Добавить проект
Прочитать правила
Платный доступ
Авторизация:
Информация


6.3

Найдено совпадений - 389 за 0.00 сек.


ДП 181. Дипломный проект (технiкум) - Технологічна розробка дільниці з ремонту базових деталей двигунів за матеріалами ДП АРЗ - 110 у м. Харкові | Компас
Введение
1 Общий раздел
1.1 Назначение участка
1.2 Годовая производственная программа
1.3 Краткий технологический процесс на участке
2 Организационный раздел
2.1 Годовой объем работ
2.2 Режим работы участка
2.3 Годовые фонды времени
2.4 Расчет состава работающих
2.5 Ведомость работающих на участке
2.6 Расчет и подбор оборудования
2.7 Ведомость оборудования
2.8 Площадь участка
2.9 Строительные требования
2.10 Энергетика участка
3 Охрана труда и защита окружающей среды
3.1 Научная организация труда и производственная эстетика
3.2 Охрана труда
3.3 Охрана окружающей среды
3.4 Производственная эстетика
4 Технологический раздел
4.1 Назначение детали и ее конструктивные особенности
4.2 Условия работы детали, дефекты и причины их появления
4.3 Технические условия на контроль и сортировку деталей
4.4 Выбор рациональных способов ремонта детали и план операций
4.5 Общий план операций восстановления детали
4.6 Выбор оборудования, приспособлений, инструментов и материалов
4.7 Выбор установочных баз
4.8 Маршрутная карта
4.9 Расчет технологической операции
4.10 Операционная карта
5 Конструкторский раздел
5.1 Назначение приспособления
5.2 Устройство приспособления
5.3 Принцип действия приспособления
5.4 Расчет резьбы винта М20х1,5 на срез и смятие
6 Экономический раздел
6.1 Определение стоимости и амортизации основных производственных фондов
6.2 Расчет затрат на оплату труда ремонтным рабочим, специалистам и служащим
6.3 Материальные и другие затраты
6.4 Общепроизводственные расходы
6.5 Калькуляции себестоимости выполняемых работ
6.6 Финансовый план
6.7 Расчет экономической эффективности использования капитальных вложений на проектирование новых производственных подразделов
7 Вывод
Литература

Графическая часть:
1. Технологическое планирование участка
2. Операционные ескизи технологического процесса
3. Сборочный чертеж устройства: Приспособление для выпресовки седла клапана
4. Рабочий чертеж деталей инструмента: Кольцо, Рычаг, Ручка, Шайба, Винт, Корпус
Дата добавления: 16.05.2017
КП 182. Курсовий проект - Тепловий розрахунок котельної установки Е-75-40 (БКЗ 75-39 ГМА) | Компас

ВСТУП 
1 РОЗРАХУНОК ПАЛИВА, ПІДРАХУНОК ОБ’ЄМІВ
ТА ЕНТАЛЬПІЙ ПОВІТРЯ ТА ПРОДУКТІВ ЗГОРАННЯ 
1.1 Розрахунки палива
1.2 Об’єм повітря та продуктів згорання палива
1.3 Ентальпії повітря та продуктів згорання
2 ТЕПЛОВИЙ БАЛАНС КОТЕЛЬНОЇ УСТАНОВКИ 
2.1 Розпоряджене тепло одиниці маси (об’эма) палива,
збитки тепла і коефіцієнт котельної установки
2.2 Збитки тепла та коефіцієнт корисної дії
котельної установки
2.3 Тепло, яке використане корисно і витрата палива 
3 РОЗРАХУНОК ПАЛЬНИКІВ
3.1 Визначення основних характеристик пальника
3.2 Графічна частина пальника
4 РОЗРУХУНОК ТЕПЛООБМІНУ В ТОПЦІ
4.1 Конструктивні розрахунки топки
4.2 Розрахунок теплообміну у топці 
5 ТЕПЛООБМІН У ФЕСТОНІ 
5.1 Конструктивні розрахунки фестона
5.2 Розрахунок теплообміну у фестоні 
6 ТЕПЛООБМІН У ПОРОПЕРЕГРІВАЧІ
6.1 Конструктивний розрахунок пароперегрівача
6.2 Розрахунок теплообміну в II ступені 
6.3 Розрахунок теплообміну в I ступені 
7 ТЕПЛООБМІН У I СТУПЕНІ ПОВІТРОПІДІГРІВАЧА 
7.1 Конструктивні розрахунки ступені
7.2 Розрахунок теплообміну у ступені 
8 ТЕПЛООБМІН У I СТУПЕНІ ЕКОНОМАЙЗЕРА 
8.1 Конструктивні розрахунки ступені
8.2 Розрахунок теплообміну у ступені 
9 ТЕПЛООБМІН У II СТУПЕНІ ПОВІТРОПІДІГРІВАЧА 
9.1 Конструктивні характеристики
9.2 Розрахунок теплообміну
10 ТЕПЛООБМІН У II СТУПЕНІ ЕКОНОМАЙЗЕРА 
10.1 Конструктивні розрахунки ступені
10.2 Розрахунок теплообміну у ступені 
11 ТЕПЛОВИЙ БАЛАНС 
1.1 Сумарна кількість тепла переданого пеплопередачею
12 ВОДОПІДГОТОВКА 
ВИСНОВКИ 
ПЕРЕЛІК ДЖЕРЕЛ ПОСИЛАНЬ 


Топкова камера об’ємом 284 м3 повністю екранована трубками Ø60х3 мм з кроком 100 мм (бокові та задній екрани) і 150 мм (фронтовий екран) Екрани поділені на 8 самостійних циркуляційних контурів. Водопідводящі труби екранів виконані з труб Ø 83 мм. 6 комбінованих пальників (газомазутниХ встановлені по 3 у ряд на фронтовій стіні камери.
Схема випарювання – двоступенева. У барабані знаходиться чистий відсік першої ступені; друга ступень виноситься у виносні циклони Ø 377 мм.
Пароперегрівач – вертикальний, змійовиковий, конвективний, двоступеневий. Змійовики першої ступені виконані з труб Ø 38х3 мм, другої – з труб Ø42х3 мм. Поверхневий паро охолоджувач встановлений між ступенями перегрівала “у розсічку”. По ходу димових газів, що виходять з топки спочатку розміщується друга ступінь, а потім перша ступінь пароперегрівача.
Економайзер – сталевий, змійовиковий, киплячого типу, двохступеневий, виконаний з труб Ø 32х3 мм. Поперечний і повздовжний кроки труб в обох ступенях однакові і відповідно дорівнюють 75 і 55 мм.
Повітропідігрівач – сталевий, трубчатий, з шаховим розташуванням труб Ø 40х1,6 мм, двохступеневий, трьохходовий. Поперечний крок труб: першої ступені – 60 мм, другої – 70 мм, повздовжний крок: I ступені – 42 мм, II – 40 мм.
Номінальна паропродуктивність, т/год - 75
Випромінювальна площа екранів і фестона, м2 - 211
Конвективна площа фестона: 31
пароперегрівача: 380
економайзера: 1070
повітропідігрівача: 2150
Температура перегрітої пари, oС - 440
Робочий тиск, МПа - 4
 
Дата добавления: 19.05.2017
КП 183. Курсовий проект - Електропостачання внутрішньоквартальних об’єктів | Компас

Вступ
1 Розрахунок електричних навантажень об’єктів цивільного призначення
1.1 Визначення розрахункового електричного навантаження
житлових будинків
1.2 Визначення розрахункового електричного навантаження
громадських будинків і споруд
2 Розроблення схеми внутрішньо квартального електропостачання
та конструктивного виконання електричної мережі
3 Вибір внутрішньоквартальних підстанцій, компенсувальних пристроїв та їх конструктивне виконання
3.1 Розрахунок електричних навантажень внутрішньоквартальних
трансформаторних підстанцій
3.2 Вибір кількості та потужності силових трансформаторів
внутрішньоквартальних підстанцій
3.3 Вибір потужності конденсаторних установок напругою 0,4 кВ
3.4 Конструктивне виконання розподільних пунктів, підстанцій
та компенсувальних пристроїв
4 Вибір перерізу внутрішньоквартальних ліній
4.1 Вибір перерізу кабелів напругою понад 1 кВ
4.2 Вибір перерізу кабелів напругою до 1 кВ
5 Розрахунок струмів короткого замикання у внутрішньо квартальних електричних мережах 5.1 Визначення струмів трифазного короткого замикання
5.2 Визначення струмів однофазного короткого замикання у
внутрішньоквартальних електричних мережах
6 Вибір електричних апаратів в електричних мережах
внутрішньоквартального електропостачання напругою до 1 кВ
6.1 Вибір автоматів
6.2 Вибір запобіжників
6.3 Вибір роз’єднувачів і рубильників
6.4 Узгодження вибраного перерізу кабелів напругою до 1 кВ
з вибраними апаратами захисту
7 Розрахунок очікуваного електро споживання, вибір приладів обліку та заходів заощадження електроенергії
7.1 Розрахунок очікуваного електро споживання
7.2 Вибір приладів обліку електроенергії
7.3 Заходи заощадження електроенергії
8 Електробезпека та захист навколишнього середовища
8.1 Розрахунок пристрою заземлення
8.2 Заходи щодо захисту навколишнього середовища
Висновки
Список літератури та електронних джерел інформації
Додаток А. Результат розрахунку струмів трифазного короткого
замикання за програмою на персональному комп’ютері
Додаток Б. Результат розрахунку струмів однофазного короткого
замикання за програмою на персональному комп’ютері
Додаток В. Результат розрахунку пристрою заземлення трансформаторної підстанції за програмою на
персональному комп’ютері

