикачів на струм 63 А. Кабельні лінії живлення до поверхових щитів прокладати кабелем типу ВВГнг 5х25 приховано в підлозі, під штукатуркою і в кабельному каналі.
Від ВРП2 передбачена окрема лінія живлення до кожного поверхового обліково- розподільчого щита ЩОР1-2,...,ЩОР5-2 та лінія живлення електрообладнання загальнобудинкових приміщень під'їзду №2, для цього у ВРП2 передбачено 6 трифазних автоматичних вимикачів на струм 63 А. Кабельні лінії живлення до поверхових щитів прокладати кабелем типу ВВГнг 5х25 приховано в підлозі, під штукатуркою і в кабельному каналі та відкрито у техпідпіллі.
Поверхові обліково-розподільчі щити встановлюються у коридорах і приміщеннях сходових кліток, в них згідно технічних умов за допомогою багатофункціональних лічильників типу PJ НІК-2102 (Iн=5(60)А 220В, 50Гц) передбачено поквартирний облік електроенергії. На кожній лінії до квартирного обліку розміщений диференційний автоматичний вимикач для захисту від струмів витоку, перенапруг і короткого замикання.
Від поверхових обліково-розподільчих щитів ЩОР1-1,...,ЩОР5-1 і ЩОР1-2,...,ЩОР5-2 живляться квартирні розподільчі щити ЩР1-ЩР42 (КМПн-2/9), в котрих розміщені автоматичні вимикачі для захисту групових ліній живлення освітлення, розеточної мережі квартир та силового електрообладнання.
Групова силова мережа виконується кабелем ВВГ, який прокладаються по стінах (на скобах), під штуатуркою та в підлозі в ПВХ трубі.
Групова освітлювальна мережа виконується від щитів освітлення ЩО1 та ЩО2 (встановлених в коридорах на поверхах). Прокладання групової освітлювальної мереж здійснюється під штукатуркою.
Проектом передбачені наступні види освітлення:
- робоче;
- евакуаційне (в коридорах аварійні світлові вказівники "Вихід")
- ремонтне (в приміщенні існуючої щитової).
На головних та евакуаційних виходах з житлового будинку, та на поверхах на виходах на сходові клітки над прорізом дверей на висоті не менше, ніж 2,2м від підлоги встановлюються світлові вказівники виходу типу ДБО-01, мережа живлення котрих виконується вогнетривким кабелем JE-H(St)H-Bd-FE180/T30.
Напруга в мережі робочого та аварійного освітлення 220В, ремонтного 24В.
Для освітлення прийняті світильники з лампами розжарювання. Герметичні світильники встановлюються в ванних кімнатах та зовні будівлі над ганками. Для освітлення кімнат і спалень передбачено світильники із лампами розжарення відповідної потужності.
Освітлювальна мережа виконується впотай під штукатуркою по стінах та по стелі, кабелем ВВГ.
Штепсельні розетки передбачені з пристроєм, що закриває гніздо, якщо штепсельну вилку вийнято.
Монтаж освітлювальної мережі вести після завершення монтажу сантехнічного обладнання.
Висота установки штепсельних розеток та вимикачів - 0,8 м. Штепсельні розетки передбачені з пристроєм, що закриває гніздо, якщо штепсельну вилку вийнято.
Всі лінії, якими заживлені світильники та розетки виконуються трипровідними (фазний -L, нульовий робочий - N та захисний - РЕ провідники), у кімнатах чотирипровідними.
Забороняється об'єднання нульових робочих та захисних провідників різних групових ліній. Нульовий робочий та захисний провідники не дозволяється підключати на щитках під загальний контактний зажим.
Електропроводки повинні розташовуватись горизонтально, вертикально або паралельно краю стін приміщення на відстані не більше ніж 150мм від перекриття і не більше ніж 500мм від підлоги.
Проектом передбачено виконання основної та додаткової системи зрівнювання потенціалів квартир. Як головна заземлюча шина використовується шина РEN розподільчого щита.(див. ЕМО-42)
Загальні дані.
План електропостачання.
Приєднання ПЛ-10кВ та ПЛІ-0,4кВ до КТП-100.
Схема електрична принципова шафи обліку ШО зовнішнього встановлення.
Пересічення ПЛІ-0.4 кВ з дорогою. Деталь заземлення.
Підвішування ПЛІ-0,4 кВ на проектній опорі №1 та існуючій опорі УПс-2.
Підвішування ПЛІ-0,4 кВ на проектних опорах №2 та №3. Монтаж шафи обліку ШО.
Проміжна проектна опора Пс-2. Схема розміщенння.
Кутова проектна опора Кс-2. Схема розміщення.
Металічні конструкції і лінійна арматура для кріплення проводуна опорах типу УАс-2 і УПс-2.
