Добавить проект
Прочитать правила
Платный доступ
Авторизация:
Информация


%20%20

Найдено совпадений - 1044 за 0.00 сек.


РП 736. ТП АС Теплопостачання казарм у військовому містечку | AutoCad
Проектом передбачається прокладення підземної теплової мережі від існуючої котельні "Анна" до шісти будівель казарм, з встановленням ТП.
Джерелом тепла, згідно ТУ є існуюча котельня "Анна" .
Теплоносій - вода з параметрами:
- температура від котельні 150/70°
- температура в подаючому трубопроводі системи теплопостачання - 80°
- температура в зворотному трубопроводі системи теплопостачання - 60°
Гаряче водопостачання передбачено від єлектробойлеров всановлений біля точок водорозбору (див. проект 164/3/2017/212/164-ВК вик. Д/ф "НДІпроектреконструкція" м. Дніпро
Система теплопостачання - двотрубна. Трубопроводи некатегорируемі.
Прокладення теплової мережі передбачене - підземно безканальнао. У проекті передбачається прокладка трубопроводів в ізоляції з пінополіуретану за технологією «труба в трубі». Покривний шар ізоляції - поліетиленова труба. Тепломережа монтується з елементів високої заводської готовності (труби та фасонні частини). Компенсація теплових подовжень трубопроводів здійснюється за рахунок поворотів траси.
У вузлі приєднання встановлюеться запірна арматура, штуцери для встановлення приладів для заміру тиску та температури, та дренажні вентілі.
Проектом передбачена система оперативного дистанційного контролю (ОДК) зволоженя ізоляції з вивидом сигналу в тепловий пункт.
 Перетин під'їзду до котельні та проектованих будівель виконується без футляру, згідно п.11.11 ДБН В.2.5-3962008.

Загальні дані
План мережі
Схема мережі
Профіль мережі від котельні до ТП. Сечения 1-1, 2-2.
Профіль мережі від ТП до будівлі казарми №5
Профіль мережі до будівлі
Вузол перехіду через будівельні конструкції
Вузол кінцевого елемента трубопроводу з виводом дротів системи сигналізації ушкоджень труби та (або) оболонки
Дата добавления: 22.09.2019
КП 737. Курсовий проект - Автоматизація технологічного процесу фракціонування прямогонного бензину | AutoCad

ВСТУП 6
1. ТЕХНОЛОГІЧНА ЧАСТИНА 7
1.1 Особливості технологічного процесу фракціонування прямогонного бензину 7
1.2. Особливості фракціонування прямогонного бензину 7
1.3 Вимоги до процесу фракціонування 10
3. ОБҐРУНТУВАННЯ ВИБОРУ ФУНКЦІОНАЛЬНОЇ СХЕМИ АВТОМАТИЗОВАНОЇ СИСТЕМИ КЕРУВАННЯ 13
4. ОБГРУНТУВАННЯ ВИБОРУ ТЗА 15
4.1. Вибір датчиків 15
4.1.1. Датчик температури 15
4.1.2. Датчик полум’я 16
4.1.3. Датчик рівня 18
4.2. Вибір виконавчих механізмів і регулюючих органів 20
4.2.1. Вибір насосів 20
4.2.2. Вибір регулюючих клапанів 22
4.2.3. Вибір клапанів 23
4.2.4. Вибір частотного перетворювача 25
4.2.5. Вибір реле 26
5. ОБГРУНТУВАННЯ ВИБОРУ КОНТРОЛЕРА 28
6. ОПИС ПРИНЦИПОВИХ ЕЛЕКТРИЧНИХ СХЕМ 36
6.1. Опис принципової електричної схеми підключення датчиків та пускових пристроїв до контрольних модулів 36
6.2. Розрахунок та вибір блоку живлення 37
7. ПРОГРАМА ФУНКЦІОНУВАННЯ КОНТРОЛЕРА 40
7.1. Розробка алгоритму роботи контролера 40
7.2. Розробка програми 41
ВИСНОВКИ 51
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 52
ДОДАТКИ 53

ВИСНОВКИ
В даному курсовому проекті була розроблена система автоматизації технологічного процесу фракціонування прямогонного бензину. Було підібрано датчики для збору інформації про процеси, які відбуваються на окремих стадіях виробництва продукту. Також було вибрано виконавчі механізми та регулюючі органи для управління технологічним процесом. Для автоматичного управління технологічним процесом була розроблена програма алгоритму роботи контролерних модулів ADAM 4000 серії, з допомогою яких проводиться збір інформації з датчиків та управління виконавчими механізмами. Також розроблялась електрична схема з'єднань контролерних модулів з датчиками та виконавчими механізмами.
Дата добавления: 25.09.2019
ДП 738. Дипломний проект - Автоматизована система керування технологічним процесом одержання круп швидкого приготування на базі СП «Боніта» | AutoCad

ВСТУП 6
ТЕХНІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ОБ’ЄКТА 8
1.1 Характеристика продукції, сировини і напівфабрикатів 8
1.2 Стадії технологічного процесу 9
1.3 Характеристика комплексів устаткування 12
1.4. Параметри технологічного процесу 13
1.5 Вимоги до системи автоматизації 14
АНАЛІЗ ТЕХНОЛОГІЧНОГО ПРОЦЕСУ, ЯК ОБ’ЄКТА КЕРУВАННЯ 15
ОБГРУНТУВАННЯ ВИБОРУ ФУНКЦІОНАЛЬНОЇ СХЕМИ АВТОМАТИЗОВАНОЇ СИСТЕМИ КЕРУВАННЯ 18
ОБГРУНТУВАННЯ ВИБОРУ ТЕХНІЧНИХ ЗАСОБІВ АВТОМАТИЗАЦІЇ 20
4.1. Вибір датчиків 20
4.2. Вибір виконавчих механізмів і регулюючих органів 28
4.3 Розрахунок окремих елементів і регулюючих органів 33
4.4. Вибір контролерів 35
РОЗРАХУНОК СИСТЕМИ АВТОМАТИЧНОГО РЕГУЛЮВАННЯ 42
5.1. Визначення передатної функції 42
5.2. Визначення стійкості системи згідно критерію Найквіста 47
5.3. Визначення стійкості за критерієм Михайлова 50
5.4. Побудова логарифмічних характеристик 52
ОБҐРУНТУВАННЯ ВИБОРУ І ОПИС ПРИНЦИПОВИХ СХЕМ АВТОМАТИЗАЦІЇ 55
6.1. Електрична схема 55
6.2. Вибір блока живлення 56
ПРОГРАМНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СИСТЕМ АВТОМАТИЗАЦІЇ 57
7.1 Розробка блок-схеми 57
7.2 Розробка програми 58
СПЕЦІАЛЬНА ЧАСТИНА 61
8.1. Структурна схема інтелектуального давача, побудованого на базі мікропроцесорного пристрою 61
8.2. Побудова контролера клавіатури та дев’ятирозрядного індикатора 63
8.3. Робота аналого-цифрового перетворювача 66
8.4. Первинні перетворювачі температури 69
ОБҐРУНТУВАННЯ ВИБОРУ ЩИТІВ, ПУЛЬТІВ, І МОНТАЖУ ЗАСОБІВ АВТОМАТИЗАЦІЇ 71
ОХОРОНА ПРАЦІ І НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА 76
РОЗРАХУНОК ЕКОНОМІЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ ПРОЕКТОВАНОЇ СИСТЕМИ АВТОМАТИЗАЦІЇ
Висновки
Список використаних джерел
Додатки

Завданням на дипломний проект було розробити автоматизовану систему керування технологічним процесом одержання круп швидкого приготування на базі СП «Боніта».
Впровадження розробленої системи автоматизації на підприємстві не потребує значних матеріальних затрат. Завдяки цьому термін окупності даних систем є невеликим, тому застосування виконаних розробок є доцільним та ефективним в умовах даного виробництва.

