226. Курсовий проект - Модернізація автомата ТБА/8 | Компас Реферат Вступ 1. Загальний вигляд машини 2. Основні складові пакувальної машини 3. Опис автомата 4. Принцип роботи стерильної системи 5. Принцип роботи пакувальної машини 6. Технологічна схема машини 7. Продуктова труба 8. Поплавок 9. Розрахункова частина 10. Асептичне пакування харчової продукції Висновки Список використаної літератури Додатки
В даному курсовому проекті, ми проведемо модернізацію автомата ТБА/8 для упаковки соків в пакети місткістю 0,5 літра. Суть модернізації буде заключатися в збільшені продуктивності і зменшені енерговитрат. Для цього, ми розробимо ряд нових вузлів, які будуть менше метало ємкими, і більш ефективними. Крім цього машина складається з таких головних вузлів: система роликів (протягування і просування пакувального матеріалу),вузол скріплення пакувального матеріалу, аплікатор плівки (нанесення поліетиленової плівки на пакувальний матеріал), рукавоформуючий вузол, система стерилізації, продуктовий клапан, електрообладнання. Також ми зробимо аналіз. В цьому аналізі ми дослідимо, чому саме асептичне пакування найбільш доцільно використовувати. Не аби яку роль на сьогодні відіграє продукт в асептичній герметично закритій упаковці. Система стерилізації у нас вийде на один із кращих рівнів. Система стерилізації забезпечує упаковку продукту в стерильний матеріал в стерильних умовах. Стерильна система являється частиною пакувальної машини і встановлюється на всіх машинах виготовляючи асептичні упаковки.
Для асептичного виробництва необхідно наступні елементи: - стерильний продукт, який не має здібних до розмноження мікроорганізмів - асептична подача продукту до пакувальної машини - стерильний пакувальний матеріал, який не має в своєму складі мікроорганізмів - стерильні умови, тобто відсутність мікроорганізмів в області контакта продукту і матеріалу - герметична упаковка Автомат ТБА-8 є цілком універсальним повністю автоматизованим і надійним. Здійснення модернізації цієї машини дасть змогу покращити його показники.
Висновки. При виконанні курсового проекту було модернізовано автомат ТБА для пакування рідкої продукції продуктивністю 6000 уп/год. Дана машина відрізняється від існуючих аналогів високою продуктивністю, надійністю в роботі, простотою конструкції та обслуговуванням, можливістю переналагодження під різний типорозмір пакету. Основним техніко-економічним результатом буде задоволення потреб України в машинах пакування. Таким чином, запропонована в проекті машина є економічно вигідною і може застосовуватися для подальшого використання на підприємствах багатьох галузей харчової промисловості. 1.Продуктивність, упак/год 6000 2.Електроз’єднання, В, Гц 380/220, 50 або 60 3.Стиснене повітря: -тиск з’єднання, кПа 600-700 -споживання за хвилину, Нл 500±100 4.Вода: -тиск з’єднання, кПа 300-450 -макс.температура подачі охолод. води,°С 20 -споживання за хвилину, л 14 5.Пар: -тиск з’єднання надлишковий, кПа 170±30 -температура,°С 130±4 -споживання за годину, кг 2,4 6.Перекись водню: -споживання за годину, л 0,6-1,0 7.З’єднання для продукта: -тиск з’єднання , кПа 50-150±10 8.Зовнішня система мийки -тиск з’єднання, кПа 300-450 -споживання гарячої води на одну мийку, л 300 -температура гарячої води,°С 65-75 -споживання спц. розчину для миття на одну мийку,л 0,8 9.Габаритні розміри,мм: -довжина 4100 -ширина 2300 -висота 3200 10. Вага нето,кг: 5400
Дата добавления: 23.04.2013
Вимоги ЄЕК ООН до конструкції автомобіля. До автомобіля, що проектується, ставляться такі вимоги: • оптимальне поєднання швидкісних і тягових характеристик; • міцність, висока зносостійкість матеріалу і простота конструкції; • мінімальна власна маса; • мінімальна собівартість; • простота обслуговування; • низький рівень звукового тиску і вібрації в кабіні і кузові машини; • можливість експлуатації в різних кліматичних умовах; • максимальна швидкість руху по шосе 90-130 км/год; • мінімальна швидкість 4-5 км/год; • зовнішній габаритний радіус повороту не більше ніж 9,3 м; • максимальне уповільнення при гальмуванні не більше ніж 5,5 м/с2; • максимальний подоланий підйом при повному завантаженні не менше ніж 18%; • нижня межа максимальної швидкості не менше ніж 75 км/год; • наявність робочої, запасної та стоянкової гальмових систем. Стоянкова гальмівна система повинна надійно утримувати автомобіль на дорозі з граничним кутом не менше ніж 25%; • запас по контрольній витраті палива має бути не менше ніж 500км; • мінімальна витрата палива, масла, мастильних матеріалів, антифризу, гальмівної рідини; • забезпечення збереження вантажів при русі або транспортуванні автомобіля; • наявність буксирних пристроїв.