Дані центру живлення
Дані Варіант 07.2
Тип центра живлення РП
Напруга центра живлення, кВ 10
Величина початкового струму трифазного короткого
замикання на шинах центру живлення, кА 9,5
Тип камери розподільного пристрою КРП

Дані об’єктів
1 Житлові будинки за індивідуальним проектом з плитами на природному газі 110 квартир
2 Кафе повністю електрофіковане 55 місць
3 Палац культури 210 м2 корис. площі
4 Житловий будинок з електричними плитами на природному газі 110 квартир
5 Аптека без приготування ліків 55 м2 корис. площі
6 Універсам з кондиціованням повітря 85 м2 корис. площі
7 Поліклініка 135 відвідин в зміну
8 Навчальний корпус з кондиціованням повітря 110 м2 корис. площі
9 Гуртожиток з електричними плитами на кухнях 210 місць
10 Столова повністю електрофікована 110місць
11 Дитсадок з електричними плитами харчоблоках 35 місць
12 Школа з електрофікованими їдальнями та спортзаласи 310 місць
13 Санаторій без кондиоціонування повітря 210 місць

Дані для розрахунку пристроїв заземлення
Верхній прошарок – суглинок 100 4 2 12 В ряд
Нижній прошарок – глина 40

ВИСНОВКИ
В ході виконання курсової роботи була розроблена оптимальна система внутрішньоквартального електропостачання міста.
Така система складається з РП, КТПММ, живильної та розподільної мереж, а також ВРП. Для ТП були вибрані трансформатори ТМ на напругу 10/0,4 кВ з номінальними потужностями 250, 160 кВА.
Були вибрані ЕА та провідники з урахуванням їх робо-ти в усіх режимах роботи електропостачання. Схема електропостачання місь-кого кварталу задовольняє вимогам надійності, економічності та виконана та-ким чином, щоб зменшити до мінімуму можливі втрати електроенергії та за-безпечити безпечне обслуговування електрообладнання. Кабелі напругою 10 кВ які зв’язують ТП–1 з РП прокладаються в траншеї і мають марку ААШв-10(3х50) , а ТП–2, ТП–3 – ААШв-10(3х50) відповідно. Марка кабелів напругою до 1 кВ від ТП–3 до споруди № 9 виконується кабелем марки АВВГ(3х120+1х35), до споруди № 2 кабелем марки АВВГ(3х120+1х35), до споруди № 3 кабелем марки АВВГ (3х70+1х25).
Електрична мережа захищена апаратами захисту, які відключають ділянку в аварійному режимі. ЕП другої категорії надійності електро-постачання резервуються від шин НН різних ТП, що призводить до збіль-шення надійності при виході зі строю одного з трансформаторів. Автомат вводу на ТП–3 приймається ВА51-39. Запобіжник та рубильник на відгалужувальних фідерах ПН-250 та РЦ32 відповідно.
ПЗ виконані в ряд трьома вертикальними електродами із круглої сталі діаметром d = 12 мм, із сталевої смуги шириною b = 40 мм та висотою h = 4 мм.

 
Дата добавления: 03.06.2017
КП 184. Курсовий проект - Залізобетонні конструкції одноповерхової промислової будівлі | AutoCad

Проліт рами L = 18 м.
Кількість прольотів n = 4.
Крок колон В = 6 м.
Висота до низу кроквяних конструкцій Н = 8,6 м.
Відмітка рівня підлоги - 0,00 м.
Вантажопідйомність крану Q = 20/5 т.
Район будівництва:
- за сніговим навантаженням ІІІ;
- за тиском вітру ІІ.
Кроквяна конструкція – безрозкісна ферма.
Конструкції, які підлягають розрахунку :
- попередньо напружена конструкція – ферма безрозкісна;
- колона крайнього ряду.
Клас робочої арматури:
-колона та фундамент – А400С;
-попередньо напруженої конструкції А-ІV.
Клас поперечної та монтажної арматури – А240С, Вр-І.
Клас бетону:
-колона та фундамент В20;
-попередньо напруженої конструкції В25.
Розрахунковий опір грунту R0=0,18 МПа.
Глибина промерзання грунту hf=1 м.
Будівля опалюється.

Зміст:
1. Вихідні дані
2. Компонування каркасу
2.1 . Вибір конструкцій та компонування поперечної рами
2.2. Розташування конструкцій
2.3. Склад покрівлі та вибір утеплювача
3. Визначення навантажень , що діють на раму. Розрахунок рами
3.1. Постійні навантаження
3.2. Тимчасові навантаження
4. Cтатичний розрахунок поперечної рами
5. Розрахунок залізобетонної колони крайнього ряду
5.1. Матеріали для проектування
5.2. Розрахунок арматури надкранової частини колони
5.3. Розрахунок підкранової частини колони
5.4. Розрахунок підкранової консолі
6. Розрахунок фундаменту
6.1. Матеріали для проектування
6.2. Тиск на грунт під підошвою фундамента
6.3. Розрахунок міцності фундамента на продавлення
6.4. Розрахунок поздовжньої арматури стакану
6.5 Розрахунок поперечної арматури стакану
7. Розрахунок безрозкісної ферми покриття
7.1. Розрахунок елементів нижнього поясу ферми
7.2. Розрахунок елементів верхнього поясу ферми
7.3. Розрахунок стиснутої стійки ферми
7.4. Розрахунок та конструювання опорного вузла ферми
Список використаної літератури
Дата добавления: 09.06.2017
КП 185. Курсовий проект - Залізобетонні конструкції одноповерхової промислової будівлі | AutoCad

Проліт будівлі – L=18 м;
Кількість прольотів – 4;
Повздовжній крок колон – В=12 м;
Висота до низу кроквяних конструкцій – H=9,6 м;
Відмітка рівня підлоги – 0,00 м;
Вантажопідйомність мостових кранів – Q=15т;
Район будівництва:
за сніговим навантаженням – ІІІ;
за тиском вітру –ІV;
Конструкції, які підлягають розрахунку:
попередньо напружена конструкція – сегментна ферма;
колона середнього ряду;
Клас робочої арматури:
колона та фундамент – А 400С;
попередньо напруженої конструкції – Ат - V
Клас поперечної та монтажної арматури – А 240С, Вр-І.
Клас бетону:
колона та фундамент В20;
ферми В25;
Розрахунковий опір ґрунту R0 = 0,3 МПа;
Глибина промерзання ґрунту hf =1,35 м;
Температурний режим – опалювальний.

Зміст:
Вихідні дані
1. Компоновка каркасу
1.1. Вибір конструкцій та компонока поперечної рами
1.2. Розташування конструкцій
1.3. Склад покрівлі та вибір утплювача
2. Визначення навантажень, що діють на раму
2.1. Постійні навантаження
2.2. Тимчасові навантаження
3. Статичний розрахунок рами
3.1. Геометрична схема рами
3.2. Навантаження на раму
3.3. Генерація таблиці розрахункових сполучень завантажень
3.4. Зусилля в елементах рами
4. Розрахунок та конструювання колони середнього ряду
4.1. Матеріали для проектування
4.2. Розрахунок над кранової частини колони
4.3. Розрахунок підкранової частини колони
4.4. Розрахунок консолі
5. Розрахунок фундаменту під колону
6. Проектування кроквяної сегментної ферми
6.1. Призначення геометричних розмірів ферми
6.2. Збір навантаження на ферму
6.3. Визначення зусиль в стержнях ферми
6.4. Розрахунок перерізів елементів ферми
Література
Додаток А 
Дата добавления: 09.06.2017
ДП 186. Дипломний проект - Готельно - торговельний комплекс 139 х 60 м у м. Львів | AutoCad