ВИСНОВКИ
В процесі виконання дипломного проекту були виконані наступні пункти:
- розглянуто технологічний процес одержання круп швидкого приготування на базі СП «Боніта»;
- розроблено ФСА на базі мікропроцесорного контролера ADAM-4000;
- розроблена програма функціонування мікропроцесорного контролера ADAM-4000;
- розроблен датчик вимірювання вологості;
- здійснене моделювання процесу автоматичного регулювання температури в сушильному апараті №1;
- розрахований виконавчий механізм;
- розглянуті заходи з охорони праці, що включають пожежну безпеку, електробезпеку, санітарно-гігієнічні вимоги до облаштування робочого місця оператора та заходи з техногенно-екологічної безпеки
- розраховано економічну ефективність після впровадження даного рівня автоматизації.
Дата добавления: 05.10.2019
КП 739. Курсовий проект - Одноповерхова промислова будівля 78 х 54 м в м. Чернігів | AutoCad

ЗАВДАННЯ НА ПРОЕКТУВАННЯ
І. КОМПОНОВКА КОНСТРУКТИВНОЇ СХЕМИ БУДІВЛІ
ІІ. ОСНОВНІ КОНСТРУКЦІЇ КАРКАСУ БУДІВЛІ
ІІІ. ВИЗНАЧЕННЯ НАВАНТАЖЕНЬ, ЩО ДІЮТЬ НА ПОПЕРЕЧНУ РАМУ
3.1.2 Навантаження від ваги підкранових балок
3.1.3 Навантаження від власної ваги колон
3.1.4 Навантаження від ваги стін
3.2 Змінні навантаження
3.2.1 Навантаження від снігу
3.2.2 Навантаження від кранів
3.2.3 Навантаження від вітру
ІV. СТАТИЧНИЙ РОЗРАХУНОК ПОПЕРЕЧНОЇ РАМИ
4.1 Варіанти завантажень рами
4.1.1 Постійні навантаження та принципи їх задання в ПК ЛІРА
4.1.2 Змінні навантаження та принципи їх задання в ПК ЛІРА
4.2 Результати статичного розрахунку рами в середовищі ПК ЛІРА
V. РОЗРАХУНОК КРАЙНЬОЇ КОЛОНИ
5.1 Дані для розрахунку
5.2 Розрахунок надкранової частини колони
5.3 Розрахунок підкранової частини колони
5.4 Розрахунок підкранової консолі
VI. РОЗРАХУНОК ФУНДАМЕНТУ ПІД КРАЙНЮ КОЛОНУ
6.1 Дані для розрахунку
6.2 Визначення розрахункових експлуатаційних навантажень на фундамент
6.3 Визначення розмірів підошви фундаменту
6.4. Розрахунок тіла фундаменту
6.5. Визначення розрахункових граничних навантажень на фундамент
6.6. Розрахунок арматури підколонника
6.7. Розрахунок арматури підошви фундаменту
VII. РОЗРАХУНОК ДВОСКАТНОЇ БАЛКИ
7.1. Дані для розрахунку
7.2 Визначення навантажень, що діють на несучу конструкцію покриття
7.3 Статичний розрахунок балки
7.4 Визначення попередньо напруженої арматури балки
7.5 Визначення втрат попереднього напруження
7.6 Визначення фактичних геометричних характеристик поперечного перерізу балки посередині прольоту
7.7 Перевірка міцності нормальних перерізів
7.8 Перевірка міцності похилих перерізів
7.9 Перевірка міцності балки в коньку
Список використаної літератури

ВИХІДНІ ДАНІ ДЛЯ ПРОЕКТУВАННЯ
Призначення будівлі - промислове
Висота до низу кроквяної конструкції - Н=10,8 м
Агресивність внутрішнього середовища - не агресивне
Вид крокв’яної конструкції - Двоскатна двотаврова балка
Прольот крокв’яної конструкції - 18 м
Кількість прольотів - 3
Крок колон - 6 м
Довжина споруди - 78 м
Виконати розрахунок - середньої колони
Район будівництва - м. Чернігів
Вантажопід’ємність мостового крану - 30/5 тс.
Матеріали для конструкцій:
бетон арматура
кроквяної конструкції С30/35 А600С
колони С20/25 А400С
фундаменту С16/20 А400С
Нормативний опір грунту основи фундаменту - 330 кПа
 
Дата добавления: 05.10.2019
КП 740. Курсовий проект - Одноповерхова промислова будівля в дереві 61,5 х 18,6 м в м. Хуст | AutoCad

1.ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ 3
1.1.Вихідні дані 3
1.2 Забезпечення просторової жорсткості 4
2.РОЗРАХУНОК КОНСТРУКЦІЇ ПОКРИТТЯ 5
2.1 Збір навантажень 5
2.2. Клеєфанерна панель покриття 5
3.РОЗРАХУНОК ДВОСХИЛОЇ ДОЩАТО-КЛЕЄНОЇ БАЛКИ 12
3.1. Збір навантажень 12
3.2. Розрахунок балки 12
4. РОЗРАХУНОК КЛЕЄФАНЕРНОЇ КОЛОНИ 17
4.1. Статичний розрахунок. 17
4.2. Клеєфанерна колона 20
4.3. Розрахунок клеєного з’єднання 28
5.Захисна обробка та конструктивні заходи захисту 32
деревини від вогню та загнивання 32
6.Забезпечення просторової жорсткості плоских конструкцій із деревини 35
Список використаної літератури

Вихідні дані
Відповідно до завдання, необхідно розробити проект одноповерхової промислової будівлі, прольотом l = 18,6 м та висотою до низу несучих конструкцій Н= 6,2 м. Крок рам В = 5,8 м. Довжина будівлі =61,5м.
Будівля відноситься до другого класу відповідальності, для якої, відповідно до ДБН В 1.2-2:2006 “Навантаження та впливи”, додаток 1, коефіцієнт надійності за призначенням n = 0,95.
Відповідно до завдання, будівля проектується в м. Хуст , що відповідає згідно < 2 ],ІІ – му сніговому району, для якого нормативна величина тиску снігу на 1 м2 поверхні землі So = 1,49 кПа та І – му вітровому району, для якого нормативний тиск вітру Wo = 0,37 кПа.
Роботу починаємо з розробки технологічного проекту, який вимагає схему поперечної рами, схему розміщення вертикальних та горизонтальних в’язей, конструкції покриття та покрівлі, поздовжній розріз із стіновим заповненням.
Відповідно до завдання, необхідно розрахувати та за конструювати двухскатні дощатоклеєні балки та клеєфанерну панель які опираються на колони. Панелі вкладаються на дерев’яну двухскатну балку, яка в свою чергу, шарнірно опирається на клеєфанерні колони, які жорстко закріплені в фундаменті.
Для захисту стін від замочування, передбачаємо випуски панелі з двох сторін будівлі, довжина яких с = 600 – 900 мм.
Дата добавления: 08.10.2019
КП 741. Курсовий проект - Підсилення будівельних констукцій при реконструкції будівлі | AutoCad

- перегородки із цегли товщиною 120 мм;
- збірні з/б плити перекриття та покриття , товщиною 220 мм;
- фундаменти під зовнішні та внутрішні стіни – стрічкові, монолітні з бетону класу В20 (ширина підошви 1300 мм, товщина стіни – 510 мм). Відмітка низу підошви фундаменту – 3,950 м;
- перемички - над віконними прорізами збірні залізобетонні;
- вікна – подвійного скління з металопластиковим профілем;
- покрівля – фальцева двоскатна.

Зміст:
1 Вступ. Область застосування 3
2 Вихідні дані:
2.1 Характеристика будівлі, що проектується 3
2.2 Конструктивні рішення підсилення несучих конструкцій 4
2.3 Характеристика умов виконання робіт 5
2.4. Проектування технології виконання робіт:
2.4.1 Визначення номенклатури робіт у процесі підсилення конструкціій 5
2.4.2 Визначення обсягів робіт 6
3 Вибір способів виконання робіт та формування структури комплексного процесу підсилення конструкцій: 6
3.1 Технологія виконання підготовчих робіт 7
3.2 Технологія виконання робіт основного етапу підсилення 8
4 Потреба в машинах, устаткуванні, інструментах, інвентарі і пристроях 10
5 Визначення витрат праці та термінів виконання робіт:
5.1 Витрат праці та термінів виконання робіт 11
5.2 Розробка таблиці технологічних розрахунків та календарного графіка 12
6 Вказівки до контролю якості виконання робіт 13
7 Заходи з охорони та безпеки праці. Пожежна безпека 14
8 Заходи з охорони оточуючого середовища 16
9 Визначення техніко-економічних показників проекту 16
10 Список використаної літератури 17
Дата добавления: 12.10.2019
ДП 742. Дипломный проект - Пассажирское вагоноремонтное депо с углубленной разработкой роликового отделения | АutoCad

ВВЕДЕНИЕ 4
1 РАСЧЕТ ВАГОННОГО ДЕПО 6
1.1 Расчёт вагоносборочного участка (ВСУ) 16
1.2 Тележечный участок и расчёт программы ремонта тележек 28
1.3 Колесно-роликовый участок расчет программы ремонта колесных пар и буксовых узлов 32
1.4 Отделение ремонта роликовых подшипников 37
1.5 Ремонтно-комплектовочный участок (РКЦ) 49
2 МЕХАНИЗАЦИЯ ОТДЕЛЕНИЯ ПО РЕМОНТУ РОЛИКОВЫХ ПОДШИПНИКОВ 64
3 АНАЛИЗ НЕИСПРАВНОСТЕЙ БУКСОВОГО ПОДШИПНИКА 71
4 РАСЧЕТ СЕБЕСТОИМОСТИ И ЦЕНЫ РЕМОНТА РОЛИКОВЫХ ПОДШИПНИКОВ 79
5 ОХРАНА ТРУДА И БЕЗОПАСНОСТЬ В ЧРЕЗВЫЧАЙНЫХ СИТУАЦИЯХ 89
5.1 Организация охраны труда работников в роликовом отделении 89
5.2 Планирование санитарной обработки работников 94
ВЫВОДЫ 100
ЛИТЕРАТУРА 103
СПИСОК ЧЕРТЕЖЕЙ 105


Лист 1 - План депо.
Лист 2 - Устройство для мойки и сушки подшипников.
Лист 3 - Двухкамерный бак моечной машины.
Лист 4 - Деталировка.
Лист 5 - Стенд – накопитель роликов буксовых подшипников.
Лист 6 - Накопитель роликов.
Лист 7 - Деталировка.
Лист 8 - Анализ неисправностей буксовых подшипников.