ОБ'ЄМНО–ПЛАНУВАЛЬНЕ РІШЕННЯ, ПОКАЗНИКИ ГЕНЕРАЛЬНИЙ ПЛАН . ФУНКЦІОНАЛЬНІ ВИМОГИ КОНСТРУКТИВНІ РІШЕННЯ СПЕЦИФІКАЦІЯ З/Б ЕЛЕМЕНТІВ ЗОВНІШНЄ І ВНУТРІШНЄ ОЗДОБЛЕННЯ ІНЖЕНЕРНЕ ОБЛАДНАННЯ ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНІ ПОКАЗНИКИ
Графічна частина: - генплан; - плани поверхів; - розрізи; - покриття та перекриття; - план фундаменту; - план крокв; - план даху; - вузли. – висота 4-х житлових поверхів — 2,8 м; – висота цокольного поверху 1,00 – 1,86 м; – висота усієї будівлі —15,86 м; Просторова жорсткість забезпечується за рахунок повздовжніх та поперечних капітальних стін, а також шляхом виконання наступних заходів: • Ретельної перев’язки фундаментних блоків; • Анкерування панелей перекриття та покриття із стінами; • Укладання балконних плит одночасно з кладкою стіни. ТЕП: Площа забудови – 425,2 м2; Загальна площа – 1148,6м2; Корисна площа –704,14м2; Об’єм будівлі – 4779,245м3; Коефіцієнт доцільності будівлі =будівельний об’єм/загальну площу- 4,16
ВИСНОВКИ Чотирьохповерховий двосекційний будинок на 20 квартир у місті Львів розроблений згідно заданого завдання. Все виконано згідно вимогам стандартів. В курсовому проекті були розглянуті такі основні питання : - загальна характеристика об’ємно-планувального рішення об’єкту; - архітектурно-планувальне рішення; - конструктивне рішення; - внутрішнє та зовнішнє оздоблення будинку, з використанням найновіших технологій; - розробка плану забудови; Всі квартири належать до категорії людей із середнім достатком. Згідно з завданням був запроектований чотирьохповерховий двосекційний будинок. В наш час випускається дуже багато найновіших сучасних матеріалів для оздоблення та зведення будинків. В цьому курсовому проекті також були використані найновіші технології, наприклад, стіни в даному будинку оздоблюються гіпсовими декоративними листами, які володіють не тільки декоративними якостями, але й також теплоізоляційними та звукоізоляційними властивостями. Даний курсовий проект розроблявся з урахування певних вимог. При розробці проекту були враховані санітарні норми , які діють на території нашої країни. Також були враховані заходи пожежної безпеки, передбачено можливість підведення до будинку комунікацій гарячої та холодної води, каналізації, природного газу, електрики, телефонної лінії та інших.
Дата добавления: 11.05.2013
1. Вихідні дані для проектування. 2. Об'ємно-планувальне та конструктивне вирішення промислової будівлі. 3. Специфікація збірних залізобетонних конструкцій. 4. Розрахунок і проектування адміністративно-побутового корпусу. 5. Конструктивні особливості адміністративно-побутового корпусу. 6. Світлотехнічний розрахунок . 7. Специфікація віконних і дверних прорізів. 8. Список використаної літератури.
Повздовжня стійкість каркасу забезпечується залізобетонними ребристими панелями, а також в одноповерховій будівлі ставляться хрестовидні зв’язки. Стійкість ферм в процесі експлуатації будівлі забезпечується тиском покриття і стальними зв'язками. В період монтажу всі ферми зв'язуються по коньку інвентарними сталевими розпірками, які знімаються після приварювання плит перекриття. Будівлі мають розміри – довжина 60 метрів, ширина 30 метрів, висота 12,4; 15,6 метри. Проїзд в будівлю автомобільного транспорту забезпечується наявністю воріт в торці будівлі. Вхід в будівлю тільки через зовнішні двері. Каркас будівлі складається з монолітних з/б фундаментів стаканного типу, колон, ферм, перекриття ребристих з/б панелей покриття. Фундаменти монолітні з/б з важкого бетону ступінчаті, стаканного типу. Глибина закладання фундаменти 2,55 метра. На стовпчики фундаментних блоків встановлені фундаментні балки довжиною 6 м , 9 м, висота балки 400 мм, ширина по верху 300 мм, по низу 200 мм. Колони з/б виконані з закладними деталями для приварювання стінових панелей, з/б ферм і на консолях для встановлення підкранових балок. Покриття виконано зі збірних з/б плит з важкого бетону розміром, плити ребристі товщиною 300 (мм). Покрівля споруди складається з пароізоляції, вирівнюючих стяжок і рулонної покрівлі з рубероїду, укладеного на бітумній мастиці в 3 шари, гідроізоляційний килим покритий двома шарами світлого гравію з крупністю зерен 5-15 мм, втоплених в покрівельну мастику. Стікаюча