Дата добавления: 03.05.2017
|
425. Курсовой проект - Проектирование железобетонных конструкций двухэтажного монолитного здания | АutoCad
Вступление
1. Общие ведомости
2. Указания к компоновке межэтажного перекрытия
3. Конструктивная схема перекрытия
4. Предварительное определение толщины плиты и размеров поперечного сечения балок
5. Расчет и конструирование плиты
5.1. Выбор расчетной схемы
5.2 Определение расчетных пролетов плиты
5.3. Определение нагрузки на плиту
5.4. Определение изгибающих моментов
5.5. Определение толщины плиты
5.6. Определение площади продольной рабочей арматуры
5.7. Указания к конструированию плиты
6. Расчет и конструирование второстепенной балки
6.1. Выбор расчетной схемы
6.2. Определение расчетных пролетов
6.3. Определение нагрузки на балку
6.4. Определение изгибающих моментов
6.5. Определение поперечных сил
6.6. Определение размеров поперечного сечения второстепенной балки
6.7. Определение расчетной формы поперечного сечения второстепенной балки
6.8. Определение площади продольной рабочей арматуры
6.9. Расчет прочности второстепенной балки по наклонным сечениям
6.10 Указания к конструированию
7. Расчет и конструирование колонны
7.1. Выбор расчетной схемы
7.2. Определение усилий в колонне первого этажа
7.3 Определение размеров поперечного сечения колонны
7.4 Указания к конструированию колонны
8. Расчет и конструирование фундамента
8.1. Нагрузка на фундамент
8.2. Определение размеров подошвы фундамента
8.3. Определение высоты фундамента
8.4. Определение изгибающих моментов
8.5. Определение площади сечения арматуры
8.6 Указания к конструированию фундаментов
Использованная литература
Исходные данные для проектирования
1 Длина помещения в осях L, м 39,6
2 Ширина помещения в осях B, м 25,8
3 Количество этажей nп 2
4 Высота этажа Hп, м 4
6 Нормативная полезная нагрузка на перекрытия vn, кН/м2 8
Класс бетона
7 Перекрытия, В С16/20
8 Колонн, В С20/25
9 Фундаментов, В С16/20
Класс арматуры
10 Арматура плиты, класса А400С
11 Арматура балок, колонн, фундамента, класса А300С
12 Снежная нагрузка, s 1,6 кН/м2
13 Расчетное сопротивление грунта: Rо, МПа 0,16
Дата добавления: 09.05.2017
|
426. Дипломний проект - Технологічне вирощування і збирання гороху з удосконаленням оприскувача ОПВ - 2000 | Компас
1.Технологічна карта на вирощування і збирання гороху
2.Схема класифікації обприскувачів
3.Техніко-економічні показники
4.Обприскувач. Загальний вигляд
5.Обприскувач. Загальний вигляд
6.Розпилюючий пристрій
7.Деталі: Палець, Вал, Диск, Кожух, Скоба, Втулка, Наконечник, Втулка кулькова, Пластина
Зміст
Відомість дипломного проекту
Реферат
Вступ
1. Аналіз господарської діяльності і коротка характеристика господарства
1.1.Загальні відомості про господарство
1.2.Виробнича діяльність у рослинництві
1.3.Технічна оснащеність господарства
1.4.Наявність спеціальних машин для виробництва заданої сільськогосподарської культури
1.5.Існуючий технологічний процес в господарстві
1.6.Задачі дипломного проекту
2.Технологічне вирощування і збирання гороху
2.1.Місце в сівозміні
2.2.Внесення добрив
2.3.Основний обробіток ґрунту
2.4.Передпосівний обробіток ґрунту
2.5.Підготовка насіннєвого матеріалу
2.6.Сівба гороху
2.7.Догляд за посівами
2.8.Збирання врожаю
2.9.Обгрунтування складу комплексу машин для технологічного процесу вирощування та збирання гороху
3.Конструтивне вдосконалення обприскувача для хімічного захисту рослин ОПВ-2000
3.1.Огляд існуючих технологічних засобів та обґрунтування необхідності їх вдосконалення
3.2.Будова та робота агрегату
3.3.Розрахунок на міцність вузлів та деталей конструктивної розробки
3.3.1.Розрахунок зварного з’єднання поворотного важеля
3.3.2.Визначення діаметра тяги кріплення поворотного пристрою
4.Охорона праці при вирощуванні та збиранні гороху
4.1.Вимоги безпеки при вирощуванні та збиранні гороху по інтенсивній технології
4.2.Виробничі небезпеки, які виникають при вирощуванні та збиранні гороху
4.3.Пропоновані заходи по профілактиці травм
4.4.Розробка технічних і санітарно-гігієнічних засобів охорони праці
4.5.Протипожежна профілактика
4.6.Опис графічної частини по охороні праці
5.Цивільна оборона
5.1.Оцінка стійкості МТП і ПЕК до впливу високих температур
6.Економічне обґрунтування вирощування та збирання гороху
Висновки та пропозиції
Список використаної літератури
Додатки
Технічна характеристика Оприскувач ОПВ-2000:
1.Продуктивність 19,6га/год;
2.Робоча швидкість руху 6...8 км/год;
3.Ширина захвату 30...40м;
4.Місткість баку 2м;
5.Витрата робочої рідини 10...50л/га;
6.Максимальний робочий тиск 1,5МПа;
7.Продуктивність насоса 120л/хв;
8.Маса з повним комплектом робочих органів 3100кг.
1.Витрата робочої рідини 10...50л/га;
2.Ширина захвату 30...40м;
3.Максимальний робочий тиск 1,5 МПа;
4.Продуктивність насоса 120 л/хв.
Дата добавления: 10.05.2017
|
427. Дипломний проект - Удосконалення технологічного процесу сушіння при вирощуванні озимої пшениці в ВТФ “Сяйво” с. Пугачівка Уманського району Черкаської області | Компас
1.Технологічна карта
2.План-графік використання тракторів та автомобілів
3.План-графік використання сільськогосподарської техніки
4.Операційна карта
5. Пневматичний транспонтер зерна. Креслення загального вигляду
6. Повітронагнітальна машина. Складальне креслення
7.Споруда для вентиляційного сушіння зерна
8.Екомічна ефективність проекту
9. Деталювання: Вал, Втулка, Матточина, Стакан, Кришка, Прокладка.