ВЫВОДЫ
В этом дипломном проекте разработан проект пассажирского вагонного депо с углубленной разработкой резерва проводников.
В вагоносборочном участке ремонт вагонов организован в две смены, фонд рабочего времени 2002 ч. Фронт вагонов в вагоносборочном участке равен Фп = 10 вагонов, на двух поточных линиях с тактом = 40 часов (для вагонов ЦММ, ЦМК), = 28 часов (для вагонов ЦМО, ЦМБ), = 28 часов (для капитального ремонта), по одному вагону на одной ремонтной позиции. Рассчитаны габаритные размеры вагоносборочного участка, которые составили: длина вагоносборочного участка вместе с малярным отделением составила 174 м., ширина составила 18 м., высота 10,8 м.
Также рассчитано количество подъёмно-транспортного оборудования, оно составило 2 мостовых крана на вагоносборочный участок.
Определён контингент ВСУ – 93 работников.
Произведён расчет участка по ремонту тележек. Определили про-грамму ремонта тележечного участка, которая составляет 392 тележек, количество работников тележечного участка - 20 человек. Выбрано оборудование тележечного участка и определены основные размеры участка.
Произведен расчет колесно-токарного отделения. Для колесотокарного отделения выполнен расчет общей программы ремонта колесных пар, которая составила 860 колесных пар, а также программ ремонта колесных пар от-дельно по видам производимых работ при ремонте колесных пар. Также выполнен расчет количества оборудования колесотокарного участка и выбор его размеров.
Для участка роликовых подшипников рассчитана программа ремонта роликовых подшипников полной ревизии которая составляет –1204 подшипников, и промежуточной ревизии которая составляет –2236 подшипников, рассчитано количество рабочих – 24 человек, определены размеры. Рассчитан парк колесных пар и тележек, состоящего из парков: рабоче-го, запасного и парка для сохранения отремонтированных колесных пар и тележек рассчитано количество колесных пар (и тележек), располагаемых на сдвоенных путях и длина этих путей.
К вагоносборочному участку с двух сторон спроектированы комплектовочные и ремонтные отделения и участки. Они размещены с расчетом не-допущения противопотоков ремонтируемых деталей и узлов и видов ремонтных работ на позициях поточных линий вагона ремонтно-сборочного отделения.
Произведён расчёт основных цехов, а именно рассчитаны программы ремонта, параметры поточной организации, контингент и габаритные размеры тележечного участка, колесотокарного участка, роликового отделения, автоконтрольного пункта автотормозов, ремонтно-комплектовочного участка.
Общий контингент рабочих депо составляет 234 человек.
В проекте детально рассмотрены технологию ремонта буксовых узлов. Был рассмотрен порядок проведения ремонта, определенное оборудование, применяемое при этом. Также были разработаны технологическая оснастка, применяемая при ремонте буксовых узлов.
Для ремонта подшипников были разработаны стенд - накопитель роликов. Этот стенд позволяет выполнять подбор роликов для подшипников в полуавтоматичноу режиме с минимальным вмешательством человека.
Для сушки и мойки подшипников, была разработана соответствующая машина. Благодаря этому механизму процесс мойки и сушки подшипников полностью автоматизируется. Для машины было рассчитано систему полива подшипников.
В исследовательской части были рассмотрены распространенные неисправности буксового подшипника. Были указаны причины возникновения неисправностей и их устранение. Также был сделан анализ неисправностей буксовых подшипников за 2013 год в колесном участке Днепропетровского пассажирского вагонного депо. Согласно этому анализу было установлено, что наиболее распространенными неисправностями буксовых подшипников является усталостные раковины.
В экономическом разделе, было выполнен расчет себестоимости ремонта буксового подшипника. Она составила 645,05 грн.
В разделе охраны труда и безопасности в чрезвычайных ситуациях были рассмотрены организация охраны труда работников в роликовом отделении и планирование санитарной обработки работников.
Дата добавления: 15.10.2019
КП 743. Курсова робота - Розробка котловану 74 х 51 м | AutoCad

Вихідні дані 3
Хід роботи 5
1. Відмітки 5
2. Об’єми земляних мас при улаштуванні котловану 5
3. Вибір типу екскаватора для розробки котловану 6
4. Технічна характеристика екскаваторів 6
5. Граничні та раціональні параметри екскаваторів 7
6. Вибір рекомендованих комплектів машин та їх технічна характеристика 9
7. Тривалість роботи та техніко-економічні показники машин 10
8. Кількість машин за даними тривалості механізованих земляних робіт 12
9. Перерахунок старих значень розрахункової вартості експлуатації 1 маш.-год. землерийної або землерийно-транспортної машини на нові 12
10. Порівняння комплектів механізмів 13
11. Калькуляція трудових витрат та заробітної плати 15
Висновки 16

Вихідні дані
Загальні:
Крок між горизонталями n, м 0,5
Ширина в’їзної траншеї bвт, м 3,5
Тривалість зміни c, год. 8
Нове значення вартості дизельного палива Вдпнов, грн./кг 27,36
За варіантом:








Коефіцієнт закладення відкосів траншеї m 0,5
Група ґрунту по складності розробки 2
Первісне збільшення об’єму ґрунту після розробки Kр', % 27
Середня густина ґрунту ρ, кг/м3 1 800


 
Дата добавления: 15.10.2019
ДП 744. Дипломний проект - Покращення експлуатаційних властивостей автомобіля ЗИЛ-4331 під час виконання транспортних операцій у ТзОВ "Прогрес" Волинської області завдяки модернізації його у повнопривідний | Компас

ВСТУП 6
1. ХАРАКТЕРИСТИКА ГОСПОДАРСТВА 8
1.1. Загальні відомості 8
1.2. Природно-кліматичні умови 9
1.3. Землекористування і структура посівних площ 10
1.4. Аналіз результатів господарської діяльності 12
1.5. Стан механізації виробничих процесів 16
1.5.1. Загальна характеристика машинно-тракторного парку 16
1.5.2. Загальна характеристика автомобільного парку 18
1.5.3. Показники використання машинно-тракторного парку 18
Висновки 20
2. ТЕХНОЛОГІЧНА ЧАСТИНА 21
2.1. Транспортний процес і його значення 21
2.2. Характеристика і типи транспортних засобів 22
2.3. Види вантажів і вантажообіг 24
2.4. Планування роботи транспортних засобів 26
2.5. Визначення потреби в транспортних засобах 27
2.6. Продуктивність транспортних агрегатів 31
2.7. Оцінка роботи автотранспорту 34
2.8. Економічні показники використання транспортних засобів 38
2.9. Розрахунок операційної карти на транспортування зерна 40
2.9.1. Вихідні дані до розрахунку 40
2.9.2. Загально-технічні показники роботи навантажувальних та транспортних агрегатів 41
2.9.3. Витрата палива транспортними засобами 44
2.9.4. Економічні показники використання транспортних засобів 44
Висновок 47
3. КОНСТРУКТИВНА ЧАСТИНА 49
3.1. Обґрунтування кінематичної схеми і опис конструктивних особливостей повнопривідного автомобіля 49
3.2. Ваговий аналіз проектованого автомобіля і вибір шин 52
3.3. Тяговий розрахунок автомобіля 55
3.3.1 Вихідні дані 55
3.3.2 Зовнішня швидкісна характеристика двигуна 55
3.3.3 Структура передатних чисел коробки передач 56
3.3.4 Динамічна характеристика автомобіля 57
3.4. Розрахунок параметрів роздавальної коробки 60
3.5. Оцінка прохідності та маневреності удосконаленого автомобіля 64
3.5.1. Тягово-зчіпні показники прохідності 65
3.5.2. Геометричні показники прохідності 66
3.5.3. Конструктивні фактори, що впливають на прохідність автомобіля 67
3.5.4. Оцінка маневреності автомобіля 68
Висновки 70
4. ОХОРОНА ПРАЦІ 71
4.1. Аналіз стану охорони праці у господарстві 71
4.2. Обґрунтування травмонебезпечних ситуацій під час транспортування зерна 74
4.3. Пожежна безпека 76
4.4. Розрахунок загального штучного освітлення дільниці оцінки технічного стану автомобілів 77
4.5. Техніка безпеки під час автомобільних перевезень 78
Висновки 79
5. ОХОРОНА ДОВКІЛЛЯ 81
5.1. Охорона земельних ресурсів 81
5.2. Охорона водних ресурсів 82
5.3. Охорона повітря 82
5.4. Зберігання і використання нафтопродуктів 83
5.5. Вплив техніки на навколишнє середовище 84
6. ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ КОНСТРУКТИВНОЇ РОЗРОБКИ 86
6.1. Методика визначення економічних показників удосконаленого автомобіля 86
6.2. Розрахунок економічної ефективності використання удосконаленого автомобіля 88
Висновки 91
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ І ПРОПОЗИЦІЇ 92
БІБЛІОГРАФІЧНИЙ СПИСОК 94