Розділ 1
Архітектурно-планувальна частина
1.1 Загальні положення
1.2 Генеральний план
1.3 Об'ємно-планувальне рішення
1.3.1 Готель
1.3.2 Торгові установи
1.4 Конструктивне рішення
1.5. Теплотехнічний розрахунок стіни
1.6 Технологія процесів
1.6.1 Готель
1.6.2 Установи торгівлі
1.7 Техніко-економічні показники
РОЗДІЛ 2
Розрахунково-конструктивний
2. Будівельні конструкції
2.1. Конструктивна система каркаса
2.2. Збір навантажень на раму
2.3. Розрахункова схема рами. Визначення зусиль в елементах рами
2.4. Розрахунок конструкцій
2.4.1. Розрахунок сталевого профільованого настилу
2.4.2. Розрахунок ригелів
2.4.3. Розрахунок колон
2.4.3.1. Розрахунок на вигин в площині рами
2.4.3.2. Розрахунок на вигин з площини рами
2.5 Розрахунок вузлів рами
2.5.1 Розрахунок бази колони
2.5.1.1Розрахунок опорної плити
2.5.1.2Розрахунок анкерних болтів
2.5.1.3Розрахунок зварних швів, що прикріплюють ребра
2.5.2 Кріплення прогонів
2.5.2.1Кріплення прогонів 30Б1 до ригелів
2.5.3 Кріплення ригеля до колони
2.5.3.1Вузол 1
РОЗДІЛ 3
Основи і фундаменти
3.1. Фізико-механічні характеристики грунтів
3.2. Визначення навантажень на фундаменти
3.3 Проектування пальових фундаментів
3.3.1Визначення несучої здатності висячих забивних паль
3.3.2 Перевірка фактичого навантаження на палю
РОЗДІЛ 4:
Технологія будівельного виробництва
4.1.1.Опис виконання основних технологічних процесів
4.1.2 Вибір типу крана і їх прив'язка до об'єкту.
4.1.2.1Розрахунок баштового крана
4.1.2.2Розрахунок стрілових кранів
4.2 Проектування календарного графіка
4.2.1. Визначення номенклатури, об'ємiв i трудових витрат будiвельно-монтажних робiт
4.3 Будівельний генеральний план
4.3.1 Основні принципи проектування
4.3.2 Розрахунок і проектування тимчасових інвентарних будівель
4.3.3 Розміщення тимчасових будівель і споруд
4.3.4 Розрахунок складських приміщень і майданчиків
4.3.5 Розрахунок потреби будівництва у воді
4.3.6 Освітлення будівельного майданчика
4.3.7 Забезпечення будівництва електроенергією
Розділ 5
Економіка будівництва
5.1. Основні техніко-економічні показники проекту
РОЗДІЛ 6:
ОХОРОНА ПРАЦІ
6.1. Організація умов праці на будівельному майданчику
6.2. Техніка безпеки при виконанні окремих видів робіт
6.2.1. Безпека праці при виконані пальових робіт
6.2.2. Заходи з технічної безпеки при виконанні бетонних та залізобетонних робіт
6.2.3. Заходи з технічної безпеки при виконанні монтажних робіт
6.2.4. Розрахунок монтажного стропу
6.2.5. Заходи з техніки безпеки при виконанні електрозварювальних робіт
6.2.6. Організація безпечного виробництва робіт при монтажі профнастила
6.3 Протипожежні вимоги
6.3.1. Заходи пожежної безпеки оцінки вогнестійкості колон що монтуються
6.3.1 Розрахунок вогнестійкості
Література


Основні габарити будівлі в осях 139х60 м. Другий і подальші повер-хи мають габаритні розміри в осях 60х15 м.
П'ятиповерхова частина підноситься над одноповерховою, створюю-чи своєрідний стилобат. Висота підкреслюється за допомогою виступаю-чих прямокутних елементів.
Висотность також підкреслюється за допомо-гою суцільного скління центральної частини. Таким чином вирішується питання освітлення коридорів готелю.
Загальна висота будівлі від рівня чистої підлоги першого поверху – 21 м. Висота одноповерхової частини – 5.4 м.
Висота типового житлового поверху готелю – 3.6 м.
Висота торгових залів і першого поверху – 4.2 м.
Висота технічного поверху – 2.4 м.
Технічний поверх призначений для розміщення комунікацій житлової частини готелю.
Проектований готель у складі комплексу відноситься до готелів зага-льного типу, малої місткості і малої поверховості. Рівень комфорту – I розряду.
По функціональному призначенню різні готельні приміщення об'єд-нуються в житлову, суспільну і службово-господарську частини. При цьо-му основними складовими є житлова і суспільна. За рахунок різного роз-ташування і вирішення цих частин створюються різні об'ємно-просторові структури готелів. У нашому випадку житлова і суспільні частини розта-шовані в одній будівлі. При цьому варіанті приміщення суспільного приз-начення розташовуються в нижніх поверхах, а житлова частина – над ни-ми. Площа забудови нижнього поверху, де розташовуються громадські приміщення, перевищує площу забудови житлової частини, створюючи своєрідний стилобат, над яким підноситься житлова частина готелю.
Такий прийом, що набув широкого поширення в будівельній практиці, дозволяє значно скоротити площу забудови.
Планувальна структура житлових поверхів прийнята у вигляді коридору, по обидві сторони від якого розташовуються номери. Геометрич-на форма плану – прямокутник.
Для забезпечення вертикального взаємозв'язку житлових приміщень з першим поверхом застосовуються два ліфти і сходова клітка. Розміри сходової клітки в осях 6х3 м.
Для службового персоналу передбачені окремі ліфт і сходова клітка.
Загальна площа житлових приміщень складає 1437.98 м2
Загальна площа службово-господарських приміщень – 1197.06 м2
Площа житлового поверху – 940.68 м2
Площа першого поверху – 6149.72 м2
На кожному з житлових поверхів розташовуються приміщення поповерхового обслуговування загальною площею 52.99 м2
До складу готелю включено заклад харчування. Його службові приміщення розташовуються ізольовано від приміщень іншого призначення.
Загальна площа закладу харчування складає 429.03 м2.
З неї приміщення для відвідувачів включають:
- обідній зал площею 133.38 м2, обладнаний двома виходами.
- бар площею 16.93 м2
- вбиральня– 54.54 м2

Техніко-економічні показники
Кількість поверхів - 5
Площа забудови – 6047.8 м2
Загальна площа житлового поверху – 960.48 м2
зокрема житлових номерів – 239.6 м2
Загальна площа першого поверху – 6047.8 м1
зокрема:
- торгових залів – 1884.82 м2
- обіднього залу – 133.38 м2
- бару – 16.93 м2
Загальна площа будівлі – 9889.72 м2
Будівельний об'єм будівлі – 40960.5 м3
Дата добавления: 13.06.2017
КП 187. Курсовий проект - АТП по перевезенням хлібобулочних вантажів | AutoCad

Вступ
1. Технологічний розділ
1.1 Обґрунтування вихідних даних для проектування
2. Розрахунок програми технічного обслуговування і ремонту ГАЗ-3302
2.1.1 Розрахунок програми технічного обслуговування і ремонту
2.2.1 Розрахунок об'ємів технічних дій ГАЗ-53
2.1.2 Розрахунок програми технічного обслуговування і ремонту
2.2.2 Розрахунок об'ємів технічних дій ЗИЛ-5301
2.1.3 Розрахунок програми технічного обслуговування і ремонту
2.2.3 Розрахунок об'ємів технічних дій ЗАЗ-110 557
2.1.4 Розрахунок програми технічного обслуговування і ремонту
2.2.4 Розрахунок об'ємів технічних дій
2.3 Розподіл об'ємів ТО і ТР по видах робіт
2.4 Розрахунок об'ємів робіт по самообслуговуванню
2.5 Розрахунок чисельності ремонтно-обслуговуючого персоналу (виробничих робітників)
2.6 Розрахунок ліній і постів у виробничих зонах і відділеннях
2.6.1 Розрахунок виробничих зон
2.6.2 Розрахунок кількості постів П Р
2.6.3 Розрахунок постів очікування ТО і Т Р
2.7 Розрахунок площ виробничих зон і відділень
2.8 Розрахунок запасів, що зберігаються і площ складських приміщень
2.8.1Склад змащувальних матеріалів
2.8.2 Склад шин
2.8.3 Склади запасних частин, агрегатів і матеріалів
3. Переваги в використанні автомобілів, працюючих на газовому паливі.
4. Будова систем живлення
4.1. Газобалона установка для роботи на скрапленому газі
4.2. Схема газобалонної установки для роботи на стисненому газі
5. Несправності в системі живлення, способи виявлення і усунення
6. Роботи по обслуговуванню системи живлення
7. Техніка безпеки при виконані робіт по обслуговуванню та ремонту автомобілів, що працюють на газовому паливі
Висновок
Список використаної літератури
Додаток В

Висновок
Необхідним елементом сучасної організації виробництва технічного обслуго-вування і ремонту в автотранспортних підприємствах є широке застосування засобів механізації та автоматизації процесів. Організація, методи та засоби зберігання рухомого складу повинні забезпечувати збереження парку автомобілів в міжзмінний час в технічно справному стані і його безвідмовну роботу на лінії.
Ці методи базуються на планово-попереджувальній системі технічного обслуговування і ремонту автомобілів, використанні теорії надійності та діагностики технічного стану автомобілів. Істотним за значенням елементом для вирішення проблеми експлуатаційної надійності і зниження витрат на технічне обслуговування та ремонт автомобілів є вдосконалення технологічних процесів виробництва технічного обслуговування і ремонту, що включає відповідні технологічні прийоми, облад-нання постів і робочих місць та наукову організацію праці.
Найважливішим питанням технічної експлуатації автомобілів є метод проектування технічної бази автотранспортних підприємств – гаражів і станцій технічного обслуговування, які забезпечують виконання всіх вищевказаних вимог з утримання парку автомобілів.
Дата добавления: 01.10.2013
ДП 188. Дипломный проект - Здание СТО в г. Донецк | AutoCad

