%20

Завдання на проектування
Запроектувати несучі конструкції багатоповерхової будівлі у збірному залізобетоні з заданою сіткою колон: плиту перекриття, ригель перекриття, колону першого поверху, фундамент під неї. Розробити конструкцію жорсткого стика ригеля з колоною та стику колон між собою.
З таблиці 1 за шифром (номер залікової книжки) виписуємо вихідні дані:
1. Розміри будівлі в плані – 30х48м (сітка колон 6х6м).
2. Тип будівлі – промислова.
3. Кількість поверхів – 4.
4. Висота поверху 3,4м.
5. Кліматичний район – 4.
6. Умовний розрахунковий опір ґрунту основи = 0,27МПа.
7. Тип підлоги – 8.
8. Тимчасове нормативне навантаження на перекриття = 3,3кПа, у т.ч. довготривале =1,9кПа.
9. Панель перекриття:
– тип панелі перекриття – з овальними порожнинами;
– клас робочої поздовжньої арматури – А-ІІ;
– клас поперечної арматури – Вр-І;
– клас конструктивної арматури – А-І;
– клас бетону В20.
10. Ригель перекриття:
– тип ригеля перекриття – прямокутний;
– клас робочої поздовжньої арматури – А-ІІ;
– клас поперечної арматури – Вр-І;
– клас конструктивної арматури – А-І;
– клас бетону В20.
14. Колона:
– клас робочої поздовжньої арматури – А-ІІ;
– клас поперечної арматури – Вр-І;
– клас арматури сіток – Вр-І;
– клас бетону В20.
15. Фундамент:
– конструктивна глибина закладання 1,6м;
– клас робочої арматури – А-ІІ;
– клас конструктивної арматури – А-І; клас бетону В20.

Розраховуємо плиту П1 .
Плита має номінальні габаритні розміри 6000х1500мм і виготовляється з бетону класу В20. Плита армується поздовжньою робочою арматурою класу А-ІІ, поперечною класу Вр-І, конструктивною класу А-І і експлуатується у закритому приміщенні ( ). Коефіцієнт щодо відповідальності будівлі .
Із таблиць (додаток 1 та 2) визначаємо: розрахунковий опір бетону класу В20 на стискання ; те саме, на розтягання ; розрахунковий опір арматури класу А-ІІ на розтягання ; розрахунковий опір арматури класу А-І при розрахунку на поперечну силу 170 мпа .

Зміст
Завдання на проектування
Конструктивне вирішення будівлі
Розрахунок і конструювання плити перекриття
Розрахунок і конструювання нерозрізного ригеля перекриття по осі „3”
Розрахунок і конструювання колони першого поверху по осі „3”
Розрахунок і конструювання фундаменту по осі „3” під колону К1
Список використаної та рекомендованої літератури
Дата добавления: 05.11.2015

Вид будівлі: житловий будинок. Матеріал будинку: цегла. Всі стіни товщиною 51 см.
Будівництво відбувається у м. Суми. Будинок має підвал в осях „1”-„4” висотою 2,8 м. План споруди має розміри: 28×13,2 м.
При проектуванні застосовуємо два типи фундаментів неглибокого закладання: зі збірного залізобетону та пальового фундаменту з використанням забивних паль. Варіант пальового фундаменту виконується без підвальної частини.

Вид будівлі: житловий будинок. Матеріал будинку: цегла. Всі cтіни товщиною 51 см;
Будівництво відбувається у м. Донецьк. Будинок має підвал в осях 1-3 висотою 2,6 м. План споруди має розміри: 33×20 м.
При проектуванні застосовуємо два типи фундаментів неглибокого закладання: із збірного залізобетону та пальового фундаменту з використанням буронабивних паль. Варіант пальового фундаменту виконується з підвальною частиною розташованою під всім будинком.
Нормативні та розрахункові навантаження, що діють на верхньому уступі фундаменту виносимо до таблиці. При цьому враховуємо, що навантаження задані центрально, відповідно до геометричної осі стін, колон.
Дата добавления: 18.11.2015

Вантажопідйомність Q=5.2 т
Виліт І=8.5 м
Висота підйому Н=12 м
Швидкість підйому V=16 м/хв
Швидкість пересування крана Vкр=20м/хв
Частота обертання крана n=1,8 об/хв
Режим роботи ПВ=15%
База крана Б=2,0 м
Маса крана М=26 т

Зміст
Завдання.
Вступ.
1. Розрахунок механізму підйому.
2. Розрахунок механізму пересування кранів.
3. Розрахунок механізму повороту стрілових кранів з опорно-поворотним кругом.
4. Розрахунок механізму пересування візка крана.
5. Техніка безпеки.
6. Література.
Специфікація.
Дата добавления: 21.11.2015