ЗМІСТ
Анотація
ВСТУП
1 ВИРОБНИЧО-ТЕХНІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ВТФ “СЯЙВО”
1.1 Аналіз показників ефективності рослинництва
1.2 Аналіз використання машинно-тракторного парку
2 ТЕХНОЛОГІЯ ВИРОЩУВАННЯ ОЗИМОЇ ПШЕНИЦІ
2.1 Попередники і біологічні особливості культури
2.2 Основний і передпосівний обробіток ґрунту
2.3 Сівба та догляд за посівами
2.4 Збирання озимої пшениці
2.5 Складання технологічної карти на вирощування озимої пшениці
2.6 Побудова графіка завантаження тракторів і сільськогосподарських машин
3 ТЕХНОЛОГІЯ СУШІННЯ ЗЕРНА
3.1 Необхідність досушування зерна
3.2 Зерно як об’єкт сушіння
3.3 Способи сушіння
3.4 Параметри сушіння
3.5 Сушильні властивості повітря
3.6 Кінетика і динаміка процесу сушіння
3.7 Повітропідігрівачі
4 КОНСТРУКТИВНА ЧАСТИНА
4.1 Загальна конструкція сушарки
4.2 Значення пневматичного транспорту
4.3 Класифікація пневмотранспортних систем
4.4 Розрахунок пневмотранспонтера
5 ОХОРОНА ПРАЦІ
5.1 Охорона праці в господарстві
5.2 Безпека праці при роботі на сушарці
5.3 Розрахункова частина
5.4 Стан цивільної оборони на об’єкті господарювання
5.5 Основи захисту машинно-тракторного парку і паливо- енергетичного комплексу у надзвичайних умовах
5.6 Рекомендації по поліпшенню умов праці
6 ЕКОНОМІЧНА ЧАСТИНА
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
Додатки
1. Споживча потужність, кВт 7
2. Тиск, що споживає, Па 12060,4
3. Необхідна кількість повітря, м/год 4190,9
1. Продуктивнiсть, т/год 15
2. Довжина транспортування, м 10
3. Висота пiдйому, м 5
ВИСНОВКИ
Роблячи аналіз виконання дипломного проекту можна зробити наступні висновки:
1. Організація виробництва продукції рослинництва і зокрема виробництва озимої пшениці знаходиться на високому рівні, але є недоліки, наприклад, валовий збір складає 2039,7 т при урожайності 3,9 т/га, що значно нижче урожайності, яку можна отримувати в даній кліматичній зоні, це в першу чергу відбувається від неправильного використання МТП і порушення агротехнічних умов.
2. Для більш ефективного використанні машинно-тракторного парку на вирощування озимої пшениці в господарстві розроблена технологічна карта по інтенсивній технології, яка передбачає збільшення урожайності пшениці (зерна) до 48,3 т/га.
3. Розроблена операційно-технологічна карта на процес досушування зерна. Удосконалена зернова сушарка, яка має більшу продуктивність, набагато покращилась рентабельність.
4. Вивчаючи передовий досвід, досягнення науки і техніки в нашій країні ми бачили, що інтенсивна технологія вирощування озимої пшениці – це перспектива розвитку пшениці.
5. В процесі був проведений аналіз праці в господарстві і правила техніки безпеки при вирощуванні озимої пшениці, розроблені заходи щодо покращення умов праці на робочих місцях.
6. Техніко-економічні показники даного проекту свідчать про цілком реальне вирішення заходів направлених на збільшення урожайності і зменшення затрат при вирощуванні озимої пшениці.
7. Розроблена організація використання техніки при вирощуванні озимої пшениці із застосуванням розробленої зернової сушарки окупається за 6,6 років.
Дата добавления: 11.05.2017
|
428. Дипломний проект (технікум) - Технологія робіт на зварювально - наплавочній дільниці в умовах ДП АРЗ-110 у м. Харкові | АutoCad
Введение
1 Общий раздел
1.1 Назначение участка
1.2 Годовая производственная программа участка
1.3 Краткий технологический процесс на участке
2 Организационный раздел
2.1 Годовой объем работ
2.2 Режим работы участка
2.3 Годовые фонды рабочего времени
2.4 Расчет состава рабочих
2.5 Расчет числа специалистов и служащих участка
2.6 Расчет количества оборудования
2.7 Площадь участка
2.8 Энергетика участка
2.9 Принятый порядок расстановки оборудования, его обоснование
2.10 Строительные требования
3 Охрана труда и защита окружающей среды
3.1Научная организация труда (НОТ)
3.2 Организация работ по охране труда на участке
3.3 Мероприятия по охране окружающей среды участка
3.4 Расчеты по охране труда
4 Технологический раздел
4.1 Характеристика детали, условия ее работы
4.2 Характерные дефекты и причины их появления
4.3 Способ устранения дефектов детали
4.4 Технические условия на дефектацию и сортировку детали
4.5 План операции восстановления детали
4.6 Выбор оборудования, приспособлений и инструментов
4.7 Выбор установочных баз
4.8 Маршрутная карта
4.9 Расчет норм времени для операций техпроцесса
4.10 Операционная карта
5 Конструкторский раздел
5.1 Назначение, устройство и работа приспособления
5.2 Устройство и работа приспособления
5.3 Расчет на прочность крепежного соединения 63 6.1 Определение стоимости и амортизации основных производственных фондов
6.2 Расчет затрат на оплату труда ремонтным рабочим, специалистам и служащим
6.3 Материальные и другие затраты
6.4 Общепроизводственные расходы
6.5 Калькуляции себестоимости выполняемых работ
6.6 Финансовый план
6.7 Расчет экономической эффективности использования капитальных вложений
7 Вывод
Литература
При разработке проекта учитывался гальванический участок и технологические процессы на этом участке, а также материалы, собранные во время прохождения преддипломной практики на АРЗ-110.