по скатах покрівлі (уклон покрівлі 1:12) вода збирається в єндовах й відводиться через водостічні воронки в ливневу каналізацію по стоякам з чавунних труб. Стіни корпусу виконані з панелей заводського виготовлення. Товщина панелей за теплотехнічними та конструктивними вимогами складає 400 мм Розрізка стін полосова. Стінові панелі самонесучі одношарові, виконані з автоклавного бетону з розмірами: цокольна панель по висоті рівна 1,2 м, рядові панелі - 1,2 і 1,8 м, і по довжині рівні кроку колон основних і фахверкових 6 м, Цокольна панель опирається на фундаментну балку, надвіконні панелі і вище опираються на металеві столики, приварені до закладних деталей колон. Кутові блоки прикріплені до торцевих панелей металічними накладками. Вікна споруди сталеві. Панелі складаються з несучої рами, виконаної з холодногнутих профілів, з'єднаних точеним зварюванням. В відкриваючихся панелях до рами підвішені засклені рамки, зварені з таврів. Середні зовнішні верхньопідвісні і внутрішні нижньопідвісні рамки відкриваються для провітрювання приміщень. Рамки з'єднані між собою ричажним механізмом для сумісного відкривання. В нижніх панелях відкривання відбувається вручну, в верхніх панелях -електродвигуном. Скло віконне окантоване гумовим профілем, кріпиться в глухих панелях безпосередньо до несучої рами холодногнутими штапиками на болтах М8, в панелях, що відкриваються, - до рамок клямерами на болтах (клямери розміщуються через 250 мм).Віконні панелі до колон підвішуються на кутиках. З кутиками панелі з'єднуються болтами М12. Корпус обладнаний воротами, які відкриваються назовні. Полотна воріт підвішені до верхніх направляючих на двох ходових рамках. Вертикальне положення полотен фіксується нижньої направляючою. Внутрішні двері виконані глухими з дерев'яних блоків і полотен з висотою 2 м і шириною від 1 до 1,5 м в відповідності з їх технологічним призначенням. Підлога в споруді виконана бетонною. Підлога складається з спеціальної підготовки (піщаної), гравійної основи, бетону М300 і покрита верхнім шаром бетону марки 400-500. Верхній шар підлоги армований сіткою з арматурної сталі діаметром 5 мм, розміром комірок 80x80 мм. Корпуси обладнані підкрановими балками з краном вантажопід'ємністю 10 і 20 (т.)
Дата добавления: 15.05.2013
ВВЕДЕНИЕ 1 АНАЛИЗ КОНСТРУКЦИИ 2 ВЫБОР ЭЛЕКТРОДВИГАТЕЛЯ 3 КИНЕМАТИЧЕСКИЙ РАСЧЕТ 4 ПРОЕКТИРОВАЧНЫЕ РАСЧЕТЫ 4.1 Расчет прямозубой цилиндрической передачи 1-2 4.2 Расчет прямозубой цилиндрической передачи 3-4 4.3 Расчет прямозубой цилиндрической передачи 5-6 4.4 Выбор соединительной муфты 4.5 Расчет цепной передачи 4.6 Проектировочный расчет валов 4.7 Выбор подшипников качения 4.8 Выбор и обоснование шпоночных соединений 4.9 Расчет основных размеров корпуса и крышки 5 ПРОВЕРОЧНЫЕ РАСЧЕТЫ 5.1 Расчет прямозубой цилиндрической передачи 1-2 5.2 Расчет прямозубой цилиндрической передачи 5-6 5.3 Расчет цепной передачи 5.4 Проверочный расчет валов на выносливость 5.4.1 Расчет входного вала 5.4.2 Расчет промежуточного вала 5.4.3 Расчет выходного вала 5.4.4 Расчет вала на жесткость 5.5 Расчет подшипников на долговечность 5.5.1 Расчет подшипников входного вала 5.5.2 Расчет подшипников промежуточного вала 5.5.3 Расчет подшипников выходного вала 5.6 Расчет шпоночных соединений на смятие 5.7 Расчет шлицевых соединений на смятие 5.8 Расчет кулачков на изгиб и смятие 6 РАСЧЕТ БОЛТОВ КРЕПЛЕНИЯ МЕХАНИЗМА К ЛИТОЙ ПЛТИЕ 7 ТЕХНИЧЕСКИЕ УСЛОВИЯ НА ЭКСПЛУАТАЦИЮ ВЫВОДЫ ПЕРЕЧЕНЬ ССЫЛОК
В ходе выполнения курсовой работы с учетом служебного назначения спроектирован привод к станку с непрерывным процессом резания, составлены и обоснованы технические требования, предъявляемые к точности изготовления основных деталей и соединений двухступенчатой коробки передач. Выполнены прочностные расчеты упругой муфты, зубчатых передач, цепной передачи, проверены подшипники на долговечность, спроектирована кулачковая муфта, был произведен расчет болтового крепления коробки к плите. Разработаны сборочный чертеж коробки, рабочие чертежи зубчатого колеса, звездочки, крышки, промежуточного вала, общий вид привода. К недостаткам разработанного привода можно отнести: излишний запас прочности по валам и подшипникам и, как следствие, повышенную металлоемкость.