1. Исходные данные проектирования
2. Архитектурно-строительные решения
2.1. Технологический процесс в здании
2.2. Сравнение вариантов
2.3. Генеральный план участка застройки
2.4. Объемно-планировочное решение
2.5. Архитектурно-конструктивное решение здания
2.5.1 Конструктивная схема здания
2.5.2 Фундаменты
2.5.3 Стены
2.5.4 Перегородки
2.5.5 Пекрытие и покрытие здания
2.5.6 Лестницы здания
2.5.7 Окна и двери
2.5.8 Кровля
2.6. Обоснование принятых объемно-планировочных и конструктивных решений.
2.6.1 Теплотехнический расчет стены
2.6.2 Подбор конструкций оконных заполнений
2.6.3 Расчет естественной освещенности
2.6.4 Расчет звукоизоляции ограждающих конструкций
2.7. Наружная и внутренняя отделка
3. Строительные конструкции.
3.1. Конструкции металлические
3.1.1 Расчет фермы
3.1.2 Расчет балок перекрытия
3.2. Расчет и проектирование фундаментов
3.2.1 Анализ инженерно-геологических условий площадки строительства
3.2.2 Расчет ленточных фундаментов
4. Технология и организация строительства
4.1. Разработка технологической карты на возведение стен
4.2. Календарный график
4.3. Строительный генплан надземной части здания.
5.Охрана труда
5.1 Анализ опасных и вредных факторов при выполнении каменной кладки
5.2 Мероприятия по предотвращению действия вредных и опасных факторов
5.3 Определение параметров стропа
5.4 Расчет плиты перекрытия на огнестойкость
6. Безопасность жизнедеятельности
6.1 Общая характеристика объекта
6.2 Величина воздействия
6.3 Оценка воздействия
7. Инженерное оборудование
7.1 Водопровод и канализация
7.2 Теплоснабжение и канализация
7.3 электроснабжение
8. Экономика строительства.
8.1 Локальная смета №1.
8.2 Локальная смета №2.
8.3 Локальная смета №3.
8.4 Объектная смета.
8.5 Свободный сметный расчет стоимости строительства.
8.6 Договорная цена.
8.7 Расчет стоимости строительства .
8.8 Технико-экономические показатели.
Список использованной литературы

Исходные данные для проектирования.
В проекте разрабатывается здание станции технического обслуживания автомобилей в г.Донецка.
Природные условия.
Площадка строительства в соответствии со СНиП 2.01.07-85 относится :
- по весу снегового покрова – к 1 району с нормативной нагрузкой 0,5 кПа;
- по напору ветра – к III району с нормативной нагрузкой 0,38 кПа .
- господствующее направление ветра юго-восточное;

Объемно-планировочное решение здания станции технического обслуживания автомобилей разработано с учётом функциональных, конструктивных, архитектурно-художественных и экономических критериев, а также с учётом действующих строительных норм и правил.
Здание состоит из двух разновысоких, прямоугольных в плане блоков.
Блок в осях 1-9, Д-Ж - двухэтажный с несущими продольными и поперечными стенами. В плане блок имеет размеры в осях 33,6х9,6 м. Высота до плит перекрытия 1-го этажа–3,3 м. Высота до низа несущих конструкций покрытия 2-го этажа – 4 м.
Блок в осях 6-9, А-Ж – одноэтажный с неполным каркасом и несущими продольными и поперечными стенами. В плане блок имеет размеры в осях 28,8х9,6 м. Высота до низа перекрытия -3,3 м.
В здании запроектирован один главный вход , через который проходят клиенты станции технического обслуживания автомобилей и один служебных вход для обслуживающего персонала. В двухэтажном блоке в его центральной части на первом этаже распо-ложен зал мойки автомобилей площадью 112,2 м2.Из зала мойки клиенты направляются в комнату ожидания площадью 31,1 м2. В этой части здания так же расположены следующие помещения:
- помещение администратора площадью 4,5 м2;
- кабинет директора площадью 13,1 м2;
- санузел площадью3,4 и3,1 м2;
В правой части двухэтажного блока предусмотрены помещения для обслуживающего персонала и подсобные помещения:
- гардероб площадью 6,1 и 2,3 м2;
- душевые для персонала площадью 2,5 и 2,5 м2;
- компрессорная площадью 6,6 м2;
- котельная площадью 8,4 м2;
- электрощитовая площадью 4,6 м2;
- комната отдыха для персонала СТО площадью 12 м2;
Через главный вход клиенты направляются в комнату ожидания, либо по лестнице на второй этаж. Для минимизации теплопотерь предусмотрен тамбур.
На втором этаже клиенты могут направляться в следующие помещения:
- зал кафе площадью 94,7 м2;
- бильярдный зал площадью 73,2 м2;
- зал для VIP персон площадью 25,1 м2;
Кроме этого для VIP персон предусмотрен санузел площадью 4,1 м2;
Для входа на второй этаж обслуживающего персонала предусмотрена лестница в правой части двухэтажного блока. В этой части здания на втором этаже располагаются:
- кухня площадью 20,2 м2;
- мойка площадью 5,2 м2;
- кладовая площадью 4,7 м2;
- подсобное помещение площадью 6,3 м2;
- помещение для оформления заказов площадью 20,1 м2;
Лестницы для перехода на второй этаж устроены в огнестойких лестничных клетках и освещаются естественным светом.
Для осуществления принудительной вентиляции используются два вентилятора, которые расположены в третьем уровне в помещении площадью 30,6 м2. Рядом распологается техническое помещение площадью 9,9 м2. Выход в эти помещения осуществляется по металлической лестнице.
В одноэтажном блоке располагается оборудование для технического обслуживания автомобилей.
Над фасадом здания расположена вывеска с названием станции, кроме то-го на фасаде здания располагаются рекламные щиты.

Технико-экономические показатели:
Рабочая площадь: 547,7 м2. (Пр)
Общая площадь: 672,7 м2.(Пр)
Дата добавления: 22.10.2010
ДП 189. Дипломний проект (коледж) - Дільниця ТО та поточного ремонту автомобіля ЗІЛ – 130. Технологічний процес ремонту редуктора заднього мосту з відновленням працездатності ведучого валу | Компас

1 Вступ
2 Загальний розділ
2.1 Важливість та актуальність вибору теми
2.2 Технічні дані та характеристика автомобіля ЗІЛ – 130
3 Розрахунок виробничої програми
3.1 Вихідні дані
3.2 Розрахунок програми по технічному обслуговуванню, діагностуванню, КР та ПР автомобілів
3.3 Розрахунок програми поточного ремонту автомобілів
3.4 Визначення річної трудомісткості технічних дій поточного ремонту автомобілів зони ПР
3.5 Визначаємо кількості постів або машиномісць для ТО та діагностування
3.6 Розрахунок кількості робітників
3.7 Розрахунок площі дільниці
3.8 Технологія технічного обслуговування та діагностування
3.9 Зведена відомість обладнання та інструментів
4 Технологічний розділ
4.1 Технологічний процес редуктора заднього мосту
4.2 Технологія відновлення ведучого валу
5 Організаційний розділ
5.1 Організаційно-виробнича структура інженерно-технічної служби АТП
5.2 Організація технічного контролю на дільниці
5.3 Організація робочого місця слюсаря – авторемонтника
5.4 Опис транспортних та підйомно-транспортних засобів. Автоматизація та механізація на дільниці
6 Економічний розділ
6.1 Розрахунок фонду заробітної плати
6.2 Розрахунок калькуляційної собівартості та ринкової ціни виробника по видах робіт - ТО1, ТО2, ПР, Д1,Д2, СО
6.3 Зведений розрахунок основних техніко – економічних показників господарської діяльності дільниці
7 Організація охорони праці та захист навколишнього середовища
7.1 Аналіз небезпечних та шкідливих факторів, створюваних автомобілем
7.2 Розрахунок природного та штучного освітлення
7.3 Розрахунок вентиляції
7.4 Заходи по зниженню шуму і вібрацій
7.5 Техніка безпеки, виробнича санітарія та протипожежна безпека на дільниці.
8 Висновки по проекту
Список використаних джерел

Висновки по проекту
В даному дипломному проекті розраховано та спроектовано дільницю технічного обслуговування та поточного ремонту автомобіля ЗІЛ – 130. Розроблені технологічні процеси ремонту редуктора заднього мосту та відновлення працездатності ведучого валу.
В пояснювальної записці наведена характеристика автомобіля та його агрегатів, були виконані наступні розрахунки: на виробничу програму, програми по технічному обслуговуванню,діагностуванню, КР та ПР автомобілів,програми поточного ремонту автомобілів, визначено річну трудомісткість технічних дій поточного ремонту автомобілів зони ПР, визначено кількість постів для ТО та діагностування.
Обрана технологія обслуговування та діагностування, прийнято тупиковий метод обслуговування.
Проаналізовано умови роботи деталей насосу, проведена дефектація його деталей з метою прийняття висновків щодо їх подальшої придатності, розроблений технологічний процес складання масляного насосу.
У процесі виконання економічного розділу були розраховані основні техніко-економічні показники, які характеризують витрати, рентабе-льність та ефективність дільниці. Виконуючи розрахунки, визначено середню заробітну плату працівників дільниці за категоріями
Розрахована заробітна плата відповідає ринковим умовам та кваліфікації робітників. Визначено калькуляційну собівартість та ціну на всі види робіт.
Отримані ціни задовольняють умови сучасного ринку сфери обслуговування та ремонту автомобілів. Із наведених розрахунків прибутку та рентабельності можна зробити висновок, що діяльність підпри-ємства є вигідною.
Загальна кількість робітників на дільниці ТО та ПР автомобіля ЗІЛ – 130 складає 19 чоловіка, в тому числі:
- виробничих робітників – 12 чол.;
- допоміжних робітників – 4 чол.;
- керівники, спеціалісти – 2 чол.;
- некваліфікованих робітників – 1 чол.
Загальна площа дільниці технічного обслуговування і складає 612,2 м2.
Середня заробітна плата для всіх категорій робітників в цілому по підприємстві складає 7775,86 грн., основних робітників – 12172,13 грн.