Участок предназначен для ремонта таких деталей как валы генератора, вал первичный и вторичный КПП, вал водяного насоса, ступица заднего, среднего моста, ступица переднего колеса и т. д. указанные в таблице 1.1, а также для изготовления некоторых деталей нетоварной номенклатуры.
Согласно схеме технологического процесса участок имеет прямые и обратные связи с другими производственными участками и подразделениями завода, что тем самым обеспечивается выполнение работ выполняемых на нем.
При разработке участка в организационном разделе произведен расчет режимов работы: - действительного годового фонда времени оборудования – 1820 часов; номинальный фонд времени подобран по заводу – 2070 часов; расчет годового объема работ по всему участку – 2000 чел/час; трудоемкость единицы заданной продукции – 22,03 чел/часа; выполнен расчет численности рабочих – 18 человек; определен средний разряд работников – 3,1; по разделам: 2разряд – 3 чел; 3 разряд - 10 чел, 4 разряд - 5 чел.
Также выполнен расчет и подбор оборудования; расчет площади участка; силовой и осветительной электроэнергии; сжатого воздуха. Разработаны и рассчитаны площади производственных помещений на участке согласно строительным нормам в соответствии с требованиями вопросов научной организации труда, вентиляции, индекса помещений; освещение вопросов по охране труда, гигиены и производительной санитарии, медицинского обслуживания, техники безопасности при проведении работ на участке, противопожарной безопасности, кол-ва средств пожаротушения; описаны вопросы по охране окружающей среды; требования к производительной эстетики участка.
В технологическом разделе, согласно заданию на проектирование, разработаны следующие вопросы: назначение детали, её конструктивные особенности, условия работы, дефекты и причины их возникновения в процессе эксплуатации. При решении данных вопросов использовались рабочие чертежи детали и технические условия на дефектацию и сортировку детали; выбраны рациональные способы восстановления ступица заднего колеса ; обоснованы общий план операций, из которых 4 операции представлены на карте эскизов (показать указкой на технологической планировке); выбраны установочные базы; разработаны маршрутные карты; после проведения расчетов технологических операций по восстановлению разработаны также и операционная карты; выполнены расчеты норм времени на работы по восстановлению ступицы заднего колеса, что позволяет производить работы с меньшими трудозатратами, с большей эффективностью, с повышением производительности труда.
При работе над конструкторским разделом было разработано приспособление. Данное приспособление предназначено для крепления ступицы на станке при растягивании при наплавки отверстий под подшипники и сальники, восстанавливать определенную часть поверхности детали и исключает необходимость дополнительной механической обработки поверхности не подлежащих восстановлению. Соответственно использование данного приспособления позволяет снизить затраты времени и трудоемкости на выполнение работ.
В экономической части проекта обосновано возможность деятельности участка. Таким образом, сварочно-наплавочный участок АРЗа может работать в условиях рыночно-экономических отношений.
Дата добавления: 11.05.2017
|
429. Курсова робота - Багатоповерховий промисловий виробничий будинок у м. Одесі | ArchiCAD
Ч.І Розрахунок і конструювання металевих конструкцій
Вихідні данні
1.Вибір раціональної схеми металевого балкового перекриття
2. Розрахунок і конструювання балки настилу марки БН-1
2.1 Обчислення навантаження на 1 м2 перекриття
2.2 Статичний розрахунок балки настилу
2.3 Підбір перерізу балки настилу з умови міцності та з врахуванням пружно-пластичної роботи сталі
2.4 Розрахунок балки настилу БН-1 за другою групою граничних станів: розрахунок прогинів.
3.Розрахунок і конструювання головної балки марки ГБ-1
3.1 Обчислення навантажень на головну балку
3.2 Обчислення розрахункового прольоту.
3.3 Статичний розрахунок головної балки марки ГБ-1
3.4 Підбір перерізу головної балки з умови міцності на дію згинального моменту
3.5 Перевірка міцності головної балки в зоні одночасного впливу моментів і поперечних сил.
3.6 Перевірка несучої здатності головної балки в опорному перерізі, в зоні впливу поперечних сил.
3.7 Розрахунок головної балки за другою групою граничних станів: розрахунок прогину.
3.8 Розрахунок і конструювання вузлів головної балки.
3.8.1 Розрахунок і конструювання опорного ребра головної балки.
3.8.2 Розрахунок зварних швів прикріплення опорного ребра до стінки балки
3.8.3 Розрахунок і конструювання проміжних ребер жорсткості.
3.8.4 Розрахунок болтового з’єднання балок настилу БН-1 з головною балкою ГБ-2.
4. Розрахунок і конструювання колони 1-го поверху.
4.1. Обчислення навантажень від конструкції покриття
4.2. Обчислення снігового навантаження на покриття.
4.3. Обчислення навантаження від власної ваги колони.
4.4. Обчислення розрахункового зусилля
4.5. Підбір перерізу колони з умови стійкості центрально стиснутого стрижня.
4.6. Розрахунок і конструювання вузлів колони
4.6.1. Розрахунок і конструювання опорного столика колони під головну балку
4.6.2. Розрахунок і конструювання бази колони.
5. Конструювання монолітнього фундаменту під колону.