Дата добавления: 17.05.2013
1. Розробка генплану та попередня прокладка траси теплових мереж
Траса теплових мереж у містах повинна розміщатися переважно у відведених для інженерних мереж технічних смугах паралельно червоним лініям вулиць, доріг і проїздів поза проїзною частиною й смугою деревних насаджень. На території кварталів і мікрорайонів допускається прокладка теплопроводів по проїздах, що не мають капітального дорожнього покриття, тротуарам і зеленим зонам. Діаметри трубопроводів, що прокладаються у кварталах або мікрорайонах, за умовами безпеки, варто вибирати не більш 500 мм, а їхня траса не повинна проходити в місцях можливого скупчення населення (спортмайданчика, сквери, двори суспільних будинків і інш.). Допускається перетирання водяними тепловими мережами діаметром 300 мм і менш житлових і суспільних будинків за умовою прокладки мереж у технічних підпіллях, коридорах і тунелях (висотою не менш 1,8 м) із пристроєм дренажного колодязя в нижній крапці на виході з будинку. Перетинання тепловими мережами дитячих, дошкільних, шкільних і лікувально-профілактичних не допускається. Перетинання доріг, проїздів, інших комунікацій, а також будинків і споруджень випливає, як правило, передбачати під прямим кутом. У населених пунктах для теплових мереж передбачається, як правило, підземна прокладка. Надземна прокладка в міській рисі може застосовуватися на ділянках із складними ґрунтовими умовами, при перетинанні залізниць загальної мережі, рік, ярів, при великій густоті підземних споруджень і в інших випадках, регламентованих <2]. Ухил теплових мереж незалежно від напрямку руху теплоносія й способу прокладки повинний бути менш 0,002. При виборі схеми магістральних теплових мереж необхідно врахувати надійність і економічність їхньої роботи. Варто прагнути до найменшої довжини теплових мереж, до меншої кількості теплових камер, застосовуючи, при можливості, двостороннє підключення кварталів. При прокладці в районі міста 2-х і більш великих магістралей від одного джерела випливає відповідно до вимог <2, табл. 1; 1а] передбачати, при необхідності, пристрій резервних перемичок між магістралями. Водяні теплові мережі варто приймати, як правило, 2-х трубними, що подають теплоносій одночасно на опалення, вентиляцію, гаряче водопостачання і технологічні нестатки. Схеми квартальних теплових мереж приймаються тупиковими, без резервування. Для трубопроводів теплових мереж, працюючих при тисках до 2,5 МПа і температурах теплоносія до 200°С варто передбачати сталеві електрозваренні труби. Основні характеристики сталевих труб для водяних теплових мереж приведені в літературі <5, табл. 3.-3.9]. Арматуру в теплових мережах варто застосовувати сталеву. Допускається застосовувати арматуру з високоміцного чавуна в районах з розрахунковою температурою для проектування систем опалення, t0 вище –40°С; із ковкого чавуна з t0 вище –30°С; із сірого чавуна з t0 вище –10°С. На висновках теплових мереж від джерела теплоти, на введеннях у центральні теплові пункти й індивідуальні теплові пункти із сумарним тепловим навантаженням на опалення й вентиляцію 0,2 МВт і більш повинна передбачатися сталева запірна арматура. Запірну арматуру в теплових мережах варто передбачати: а) на трубопроводах висновків теплових мереж від джерел теплоти; б) на трубопроводах водяних теплових мереж Dу •100 мм на відстані не більш 1000 м друг від друга (секціонующі засувки), допускається збільшувати відстані між секціонующими засувками для трубопроводів Dу = 400-500 мм – до 1500 м, для трубопроводів Dу > 600 мм – до 3000 м, для трубопроводів надземної прокладки Dу 900 мм – до 5000 м; в) у вузлах на трубопроводах відгалужень при Dу більш 100 мм, а також у вузлах на трубопроводах відгалужень до окремих будинків незалежно від діаметрів трубопроводів. При довжині відгалужень до окремих будинків до З0 м і при Dу •50 мм допускається запірну арматуру на цих відгалуженнях не встановлювати, при цьому варто передбачати запірну арматуру, що забезпечує відключення групи будинків із сумарним тепловим навантаженням, що не перевищує 0,6 МВт. У нижніх крапках трубопроводів теплових мереж необхідно передбачати штуцера із запірною арматурою для спуска води (спускні пристрої). Спускні пристрої повинні забезпечити тривалість спорожнювання ділянки для трубопроводів Dу •300 мм – не більш 2 ч; для трубопроводів Dу=350-500 мм не більш 4 ч; для трубопроводів Dу •600 не більш 5 ч. Діаметри спускних пристроїв повинні визначатися за методикою <2, стор. 39]. У вищих крапках трубопроводів теплових мереж повинні передбачатися штуцера із запірною арматурою для випуску повітря (повітрянники), умовний прохід яких приведений на стор. 34 методичного посібника. Після визначення діаметрів трубопроводів на схемі теплових мереж повинні бути розставлені нерухомі опори, що сприймають горизонтальні зусилля уздовж осі теплопроводів. Нерухомі опори в першу чергу встановлюють у місцях відгалужень, секціонующих засувок, на ділянках самокомпенсації з кутами повороту 90-130°С. Далі розставляють проміжні нерухомі опори на протяжних прямолінійних ділянках. Максимальні відстані між нерухомими опорами не повинні перевищувати величин зазначених у додатку 9а методичного посібника. Нерухомі опори варто передбачати: завзяті – при всіх способах прокладки трубопроводів; щитові – при безканальній прокладці і прокладці в непрохідних каналах при розміщенні опор поза камерами; хомутові – при прокладці надземної й у тунелях (на ділянках із гнучкими компенсаторами і самокомпенсацією). Конструкції нерухомих опор приведені в літературі <5, стор. 27-29]. Для сприйняття вертикальних навантажень від теплопроводів варто передбачати рухливі опори: ковзні – незалежно від напрямку горизонтальних переміщень трубопроводів при всіх способах прокладки і для всіх діаметрів труб; каткові – для труб діаметром 200 мм і більш при осьовому переміщенні труб; кулькові – для труб діаметром 200 мм і більш при горизонтальних переміщеннях труб під кутом до осі траси (на кутах поворотів із самокомпенсацією). Конструкції рухливих опор приведені в літературі <5, стор. 22-26]. Компенсація температурних деформацій у теплових мережах забезпечується компенсаторами - чепцевими, сільфонними, П - образними, а також самокомпенсацією - використанням ділянок поворотів теплотраси. Чепцеві компенсатори мають велику здатність, що компенсує, малу металоємність, однак вимагають постійного спостереження й обслуговування. У місцях розміщення чепцевих компенсаторів при підземній прокладці повинні бути передбачені теплові камери. Чепцеві компенсатори випускаються з Dу = 100-1400 мм на умовний тиск до 2,5 МПа і температуру до 300 °С однобічні і двосторонні. Чепцеві компенсатори бажано застосовувати на прямолінійних ділянках трубопроводів із великими діаметрами. Сільфонні (хвилясті) компенсатори випускаються для трубопроводів діаметром від 50 до 1000 мм. Вони не вимагають обслуговування і можуть бути встановлені безпосередньо в непрохідних каналах. Однак вони мають порівняно невелику здатність, що компенсує, (до 100 мм) і них допускається застосовувати тільки на прямолінійних ділянках. Найбільш широке застосування одержали радіальні (в основному П-подібні ні) компенсатори. Радіальні компенсатори можуть застосовуватися для будь-яких діаметрів, вони не вимагають обслуговування, однак металлоємкі, мають значну осьову реакцію і більший гідравлічний опір у порівнянні з чепцевими і хвилястими. При рішенні питань компенсації температурних деформацій у теплових мережах у першу чергу, необхідно використовувати для самокомпенсації природні кути повороту траси, і вже потім застосовувати спеціальні пристрої, що компенсують. Конструкції різних типів компенсаторів приведені в літературі <5, стор. 39-42, 176-179].
Дата добавления: 18.05.2013
Розділ 1.Архітектурно-будівельна частина 1.1.Вихідні дані та характеристика будівлі 1.2. Генплан 1.3. Об’ємно – планувальне та архітектурно – конструктивне рішення 1.4. Внутрішнє і зовнішнє опорядження 1.5. Інженерні мережі. Санітарно-технічне обладнання 1.6. Техніко – економічні показники Література
Вихідні дані та характеристика будівлі: 1. Тема: ″ 4-х кімнатний котедж ″ 2. Район будівництва: Волинська область. 3. Ґрунти відносяться до ІІ категорії із терміном стиснення, яких завершується із закінченням будівництва. 4. Температура найбільш холодної п’ятиденки -20 0С. 5. Стінове навантаження: 50 кг/м2. 6. Вітрове навантаження: 38 кг/м2. 7. Глибина промерзання ґрунту 0,9 м.
Характеристика будівлі Висота поверху – 3,0; Степінь вогнестійкості – ІІ; Степінь довговічності – ІІ; Кількість поверхів –1(з мансардою) Фундаменти: – стрічкові монолітні бетонні; Стіни: цегляні з облицювальною цеглою та з внутрішнім утеплювачем ( пінополістирол ПСБ – 25 товщиною 50 мм ) загальна товщина 560 мм. Перегородки: – 120 мм ( керамічна цегла ). Перекриття 1-го поверху: – металічні балки 260х160мм Покрівля: – шатрова, бітумна черепиця. Підлоги: – керамічна плитка, ламінат, паркет. Внутрішнє оздоблення: – поліпшена штукатурка, шпаклівка, фарбування водо- емульсійними фарбами, керамічна плитка. Стеля облицьована гіпсокартоном і пофарбована водоемульсійною фарбою. Зовнішнє оздоблення: керамічна облицьована цегла, стіни цоколя облицьовуються колотим каменем.