У проекті проведено аналіз виробничо-фінансової діяльності господарства за останні три роки та особливостей вирощування озимої пшениці, розроблено операційно-технологічну карту на транспортування озимої пшениці, в якій у складі транспортного агрегату запропоновано використовувати автомобіль ЗИЛ-4331 з удосконаленою трансмісією.
Проект передбачає впровадження заходів з дотримання безпечних умов праці та охорони навколишнього середовища. Обгрунтовано економічну ефективність використання удосконаленого автомобіля.

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ І ПРОПОЗИЦІЇ
1. За аналізований період рухомий склад автомобільного парку ТзОВ "Прогрес" зменшився із 18 до 15 одиниць за рахунок вилучення з експлуатації технічних засобів, що відпрацювали свій амортизаційний термін. Переважна більшість автомобілів парку вже відпрацювали рекомендований термін експлуатації. З урахуванням росту затрат на підтримання роботоздатності машин парку, зростання вартості паливно-мастильних матеріалів та запасних частин, а також зменшення загального обсягу перевезень, показники ефективності використання парку погіршуються. Про це свідчить зменшення коефіцієнтів готовності та використання парку та зростання експлуатаційних витрат.
2. Під час вирощування та збирання основних сільськогосподарських культур частка транспортних операцій становить 15...20 %, а затрати на ці операції складають до 40...60 %. В міру інтенсифікації технологічних процесів виробництва питомий вміст транспортних операцій у загальній структурі затрат зростає. Також встановлено, що одним із шляхів зменшення затрат на транспортних операціях є раціональний вибір транспортних засобів в залежності від обсягів та відстаней перевезень. Розглянуто доцільність залучення до виконання масових перевезень спеціалізованих транспортних підприємств. При цьому, собівартість транспортних робіт у загальній структурі затрат на виробництво сільськогосподарських культур мала б зменшитись.
3. У якості прикладу розглянуто використання автомобілів ЗИЛ-4331 для перевезення зерна колосових культур від до приймальних пунктів. Зважаючи на досвід попередніх років, розроблено операційну карту на транспортування зерна. Встановлено показники ефективності транспортної операції: змінна продуктивність 23,74 т або 712,14 ткм, витрата палива 0,077 кг/ткм, експлуатаційні затрати 0,84 грн/ткм, зведені затрати 4,35 грн/т.
4. Одним з шляхів покращення тягово-зчіпних властивостей автомобіля є збільшення його зчіпної маси. У вантажних автомобілів з колісною формулою 4х2 лише 45–55% маси припадає на ведучі колеса. За цих умов рух автомобіля у важких дорожніх умовах (в період дощів на грунтових дорогах) стає проблематичним за рахунок буксування коліс. У повнопривідних (колісна формула 4х4) вантажних автомобілів вся їх маса є зчіпною, за рахунок чого зростає значення дотичної сили тяги за зчепленням і з’являється можливість долання важкопрохідних ділянок дорожньої мережі.
5. Застосування переднього ведучого моста дозволяє збільшити значення зведеного дорожнього опору рухові, який може подолати повністю завантажений автомобіль ЗИЛ-4331 з 0,331 до 0,712.
6. Розроблено заходи, спрямовані на підвищення екологічності виробництва та поліпшення умов праці, а саме санітарно-гігієнічних умов і забезпечення засобами індивідуального захисту.
7. Використання удосконаленого автомобіля дозволить при річному напрацюванні 198315 ткм отримати річний економічний ефект 12369,4 грн.
Дата добавления: 17.10.2019
ДП 745. Магістерська робота - Проектування школи мистецтв у м. Вінниця на прикладі території по вулиці Хмельницьке шосе зі зручною інфраструктурою | ArchiCAD

Лист №2 Варіанти розміщення художніх шкіл на території міста, Групи на які поділяють приміщення школи мистецтв, функціонально-планувальна структура шкіл мистецтв
Лист №3 Розподіл мистецьких шкіл за типами, фрагмент карти вінниччини, де позначені усі школи мистецтв міста, приклад внутрішнього інтер’єру однієї із шкіл
Лист №4 Будинки шкіл мистецтва в Вінниці, будинки шкіл мистецтва у світі
Лист №5 План першого поверху, експлікація приміщень
Лист №6 План другого поверху, експлікація приміщень
Лист №7 План третього поверху, експлікація приміщень
Лист №8 Фасад 8-1, фасад 1-8, фасад М-А
Лист №9 План фундаментів, план несучих елементів і перекриття, розріз по стіні, вузол а, водоприймальна решітка
Лист №10 Візуалізація, генеральний план до, генеральний план після
Лист №11 Спутникова зйомка території, фотофіксація території під забудову, зонування території забудови, план розташування території
Лист №12 Колона К-1, каркас кр-4, 4-4, 6-6, 5-5, специфікація елементів на колону К-1
Лист №13 План, схема етеплення кута будівлі, схема фасадного підйомника, схема кріплення мінераловатних плит до стіни, графік виконання робіт, ТЕП, вказівки
Лист №14 Сітковий графік виконання робіт по об’єкту, графік тривалості потоку, графік робочих кадрів по об’єкту, графік роботи будівельних машин, графік використання будівельних матеріалів, виробів і конструкцій
Лист №15 Будівельний генеральний план, роза вітрів, умовні позначення, експлікація тимчасових будівель і споруд, умови та вказівки щодо безпечного підіймання вантажів баштовим краном

Будівля, що проектується, має прямокутну структуру с заокругленнями. За відмітку ±0.000 умовно прийнята відмітка чистої підлоги першого поверху. Має розміри в осях 100,0м ×70,0м, висота будівлі 13,2м, висота поверхів 3,9м. Покрівля – плоска. Під будівлю запроектовані збірні залізобетонні стрічкові фундаменти з фундаментними стрічками та блоками.
Зовнішні стіни зведені з звичайної повнотілої цегли з прив’язкою :
- зовнішні – 520 мм ;
- внутрішні – 220 мм. Перегородки зведені з газоблоку.
Перекриття монолітне, товщиною 220мм.
Зв'язок між приміщеннями здійснюється через горизонтальні комунікації – коридори та вертикальні – сходи, що поєднують поверхи. Запроектовані сходи із збірних залізобетонних маршів та площадок. Поверхня площадок плиткова. Поручні сходів металеві. Висота огорожі - 90 мм .
Будівля має місцеву систему водопостачання, автономне опалення, що забезпечує наявність гарячої води цілодобово. Передбачено цілодобове кондиціювання повітря в усіх приміщеннях.

Будівля каркасного типу з несучими стінами та внутрішніми колонами. Просторова жорсткість будівлі забезпечується завдяки жорсткому защемленню вертикальних несучих елементів у фундаменті, роботою горизонтальних елементів, жорстким з'єднанням горизонтальних та вертикальних конструкційних елементів у вузлах. Колони мають квадратний переріз 300×300мм.
Фундаменти старанного типу під колону мають розміри 2300×2300мм.
Каркас будівлі складається зі збірних залізобетонних конструкцій.
В проекті прийняті наступні конструктивні рішення:
− фундаменти під колону стовпчасті мілкого закладання, а під зовнішні самонесучі стіни – фундаментні балки та стрічки;
− зовнішні стіни запроектовані цегляні товщиною 550мм;
− внутрішні стіни – цегляні, товщиною 290мм;
− внутрішні перегородки запроектовані цегляні товщиною 290мм;
− залізобетонне перекриття виконано монолітними ділянками товщиною 220мм;
− сходові клітки запроектовані зі збірних залізобетонних маршів;
− покрівля плоска;
− вікна запроектовані металопластикові з подвійним заскленням зі спареними віконними оправами, що відкриваються в середину приміщення.