Список використаної літератури до частини І
Ч.ІІ Розрахунок і конструювання залізобетонних та кам’яних конструкцій
6. Компонування конструктивної схеми монолітного ребристого перекриття з балковими плитами
7. Розрахунок і конструювання монолітної балкової плити
7.1. Обчислення навантаження на перекриття
7.2. Обчислення розрахункових прольотів плити
7.3. Статичний розрахунок
7.4. Розрахунок арматури і конструювання плити
8. Розрахунок та конструювання другорядної балки
8.1. Обчислення розрахункових прольотів другорядної балки
8.2. Обчислення навантаження
8.3. Статичний розрахунок другорядної балки
8.4. Уточнення розмірів поперечного перерізу другорядної балки
8.5. Розрахунок поздовжньої арматури із умови міцності нормальних перерізів другорядної балки
8.6. Розрахунок міцності похилих перерізів другорядної балки
9. Розрахунок залізобетонної колони першого поверху
9.1. Обчислення навантаження від конструкції даху
9.2. Обчислення снігового навантаження
9.3. Обчислення навантаження від власної ваги колони
9.4. Обчислення розрахункового зусилля
9.5. Розрахунок арматури і конструювання колони
10. Розрахунок і конструювання монолітного фундаменту
11.Розрахунок і конструювання цегляного стовпа першого поверху
Список використаної літератури до частини ІІ
Графічна частина:
1.Титульний аркуш
2. План металевого балкового перекриття. Специфікація
3. Розрізи 1-1, А-А, В-В. Вузли А,В.
4. Головна балка ГБ. Зєднання
балок настилу з головною балкою. Вузли Г,Д. Розрізи 2-2,3-3. Деталі 2,3.
5. Колона К20-1, база колони, вузли
6. Схема армування зварними сітками
7. Схема армування монолітної плити, схема армування другорядної балки, КР-1
8. Схема армування монолітної колони КП-2, КП-3, С5.
I.Вихідні данні:
Запроектувати тримальні металеві конструкції балкового перекриття багатоповерхового будинку з неповним каркасом за наступними даними:
- Призначення будинку і клас наслідків: промисловий, класу наслідків СС3;
- Термін експлуатації будинку: Tef=100 років
- Місце будування: м.Одеса;
- Розміри будинку в плані (в осях): 56х18м;
- Поздовжній крок колон: 7,0м
- Поперечний крок колон: 6,0
- Кількість і висота поверхів: n=5; H=4,5м
Навантаження:
а) власна вага конструкції підлоги і покрівлі – за індивідуальним проектом;
б) змінне (корисне) навантаження на перекриття v0=9,5 кН/м2;
в) снігове навантаження на покрівлю – за ДБН В.1.2-2:2006.
Додаткові данні:
а) тип металевого перекриття – балкова клітка нормального типу із залізобетоним настилом:
- балка настилу і головна балка – сталь класу С275;
- колона – сталь класу С235.
Запроектувати тримальні конструкції залізобетонного монолітнього ребристого перекриття з балковими плитами багатоповерхового виробничого будинку за наступними данними:
- Призначення будинку і клас наслідків: промисловий, класу наслідків СС3;
- Термін експлуатації будинку: Tef=100 років
- Місце будування: м.Одеса;
- Розміри будинку в плані (в осях): 56х18м;
- Поздовжній крок колон: L1= 7,0м
- Поперечний крок колон: L2= 6,0м
- Кількість і висота поверхів: n=5; H=4,5м
Навантаження:
а) власна вага конструкції підлоги і покрівлі – за індивідуальним проектом;
б) змінне (корисне) навантаження на перекриття v0=9,5 кН/м2;
в) снігове навантаження на покрівлю – за ДБН В.1.2-2:2006.
Дата добавления: 16.05.2017
|
430. АС ТМ ТС ВК НВК ЭМ Угольная топочная система для автономного теплоснабжения детского сада в Луганской области | Компас
Система отопления-закрытая.
К установке приняты отопительные твердопотливные котлы с водянным контуром Ardenz T-100 широко применяемых на Украине как высокоэффективное энергосберегающее оборудование, отвечающее требованием "Кодекса правил по сбережению потребляемых энергоресурсов" и соответствующее нормам Гостехнадзора:
Теплопроизводительность котлов - 100 плюс-минус 10 кВт
Общая теплопроизводительность котлов - 180-220 кВт
Параметры теплоносителя (воды) - 90-40 °С
Коэффициент полезного действия - 80%.
Отвод продуктов сгорания от котлов в существующий металлический дымовой канал Ф350 мм.
Кроме котлов в котельной оснащается средствами заполнения и подпитки системы отопления водой, средствами КИП, электроснабжения, средствами учета потребляемых ресурсов.
Установка котельной предусматривает работу в автоматическом режиме без постоянного присутствия обслуживающего персонала.Подпитка системы отопления предусматривается из бака запаса подпиточной химически обработанной воды. Подготовка подпиточный воды выполняется посредством ввода комплексонов (ингибиторов) в бак подпиточной воды в количествах, нормируемых ГОСТом на комплексен (ингибитор).
Первоначальное заполнение системы выполняется из существующей системы водопровода в существующем здании дет.садика.
Отопление помещения котельной решено за счет тепловыделений от поверхности труб и оборудования.
Температура воздуха в помещении должна быть не ниже +5 °С.
Вентиляция помещения котельной принята естественная с обеспечением трехкратного воздухообмена,вытяжка-вент.канал, приток через приточную решетку.
Источником водоснабжения топочной является проектируемый наружный водопровод , который рассмотрен в разделе НВК данного проекта. Для транспортировки внутренней системы водоснабжения приняты пластиковые трубы из полипропилена, диаметром 25мм.
Компенсация удлинений трубопроводов предусматривается за счет углов поворотов трассы. По внутренней стене В-1 крепятся жестко к стенам помещений с помощью креплений для пластиковых труб.