Технические характеристики тепломера:
- Условный диаметр Ду=40 мм;
- Максимальное рабочее давление PN16 (16 кгс/см2);
- Расход номинальный Gn=10,0 м3/час;
- Расход максимальный Gmax=20,0 м3/час;
- Расход минимальный Gmin=0,1 м3/час;
В состав тепломера входят:
тепловычислитель с ультразвуковым расходомером;
комплект (два) термопреобразователей сопротивления Pt500 с присоединеными кабелями, защитными гильзами и приварными втулками.
монтажная пластина для компактного или настенного монтажа тепловычислителя (присоединена к корпусу преобразователя расхода);
- присоединительные штуцера с накидными гайками;
- заводской паспорт;
- инструкция по монтажу;
- инструкция по эксплуатации.

Общие данные.
Фрагмент плана подвала.
Схема теплового узла до установки тепломера.
Схема теплового узла после установки тепломера.
Схема установки тепломера. Узел установки тепломера.
Дата добавления: 25.11.2015

ЗМІСТ
Вступ
1. Опис технологічного процесу
2.Технічна характеристика лінії трубної ЛТ 63/32-20-11
3. Опис і обґрунтування обраної конструкції
3.1 Конструкція та принцип дії лінії
3.2 Опис конструкції, основних складальних одиниць та деталей
4. Розрахунки, які підтверджують працездатність та надійність конструкції черв‘ячного екструдера
4.1 Розрахунок геометричних параметрів черв'яка
4.2 Розрахунок продуктивності черв‘ячного екструдера при переробці поліетилену
4.3 Розрахунок потужності приводу черв‘ячного екструдера
4.5 Розрахунок тиску, що розвиває черв'як
4.6 Розрахунок черв‘яка на міцність
4.7 Тепловий розрахунок
5. Літературно – патентний огляд
6. Техніка Безпеки
6.1 Заходи по забезпеченню ОП
6.2 Виробниче освітлення та електробезпека
6.3 Пожежна безпека
7. Технологія машинобудування
7.1 Технологічний процес виготовлення фланця
7.2 Опис пристрою і принцип роботи пристосування
7.3 Розрахунок пристосування
Висновок
Список літератури
Додаток А
Додаток Б.
Додаток В. Перелік розглянутих патентів
 

В дипломному проекті здійснено проектування екструзійного агрегата для виробництва труб з модернізацією головки.
Дипломний проект містить вступ, призначення та область використання лінії та преса ЧП-63, опис технологічного процесу виробництва труб з поліетилену, вибір типу преса та його місце в технологічній схемі лінії, технічну характеристику преса ЧП-63, опис конструкції преса ЧП-63 та основних збиральних одиниць та деталей, патентний огляд, відповідність преса до вимог охорони праці.
Приведено розрахунки, що підтверджують працездатність та надійність конструкції преса ЧП-63. Приведено програму розрахунку черв‘ячного екструдера.
Приведено технологію виготовлення фланця, що дає змогу регулювати процес екструзії та теплоенергетичні параметри.
В результаті патентного дослілження встановлено, що прес ЧП-63 не містить конструктивних рішень, захищених діючими патентами.
Модернізацією даного дипломного проекту є головка, дана голівка дозволить отримувати екструзійні полімерні вироби зі значно вищою якістю поверхні зменшивши при цьому кількість бракованої продукції.
В проекті виконані складальні креслення: лінія типу ЛТ-63 для виробництва труб з поліетилену, прес ЧП-63, корпус, кондуктор, головка.
До креслень додається комплект специфікацій.
Дата добавления: 25.11.2015

Зміст
1. Вихідні дані
2. Матеріали для проектування
3. Конструктивна частина
4. Розрахунок стінки резервуару
5. Визначення попередньо напруженої арматури
6. Розрахунок стінки за II-ю групою граничних станів
Список використаної літератури