ЗМІСТ:
ВСТУП.
РОЗДІЛ 1 АНАЛІЗ СТАНУ ПИТАННЯ
1 Техніко-економічне обгрунтування доцільності будівництва
1.1 Вихідні проектні дані 1.2 Розрахунок кошторисного прибутку до зведеного кошторисного розрахунку
1.3 Розрахунок терміну окупності будівництва
РОЗДІЛ 2 ДОСЛІДЖЕННЯ СУЧАСНИХ ТЕНДЕНЦІЙ ПРОЕКТУВАННЯ ШКІЛ МИСТЕЦТВ
РОЗДІЛ 3 ОРГАНІЗАЦІЙНО-ТЕХНІЧНІ ЗАХОДИ ЩОДО ШКОЛИ МИСТЕЦТВА У М. ВІННИЦІ ПО ВУЛ. ХМЕЛЬНИЦЬКЕ ШОСЕ.
3.1 Архітектурно-будівельні рішення
3.1.1 Загальні дані
3.1.2 Характеристики земельної ділянки та опис організації рельєфу
3.1.3 Об’ємно-планувальні рішення
3.1.4 Внутрішнє опорядження приміщень
3.1.5 Зовнішнє оздоблення фасадів
3.1.6 Конструктивні рішення
3.1.7 Специфікація заповнення дверних та віконних прорізів
3.1.8 Прийняті конструктивні рішення окремих елементів будівлі
3.1.8.1Фундаменти
3.1.8.2Стіни
3.1.8.3Теплотехнічний розрахунок стіни
3.1.8.4Перекриття
3.1.8.5Покрівля
3.1.8.6Перегородки
3.1.8.7Санітарно-технічне та інженерне обладнання будівлі
3.2 Містобудівні рішення
3.2.1 Основні показники проекту та загальний баланс територій
3.2.2 Техніко-економічні показники
3.3 Конструктивні рішення
3.3.1 Збір навантажень
3.3.2 Розрахунок міцності перерізу ствола колони
3.3.3 Врахування впливів першого порядку
3.3.4 Врахування впливів другого порядку
3.3.5 Розрахунок основної робочої арматури
3.3.6 Розрахунок і конструювання монтажної та розподільчої арматури
3.3.7 Розрахунок і конструювання консолей
3.3.8 Розташування додаткової арматури в вузлах з’єднання ригеля з колоною
3.4 Технологічна карта на монтаж системи навісного вентильованого фасаду
3.4.1 Область застосування
3.4.2 Номенклатура робіт
3.4.3 Обґрунтування до схеми організації робіт
3.4.4. Визначення об’ємів робіт
3.4.5 Розбиття об'єкта на захватки і яруси, послідовність виконання робіт
3.4.6 Калькуляція працевитрат та заробітної плати
3.4.7 Вказівки до контролю якості робіт та техніки безпеки
3.4.8 Відомість витрат матеріалів та використання техніки
3.4.9 Розрахунок ТЕП календарного графіка та графіку руху робітників
3.4.10 Техніко-економічні показники
3.5 Організація будівництва
3.5.1 Отримання дозволу на виконання будівельно – монтажних робіт
3.5.2 Проектування сіткового графіка зведення об’єкта
3.5.3 Проектування будівельного генерального плану
3.5.4 Методика проектування будівельного генерального плану
3.5.5 Організація здійснення вхідного контролю і заходи по забезпеченню якості виконання будівельно-монтажних робіт на будівництві
3.6 Кошторисна документація і техніко-економічна частина
3.6.1 Кошторисні документи вартості будівництва
3.6.2 Обгрунтування можливого валового доходу
3.7 Хорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях
3.7.1 Безпека в надзвичайних ситуаціях
3.7.1.1Дія іонізуючих випромінювань на організм людини
3.7.1.2Розрахунок коефіцієнта протирадіаційного захисту приміщення №38 першого поверху 3.7.2 Технічні рішення з гігієни праці та виробничої санітарії
3.7.2.1Метрологічні умови та склад повітря робочої зони
3.7.2.2Виробниче освітлення
3.7.2.3Виробничі віброакустичні коливання
3.7.3 Технічні рішення щодо безпечного виконання робіт
3.7.3.1Безпека технологічного обладнання та процесу
3.7.3.2Електробезпека
3.7.4 Розрахунок заземлення
РОЗДІЛ 4 ТЕП ПРОЕКТУ
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
Дата добавления: 19.10.2019
ДП 746. Дипломна робота - Дитячий дошкільний заклад в місті Жмеринка. Частина 1. Архітектурно-будівельні рішення | ArchiCAD, AutoCad, PDF

Ступінь вогнестійкості – IІ
Клас відповідальності – СС2
Поверховість будівлі - 2 поверхи
Висота підвалу складає 2,7 м;
Висота першого поверху складає 2,5 м;
Запроектована висота другого поверху складає 3,0 м;
Граничні висотні відмітки – 10,0 м та 15,6 м.

У висотному відношенні будівля ДНЗ не перевищує двох поверхів. Під будівлею запроектовано підвал. Висота від підлоги до стелі основних приміщень – від 2,5 м до 3,0 м.
До складу групового осередку входять: роздягальня, групова (ігрова), спальня, буфетна, туалетна.
На 1-му і 2-му поверхах запроектовано 2 і 3 групових осередків відповідно. Для вертикального сполучення в будівлі передбачені дві сходові клітки, що мають окремий вихід назовні. З двох протилежних коридорів запроектовані виходи на горище через протипожежні люки ІІ типу, по металевим приставним драбинам.

Стіни будівлі запроектовані двох видів:
- Цегляні, товщиною -380 мм з утепленням пінополістирол плитами товщиною -100 мм;
Стіни будівлі виконати їх керамічної цегли марки 100 на цементно-пісчаному розчині марки 50. Перегородки будівлі запроектовані цегляні, товщиною 120 мм та піноблочні, товщиною 100 мм. Для вертикального сполучення в будівлі запроектовані збірні з/б сходові клітки.

ЗМІСТ:
Вступ
1 Архітектурно-будівельні рішення технічної частини 9
1.1. Район будівництва 9
1.2. Природно-кліматичні характеристики району будівництва 9
1.3. Генеральний план 10
1.4. Об'ємно-планувальні рішення 11
1.5. Конструктивні рішення 12
1.5.1 Стіни 16
1.5.2 Підлоги та покрівля 18
1.5.3 Оздоблення 20
1.5.4 Теплотехнічний розрахунок стіни 21
1.6. Інженерне обладнання 22
1.6.1Водопостачання 22
1.6.2 Вентиляція 22
1.6.3 Каналізація 23
1.7. Електромеханічна частина 23
1.7.1 Силове електрообладнання 23
1.7.2 Електроосвітлення 24
1.8. Санітарні умови та вимоги 25
2 Будівельні конструкції 26
2.1 Характеристика конструктивного рішення дахової покрівлі 26
2.2. Розрахунки елементів дахової покрівлі 28
2.2.1 Визначення величин навантажень 28
2.3. Розрахунок крокв’яної ноги на міцність і жорсткість 30
2.3.1 Розрахунок за першою групою граничних станів 30
2.3.2 Розрахунок за другою групою граничних станів 32
2.4 Розрахунок лат 33
2.4.1 Розрахунок міцності підкосу на центральний стиск 37
2.5 Розрахунок затяжки на міцність 38
2.6 Рішення питань стійкості, жорсткості та просторової незмінності 39
2.7. Розробка заходів по захисту дерев’яних конструкцій від пожеж та загнивання 40
3 Основи та фундаменти 43
3.1 Підготовка даних для проектування 43
3.1.1 Аналіз інженерно-геологічних умов будівельного майданчика 43
3.1.2 Збір навантажень на фундамент 46
3.2 Проектування фундаменту мілкого закладання 47
3.2.1 Вибір типу фундаменту і глибини його закладання 47
3.2.2 Підбір розміру підошви фундаменту 48
3.2.3 Розрахунок осідання фундаменту 50
3.3 Проектування фундаменту у варіанті з забивних призматичних паль 51
3.3.1 Вибір довжини і марки палі 51
3.3.2 Визначення несучої здатності палі 51
3.3.3 Визначення кількості паль і перевірка навантаження на палю 52
3.3.4 Розрахунок осідання пальового фундаменту 53
3.4 Проектування фундаменту у варіанті з забивних пірамідальних паль 55
3.4.1 Вибір довжини і марки палі 55
3.4.2 Визначення несучої здатності палі 55
3.4.3 Визначення кількості паль і перевірка навантаження на палю 56
3.5 Техніко-економічне порівняння варіантів фундаментів 57
3.5.1 Визначення обсягів робіт для улаштування фундаментів 57
3.5.2 Складання кошторисного розрахунку і порівняння варіантів 59
4 Технологія будівельного виробництва 60
4.1 Технологічна карта на виконання робіт по зведенню будівлі 60
4.1.1 Вихідні данні та область застосування 60
4.1.2 Номенклатура робіт 61
4.2 Відомість об’ємів робіт 62
4.2.1 Вказівки по прийманню, складуванню і зберіганню матеріалів і конструкцій 68
4.2.2 Вказівки з технології виконання робіт 69
4.2.3 Калькуляція працевитрат та заробітної плати 70
4.2.4 Технологічний розрахунок 70
4.2.5 Вибір оптимальної технології виконання БМР 70
4.2.6 Вибір машин і механізмів для виконання робіт 72
4.2.7 Вказівки до виконання робіт 74
4.2.8 Вказівки по контролю якості робіт 81
4.2.9 Вказівки з техніки безпеки 82
4.2.10 Потреба в машинах, механізмах, інструментах та інвентарі 85
4.2.11 Матеріально-технічні ресурси 86
4.2.12 Розрахунок ТЕП календарного графіку та графіку руху робітників 89
5 Організація будівельного виробництва 90
5.1 Розрахунок і проектування календарного графіка виконання робіт по об’єкту 90
5.1.1 Вибір методів виробництва робіт, розбиття об'єкта на захватки і яруси 90
5.1.2 Специфікація збірних будівельних конструкцій та виробів 90
5.1.3 Розрахунок монтажних параметрів і вибір вантажопідйомних механізмів 100
5.1.4 Розрахунок параметрів календарного графіка 100
5.2 Проектування будівельного генерального плану 101
5.2.1 Проектування та розрахунок адміністративно – побутових приміщень 102
5.2.2 Розрахунок площі відкритого та закритого складів для будівельних конструкцій, матеріалів та виробів 105
5.2.3 Проектування та розрахунок мереж тимчасового електропостачання будівельного майданчика 106
5.2.4 Проектування та розрахунок мереж тимчасового водозабезпечення будівельного майданчика 108
5.3 Техніко – економічні показники проекту будівництва 109
6 Охорона праці 111
6.1 Аналіз умов праці 111
6.2 Виробниче освітлення 113
6.3 Виробничі віброакустичні коливання 114
6.4 Карта умов праці 116
6.5 Пожежна безпека 119
6.6 Розрахунок заземлення 122
Висновки 123
Список використаної літератури 124
Додаток А - Розрахунок потрібної кількості паль
Додаток Б – Кошторисні розрахунки варіантів фундаментів
Додаток В - Калькуляція працевтрат та заробітної плати
Додаток Г – Визначення тривалості виконання робіт