ТЕП будівлі Площа забудови... 107 м Житлова площа... 52.15 м Загальна площа... 153.71 м Будівельний об’єм... 715.55 м
Дата добавления: 24.05.2013
Завдання Вступ 1.Кінематичний і силовий розрахунок привода 2.Розрахунок ланцюгової передачі 3.Розрахунок конічної тихохідної передачі 4.Розрахунок циліндричної швидкохідної передачі 5.Умовний розрахунок валів редуктора 6.Розрахунок конструктивних розмірів зубчатих коліс 7. Розрахунок конструктивних розмірів корпуса і кришки редуктора 8. Ескізна компоновка редуктора 9. Вибір шпонок та їх перевірочний розрахунок 10. Схема сил, які діють на вали привода 11. Розрахунок вала на статичну несучу здатність та витривалість 12. Розрахунок підшипників кочення 13. Вибір та розрахунок муфти 14. Вибір посадок зубчатих коліс, зірочок підшипників, муфти 15. Вибір і обґрунтування способу мащення… 16. Порядок збирання і розбирання редуктора 17. Порядок збирання привода на загальній рамі 18. Вибір опор приводного вала робочої машини 19. Охорона праці при експлуатації привода Література Специфікація
1. Шестерня ведуча головної передачі заднього мосту. 2. Номер деталі по каталогу : 53 – 2402017 3. Кількість деталей даного найменування, що йдуть на одну машину: 1шт. 4. Матеріал: Сталь 20ХНМ, ЧМТУ 4869–54 5. Термообробка: Цементація 930-950 ° С, повітря. Загартування 810-830 ° С, масло. Відпускання 180-200 ° С, повітря. 6. Твердість: HRC 58–65. 7. Маса: 2,1кг. 8. Ціна: 250грн.
Характеристика умов роботи і процесів спрацювання деталі Ведуча конічна шестерня головної передачі автомобіля ГАЗ-53 служить для передачі крутного моменту двигуна, перетвореного в коробці передач. Ведуча шестерня виконується разом з валом. Під час експлуатації автомобіля шестерня сприймає значні осьові сили, що змінюють своє направлення при зміні напрямку обертання шестерень. Через ці сили зношуються шийки валу під підшипники. Так як шестерня завжди знаходиться під навантаженням при русі автомобіля, вона піддається механічним зношуванням.
Вплив основних спрацювань деталі на технічний стан сполучення, якість роботи складальної одиниці Спрацювання складальної одиниці призводить до зміни зазорів, до збільшення відстані між зубцями, і в наслідок цього відбувається таке явище, як наклепування, під час знакозмінних навантажень. Ці спрацювання призводять до: стукіт на початку руху автомобіля (збільшений зазор у шліцьовому з'єднанні вала ведучої шестерні з фланцем, збільшений боковий зазор у зачепленні шестерень головної передачі), витікання мастила (спрацювання або пошкодження сальника ведучої шестерні), збільшення холостого ходу.
Дефекти деталі Ведуча конічна шестерня головної передачі автомобіля ГАЗ – 53, надходячи в капітальний ремонт, може мати такі дефекти: – пошкодження різьби М24×1,5; – зношування шліцьових виступів по ширині; – зношування шийки під роликовий підшипник передньої опори; – зношування шийки під роликовий підшипник задньої опори
1. Генплан промислового підприємства – №7. 2. Ввод газу на територію ПП – Пд 3. Тиск газу на вводі, МПа – 0,35 4. Система газопостачання – двоступенева. 5. Максимальна-годинна витрата газу низького тиску : - Цех №2 – 400 м3/год 6. Максимальна-годинна витрата газу середнього тиску : - Цех №1 – 280 м3/год - Цех №2 – 325 м3/год - Цех №3 – 350 м3/год - Котельня – 220 м3/год
Виробничий цех. 1. Значення тиску газу у найвіддаленішого споживача : - низького тиску – 3,5 кПа - середнього тиску – 35 кПа 2. План виробничого цеху - №2 3. Ввід газу у цех – Пн 4. Максимальна годинна витрата газу низького тиску обладнанням , м.куб\год: - №1- 20 м.куб\год - №2- 5 м.куб\год - №3- 23м.куб\год - №4- 13 м.куб\год - №5- 9 м.куб\год 5. Максимальна годинна витрата газу середнього тиску обладнанням , м.куб\год: - №6- 20 м.куб\год - №7- 45 м.куб\год - №8- 18 м.куб\год - №9- 5 м.куб\год - №10- 36 м.куб\год
Проектування газообладнання промислової печі
Максимальна годинна витра палива м.куб\год-25 Кількість пальників-2 Тиск газу перед пальником- ст Конструкція пальника – 4 Конструкція печі- 8 Температура газу на виході- 275
Характеристики споживачів газу заводу № п/п Назва об’єкта Витрата газу м3/год н/т с/т Разом 1. Адміністративний корпус - - - 2. Допоміжні служби - - - 3. Цех 3 - 350 350 4. Цех 2 400 325 725 5. Цех 1 280 280 6. Котельня - 220 220 Разом 400 1175 1575
Гідравлічні розрахунки міжцехових газопроводів. Для будівництва газопроводів середнього і низького тисків застосовуються сталеві електрозварні труби відповідно до ГОСТ 10704-91 Мінімальний діаметр труб, що застосовуються для будівництва міжцехових газопроводів, dу.min=25 мм. Розрахункові схеми газопроводів наведені на рис. 2. Міжцехові газопроводи середнього тиску. Згідно з прийнятою вище структурною схемою газопостачання цеху, система міжцехових газопроводів – одноступенева, середнього тиску газу. Тиск газу на виході з ГГРП становить 0,35 МПа (350 кПа), у найвіддаленішого споживача тиск становить 35 кПа. В якості головної магістралі системи міжцехових газопроводів вибираємо ділянку 1-2-3-4-5. ЇЇ сумарна геометрична довжина згідно з ГП промислового підприємства становить 2129,5 м, а наявний перепад тиску 315 кПа.