Дата добавления: 23.06.2017
ДП 190. Дипломний проект (коледж) - Дільниця ТО та поточного ремонту автомобіля КамАЗ – 4310. Технологічний процес ремонту паливного насосу високого тиску з відновленням працездатностi кулачкового валу | Компас

1 Вступ
2 Загальний розділ
2.1 Важливість та актуальність вибору теми
2.2 Технічні дані та характеристика автомобіля КамАЗ – 4310
3 Розрахунок виробничої програми
3.1 Вихідні дані
3.2 Розрахунок програми по технічному обслуговуванню, ді-агностуванню, КР та ПР автомобілів
3.3 Розрахунок програми поточного ремонту автомобілів
3.4 Визначення річної трудомісткості технічних дій поточного ремонту автомобілів зони ПР
3.5 Визначаємо кількості постів або машиномісць для ТО та діагностування
3.6 Розрахунок кількості робітників
3.7 Розрахунок площі дільниці
3.8 Технологія технічного обслуговування та діагностування
3.9 Зведена відомість обладнання та інструментів
4 Технологічний розділ
4.1 Технологічний процес ремонту паливного насосу високого тиску
4.2 Технологія відновлення кулачкового валу
5 Організаційний розділ
5.1 Організаційно-виробнича структура інженерно-технічної служби АТП
5.2 Організація технічного контролю на дільниці
5.3 Організація робочого місця слюсаря – авторемонтника
5.4 Опис транспортних та підйомно-транспортних засобів. Автоматизація та механізація на дільниці
6 Економічний розділ
6.1 Розрахунок фонду заробітної плати
6.2 Розрахунок калькуляційної собівартості та ринкової ціни виробника по видах робіт - ТО1, ТО2, ПР, Д1,Д2, СО
6.3 Зведений розрахунок основних техніко – економічних показників господарської діяльності дільниці
7 Організація охорони праці та захист навколишнього середовища
7.1 Аналіз небезпечних та шкідливих факторів, створюваних автомобілем
7.2 Розрахунок природного та штучного освітлення
7.3 Розрахунок вентиляції
7.4 Заходи по зниженню шуму і вібрацій
7.5 Техніка безпеки, виробнича санітарія та протипожежна безпека на дільниці.
8 Висновки по проекту
Список використаних джерел

  Висновки по проекту :
В даному дипломному проекті розроблений технологічний процес ремонту паливного насосу високого тиску двигуна КамАЗ – 740.11 – 240 описаний технологічний процес відновленням працездатності кулачкового та спроектовано дільницю технічного обслуговування та ремонту двигуна.
Враховуючи технічні умови, що пред'являються до роботи двигуна, технологічний процес забезпечує якість його роботи, що підтверджується випробуванням на продуктивність. На спроектованій дільниці обладнання, що застосовується при ремонті, розташовано у технологічній послідовності, обладнання та робочі пости. Виконанні розрахунки по визначенню трудомісткості ремонту двигуна, потрібної кількості обладнання на дільниці ремон¬ту двигуна, кількості виробничих робітників, КС і НП, площі дільниці ре¬монту двигуна. На дільниці ремонту двигуна передбачені вимоги техніки безпеки і протипожежної безпе-ки та санітарно-гігієнічні норми.
Загальна трудомісткість ремонту ПНВТ двигуна складає 7,56 нормо-год. Загальна кількість робітників на дільниці технічного обслуго-вування та поточного ремонту двигуна КамАЗ – 740.11 – 240 складає 34 чоловік, в тому числі:
Загальна площа дільниці технічного обслуговування і діагносту-вання автомобілів КамАЗ – 4310 та ремонту двигунів КамАЗ – 740.11 – 240 складає 1008 м2.
Середня заробітна плата в цілому по підприємстві складає 3410 грн. Ринкова ціна по видам робіт ТО – 1 – 1497,11, ТО – 2 – 1614,22, СО – 1219,33 ПР – 2891,97, Д – 1 – 230,65, Д – 2 – 908,15

Дата добавления: 23.06.2017
КП 191. Курсовий проект - Взаємозамінність, стандартизація, технічні вимірювання циліндричного редуктора | Компас


ЗМІСТ
1.Аналіз роботи механізму.
2.Обгрунтування призначення посадок.
2.1. Характеристика та приклади використання посадок з зазором(D1)
2.1.1. Визначення граничних розмірів для валу та отвору для посадки з зазором (D1).
2.1.2. Схема розташування полів допусків посадки з зазором (D1).
2.1.3. З’єднання в зборі і його деталі для посадки з зазором (D1).
2.2. Характеристика та приклад використання перехідної посадки D2.
2.2.1. Визначення граничних відхилів розмірів валу та отвору для перехідної посадки D2.
2.2.2. Схема розміщення полів допусків для перехідної посадки D2.
2.2.3. З’єднання в зборі та його деталі для перехідної посадки D2
2.3. Характеристика та приклад використання посадки з натягом D3.
2.3.1. Визначення граничних відхилів розмірів валу та отвору для посадки з натягом (D3).
2.3.2. Схема розміщення полів допусків для посадки з натягом D3.
2.3.3. З’єднання в зборі та його деталі для посадки з натягом D3.
3. Розрахунок виконавчих розмірів калібрів і контркалібрів.
3.1. Розрахунок виконавчих розмірів калібрів і контркалібрів для посадки з зазором (D1).
3.2. Визначаємо параметри полів допусків калібрів.
3.3. Визначення виконавчих розмірів калібрів за формулами.
4. Вибір і розрахунок посадок підшипників кочення.
4.1. Обґрунтування вибору посадок для шпонкових з’єднань.
4.2. Призначення та вибір посадок підшипників кочення.
4.3. Позначення посадок підшипника.
4.4 Схема розміщення полів допусків підшипника
5. Призначення посадок для шпонкових з’єднань
5.1. 1 Основні розміри призматичних шпонок і шпонкових пазів на валах і в втулках приймаємо відповідно до (ГОСТ 23360)
5.2. . Граничні відхилення параметра b (ширина шпонки) для вільного типу з єднання
5.3. Розрахунок характеристик посадок шпонки з пазом вала та з пазом втулки
5.4. Схема розміщення полів допусків для шпонкового з’єднання
5.5 Схема допусків шпонкового з’єднання
6. Вибір посадок для шліцьового з’єднання.
6.1. Визначення розмірів елементів шліцьового з’єднання
6.2. Визначення граничних відхилень і граничних розмірів всіх елементів деталей шліцьового з’єднання
6.3. Схема розміщення полів допусків для шліцьового з’єднання.
7. Характеристика посадок для різьових з’єднань
7.1. Призначення допусків та посадок для різьбових з’єднань.
7.2.Визначення номінальних та граничних розмірів різьбового з’єднання.
7.2.1 Розрахунок номінальних діаметрів різьби.
7.2.2. Визначаємо граничні відхилення діаметрів різьбових поверхонь
7.2.3. Розрахунок граничних розмірів болта
7.2.4. Розрахунок граничних розмірів гайки.
7.2.5 Схема розміщення допусків профілю та полів допусків для різьбового з’єднання.
7.2.6. Схема з’єднання в зборі і окремо його деталей з позначенням полів допусків
8. Висновок.
9. Список використаної літератури.



У даній курсові роботі було проаналізовано роботу редуктора та розраховано деякі із його з’єднань.
Обґрунтовано та призначено посадки для таких типів з’єднань:
D1  40 (〖H8(〗_0^(+0,039)))/(〖e8(〗_(-0,089)^(-0,050))) - посадка з зазором, D2  40 (〖H8(〗_0^(+0,039)))/(〖e8(〗_(-0,089)^(-0,050))) - перехідна посадка, та посадка з натягом D3 40 (〖H7(〗_.0^0,025))/(〖n7(〗_(+0,017)^(+0,042))) .
Призначено посадку для підшипника кочення:
Для внутрішнього кільця – Ø45L0(0¦(-0.008))/js6((+0.008)¦(-0.008)) . Для зовнішнього кільця – Ø85K7((+0.010)¦(-0.025))/l0(0¦(-0,011)) .
Зображено схеми розташування полів допусків.
Призначено посадки для шпонкового з'єднання, шпонка 14 × 9 × 36, Вал: 14 H9((+0.062)¦0)/h9(0¦(-0,062)) . Втулка: 14 D10((+0,120)¦(+ 0.050))/h9(0¦(-0,062)) .
Розраховано посадку для шліцьового з'єднання D-8×36×40 H6/gs6×7 F8/f8.
Розраховано посадку для різьбового з'єднання М8-6H/6g.
Для контролю якості циліндричної поверхні вала D1,і було розраховано контрольні калібри для вала та отвору.
Розроблено складальне креслення редуктора, специфікація до нього, креслення вала із позначеними розмірами, посадками, допусками форм та розташування поверхонь.
Для кожної із вищеописаної посадки було зображено схеми розташування полів допусків, накреслено з’єднання в зборі та розборі відповідно до технічного завдання даної курсової роботи.
Дата добавления: 17.07.2017
ДП 192. Дипломний проект - Технологічний комплекс для буріння свердловин з впровадженням обладнання для ліквідації прихватів бурильної колони | Компас