Конструктивна частина
Стінка резервуара складається із збірних панелей довжиною, рівною його висоті. Панелі встановлюють в кільцевий паз днища по периметру резервуара. Стик панелей виконуємо призматичним. Вертикальні шви між панелями заповнюють бетоном. Після набуття ним 70% проектної міцності стіну ззовні обжимають попередньо напруженою арматурою А-500С, яку після закінчення процесу натягу захищають торкрет – бетоном . Номінальну ширину панелей приймаю 3,14 м (12 шт), причому конструктивна ширина панелей на 140 мм менша номінальної. Зазор 140мм заповнюють при монтажі бетоном класу не нижче класу бетону панелей. Товщина стінових панелей прийнята кратною 20 мм і становить 200 мм. Зовнішня поверхня виконана циліндричною, а внутрішня – плоска. Стінку виконуємо гладкою з постійною по висоті товщиною. Ззовні влаштовується гідроізоляція з двох шарів гарячої бітумної мастики.
Попередньо напружену горизонтальну робочу арматуру розміщено по зовнішній поверхні стіни. Натяг арматури проводиться електротермічним способом. Кільцевий стержень ділять по довжині на декілька елементів; на кінці кожного стержня приварюють коротиші – один з гвинтовою різьбою, а другий – гладкий, зварений з анкерним упором, де арматурні елементи з’єднують один з одним. В процесі електронагріву стержні видовжуються, в такому стані їх утримують гайками на упорах. По мірі охолодження довжина арматурного кільця зменшується, в наслідок чого стіна резервуара обтискується, а в арматурі утворюється розтяг. Кільцеву арматуру після натягу покривають торкрет-бетоном.
Внутрішню поверхню стін резервуара тинькують до натягу арматури для того, щоб штукатурка разом із збірними панелями отримала обтиск.
Колони приймаємо прямокутного перерізу для промислових будівель без мостових кранів розміром перерізу 300х300 мм, висотою 4,8 м.
Для підтримання стаціонарного теплового режиму всередині резервуару покриття утеплюють шаром грунту товщиною 1м. Для доступу людей всередину резервуару і пропуску вентиляційних шахт в покритті влаштовують отвори.
Днище виконуємо монолітним товщиною 200мм.
Дата добавления: 01.12.2015

ЗМІСТ
1. ВСТУП
2. 1. ПЛАНУВАЛЬНО ПРОСТОРОВЕ РІШЕННЯ
3. 2. КОНСТРУКТИВНЕ РІШЕННЯ
2.1 ФУНДАМЕНТИ
2.2 ЗОВНІШНІ СТІНИ
2.3 ВНУТРІШНІ СТІНИ І ПЕРЕГОРОДКИ
2.4 ПЕРЕКРИТТЯ
2.5 СХОДИ
2.6 БАЛКОНИ ТА ЛОДЖІЇ
2.7 ПОКРИТТЯ
2.8 ЛІФТИ
4. СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Загальна площа квартири у будинках, в залежності від кількості кімнат, має бути не менше : однокімнатної – 36,0 м2, двокімнатної – 53,0 м2, трикімнатної – 65,0 м2, чотирикімнатної – 77 м2, п’ятикімнатної – 95,0 м2.
Площа спальні повинна бути не меншою за 8,0 м2 (в однокімнатній квартирі не меншою за 12,0 м2). Площа загальної кімнати в квартирах з кількістю кімнат дві і більше має бути не меншою за 16,0 м2. Площа кухні – не меншою за 8,0 м2. В однокімнатних квартирах допускається зменшити площу кухні до 5,0 м2 і прийняти суміщений санітарний вузол. Ширина приміщення вбиральні повинна бути не менше 800 мм, глибина – 1200 мм; роміри ванної кімнати залежать від кількості та розмірів санітарно-технічного обладнання; на кресленнях треба показати санітарно-технічне обладнання. Умовні позначення елементів санітарно-технічного обладнання та газопостачання приймаються за ДСТУ БА.2.4-8:2009 «СПДБ. Умовні графічні зображення і познаки елементів санітарно технічних систем». Приклади планувальних рішень ванних кімнат та вбиралень, а також розміри й умовні позначення санітарно-технічного обладнання показані на рис.1.1. Ширина передпокою повинна бути не меншою 1400 мм, а внутрішньо квартирних коридорів – 850 мм.
В житлових кімнатах і кухнях та сходових клітках необхідно передбачити природне освітлення відповідно до ДБН В.2.2-15-2005 «Житлові будинки. Основні положення», відношення площі світлового прорізу до площі підлоги приміщень приймають 1/8..1/10. Допустиме відношення ширини та глибини приміщень 1/2…1, рекомендоване 1/1, 25…1/1, 75; глибина житлових приміщень не повинна перебільшувати 6000 мм.
У кожній квартирі треба передбачити балкон або лоджію шириною не менше 1200 мм. Висота поверхів ( відстань від підлоги до підлоги ) приймається 2800 мм або 3000 мм, при висоті приміщення (від підлоги до стелі) не менше 2500 мм. Висота підвальних і цокольних приміщень, а також технічних поверхів повинна бути не меншою 1900 мм від підлоги до низу виступаючих конструкцій. Будинки висотою шість і більше поверхів повинні мати системи водовідведення та водопостачання, сміттєпровід і ліфт. Сміттєзбірна камера, а також підвальні або цокольні приміщення повинні мати самостійні входи, ізольовані від входу в будинок.
У будинках біля всіх входів на сходові клітки треба проектувати тамбури, глибиною не менше, як 1400 мм, обладнані дверима.
Ширина сходових маршів 1050 мм або 1200 мм, сходових площадок – не менше 1200 мм. Якщо на міжповерховій сходовій площадці розміщується сміттєпровід, то її ширина приймаються не менше 1600 мм. У машинне відділення ліфта та до виходу на покриття повинні вести залізобетонні сходи.
Дата добавления: 01.12.2015