Дата добавления: 11.06.2013
Реферат Зміст Вступ 1 Конструкторська частина 1.1Кінематичний розрахуноук приводу 1.1.1Вибір єлектродвигуна 1.1.2Визначення обертаючих моментів на валах та кінематичні розрахунки 1.2 Розрахунок зубчатої передачі 1.2.1 Вибір матеріалу деталі 1.2.2 Визначення допустимих контактних напружень та напружень згину 1.2.3. Розрахунок зовнішнього ділильного діаметру шестерні 1.2.4. Розрахунок параметрів передачі 1.2.5. Перевірка зубів коліс по наруженням згину та контактним напруженням 1.3 Розрахунок параметрів деталі 1.3.1 Орієнтовний розрахунок діаметру швидкісного валу 1.3.2.Ескізна компоновка швидкісного валу 1.3.3. Проектний розрахунок швидкісного валу 1.4 Конструювання проектованої деталі 2 Технологічна частина 2.1 Вибір методу виготовлення заготовки 2.2 Розробка маршруту виготовлення деталі 2.2.1 Вибір обладнання виконується з урахуванням типу виробництва, розмірів деталі і виду виконуваних робіт 2.3 Вибір технологічних баз 2.4 Проектування заготовки 2.5 Розрахунок режимів різання 2.6 Розрахунок технологічних норм часу 3 Розрахунок верстатного пристосування Висновки Перелік посилань Додатки Специфікація на складальне креслення пристосування Специфікація на матеріали бакалаврської роботи
Метод виконання заготовок для деталей машин визначається за призначенням та конструкцією деталі, матеріалом , технічними вимогами, масштабом та серійністю виробництва , а також економічністю її отримання. Від вибору заготовки залежить весь подальший процес обробки. Заготовка для деталі типу вал-шестерня може бути отримана такими методами: прокат, штамповка, лиття. В умовах серійного виробництва доцільно використовувати штамповку та прокат. Заготовка з прокату може використовуватись для виробництва валів-шестерень. Її плюсами є відносна дешевизна, але така заготовка буде значно відрізнятись по формі від готової деталі, тобто мати низький коефіцієнт використання матеріалу. Заготовка отримана методом штамповки має форму близьку до готової деталі,що значно знижує витрати на подальшу механічну обробку. Вал-шестерня виготовлена з легованої конструкційної сталі 40Х. Ця сталь має гарну прожарюваність. Широко застосовується для виготовлення різних деталей, що піддаються покращенню, об'ємному і поверхневому гарту. Сталь 40Х використовується в основному для виробництва валів і інших відповідальних деталей високої міцності і в'язкості, що працюють при середніх тисках і на великих швидкостях. Сталь 40Х досить легко оброблюється і після термічної обробки зберігає свої якості тривалий період часу.
В ході обробки деталі сателіт, пристосуванням, яке застосовується найбільш усього є трикулачковий самоцентрувальний патрон. Трикулачковий самоцентрувальний патрон дає змогу центрувати та закріплювати циліндричні заготовки різних розмірів у межах габаритів патрона та робочих переміщень його рухомих елементів. Циліндричну заготовку встановлюють між рифленими поверхнями трьох кулачків, розміщених у радіальному напрямку під кутом 1200 один до одного. Кулачки можна переставляти , повертаючи їх на 1800, або змінювати іншими під час налагодження верстата. Це дає змогу значно розширити асортимент встановлюваних заготовок. Згідно з чинним стандартом такі патрони мають найбільші габарити 80..630 мм, силу затискання заготовок 12000..75000 Н, точність центрування 0,15 мм. Цю точність можна значно підвищити шляхом додаткового оброблення поверхонь кулачків після їх встановлення та закріплення на оброблюваному верстаті. Розрахуємо силу закріплення на патроні на операцію 005 токарна.
ВИСНОВКИ У даній бакалаврській роботі розроблено конічний вертикальний редуктор з клинопасовим приводом. У першій (конструкторській) частині визначено потужність електродвигуна відносно моменту на вихідному валу. Відносно визначеної потужності електродвигуна виконувалися подальші розрахунки. За даними завдання крутний момент на вихідному валу має невелике значення, тому і двигун, що був обраний не надто потужний (13кВт). Оскільки редуктор сприймає відносно невелике навантаження, тому його розміри, розміри самої конічної передачі невеликі. За завданням бакалаврської роботи було розглянуто технологію виготовлення швидкісного валу. Так як вал є типовою деталлю, то і маршрут його обробки не відрізняється від типових. При розробці технологічного процесу обробки було використане сучасне устаткування, що відзначиться на собівартості готового виробу.