ЗМIСТ
Вступ
1 Інформаційний огляд
1.1 Призначення та виконувані функції технологічних комплексів для буріння свердловин
1.2 Прихвати колони труб
1.3 Пристрої призначені для ліквідації прихватів
2 Вибір технологічного обладнання
2.1 Аналіз конструкції свердловини
2.2 Визначення максимальних навантажень на підйомний гак бурової лебідки
2.3 Вибір категорії, класу, виду та основних параметрів бурової установки
2.4 Призначення, виконувані функції, умови роботи розглядуваного обладнання
3 Техніко – економічне обґрунтування
4. Опис технічної пропозиції
5 Розрахунки працездатності
5.1 Визначення глибини аварії бурильної колони по індикатору ваги
5.2 Визначення допустимих зусиль під час розходжування прихвачених бурильних труб
5.3 Визначення допустимого кута закручування бурильної колони під час прихватів
5.4 Розрахунок нафтової (водяної або кислотної) ванни
5.5 Розрахунок необхідної ширини щілинного каналу модернізованого яса
5.6 Визначення тиску бурового розчину на забій
5.7 Визначення коефіцієнта поглинаючої здатності пласта
6 Експлуатація та ремонт обладнання
6.1 Система ППР
6.2 Структура ремонтного циклу ППР
6.3 Типові види і причини спрацювання і відмов елементів обладнання
6.4 Класифікація способів ремонту зношених деталей
6.5 Типові класи деталей
6.6 Поверхневе зміцнення деталей
6.7 Розрахунок припусків на механічну обробку верхнього перехідника
6.8 Вибір і розрахунок режимів різання
7 Організаційно – технічні заходи з монтажу обладнання
7.1 Комплекс робіт з підготовки до проведення монтажних робіт з обладнанням для всього бурового комплексу
7.2 Особливості проведення монтажу обладнання
7.3 Підготовка до запуску та запуск змонтованого обладнання
7.4 Розрахунок чисельного складу монтажної бригади
8 Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях
8.1 Охорона праці
8.2 Безпека в надзвичайних ситуаціях
9 Охорона навколишнього середовища
9.1 Основні проблеми нафтогазового комплексу в аспекті екології
9.2 Забруднення атмосферного повітря при бурових роботах
9.3 Методи знешкодження відпрацьованих бурових стічних вод, бурового шламу та відпрацьованого бурового розчину
10 Економічні розрахунки
Висновки
Список використаної літератури
Додатки


У п’ятому розділі наведено комплекс розрахунків на міцність, надійність обладнання. Шостий та сьомий розділи охоплюють комплекс ремонтних та організаційно – технічних заходів стосовно обладнання.
Восьмий та дев'ятий, розділи характеризують заходи по охороні праці та безпеці в надзвичайних ситуаціях, охороні навколишнього середовища.
Розрахунок економічного ефекту від впровадження модернізованої конструкції гідромеханічного яса показав доцільність модернізації.

Технічна характеристика Бурова установка Уралмаш 4000-ДГУ:
1. Загальна установочна потужність привода лебідки, кВТ - 1524
2. Максимальна вантажопідйомність, т - 200
3. Рекомендована глибина буріння( при масі бурільної колони 30 кг), м - 4000
4. Максимальна оснастка талевої системи - 5х6
5. Максимальне натяжіння ходової гілки талевого каната, кН - 250
6. Диаметр талевого каната, мм - 32
7. Вид привода - Дизель-гідравлічний
8. Тип привода - Груповий
9. Кількість двигунів в приводі
лебідки - 4
бурових насосів - 4
10. Лебідка (шифр) - ЛБУ-1100
11. Потужність на барабані лебідки, кВт - 809
12. Буровий насос (шифр) - У8-6МА2
13. Кількість насосів - 2

ВИСНОВКИ
Під час роботи над дипломним проектом на тему «Технологічний комплекс для буріння свердловин, з впровадженням обладнання для ліквідації прихватів бурильної колони» було проаналізовано конструкцію обладнання призначеного для ліквідації прихватів.
Технічний результат, який може бути отриманий при реалізації пропонованої модернізації ясу: - зниження коефіцієнта тертя прихопленого в свердловині інструменту об породу за рахунок створення і використання високочастотної вібрації;
- ефективніше використання енергії пружно розтягнутої бурильної колони для ліквідації прихвату інструменту в свердловині за рахунок зниження сил тертя інструменту і труб бурильної колони об породу свердловини;
- зниження вірогідності позамежного підвищення напруги в гідромеханічному ясі і в трубах бурильної колони за рахунок зменшення сил опору просуванню бурильної колони і інструменту в свердловині і мастила промивальною рідиною місць тертя;
- зменшення можливості попадання шламу в закриті порожнини гідромеханічного ясу за рахунок обмеження доступу їх до затрубного простору;
- запобігання можливості передчасного зносу і дострокового руйнування деталей за рахунок розташування поверхонь деталей, що труться, в рідке мастило;
- збереження на триваліший термін в працездатному стані яса за рахунок більш раціонального режиму роботи.
Техніко – економічне обґрунтування підтверджує доцільності запропонованої модернізації. Технологічний процес визначає основні заходи при ремонті обладнання призначеного для ліквідації прихватів.
Організація робіт передбачає підготовку до проведення монтажних робіт обладнання призначеного для ліквідації прихватів, виконання монтажних робіт, випробування змонтованого обладнання і розрахунок обслуговуючого персоналу, що виконує монтажні роботи.
Охорона праці при експлуатації комплексу обладнання для звільнення прихваченої колони труб під час буріння визначає потенційні небезпеки, що виникають. Характеризує запобіжні пристосування передбачені в обладнанні на стадії проектування, заходи з техніки безпеки при експлуатації та обслуговуванні, інженерні розрахунки заходів з техніки безпеки, протипожежні заходи.
Охорона навколишнього середовища визначає джерела та види потенційного впливу на навколишнє середовище, дає оцінку впливу на повітряне, водне середовище, а також впливу на ландшафт. Формулює заходи щодо попередження і зниження негативного впливу на компоненти навколишнього середовища.
Розглянуто процес монтажу обладнання призначеного для ліквідації прихватів колон труб в свердловині. Проаналізовано конструкції та роботу даного обладнання.
Було запропоновано технічне рішення. Розрахунковим методом було встановлено доцільність модернізації, розраховано економічний ефект від впровадження на виробництві модернізованої конструкції.
Проаналізовано комплекс заходів при технічному обслуговуванні обладнання призначеного для ліквідації прихватів. Проведено технічні розрахунки виготовлення верхнього перевідника модернізованого яса, вибрано режими різання. Проаналізовано технологічне обладнання що до небезпечності, шкідливості та заходів спрямованих на безпеку праці. Проведено перевірочний розрахунок каната на міцність.
Дата добавления: 19.08.2017
ДП 193. Дипломний проект - Проект системи електропостачання населеного пункту Аркадіївка Київської області | AutoCad