Выпуск канализации (отвод дренажей, аварийный слив системы теплоснабжения) выполняется из безнапорных канализационных труб ПВХ диаметром 110мм Гост 22689.2.-89. Подземнную канализационную сеть прокладывают перед заливкой пола и устройства фундаментов с уклоном 0,02.
Источником водоснабжения топочной является проектируемый наружный водопровод , который подсоединяеться от теплового тункта детского садика в пгт.Кленовое, г.Ровеньки. Луганской области.
Для транспортировки воды от внутренней системы водоснабжения детского садика служит наружная водопроводная сеть В-1.
Водопроводная сеть прокладываются надземно из многослойных (пластик+алюминевая фольга внутри пластика) пластиковых труб из полипропилена, диаметром 25мм. Совместно с трубопроводами тепловых сетей от топочной до детского сада (спутником) прокладывается участок водопровода В-1 .Теплотрасса и водопровод, проложенные надземно, подлежат обязательной теплоизоляции материалами, которые сертифицированны в Украине. Для тепловых сетей проектом принят изоляционный материал: трубный утеплитель Мерилон и утеплитель рулонный «Фольгоизол» с сопротивлением теплопередачи до 1,9 МС/Вт и теплопроводности 0,034 Вт/мК.
Водопроводная сеть проложена с минимальным уклоном 0.002.Ком-пенсация тепловых удлинений трубопроводов предусматривается за счет углов поворотов трассы. По наружной стене теплотрасса крепятся жестко к стенам зданий с помощью хомутов.
Выпуск канализации выполняется через наружную сеть К-1 и выполняется из безнапорных канализационных труб ПВХ диаметром 110мм.
ТЭП:
Установленная мощность, кВт - 180
Расчетная мощность на отопление, Гкал/час - 0,113547
Годовые расходы натурального топлива, тыс. нм3/год - 159,30
Годовые расходы условного топлива, тон - 41963,38
Годовое число часов использования, час - 4320 установленной тепловой мощности
Годовой отпуск тепла, Гкал - 234,99
Установленная мощность токоприемников, кВт - 2,78
Годовой расход электроэнергии, тыс. кВт - 500,4
Удельный расход топлива на 1Гкал кгуп/Гкал - 178,57
Годовой расход подпиточной воды, л - 182,5
Отопительный объем, м3 - 5340
КПД= 0,80
количество котлов, шт. - 2
присоединенная тепловая нагрузка - 0,11354709
мощность котла - 90
постоянная - 7847
Дата добавления: 18.05.2017
|
431. Курсовий проект - Система газопостачання м. Бердянськ | АutoCad
ВСТУП
1.ГАЗОПОСТАЧАННЯ НАСЕЛЕНОГО ПУНКТУ
1.1.Вихідні данні
1.2.Визначення кількості жителів населеного пункту
2. ВИЗНАЧЕННЯ ВИТРАТ ГАЗУ
2.1. Визначення витрат газу на комунально-побутові потреби населення
2.2. Визначення розрахункових годинних витрат газу на потреби теплопостачання та промислові підприємства
2.3 Розрахункові витрати газу
3. СТРУКТУРА СИСТЕМИ ГАЗОПОСТАЧАННЯ
3.1 Структура системи газопостачання
3.2 Гідравлічний розрахунок газопроводів високого тису
3.3. Гідравлічний розрахунок газопроводів низького тиску
4. ГАЗОПОСТАЧАННЯ ЖИТЛОВОГО БУДИНКУ
4.1. Вихідні данні
4.2. Визначення витрат газу
4.3. Гідравлічний розрахунок газопроводів
ВИСНОВОК
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
ВІДОМІСТЬ
ВИСНОВОК
Отже, в даному курсовому проекті розраховано систему газопостачання для населеного , а саме : визначено загальну потребу в газі і розраховано мережі високого та низького тиску газопостачання, та систему дворового газопоста-чання житлового будинку. Витрати газу виконувалися окремо для кожної категорії споживачів на комунально-побутові і санітарно-гігієнічні потреби населення, на опалення, вентиляцію і гаряче водопостачання житлових і громадських будівель, на потреби промислових підприємств
В результаті розробки даного курсового проекту отримано наступні характеристики міста :
Загальна площа житлової забудови Fз = 169,4 га.
Кількість населення N= 38051 люд.
Загальна площа житлових будинків Fж = 761620 м2.
Витрата газу містом на :
- комунально-побутові потреби 5888 м3/год.
- потреби теплопостачання 14569 м3/год.
Розрахункова витрата газу в мережі низького тиску P = 3000 Па
В місті зведено 4 ГРП.
В наслідок гідравлічного розрахунку розраховано мережі високого і низького тиску і визначено діаметри газопроводів.
Дворова мережа газопостачання для розрахункового будинку, задовольняє потреби населення в газі, втрата тиску 502,4 Па в межах норми. Запас тиску перед пальником Pп = 1297,6 >1200 Па, що задовольняє вимогу надійної роботи пальника і відповідає рекомендованим значенням.