ВИСНОВКИ:
У ході виконання дипломного проекту на тему «Дитячий дошкільний заклад в місті Жмеринка. Частина 1. Архітектурно-будівельні рішення», було розглянуто і представлено 6 розділів, рішення по кожному з них розроблено з максимальним наближенням до умов реального проектування.
Перший розділ дипломного проекту шляхом проведення попередніх розрахунків обґрунтовує доцільність будівництва даного об’єкту.
У розділі архітектурно-будівельних рішень розглянуто рішення генплану, архітектурно-конструктивні рішення будівлі, визначення термічного опору огороджуючих конструкцій.
У розділі конструктивних рішень було розраховано монолітне перекриття з блоків TERIVA підібрано робоче та конструктивне армування, розроблено робочі креслення армування.
У розділі основи та фундаменти виконано варіантне проектування фундаментів під несучі елементи каркасної будівлі. За оптимальний варіант по вартості і трудомісткості влаштування прийнято варіант пальового фунда-менту з забивних паль.
Розроблено дві технологічні карти – на виконання робіт нульового циклу та на зведення надземної частини будівлі – розділ технології будівельного виробництва.
Виконано елементи проекту організації будівництва, зокрема запроектовано будівельний генеральний план з усіма супутніми розрахунками та розроблено календарний графік виконання робіт – розділ організації та планування будівництва.
В розділі охорони праці було проаналізовано умови праці. Розглянуто заходи щодо покращення умов праці, а саме зменшення шуму, вібрації, покращення освітленості.
Розраховано освітлення будівельного майданчика, в результаті чого встановлено необхідну кількість прожекторів.
Дата добавления: 23.10.2019
ДП 747. Дипломний проект (коледж) - 7-ми поверховий 56-ти квартирний житловий будинок у м. Черкаси | AutoCad

Робочі креслення розроблені на всю будівлю.
Конструктивна схема будівлі з повздовжніми і поперечними несучими стінами.
Під всією будівлею розташовується техпідпілля з висотою 1,95м

Зміст.
Введення (актуальність теми, застосування сучасних конструктивних рішень, матеріалів, технологій).
1. АРХІТЕКТУРНО-БУДІВЕЛЬНИЙ РОЗДІЛ.
1.1 Вихідні дані.
1.2 Генеральний план ділянки.
1.3 Об’ємно-планувальне рішення будівлі.
1.4 Конструктивне рішення будівлі.
1.5 Опорядження зовнішнє та внутрішнє.
1.6 Відомість про інженерно-технічне обладнання будівлі.
1.7 Підрахунок ТЕП.
1.8 Специфікації.
2. РОЗРАХУНКОВО-КОНСТРУКТИВНИЙ РОЗДІЛ
2.1Вихідні дані для розрахунку.
2.2Статичні та конструктивні розрахунки.
3. ОРГАНІЗАЦІЙНО-ТЕХНОЛОГІЧНИЙ РОЗДІЛ
3.1 Технологічна карта
3.1.1 Галузь застосування.
3.1.2 Технологія та організація будівельного процесу.
3.1.3 Вибір ведучого механізму.
3.1.4 Підрахунок обсягів робіт.
3.1.5 Калькуляція трудових витрат.
3.1.6 Схеми операційного контролю.
3.1.7 Розрахунок техніко-економічних показників.
3.2 Календарний графік виконання робіт.
3.2.1 Вихідні дані.
3.2.2 Методи виконання робіт.
3.2.3 Підрахунок об’ємів робіт.
3.2.4 Визначення працевитрат та затрат машинного часу.
3.2.5 Організація та взаємоув’язка будівельно-монтажних та спеціальних робіт.
3.2.6 Розрахунок техніко-економічних показників.
3.3 Будівельний генеральний план.
3.3.1 Вихідні дані для проектування.
3.3.2 Характеристика прийнятих рішень з організації будівельного майданчика.
3.3.3 Розрахунок тимчасових будівель.
3.3.4 Розрахунок складів. Відомість потреби в матеріалах та напівфабрикатах.
3.3.5 Тимчасові інженерні комунікації.
3.3.6 Заходи по збереженню матеріалів та обладнання.
3.3.7 Розрахунок техніко-економічних показників
3.4 Техніка безпеки.
3.4.1 Заходи з безпеки праці.
3.4.2 Заходи з безпеки праці при вирішенні питань організації будівельного майданчика.
4. ЕКОНОМІЧНИЙ РОЗДІЛ
4.2 Кошторисна документація.
4.2.1 Локальний кошторис №1 на загальнобудівельні роботи.
4.2.2 Локальний кошторис №2 на санітарно-технічні роботи.
4.2.3 Локальний кошторис №3 на електромонтажні роботи.
4.2.4 Об’єктний кошторис.
4.2.5 Зведений кошторисний розрахунок.
4.2.6 Розрахунок техніко-економічних показників
Список використаної літератури

В будівлі запроектовано збірні залізобетонні фундаменти, що складаються із збірних залізобетонних фундаментних плит по серії 1.112-5, бетонних повнотілих блоків стін підвалу по ГОСТ 13579-78.
Фундаментні плити прийняті по ГОСТ 13.580-85, марок ФЛ 20.12-1, ФЛ 20.8-1; ФЛ 16.24-1, ФЛ 16.12-1, ФЛ 16.8-1; ФЛ 12.24-1, ФЛ 12.12-1, ФЛ 12.8-1. Ширина фундаментних плит під зовнішні та внутрішні несучі стіни - 2000 мм, а під внутрішні самонесучі – 1600 мм, зовнішні самонесучі – 1200 мм.
Блоки стін підвалу прийняті марок ФБС 24.6.6-Т та ФБС 12.6.6-Т товщиною 600мм.