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ:
ВСТУП
РОЗДІЛ 1 ХАРАКТЕРИСТИКА ОБЄКТУ ПРОЕКТУВАННЯ
1.1. Характеристика населеного пункту
1.2. Електричні навантаження споживачів електроенергії
1.2.1. Розрахунок навантажень для житлових будинків
1.2.2. Розрахунок навантажень для будинку культури з глядацькою залою на 150 місць
1.2.3. Розрахунок вуличного освітлення
РОЗДІЛ 2 ВИБІР ПАРАМЕТРІВ ТРАНСФОРМАТОРНИХ ПІДСТАНЦІЙ ТА РЕЖИМІВ ЇХ РОБОТИ
2.1. Вимоги до надійності, якості та економічності електропостачання
2.1.1. Визначення допустимих втрат напруги
2.1.2. Заходи щодо забезпечення економічності електропостачання
2.2. Вибір номінальної потужності трансформатора
2.3. Аналіз добових графіків навантаження підстанції
РОЗДІЛ 3 ЕЛЕКТРИЧНИЙ РОЗРАХУНОК МЕРЕЖІ
3.1. Електричний розрахунок мережі 0,38 кВ
3.1.1. Вибір перетину дротів і розрахунок втрати напруги в ПЛ 0,38 кВ
3.1.2. Визначення глибини провалу напруги при пуску асинхронного двигуна
3.2. Вибір перетинів дротів і розрахунок втрати напруги в ПЛ 10 кВ
РОЗДІЛ 4 РОЗРАХУНОК ПРИСТРОЇВ ЗАХИСТУ ЕЛЕКТРИЧНОЇ МЕРЕЖІ
4.1. Розрахунок струмів короткого замикання
4.2. Вибір апаратури захисту
4.3. Загальна характеристика перенапружень і засобів захисту від них
4.4. Захист від набігаючих хвиль перенапруження
РОЗДІЛ 5 ПІДВИЩЕННЯ ЕКОНОМІЧНОСТІ СИСТЕМИ ЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ НАСЕЛЕНОГО ПУНКТУ
5.1. Аналіз режиму навантаження ТП 10/0,4 кВ №214
5.2. Розрахунок плати за перетоки реактивної потужності без КРП
5.3. Розрахунок плати за перетоки реактивної потужності з КРП
5.4. Графіки навантаження при компенсації реактивної потужності
5.5. Ефективність КРП на шинах 0,4 кВ ТП 10/0,4 кВ
РОЗДІЛ 6 ОХОРОНА ПРАЦІ
6.1. Безпечність об’єкта проектування
6.1.1. Визначення джерел небезпеки
6.1.2. Визначення категорій приміщень та класів виробничих зон
6.1.3. Розробка заходів щодо усунення небезпечних та шкідливих виробничих факторів
6.1.4. Розрахунок потреби та вибір захисних засобів
6.2. Вибір захисту від грозових перенапруг
6.3. Розрахунок заземлюючих пристроїв
6.4. Захист від прямих ударів блискавки
6.5. Заходи протипожежного захисту на підстанції
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ВИСНОВКИ
У даному дипломному проекті виконаний розрахунок електропостачання с. Аркадіївка. В ході виконання дипломного проекту були розглянуті наступні питання: характеристика об'єкту проектування, розрахунок електричних навантажень, вибір потужності силових трансформаторів, вибір марки і перетину дротів ПЛ 10 і 0,38 кВ, вибір захисної апаратури, розрахунок заземлюючих пристроїв, захист трансформаторної підстанції від перенапружень. розглянуті питання екології і безпеки життєдіяльності.
Розрахунки в економічній частині показали, що установка громовідводу, нових розрядників, апаратура захисту і заміна дротів повітряній лінії 10 кВ не лише зменшує втрати електроенергії і збільшує надійність електропостачання споживачів, але також дозволяє скоротити збиток від недовідпуску електроенергії споживачам внаслідок аварійних відключень лінії. Термін окупності реконструкції трансформаторної підстанції складає 1,03 років. Виходячи зі всього вище перерахованого я вважаю, що доцільно виконати реконструкцію електропостачання КТП №110.
Запропоновано заходи щодо підвищення економічності електроспоживання, котрі розглянуті на прикладі ТП 10/0,4 кВ №214 з номінальною потужністю 100 кВА. Тут встановлено КУ 50 кВАр (10 ступенів по 5 кВАр), що дозволяє зменшити величину плати за спожиту реактивну електроенергії на 1605 грн/місяць і окуповується протягом 11 місяців роботи КУ.
Розраховані уставки та вибрані параметри пристроїв захисту електричної мереі від перенапруги та коротких замикань.
Прийняті рішення в дипломному проекті щодо заземлюючого пристрою підстанції та пристроїв захисту електричної мережі відповідають вимогам правил техніки безпеки.
Дата добавления: 31.08.2017
ДП 194. Дипломний проект - Цех магнієвого литва в кокіль потужністю 880 т виливків на рік в м. Запоріжжя | Компас

Вступ
1 Загальна частина
1.1 Вибір місця будування цеху
1.2 Розрахунок виробничої програми
1.2.1 Аналіз виробничої програми
1.2.2 Режим роботи і фонди часу
1.3 Розрахунок основних відділень ливарного цеху
1.3.1 Розрахунок плавильно-заливального відділення
1.3.2 Розрахунок відділення заливки
1.3.3 Розрахунок відділення фінішних операцій
1.4 Розрахунок складів та допоміжних приміщень
1.4.1 Розрахунок складів
1.4.2 Розрахунок допоміжних приміщень
1.4.2.1Експрес-хімічна лабораторія
1.4.2.2Лабораторії ЛЮМ та рентген контролю
1.4.2.3Цехові служби
1.4.2.4Дільниця ремонту механічного обладнання
1.4.2.5Дільниця ремонту енергетичного обладнання
1.4.2.6Дільниці контролю геометрії
1.4.2.7Лабораторії
1.4.2.8Комори
1.4.2.9Підвальні приміщення
1.4.2.10Внутрішньо цеховий транспорт
2 Енергетична частина
2.1 Витрати електроенергії
2.2 Витрата стисненого повітря
2.3 Витрати води
2.4 Витрати пального та пару
3 Будівельна частина
3.1 Виробнича будівля
3.1.1 Опалення і вентиляція
3.1.2 Водопостачання і каналізація
3.1.3 Освітлення
3.2 Адміністративно-побутове приміщення
4 Технологічна частина
4.1 Технологія виготовлення виливка
4.1.1 Плавка сплаву
4.1.2 Підготовка печі до роботи
4.1.3 Підготовка плавильно-розливального інструменту
4.1.4 Шихтові матеріали та їх підготовка до завантаження
4.1.5 Плавка магнієвого сплаву в індукційній тигельній печі ІПМ-500
4.1.6 Контроль якості металу
4.1.7 Транспортування рідкого металу у кокільне відділення
4.2 Виготовлення виливків на кокільних верстатах
4.2.1 Підготовка кокілю до заливання
4.2.2 Заливання металу у форму
4.2.3 Витримка і витягнення виливків з форми
4.3 Фінішні операції
4.3.1 Відрізання ливників
4.3.2 Зачищення виливків
4.3.3 Контроль якості
4.3.4 Термічна обробка виливків
4.3.5 Кінцевий контроль якості
4.4 Розрахунок площі перетину ливникової системи
5 Конструкторська частина
5.1 Характеристика і номінальні дані печі для плавки магнієвих сплавів
5.2 Призначення і принцип дії печі ІПМ-500
5.3 Розрахунок індукційної тигельній печі для плавки магнієвих сплавів
5.3.1 Розрахунок геометричних розмірів тигля
5.3.2 Вибір частоти струму живлення печі
5.3.3 Тепловий розрахунок печі
6 Організаційно економічна частина
6.1 Виробнича програма та її матеріальне забезпечення
6.2 Основні фонди цеху
6.3 Праця та заробітна плата
6.3.1 Розрахунок чисельності працюючих
6.3.2 Розрахунок фонду заробітної плати
6.4 Собівартість продукції
6.4.1 Розрахунок витрат на утримання та експлуатацію
6.4.2 Розрахунок цехових витрат
6.5 Економічне обґрунтування проектованого цеху
6.6 Висновки
7 Охорона праці та безпека у надзвичайних ситуаціях
7.1 Аналіз потенційних небезпек
7.2 Заходи по забезпеченню безпеки
7.3 Заходи по забезпеченню виробничої санітарії та гігієни праці
7.4 Заходи пожежної безпеки
7.5 Організація цивільного захисту на промисловому об´єкті
Висновки
Перелік посилань
Додаток А