Дата добавления: 19.05.2017
|
432. Курсовий проект - Механічний привод 4,5 кВт | Компас
ЗМІСТ
Завдання на курсовий проект
Реферат
Зміст
1. Енергосиловий та кінематичний розрахунки параметрів привода
2. Розрахунки передач…
2.1 Розрахунок клинопасової передачі
2.2 Розрахунок циліндричної передачі
3. Проектування валів редуктора
3.1 Компоновочний розрахунок валів з умови кручення та його попереднє конструювання
3.2 Компоновочний вибір підшипників та варіанту їхньої установки
3.3 Ескізна компоновка редуктора
3.4 Схеми сил, що діють на вали редуктора
3.5 Перевірний розрахунок тихохідного вала на міцність під дією разових чи короткочасно діючих максимальних навантажень
3.6 Перевірний розрахунок за опором втомному руйнуванню
4. Розрахунок підшипників
5. Розрахунок з'єднань колес передач з валами
6. Змащування циліндричної передачі та підшипників редуктора
7. Корпусні деталі
8. Пристрої для натягу пасу та рама привода
Висновки
Перелік посилань
Додаток А. Специфікація до редуктора
Додаток Б. Специфікація до привода механічного
1.1 Загальне передаточне число приводу U=10,0
1.2 Параметри на тихохідному валу:
- частота обертання п=96.5 об/хв
- момент обертання Т=445 Нм
1.3 Потужність електродвигуна Рэл=4,5 кВт
1.4 Загальний ККД приводу =0,9
1.5 Ресурс роботи L=12000 год
1.6 Електродвигун 4А132S6/965/2
1.7 Частота обертання валу електродвигуна п=965 об/хв
Технические характеристики редуктора
1.1 Номинальная мощность P=4.98 кВт
1.2 Общее передаточное число U=5
1.3 Параметры на тихоходном валу:
- частота вращения n=96,5 об/мин
- момент вращения Т=445 Нм
1.4 Ресурс работы привода L=12000ч
1.5 Общий КПД редуктора η=0,94
ВИСНОВОК
Виконано проект приводу у складі: електродвигун, пасова передача та циліндричний одноступеневий редуктор, який забезпечує вхідні параметри вказаними в завданні, а саме: потужність на вихідному валу 4,5 кВт, частота обертання вихідного валу 100 об/хв..
Відхилення від показників, які вказані в завданні досягає 3.5% на частоті оберту.
Підшипникові вузли забезпечують нормальну роботу на протязі всього строку служби приводу, а пасова передача потребує заміну комплектів ременів на протязі 12000 годин три рази.
Передбачена робота циліндричної передачі з недовантаженням приблизно до 4%.
Дата добавления: 02.06.2017
|
433. Курсовий проект - Розробка головної понижувальної підстанції | АutoCad
Завдання
ВСТУП
1.Вибір трансформаторів головної понижувальної підстанції з урахуванням допустимих перевантажень
1.1Вибір трансформаторів ГПП із умови забезпечення електропостачання споживачів електроенергії всіх категорій надійності в аварійному режимі роботи1.2 Вибір трансформаторів ГПП із умови забезпечення електропостачання споживачів лише І та ІІ категорій надійності в аварійному режимі роботи
2.Техніко –економічний розрахунок щодо вибору трансформаторів ГПП
3.Вибір високовольтних комутаційних апаратів
3.1.Струми нормального та максимального режимів у приєднанні трансформаторів до РПНН
3.2 Розрахунок струмів короткого замикання та теплових імпульсів
4.Вибір площі поперечного перерізу струмоведучих елементів з перевіркою їх на термічну та динамічну стійкість до струмів КЗ
5.Розрахунок реактора
6.Вибір високовольтних вимикачів
7.Вибір роз'єднувачів
8,Вибір трансформаторів струму та напруги
8.1Вибір трансформаторів струму
9.Вибір трансформаторів напруги
10.Вибір схем оперативного струму і трансформаторів власних потреб на ГПП
| |
| | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | |
Дата добавления: 02.06.2017
434. Курсовий проект - Електропостачання внутрішньоквартальних об’єктів | Компас
Вступ
1 Розрахунок електричних навантажень об’єктів цивільного призначення
1.1 Визначення розрахункового електричного навантаження
житлових будинків
1.2 Визначення розрахункового електричного навантаження
громадських будинків і споруд
2 Розроблення схеми внутрішньо квартального електропостачання
та конструктивного виконання електричної мережі
3 Вибір внутрішньоквартальних підстанцій, компенсувальних пристроїв та їх конструктивне виконання
3.1 Розрахунок електричних навантажень внутрішньоквартальних
трансформаторних підстанцій
3.2 Вибір кількості та потужності силових трансформаторів
внутрішньоквартальних підстанцій
3.3 Вибір потужності конденсаторних установок напругою 0,4 кВ
3.4 Конструктивне виконання розподільних пунктів, підстанцій
та компенсувальних пристроїв
4 Вибір перерізу внутрішньоквартальних ліній
4.1 Вибір перерізу кабелів напругою понад 1 кВ
4.2 Вибір перерізу кабелів напругою до 1 кВ
5 Розрахунок струмів короткого замикання у внутрішньо квартальних електричних мережах 5.1 Визначення струмів трифазного короткого замикання
5.2 Визначення струмів однофазного короткого замикання у
внутрішньоквартальних електричних мережах
6 Вибір електричних апаратів в електричних мережах
внутрішньоквартального електропостачання напругою до 1 кВ
6.1 Вибір автоматів
6.2 Вибір запобіжників
6.3 Вибір роз’єднувачів і рубильників
6.4 Узгодження вибраного перерізу кабелів напругою до 1 кВ
з вибраними апаратами захисту
7 Розрахунок очікуваного електро споживання, вибір приладів обліку та заходів заощадження електроенергії
7.1 Розрахунок очікуваного електро споживання
7.2 Вибір приладів обліку електроенергії
7.3 Заходи заощадження електроенергії
8 Електробезпека та захист навколишнього середовища
8.1 Розрахунок пристрою заземлення
8.2 Заходи щодо захисту навколишнього середовища
Висновки
Список літератури та електронних джерел інформації
Додаток А. Результат розрахунку струмів трифазного короткого
замикання за програмою на персональному комп’ютері
Додаток Б. Результат розрахунку струмів однофазного короткого
замикання за програмою на персональному комп’ютері
Додаток В. Результат розрахунку пристрою заземлення трансформаторної підстанції за програмою на
персональному комп’ютері
Дані центру живлення
Дані Варіант 07.2
Тип центра живлення РП
Напруга центра живлення, кВ 10
Величина початкового струму трифазного короткого
замикання на шинах центру живлення, кА 9,5
Тип камери розподільного пристрою КРП
Дані об’єктів
1 Житлові будинки за індивідуальним проектом з плитами на природному газі 110 квартир
2 Кафе повністю електрофіковане 55 місць
3 Палац культури 210 м2 корис. площі
4 Житловий будинок з електричними плитами на природному газі 110 квартир
5 Аптека без приготування ліків 55 м2 корис. площі
6 Універсам з кондиціованням повітря 85 м2 корис. площі
7 Поліклініка 135 відвідин в зміну
8 Навчальний корпус з кондиціованням повітря 110 м2 корис. площі
9 Гуртожиток з електричними плитами на кухнях 210 місць
10 Столова повністю електрофікована 110місць
11 Дитсадок з електричними плитами харчоблоках 35 місць
12 Школа з електрофікованими їдальнями та спортзаласи 310 місць
13 Санаторій без кондиоціонування повітря 210 місць
Дані для розрахунку пристроїв заземлення
Верхній прошарок – суглинок 100 4 2 12 В ряд
Нижній прошарок – глина 40
ВИСНОВКИ
В ході виконання курсової роботи була розроблена оптимальна система внутрішньоквартального електропостачання міста.