Потреба в енергоресурсах
Природний газ - 5,0 м³/год;
Електроенергія - 145 Вт/год;
Потужність опалювального приладу (опалення) -16,0 кВт.

Основні техніко-економічні показники
- об'єм опалювальних приміщень - 265,0 м³;
- площа опалювальних приміщень - 106 м²;
- витрати газу - 5,0 м³;
- витрати електроенергії - 145 Вт/год.

Зовнішня система газопостачання
Проект на реконструкцію існуючої системи газопостачання передбачає зміну місця встановлення стояка газопроводу вводу. Запроектована ділянка газопроводу вводу передбачається із сталевих електрозварних прямошовних труб ∅38х3,0 по ГОСТ 10704-91 в бітумно-резиновій ізоляції дуже посиленого типу, та сталевих водогазопровідних труб Dy25х3,2 по ГОСТ 3262-75. Запроектована ділянка ввідного газопроводу та ввідний газопровід до літньої кухні передбачається із сталевих водогазопровідних труб Dy20х2,8 по ГОСТ 3262-75 які поркладаються по зовніщніх стінах будівель та надземно на ділянці між житловим будинком та літньою кухнею.

Внутрішня система газопостачання
Даним робочим проектом передбачено:
по житловому будинку:
- зміну місця встановлення вузла обліку газу з лічильником "Октава" G-4;
- зміну місця встановлення газового котлаг"BAXI" ECO COMPACT 24F;
- зміну місця встановлення газової плити ПГ-4;
по літній кухні:
- додаткове встановлення газової плити.
Запроектовані ділянки внутрішніх газопроводів виконуються із сталевих водогазопровідних труб Dy20х2,8 та Dy15х2,8 по ГОСТ 3262-75.

Відомість робочих креслень основного комплекту ГП. Документи на які посилаються та які додаються. Загальні дані.
План мереж. Експлікація будівель та споруд.
План будинку та літньої кухні. Футляр для проходу газопроводу через стіну. Розташування отвору під вент. канал.
Прив'язка коаксіального димоповітряного патрубка та вентиляційного каналу (житловий будинок). Прив'язка вентиляційного каналу (літня кухня).
Аксонометрична схема газопроводу. Кріплення газопроводу до цегляної стіни.
Дата добавления: 02.12.2015

Подпитка теплосети производится водой, прошедшей химводоочистку Grunbeck W2GSX19 производительностью 1,0 м3/час и станция дозирования обескислораживателя EXA-DOS ES6.
Подпитка производится подпиточными насосами Wilo HWJ 50L 202 EM (1 раб., 1 резерв), производительностью 1 м3/ч, напор 0,31МПа, с электродвигателем N=0,8 кВт, n=2850 об/мин.
Приготовление горячей воды для бытовых нужд производится несколькими способами:
1 - при помощи гелиоколлекторного поля;
2- при помощи ИТП.

Приготовление ГВС солнечными коллекторами доступно когда разница температур в баке аккумуляторе ГВС и самом коллекторе 10 оС. Данная система состоящая из 90 панелей позволит готовить 9 м3 горячей воды с температурой до 55 оС, что позволит обеспечить потребности в горячей воде в весенне-летний периоды. При отсутствии солнца, а также в те периоды года, когда солнечная активность низкая, приготовление воды осуществляется при помощи ИТП.
Для компенсации тепловых расширений воды в системе отопления и котельном оборудовании предусмотрена установка двух компенсаторов Reflex 800N объемом по 800л каждый.