Проектований ливарний цех магнієвого литва моторобудівного заводу розташовуємо в одноповерховій будівлі каркасного типу прямокутного перерізу з габаритними розмірами 48 × 72 м.
Плавильне відділення, склади шихтових і допоміжних матеріалів розташовані в поперечному прольоті шириною 18 м і довжиною 36 м. заливальних, фінішних операцій та допоміжні відділення цехи розташовані в 2-х поздовжніх прольотах шириною 24 м.
Несучий каркас будівлі складається з колон, встановлених на фундаменті і пов'язаних балками і фермами. Колони і спираються на них ферми утворюють поперечні рами, які пов'язані в поздовжньому напрямку фундаментними обв'язувальними балками, підкрановими балками, а також зв'язками жорсткості. Для каркаса будівлі вибираємо залізобетонні конструкції (збірні), що дає значне скорочення трудомісткості робіт і строків будівництва.
Фундаменти і фундаментні балки - залізобетонні.
Колони підрозділяються на зовнішні і внутрішні. Крок колон по зовнішній і внутрішній осях становить 6 м, що зумовлено довжиною огороджувальних конструкцій (стінових панелей довжиною 6 м).
Так як на складі шихтових матеріалів, в плавильному та заливальному відділеннях, а також відділенні фінішних операцій є крани, то колони мають консолі для обпирання підкранових балок. Колони прямокутного перерізу розміром 600 × 800 мм.
Підкранові балки для мостових кранів з вантажопідйомністю Q = 10 т залізобетонні таврового перетину .
Покриття ливарного цеху, складається з несучих балок і ферм, настилу, теплоізоляції і покрівлі. Ферми в цеху приймаємо сегментні розкосів. Матеріал балок і ферм - збірний залізобетон. На збірні залізобетонні фермам укладаються збірні залізобетонні плити покриття довжиною 6 м. Покрівель-не покриття - рулонна багатошарова покрівля з водостійкого матеріалу, яка укладається на бітумній мастиці на шар утеплювача.
Стіни виробничої будівлі самонесучі, виконані з бетонних панелей. Вони несуть функцію захисної конструкції і сприймають навантаження від сили тяжіння, гнучко пов'язані з каркасом будинку. Розмір стінових панелей - 1,2 × 6 м, товщина стін 380 мм для південних районів. Для природного освітлення будівлі в зовнішніх стінах виконані світлові отвори, заповнені віконними палітурками розміром 4,0 × 3,6 м. Підвіконня розташовуються на висоті 1,2 м від рівня підлоги. У відділеннях, обладнаних мостовими кранами, віконні прорізи влаштовані у 2 яруси. Верхній ярус використовується для освітлення надкранового простору.
Для освітлення всієї площі цеху використовується верхнє освітлення через ліхтарі, які служать і для природної вентиляції. У покрівлях влаштовані світлоаераційні ліхтарі з двостороннім склінням. Відстань від торців ліхтарів до зовнішніх стін будинку дорівнює кроку кроквяних конструкцій - 6м.
Зовнішні ворота в цеху встановлено двостулкові з ручним закриванням розміром 4,0 × 3,6 м. У відділеннях встановлені одноі двостулкові двері з висотою 2,8 м. Ширина одностулкових дверей становить 0,9 м, мінімальна ширина двостулковими - 1,3 м.
Для розміщення транспортних систем і трубопроводів у цеху передбачені підвальні приміщення, тунелі і канали.
Підлоги в проектованому цеху складаються з покриття, прошарку, стяжки і підстави. Покриття підлог у плавильному відділенні виконуємо з чавунних плит. На складі шихтових і допоміжних матеріалів, заливальному, фінішних операцій і допоміжних відділеннях цеху - із збірних залізобетонних плит.
Адміністративно-побутове приміщення
До побутових приміщень цеху відносять гардеробні, душові, медпункт, буфет, умивальні, санвузли, палильні приміщення, приміщення для відпочинку і особистої гігієни жінок. До адміністративних приміщень - кабінети і кімнати керівного та технічного персоналу цеху, зали засідань.
Адміністративно-побутове приміщення розміщене у прибудові до виробничого будинку. Ширина будівлі 12 м і довжина 48 м, при кроці колон 6 м. Будівля двоповерхова з висотою поверхів 3,3 м.
Зовнішні стіни адміністративно-побутового будівлі несучі. Несучий каркас виконаний з залізобетонних колон з розміром у перерізі 300 × 400 мм. Колони виконані на всю висоту будівлі. Будівля безгорищних, з теплою пок-рівлею. Стіни виконані з цегли. У вологих приміщеннях (душові, умивальні та ін.) стіни на всю висоту від підлоги облицьовані глазурованими плитками. Перегородки виконані з склоблоків товщиною ¼ цегли. Підлоги в побутових приміщеннях зроблені з керамічних рифлених плиток, а в конторах застелені лінолеумом або паркетом.
Площа гардеробних визначається кількістю шаф для зберігання одягу. Нормами передбачено одна шафа для одного робітника. Розмір подвійної шафи 50 × 33 см з висотою 1,65 м. Ширина проходу між закритими шафами не менше 1 м. Верхній одяг працівників контори, лабораторій та різних служб зберігається на вішалках. Довжина вішалки визначається з розрахунку 5 гачків на 1 под. м.
Душові розміщуються в приміщеннях, суміжних із гардеробними. При душових передбачаються приміщення для переодягання, на кожен душ встановлюється лава на три місця довжиною 1,2 м і шириною 0,3 м. Кількість душів визначається з розрахунку - один душ на 10 осіб, що працюють у найбільш численній зміні. Розмір відкритих душових кабін 0,9 × 0,9 м, місць для переодягання - не менше 0,6 × 0,9 м. Ширина проходів між рядами кабін не менше 1,5 м, а між кабінами і стіною - не менше 0, 9 м. Розрахунковий час дії душовою після кожної зміни приймається 45 хв. Душове приміщення має витяжну і припливну вентиляцію.
Кількість умивальників визначається за розрахунком один умивальник на 20 осіб з подачею гарячої води до 30% умивальників. Площа на один кран становить 2,1 м2, відстань між кранами - 0,6 м, ширина проходів - 1,6 м.
Санвузли в цеху розміщуються рівномірно на відстані не більше 75 м від робочого місця з розміром кабін 1,2 × 0,9 м. Їх кількість визначається з розрахунку 15 жінок на одну підлогову чашу (унітаз) в найбільш численній зміні і 30 чоловіків на одну підлогову чашу (унітаз) і на один пісуар.
Норми проектування адміністративних приміщень складає: для робочих кімнат управлінь - 4 м2 на одного працюючого в найбільш численній зміні; для кімнат конструкторського бюро - 6 м2 на один креслярський стіл; для залів засідань місткістю понад 100 чоловік - по 0,9 м2 на кожне місце.
У цеху передбачається буфет з виготовленням гарячих страв, що доставляються з їдальні.
Кількість обідніх місць в буфеті приймається з розрахунку одне місце на 4 людини, які працюють в денний зміні. Кількість роздавальних стійок та їх обладнання повинні забезпечити відпуск обідів в кожному потоці протягом не більше 10 хвилин.
Відстань від робочих місць до питних фонтанчиків або до установок роздачі газованої води повинно бути не більше 75 м.
У цеху передбачається медичний пункт, який розміщується на першому поверсі побутових приміщень. Площа медичного пункту складає 40 м2.
Ливарні цехи повинні будуватися з урахуванням естетичних вимог виробничого середовища: застосування колірної обробки будівельних конструкцій, технологічного і транспортного устаткування, цехових комунікацій, скульптури, живопису, озеленення, зручного і елегантного одягу, пристроїв в цехах упорядкованих і художньо оформлених місць відпочинку .
Дата добавления: 07.09.2017
КП 195. Курсовий проект - Проектування підприємства на 300 легкових автомобілів | Kомпас

Вступ
1. Експлуатаційна частина
1.1 Призначення підприємства
1.2 Маршрути перевезень, що здійснюватиме АТП
1.3 Режим роботи АТП
1.4 Необхідність проектування АТП
2. Технологічний розрахунок
2.1 Вибір даних
2.2 Визначення чисельності виробничих працівників
2.3 Розрахунок кількості постів ЩО, ТО-1, ТО-2, Д-1, Д-2, ПР рухомого складу
2.4 Розрахунок площі виробничих приміщень
3. Технологічний план підприємства
3.1 Функціональна схема переміщення транспорту по АТП при ТО і ПР
3.2 Виробничий процес підприємства
3.3 Техніко-економічні показники підприємства
4. Будівельна частина
4.1Характеристика території підприємства
4.2 Обгрінтування виробничо-планувальних рішень
5. Технічний проект зварювальної дільниці
5.1 Підбір технологічного обладнання
5.2 Планувальне рішення зварювальної дільниці
5.3 Технологічний процес зварювальної дільниці
6. Організація і управління виробництвом ТО і ПР
6.1 Структура АТП
6.2 Призначення системи організації ТО і ПР
6.3 Загальна структура і управління виробництвом ТО і ПР
6.4 Організація праці ремонтних робітників
6.5 Функції і задачі основних виробничих підрозділів та їх керівників
Висновки
Список використаних джерел

Підприємство автомобільного транспорту, що проектується, призначене для здійснення пасажирських перевезень.
Тривалість роботи підприємства – 255 днів у році.
Середньодобовий пробіг, км, 380.
Категорія умов експлуатації – І.
Природно-кліматичні умови помірні.
Згідно завдання легковий автомобіль: FIAT Uno
Кількість автомобілів на АТП відповідно: 300 од.
Технічний стан – 50% до КР.

Технічні характеристики автомобіля FIAT Uno
Робочий об'єм двигуна: 1.3 л;
Потужність: 65 к.с. при 5400 об/хв;
Крутний момент: 100 Нм при 3000 об/хв;
Максимальна швидкість: 165 км/год;
Витрата палива у змішаному циклі: 7л/100км;
Марка палива: бензин А-92;
Габаритні розміри:
- довжина: 3644 мм;
- ширина: 1560 мм;
- висота: 1425 мм;
- колісна база: 2362 мм;
Споряджена маса: 750 кг;
Допустима маса: 1250 кг;
Об'єм паливного бака: 42 л;
Кількість пасажирських місць: 4;

Висновки
У курсовому проекті було розраховано АТП на 300 легкових автомобілів FIAT Uno.
Для кращої організації виробництва ТО і ПР було запропоновано метод спеціалізованих бригад, що дає змогу підвищити продуктивність праці робітників на виробництві, а також збільшити рентабельність автотранспортного підприємства.
Проведено підбір необхідного обладнання дільниці зварювання, що дозволить якісно та продуктивно проводити зварювальні роботи на підприємтсві.
Основін показники проекту:
- коефіцієнт технічної готовності: т=0,88;
- загальна трудомісткість робіт на АТП: ТАТП=107549,87 люд.год;
- загальна кількість штатних водіїв: РШ=288 чол.;
Добова програма:
- кількість ТО-1 за добу: ΣN1д=15,04 обслуговувань;
- кількість ТО-2 за добу: ΣN2д=4,68 обслуговувань;
- кількість ЩО за добу: ΣNЩОд=263,9 обслуговувань;
Площі:
- загальна площа підприємства – 1,813 га;
- площа забудови – 2195,16 м2;
- площа виробничого корпусу: Fвк=1463,44 м2;
- площа допоміжних приміщень: Fдоп=731,72 м2;
Площі на 1 автомобіль:
- виробничих дільниць: Fвс= FЗАБ/ Аі=7,32 м2.
- території: FТР= FТЕР/ Аі=60,44 м2.
Дата добавления: 09.09.2017

На страницу 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26

© Rundex 1.2
 
Cloudim - онлайн консультант для сайта бесплатно.