Така система складається з РП, КТПММ, живильної та розподільної мереж, а також ВРП. Для ТП були вибрані трансформатори ТМ на напругу 10/0,4 кВ з номінальними потужностями 250, 160 кВА.
Були вибрані ЕА та провідники з урахуванням їх робо-ти в усіх режимах роботи електропостачання. Схема електропостачання місь-кого кварталу задовольняє вимогам надійності, економічності та виконана та-ким чином, щоб зменшити до мінімуму можливі втрати електроенергії та за-безпечити безпечне обслуговування електрообладнання. Кабелі напругою 10 кВ які зв’язують ТП–1 з РП прокладаються в траншеї і мають марку ААШв-10(3х50) , а ТП–2, ТП–3 – ААШв-10(3х50) відповідно. Марка кабелів напругою до 1 кВ від ТП–3 до споруди № 9 виконується кабелем марки АВВГ(3х120+1х35), до споруди № 2 кабелем марки АВВГ(3х120+1х35), до споруди № 3 кабелем марки АВВГ (3х70+1х25).
Електрична мережа захищена апаратами захисту, які відключають ділянку в аварійному режимі. ЕП другої категорії надійності електро-постачання резервуються від шин НН різних ТП, що призводить до збіль-шення надійності при виході зі строю одного з трансформаторів. Автомат вводу на ТП–3 приймається ВА51-39. Запобіжник та рубильник на відгалужувальних фідерах ПН-250 та РЦ32 відповідно.
ПЗ виконані в ряд трьома вертикальними електродами із круглої сталі діаметром d = 12 мм, із сталевої смуги шириною b = 40 мм та висотою h = 4 мм.
Дата добавления: 03.06.2017
|
435. Курсовий проект (училище) - 2-х поверховий житловий будинок з гаражем і мансардою у Волинській обл. | AutoCad
1.Вихідні дані та характеристика будівлі
2.Генеральний план
3.Об ємно-планувальне та архітектурно-конструктивне рішення.
4.Внутрішнє і зовнішнє оздоблення.
5.Інженерно-технічне обладнання.
6.Техніко-економічні показники
7.Список література.
Район будівництва: Волинська область.
Ґрунти: відносяться до ІІ-гої категорії, термін стиснення яких завершується з кінцем будівництва.
Температура найбільш холодної п’ятиденки : -20ºС.
Снігове навантаження: 124 кгс/м2.
Глибина промерзання ґрунту: 90 см.
Вітрове навантаження: 48 кгс/м2.
Конструктивна схема: стінова з поздовжніми і поперечними несучими стінами.
Висота поверху: перший поверх: 3,15м; другий та мансардний поверхи: 3м;
Розміри будівлі в осях: 13,93 х19,25м.
Ступінь вогнестійкості: ІІІ
Ступінь довговічності: ІIІ.
Фундаменти: монолітні залізо бетонні стрічкові.
Стіни: зовнішні - з керамічної звичайної цегли М100 на цементно-піщаному розчині М75 ефективної кладки товщ. 510 мм;
внутрішні - з керамічної звичайної цегли М100 на цементно-піщаному розчині М75 товщ. 380мм.
Перегородки: з керамічної звичайної цегли М100 на цементно-піщаному розчині М75 товщ. 120 мм.
Перекриття: з круглопустотних з.б. збірних плит та монолітних ділянок
Покрівля: бітумна черепиця по дерев’яних латах та кроквах.
Підлога: ламінат, керамічна плитка.
Двері: дерев’яні, виготовлені на замовлення.
У будівлі запроектовано наступні приміщення: три вітальні, їдальня-кухня, вісім житлових кімнат, гардеробна, п’ять санвузлів, тераса, тамбур, чотири передпокої, паливна, чотири комори, гараж, коридиор.
ТЕП будівлі
Будівельний об'єм -1256,56 м3
Площа забудови -269,5 м2
Загальна площа -455,84 м2
Кількість поверхів -3
Дата добавления: 06.06.2017
|
© Rundex 1.2 |
| |