По структурі стіни - не однорідні.
Система перев'язки багаторядна.
Товщина зовнішніх стін 640 мм.
Внутрішніх - 380мм.
Прив'язка зовнішніх стін 200 х 440 мм, внутрішніх центральна.
Товщина горизонтальних швів - 12 мм, вертикальних 10 мм.
Зовнішні стіни утеплені ззовні пінополістерольними плитами товщиною 50мм.
Дата добавления: 27.10.2019
КП 748. Курсовой проект - Расчёт двухступенчатого редуктора | Компас

Расчет начинается с разбивки передаточного числа и определения основных размеров проектируемой передачи. Универсального способа разбивки передаточного числа не существует. Разбивку можно производить исходя из различных предпосылок, и в результате приходить к различным пропорциям в размерах редуктора


1. Исходные данные 3
2. Выбор электродвигателя 3
3. Передаточные числа и нагрузки ступеней 4
4. Расчёт основных размеров зубчатых передач на контактную выносливость 6
5. Геометрический расчёт быстроходной ступени 7
6. Проверочный расчёт зубьев быстроходной ступени на контактную выносливость и выбор материалов 8
7. Геометрический расчёт тихоходной ступени 12
8. Проверка передаточного числа 13
9. Проверочный расчёт зубьев тихоходной ступени на выносливость 13
10. Подбор муфты и предварительное определение расчётных длин валов 15
11. Усилия в зацеплении и консольные нагрузки 16
12. Расчёт быстроходного вала 19
13. Расчёт промежуточного вала 22
14. Расчёт тихоходного вала 24
15. Подшипники качения  27
16. Шпоночные соединения 30
17. Проверка запасов выносливости валов 32
18. Основные размеры корпусных деталей и компоновка редуктора 34
19. Рис.1 Схема редуктора 5
20. Рис.2 Размеры зацеплений 9
21. Рис.3 Силы зацепления и консольные нагрузки 18
22. Рис.4 К расчету быстроходного вала 20
23. Рис.5 К расчету промежуточного вала 23
24. Рис.6 К расчету тихоходного вала 27
25. Рис.7 Подшипники качения 30
26. Рис.8 К расчету шпонок 31
27. Рис.9 Компоновка редуктора 35

ИСХОДНЫЕ ДАННЫЕ
Вращающий момент на тихоходном валу редуктора T3=2000 Нм.
Частота вращения тихоходного вала n3=59 об/мин.
Быстроходный вал соединен упругой муфтой МУВП с асинхронным электродвигателем с синхронной частотой вращения n1C=750 об/мин.
Консольная нагрузка тихоходного вала U3=11000 Н.
Режим работы редуктора непрерывный, нереверсивный. Нагрузка близка к постоянной, срок службы не ограничен.
Быстроходная ступень редуктора – шевронная, раздвоенная с эвольвентным зацеплением, исходный контур по ГОСТ 13755-81. Тихоходная ступень – косозубая с круговинтовым дозаполюсным зацеплением Новикова, исходный контур по ГОСТ 15023-76.
Твердость зубьев быстроходной ступени после улучшения:
шестерни – 270…300 НВ, колеса – 220…250 НВ.
Твердость зубьев тихоходной ступени после улучшения:
шестерни – 250…280 НВ, колеса – 200…230 НВ.
Направление вращения – по схеме (рис. 1).
Дата добавления: 31.10.2019
КП 749. Дипломний проект - Котел паровий Е - 220 - 10,8 - 540 - КЖ | Компас

Згідно розрахунку був одержаний КKД котла, який становить 87,99 %.
Розрахунок розділений на розділи, які включають в себе дану анотацію, вступ, в якому наведений короткий опис даного котельного агрегату, безпосередньо опис конструкції котельного агрегату, тепловий розрахунок котельного агрегату, аеродинамічний розрахунок газового тракту котельного агрегату, розрахунок на міцність елементів парового котла, автоматизація котла, економічна частина, розділ охорони праці та індивідуальне завдання.
Також до даної роботи додаються креслення повздовжнього, поперечного та горизонтального розрізу парового котла, пароводяного тракту котла, функціональна схема автоматизації газоповітряного тракту котла, а також креслення індивідуального завдання.

Зміст
Вступ 7
1 Опис конструкції котельного агрегату 9
2 Тепловий розрахунок парового котла 12
2.1 Вихідні дані для розрахунку 12
2.2 Газовий розрахунок котельного агрегату 14
2.2.1 Розрахунок теоретичного об'єму повітря і димових газів 14
2.2.2 Розрахунок коефіцієнтів надлишку повітря та присосів 16
2.2.3 Розрахунок дійсних об’ємів газів, об’ємні долі газів 17
2.3 Тепловий баланс котельного агрегату 21
2.4 Конструкторський та тепловий розрахунок топкової камери 24
2.4.1 Конструкторський розрахунок топкової камери 24
2.4.2 Тепловий розрахунок топкової камери 32
2.5 Розрахунок стельового пароперегрівника 37
2.6 Розрахунок ширмового пароперегрівача 40
2.7 Розрахунок фестона 54
2.8 Розрахунок першої ступені пароперегрівача (за рухом димових газів) 64
2.9 Розрахунок другої ступені пароперегрівача (за рухом димових газів) 78
2.10 Розрахунок другої ступені повітропідігрівника (за рухом димових газів) 88
2.11 Розрахунок другої ступені водяного економайзера (за рухом димових газів) 99
2.12 Розрахунок першої ступені повітропідігрівника (за рухом димових газів) 110
2.13 Розрахунок першої ступені водяного економайзера (за рухом димових газів) 120
2.14 Непогодженість теплового балансу парового котла 129
3 Аеродинамічний розрахунок. Розрахунок газової сторони 130
3.1 Вихідні дані для аеродинамічного розрахунку котельного агрегату 130
3.2 Опір фестона, стельового пароперегрівача та ширмового пароперегрівача 132
3.3 Опір першої ступені пароперегрівача 132
3.4 Опір другої ступені пароперегрівача (за рухом димових газів)……...……...133
3.5 Опір першої ступені водяного економайзера (за рухом димових газів) 133
3.6 Опір другої ступені водяного економайзера (за рухом димових газів) 134
3.7 Опір першої ступені пароперегрівача (за рухом димових газів) 134
3.8 Опір другої ступені пароперегрівача (за рухом димових газів) 135
3.9 Опір поворотів та конвективного газоходу 136
3.10 Опір ділянки : вихід із повітропідігрівника – вхід у димову трубу 138
3.11 Сумарний опір газового тракту 140
3.12 Опір газового тракту парогенератора з урахуванням поправок 140
3.13 Самотяга парового котла в межах газового тракту 141
3.14 Вибір димової труби 142
3.15 Повний перепад тисків в газовому тракті парового котла 143
3.16 Вибір димососа 145
3.17 Вибір електродвигуна 145
4 Розрахунок на міцність стінки коллектора 147
4.1 Перша група послаблення (отвору для ввода підйомних труб) 147
4.2 Друга група послаблення (отвори для ввода опускних труб) 148
4.3 Третя група послаблення (послаблення між двома групами отворів – опускними и підйомними трубами) 149
5 Автоматизація котла ТП-15 153
6 Розрахунок системи гідрозолошлаковидалення 166
7 Економічна частина 171
8 Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях 177
Висновки 195
Список літератури 197
Додаток А Технічне завдання та довідка про впровадження 198

Вихідні дані:




Вся топкова камера екранована трубами 605 ст. 20 з кроком на боковому екрані 77 мм та з кроком на фронтовому та задньому екранах 83,2мм. Стеля топки екранується трубами стельового пароперегрівача 32 мм ст. 20 з кроком 75 мм.
Котел ТП-15 однобарабанний котел з діаметром барабана 1600 мм і товщиною стінки 110 мм, довжиною 14000 мм й зробленого з сталі марки ст.22К.
Сепараційний пристрій складається із наступних елементів:
циклони, що розміщені в середині барабану;
промивочних пристроїв;
жалюзійних сепараторів;
листів з отворами.
Циркуляційна система виконана по схемі три ступеневого випарювання. Третім ступенем є виносні циклони. Вся система складається з 16 самостійних контурів циркуляції, утворених системою опускних і підйомних труб. В перший ступінь входять наступні панелі:
усі панелі заднього екрану
середні панелі фронтового екрана
задні і середні панелі бокових екранів
Другий ступінь складається:
передні панелі бокових екранів
зовнішні частини бічних панелей фронтового екрану.
В третій ступінь входять тільки внутрішні частини бічних панелей фронтового екрану .
Пароперегрівач котлоагрегату складається із чотирьох частин:
радіаційного пароперегрівача, що виконаний із труб 323 мм ст. 12ХМФ;
ширмового пароперегрівача, що виконаний із труб 324 мм, ст. 12ХМФ;
першої ступені конвективного пароперегрівача, що виконаний із труб 424,5 мм, ст. 12 ХМФ;
другої ступені конвективного пароперегрівача, що виконаний із труб 424,5 мм, ст. 12 ХМФ.
Регулювання температури пари виконується вприскуванням власного конденсату. На котлі встановлено два імпульсно-запобіжні клапани. Один регулюється на підрив при тиску 11 МПа, другий на 11,9 МПа.
Водяний економайзер складається із двох ступеней, встановлених в розсічку з повітропідігрівачем. Трубна частина виготовлена із труб 324 мм, ст. 20, усі колектори виготовлено із труб 25025 мм, ст. 20.
Повітропідігрівач складається із двох ступеней. Перша ступінь по ходу повітря складається із двох ярусів і розташовується після водяного економайзера першого ступеня по ходу води. Другий ступінь по ходу повітря розташований між І та ІІ ступенями водяного економайзера і складається із двох ярусів . Секції повітропідігрівача складаються із трубок 401,5 мм, ст. 20.
Котел оснащено 4-ма пальниками , що встановлені по кутах топкової камери. Для подачі повітря необхідного для спалювання палива, котел оснащено вентилятором консольного типу ВДН-18-II з продуктивністю 125000 м3/год, напором 2600 Па та числом обертів 980 об/хв. Для видалення димових газів із котла встановлено димосос ДН-222 з продуктивністю 402000 м3/год, напором 2034 Па та числом обертів 740 об/хв.