Дата добавления: 11.06.2013
Оценка природно-климатических условий района строительства
1.1.1 Климат в районе строительства
Для климатической характеристики района проектирования использованы данные климатических справочников по метеостанции Бийск-Зональное, отражающей климатические особенности района. Благодаря континентальному положению, особенностям циркуляции атмо-сферы климат района отличается суровой зимой с сильными ветрами и метелями, весенними и осенними заморозками, жарким летом. Среднегодовая температура воздуха составляет плюс 0,5°С.<1>Наиболее холодным месяцем является январь со сред¬ней температурой воздуха минус 18,2°С и абсолютным минимумом минус 53°С. Самый жаркий месяц - июль; средняя температура воздуха плюс 18,9°С, абсолютный максимум плюс 39°С. Безморозный период длится 115 дней. За год выпадает 625 мм осадков, в том числе 420 мм в теплый и 205 мм в холод¬ный периоды года. Снежный покров устанавливается в среднем 7 ноября, а сходит 24 апреля. Высота снежного покрова в конце зимы достигает 41 см. Погода с ветрами бывает более 200 дней в году. Наиболее часты ветра вес-ной и осенью, когда число дней со штилем не превышает 5-10 дней в месяц. Район строительства расположен на юго-востоке Алтайского края и представляет собой юго-западные окраины Бийско-Чумышской возвышенности. Открытость территории Северному Ледовитому океану и районам Казахстана и Средней Азии дает возможность проникать сюда арктическим и тропическим воздушным массам, что благоприятствует формированию контрастных фронтальных зон и интенсивному развитию атмосферных процессов. Повышенная повторяемость антициклональной деятельности сохраняется в течение всего года. Ослабляется действие антициклонов летом (июнь, июль) благодаря прогреву континента, усиливается зимой - в связи с активизацией азиатского антициклона и приземного антициклогенеза под воздействием «блокирующего» высотного гребня над Уралом. Осенью наиболее часто наблюдаются циклоны, перемещающиеся с запада. Они вызывают усиления ветра, резкие колебания температуры, дожди и снегопады. Уже в сентябре начинает формироваться азиатский антициклон, центр которого располагается над Монголией. Когда над районами края простирается его западный острог, наблюдается сильное понижение температуры воздуха. В начале ноября устанавливается циркуляция холодного периода, сохраняясь до марта. 1 По карте дорожно-климатического районирования РФ местность относится к IV дорожно-климатической зоне.
1.1.2 Рельеф местности, геологическое строение
Бийско-Чумышская возвышенность, на которой расположены район имеет полого-увалистую поверхность, расчленённую речными долинами преимущественно юго-западного простирания. Степень расчленения достигает больших значений, что связано с большими абсолютными высотами этой территории и значительным количеством атмосферных осадков. Степь расчленена по абсолютным высотам 300–400 м, наибольшая – 528 м. Глубина врезов оврагов достигает 50 м, а долин и балок 80-90 м, скорость роста их вершин 10-15 мгод. По характеру рельефа район проложения трассы относится к холмистому, а по биоклиматическим особенностям относится к подзоне северной лесостепи. Основу структуры составляют ландшафты расчленённых холмисто-увалистых лёссовых плато. <1>1.1.3 Гидрогеологическая характеристика местности
Бийско-Чумышская возвышенность расположена в восточной части края и имеет полого-увалистую поверхность, расчленённую речными долинами рек Оби, Бии и Чумыша преимущественно юго-западного направления. Питание рек осуществляется преимущественно с территории Горного Алтая с мест таяния снега и льда. Питание реки Бии, реки с наибольшим водотоком, осуществляется из Телецкого озера. <1>Грунтовые воды приурочены к горизонту нижне-среднечетвертичных отложений краснодубровской свиты с водами спорадического распространения. По составу воды гидрокарбонатные кальциевые с минерализацией 0,5-1 гл, реже до 3 гл, не агрессивные к бетонам любой марки прочности. Глубина залегания водоносного горизонта от 0 м до 100 м. Тип местности по характеру и степени увлажнения - I. Пересечённый рельеф местности, большое количество осадков обусловили здесь проявление водной эрозии. <1> 1.1.4 Полезные ископаемые
Из полезных ископаемых необходимых в дорожном строительстве на территории района присутствует только глина ( с.Чемровка).
Дата добавления: 15.06.2013
Місцезнаходження: Будинок знаходиться в місті Харкові. Квартал обмежений вулицею місцевого значення - Мироносицького та Маяковського. Будинок має розташування за такою адресою: м. Харків Історична довідка: Будинок був збудований на початку 20 століття, він відноситься до 3 групи капітальності. Будинок з елементом архітектурно-історичного середовища міста. Об'ємна композиція збереглася, фасад становить художню цінність. За первісним значенням - малоповерховий будинок. Правові показники: Будинок знаходиться у приватній власності - ТОВ «Оскар». Метричні показники: Будинок має прямокутну форму в плані, три надземні поверхи. Довжина будинку – 23,51 м, а ширина – 23,80 м. Висота будинку складає – 7,4 м. Інсоляція будинку сприятлива - житлові кімнати зорієнтовані на схід та захід. Освітленість приміщень задовольняє нормам. Будинок має велике шумове забруднення, так як розташований в центрі міста і оточений вулицями, через які проходить великий потік автомобілів та трамваїв.
226. Курсовий проект - Модернізація автомата ТБА/8 | 
237. Дипломний проект - Конічний вертикальний редуктор з клинопасовим приводом |