Водоснабжение.
Водоснабжение котельной запроектировано от общего узла ввода комплекса. Вода соответствует ГОСТ 2874-82 «Вода питьевая». Ввод водопровода в комплекс оборудован водомерным узлом. В котельной установлен водомерный узел. Водопровод к котельной проложен из стальных оцинкованных водогазопроводных труб по ГОСТ 3262-75. Трубопроводы водоснабжения изолированы изоляцией Climaflex. Котельная укомплектована первичными сред-ствами пожаротушения – огнетушитель ОП 9Б – 2 шт. Расход воды на внутреннее пожаротушение 2х2,5 л/сек. В котельной установлен бак запаса воды V=0,50 м3 для подпитки си-стемы теплоснабжения.
Качество исходной воды:
1. Жесткость общая, мг-экв/л - 4,5
2. Жесткость карбонатная, мг-экв/л - 3,0
3. Индекс насыщения карбонатом кальция при 60оС - 0,6
4. Содержание железа, мг/л - 0,3
5. Суммарная концентрация хлоридов и сульфатов, мг/л - 47
6. Содержание кислорода, мг/л - 2,5
7. Перманганатная окисляемость, мг О/л - 4,5

Канализация
Отвод стоков из крышной котельной производится в канализационную сеть гостиничного комплекса, подключенную к городским сетям канализации.

Общие данные
Схема тепловая.
Компоновка оборудования. План на отм. 0,000.
Компоновка оборудования. Разрезы 1-1, 2-2.
Компоновка оборудования. Разрез 3-3.
Экспликация оборудования.
Газоходы котельной. План на отм. 0,000.
Дата добавления: 04.12.2015

ЗМІСТ
Завдання на проектування.
1. Вибір схеми розміщення головних та другорядних балок перекриття
2. Розрахунок і конструювання монолітної балкової плити
2.1 Збір навантаження на 1м2 перекриття
2.2 Статичний розрахунок плити
2.3 Розрахунок плити на міцність за нормальними перерізами
2.4 Конструювання плити
2.4.1 Армування плити окремими стержнями
3. Розрахунок і конструювання другорядної балки
3.1 Статичний розрахунок балки
3.2 Розрахунок міцності другорядної балки за нормальними перерізами
3.3 Розрахунок міцності другорядної балки за нахиленими перерізами
3.4.1 Армування опорних перерізів сідлуватими каркасами
3.4.2 Визначення точок обриву
4. Розрахунок і конструювання плити перекриття з ребрами вгору
4.1 Дані для проектування
4.2 Визначення розрахункових внутрішніх зусиль в плиті
4.3 Розрахунковий переріз плити
4.4 Розрахунок на міцність нормальних перерізів
4.5 Розрахунок на міцність нахилених перерізів
4.6 Розрахунок на тріщиностійкість
4.7 Визначення прогину плити
4.8 Конструювання плити
5. Розрахунок і конструювання ригеля таврового поперечного перерізу з полицею вгору
5.1 Дані для проектування
5.2 Визначення розрахункових внутрішніх зусиль в ригелі
5.3 Розрахунковий переріз ригеля
5.4 Розрахунок на міцність нормальних перерізів ригеля
5.5 Розрахунок на міцність нахилених перерізів ригеля
5.6 Побудова епюри матеріалів
5.7 Розрахунок полиці ригеля
5.8 Розрахунок стику ригеля з колоною
6. Розрахунок і конструювання збірної колони першого поверху
6.1 Дані для проектування
6.2 Визначення розрахункових внутрішніх зусиль в колоні
6.3 Розрахунок колони на міцність
6.4 Розрахунок консолі колони
6.5 Розрахунок стику колони першого і другого поверхів
7. Розрахунок і конструювання фундаменту під колону
7.1 Розрахунок центрально-навантаженого фундаменту з виским підколонником
8. Розрахунок міцності простінку І-го поверху
Література

Завдання:

Монолітне перекриття
1. Тип будівлі: промислова
2. Тимчасове навантаження на перекриття : 6,0 кПа
3. Вид армування плити : з окремими стержнями
4. Клас арматури плити : А 240С (А-І)
5. Клас арматури балки : А 400С (А-ІІІ)
6. Клас бетону : В20

Збірне перекриття
1. Тип плити : ребриста з ребрами вгору
2. Клас арматури плити : А 300С(А-ІІ)
3. Клас бетону : В20
4. Тип ригеля : тавровий з полицею вгорі
5. Клас арматури ригеля : А 400С(А-ІІІ)
6. Клас бетону ригеля : В20
7. Клас арматури колони : А400С (А-ІІІ)
8. Клас бетону колони : В15
9. Глибина закладання фундаменту : 2,2 м.
10. Клас арматури фундаменту : А 240С(А-І)
11.Клас бетону фундаменту : В12,5
Розрахувати простінок першого поверху
Дата добавления: 15.12.2015