Висновок
В дипломному проекті проведено розрахунок парового котла Е-220-10,8-540-КЖ на базі прототипу ТП-15 для спалювання АШ з додаванням природного газу (антрациту 80% та природного газу 20%). По заданим вихідним даним були виконані тепловий, аеродинамічний розрахунок, розрахунок на міцність, економічна частина, індивідуальне завдання.
В тепловому розрахунку були визначені :
- витрата палива ,
- коефіцієнт корисної дії парового котла
Для даного типу палива було використано топку з рідким шлаковидаленням
При розрахунку топки витримана вимога – температура продуктів згорання на виході з топки задовольняє умову , а саме . В розрахунку теплової схеми парового котла було визначено кількість теплоти, яку сприймає кожна поверхня нагріву.
Для забезпечення заданої температури перегріву пари було виконано розрахунок стельового, ширмового та конвективного пароперегрівника, який розміщений в горизонтальному газоході за фестоном. Пароперегрівник виконаний із паралельно включених по парі гнутих в одній площині труб (змійовиків). Розміщення труб в пароперегрівнику – коридорне. Пароперегрівник розділений на дві ступені. Між ступенями в "розсічку" встановлений пароохолоджувач, призначений для регулювання температури перегрітої пари.
Повітропідігрівник та водяний економайзер встановлені в вертикальній конвективній шахті та призначенні для зниження температури димових газів, що відходять з парового котла. Гаряче повітря, яке подається в топку, покращує процес займання та горіння палива, підвищує температуру продуктів згорання, що сприяє зниженню втрат від хімічного недопалу.
Економайзер двоступеневий; другий ступінь за рухом димових газів складається з двох пакетів. Пакет виконаний у вигляді шахматного пучка труб.
Після першого ступеня економайзера (за рухом димових газів) розміщений перший ступінь повітропідігрівника (за рухом димових газів), який виконаний двоходовим з повітряної сторони. Далі по конвективній шахті розташована друга ступінь водяного економайзера (за рухом димових газів) і в кінці конвективної шахти знаходиться друга ступінь повітропідігрівника, який виконаний чотирьохходовим.
Було визначено розрахункову нев’язку теплового балансу, яка склала , що свідчить про правильне розподілення теплосприйняття по поверхням нагріву.
В аеродинамічному розрахунку було розраховано опір кожної теплосприймаючої поверхні газового тракту парового котла, сумарне значення якого складає Па. Підібрана димова труба висотою 70м. Визначено загальний перепад тисків в газовому тракті Па. Такий перепад тисків, а також перекачку даної кількості димових газів, долає центробіжний димосос двостороннього всмоктування ДН–22х2.
В результаті виконання розрахунку на міцність було знайдено товщину стінки нижнього роздаючого колектора s=23мм при розрахунковому тиску Р=12,2МПа
В ході виконання індивідуального завдання розглянуто питання системи гідрозолошлаковидалення. Був проведений розрахунок кількості спонукальних сопел золошлакових каналів та витрати води для пересування вище зазначеними соплами пульпи по каналах.
В економічному розділі був проведений розрахунок користі заміни частини антрацитового штибу на пісне вугілля. В результаті була визначена відсоткова економія, яка становить 10%.
Дата добавления: 06.11.2019
КП 750. Курсовая работа - Розрахунок освітлення та опромінення в цеху для ремонту трансформаторів, пускозахисної апаратури та двигунів | Компас

Будівля складається з складу запасних частин, приміщення для ремонту трансформаторів, приміщення ремонту пуско-захисної апаратури, коридор, приміщення для ремонту електродвигунів, приміщення для сушіння обмоток, приміщення для збирання електродвигунів, склад відремонтованого обладнання.




ЗМІСТ:
ВСТУП 5
Розділ 1. АНАЛІЗ ОБ’ЄКТУ ПРОЕКТУВАННЯ. ВИЗНАЧЕННЯ КОЕФІЦІЄНТІВ ВІДБИТТЯ ПОВЕРХОНЬ В ПРИМІЩЕННЯХ ОБ’ЄКТУ ПРОЕКТУВАННЯ 6
Розділ 2. ВИБІР ДЖЕРЕЛА ВИПРОМІНЮВАННЯ ДЛЯ ОСВІТЛЮВАЛЬНОЇ УСТАНОВКИ 7
Розділ 3. ВИБІР СИСТЕМИ І ВИДУ ОСВІТЛЕННЯ, НОРМ ОСВІТЛЕНОСТІ, КОЕФІЦІЄНТІВ ЗАПАСУ, ТИПУ І КІЛЬКОСТІ СВІТИЛЬНИКІВ 8
Розділ 4. РОЗРАХУНОК ОСВІТЛЕННЯ МЕТОДОМ КОЕФІЦІЄНТА ВИКОРИСТАННЯ СВІТЛОВОГО ПОТОКУ 10
Розділ 5. ПЕРЕВІРКА ТОЧКОВИМ МЕТОДОМ ВІДПОВІДНОСТІ ФАКТИЧНОЇ ОСВІТЛЕНОСТІ НОРМОВАНІЙ В КОНТРОЛЬНИХ ТОЧКАХ В ОСНОВНОМУ ПРИМІЩЕННІ 12
Розділ 6. РОЗРАХУНОК ОСВІТЛЕННЯ В ДОПОМІЖНИХ ПРИМІЩЕННЯХ МЕТОДОМ ПИТОМОЇ ПОТУЖНОСТІ 16
Розділ 7. СКЛАДАННЯ СВІТЛОТЕХНІЧНОЇ ВІДОМОСТІ 17
Розділ 8. ВИБІР ТА РОЗРАХУНОК ЕЛЕКТРОНАГРІВАЛЬНОЇ УСТАНОВКИ . 18
Розділ 9. КОМПОНУВАННЯ ОСВІТЛЮВАЛЬНОЇ ТА ОПРОМІНЮВАЛЬНОЇ МЕРЕЖ. ВИБІР ТА РОЗРАХУНОК ПРОВОДІВ, СПОСІБ ЇХ ПРОКЛАДКИ 20
Розділ 10. ВИБІР І РОЗРАХУНОК КОМУТАЦІЙНО-ЗАХИСНИХ АПАРАТІВ І ЩИТІВ 22
Розділ 11. СПЕЦИФІКАЦІЯ НА СВІТЛОТЕХНІЧНЕ ОБЛАДНАННЯ, ПРОВІДНИКИ І МАТЕРІАЛИ 24
Розділ 12. РОЗРОБКА ЗАХОДІВ ЩОДО ПРАВИЛЬНОЇ ЕКСПЛУАТАЦІЇ ЕЛЕКТРООБЛАДНАННЯ ТА ТЕХНІКИ БЕЗПЕКИ 25
Розділ 13. ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ЕЛЕКТРОНАГРІВАЛЬНОЇ УСТАНОВКИ 27
ВИСНОВОК 28
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 29

ВИСНОВОК:
Освітлення цеху по ремонту електродвигунів, трансформаторів та пуско-захисної апаратури, розраховано згідно норм та правил ПТБ, ПТЕ, ПУЕ, СНиП, та згідно з виданим завданням. При розрахунку була використана нова технічна література.
Для освітлення приміщень вибрано світильники марки НСП01, з лампами розжарювання та світлодіодними лампами LG485.
Провівши перевірку точковим методом я побачив, що дані світильники повністю відповідають даним приміщенням. Для освітлювальної мережі, вибрано провід марки ППВ1(2×2,5).
Розроблено креслення з нанесенням плану будівлі з нанесенням освітлювального та опромінювального електрообладнання, розроблена монтажна таблиця, складена специфікацію електрообладнання.
Вибрано електронагрівальну установку УКРОП П4000, яку приєднано до окремого щита через автоматичний вимикач ВА-2002 3P+N В 40 А.
Вибрано два освітлювальні щити типу ЩО41 – 5101 – 43У4, живлення до них буде проведено кабелем ВВГ 1(5×4), і захищено автоматичним вимикачем марки ВА-2002 3P+N В 63 А.
Визначено кількість електроенергії спожитої електронагрівальною установкою за рік.
Дата добавления: 10.11.2019

На страницу 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70

© Rundex 1.2
 
Cloudim - онлайн консультант для сайта бесплатно.