%20
Найдено совпадений - 2012 за 0.00 сек.
 961. Курсовий проект - Санітарно - технічне обладнання будинку | AutoCad
1. Внутрішнє водопостачання
1.1 Розрахункові витрати води
1.2 Загальні вимоги до конструювання внутрішньої системи холодного водопостачання
1.3 Гідравлічний розрахунок вводу системи холодної води
1.4 Розрахунок водомірного вузла
1.5 Перевірка відповідності вибраного лічильника умовам його експлуатації
1.6 Вимоги до розташування лічильника
1.7 Гідравлічний розрахунок внутрішнього водопроводу
Використана література
Розрахункові витрати води
1. Кількість квартир в будинку, для якого розробляється проект складає:
а) кількість під’їздів – 2;
б) кількість квартир на одному поверху одного під’їзду – 2;
в) кількість поверхів – 5;
д) загальна кількість квартир в будинку складає 2 2 5=20 квартир.
2. Кількість мешканців, які проживають в будинку:
а) в кожній квартирі будинку мешкає 3 чоловіка.
б) загальна кількість мешканців будинку U=3 20=60 меш.
3. Тип споживача води – житловий будинок з водопроводом і каналізацією, з централізованим гарячим водопостачанням та ваннами більше 1500 мм на поверсі.
4. Види та кількість приладів в квартирі:
а) умивальники – 2 шт.
б) унітазів – 1 шт.
в) мийок – 1 шт.
г) ванн – 1 шт.
5.Загальна кількість приладів в будинку 5 20=100 шт.
6.Тривалість споживання води впродовж доби 24 год. <1].
Дата добавления: 19.06.2016
|
|
 962. Дипломний проект - Технологічний процес відновлення гільзи циліндрів автомобіля Mersedes Sprinter з двигуном ОМ 602.980 | Компас
1 Вступ
2 Загальний розділ
2.1 Важливість та актуальність вибору теми
2.2 Технічні дані та характеристика автомобіля Mersedes Sprinter
3 Розрахунок виробничої програми
3.1 Вихідні дані
3.2 Розрахунок програми по технічному обслуговуванню, діагностуванню, КР та ПР автомобілів
3.3 Розрахунок програми поточного ремонту автомобілів
3.4 Визначення річної трудомісткості технічних дій поточного ремонту автомобілів зони ПР
3.5 Визначаємо кількість постів або машиномісць для ТО та діагностування
3.6 Розрахунок кількості робітників
3.7 Розрахунок площі дільниці
3.8 Обґрунтування розміщення обладнання. Зведена відомість обладнання та інструментів
3.9 Зведена відомість обладнання та інструментів
4 Технологічний розділ
4.1 Технологія процес ремонту двигуна
4.2 Технологія відновлення гільзи циліндрів
5 Організаційний розділ
5.1 Організаційно-виробнича структура інженерно технічної служби АТП
5.2 Огранізація технічного контролю
5.3 Організація робочого місця слюсаря – авторемонтника
5.4 Опис транспортних та підйомно – транспортних засобів. Автоматизація та механізація на дільниці.
6. Економічний розділ
6.1 Розрахунок фонду заробітної плати
6.2 Розрахунок калькуляційної собівартості та ринкової ціни виробника по видах робіт - ТО-1, ТО-2, ПР, Д-1,Д-2, СО
6.3 Зведений розрахунок основних техніко – економічних показників господарської діяльності дільниці
7 Організація охорони праці та захист навколишнього середовища
7.1 Аналіз небезпечних та шкідливих факторів створених автомобілем
7.2 Розрахунок природного та штучного освітлення
7.3 Розрахунок вентиляції
7.4 Заходи по зниженню шуму і вібрацій
7.5 Техніка безпеки, виробнича санітарія та протипожежна безпека на дільниці.
Висновки
Список використаних джерел
Висновки
В даному дипломному проекті розроблений технологічний процес ремонту двигуна 602.980 та спроектовано дільницю технічного обслу-говування та ремонту.
Враховуючи технічні умови, що пред'являються до роботи двигу-на, технологічний процес забезпечує якість його роботи, що під-тверджується випробуванням на продуктивність. На спроектованій ді-ль¬ниці обладнання, що застосовується при ремонті, розташовано у технологічній послідовності, обладнання та робочі пости. Виконанні ро-зрахунки по визначенню трудомісткості ремонту двигуна, потрібної кі-лькості обладнання на дільниці ремон¬ту двигуна, кількості виробничих робітників, КС і НП, площі дільниці ре¬монту двигуна. На дільниці ремон-ту двигуна передбачені вимоги техніки безпеки і протипожежної безпе-ки та санітарно – гігієнічні норми.
Розроблений технологічний процес ремонту гільзи циліндрів, методом детанційного напилення з послідуючим шліфуванням.
Загальна трудомісткість ремонту двигуна складає 56,9 нормо-год.
Загальна площа дільниці технічного обслуговування і діагносту-вання автомобілів Mersedes Sprinter та ремонту двигунів 902.980 скла-дає 720м2.
Дата добавления: 27.06.2016
|
 963. ЭСН Реконструкция ТП (РУ-6 кВ, РУ-0,4 кВ, стройчасть) г. Донецк | AutoCad
В РУ-6 кВ монтируются линейные камеры типа КСО 393-03, для подключения существующих силовых трансформаторов ТМГ-630 кВА 6/0,4 кВ монтируются камеры типа КСО 393-05 (кабельные ввода с заменой существующих кабелей) и две камеры трансформатора напряжения типа КСО 393-11.
Оборудование камер серии КСО-393 рассчитано на ток электродинамической стойкости до 41кА.
Для реконструированного РУ-6кВ принята двухрядная, секционированная на две секции система сборных шин. Заземление каждой секции сборных шин предусматривается стационарными заземляющими ножами разъединителей шинного моста.
Камеры в РУ-6 кВ устанавливаются на существующие кабельные приямки. После установки камер произвести перевод существующих линий 6 кВ во вновь монтируемые камеры.
Участки приямков, не занятые камерами, должны быть перекрыты съемными несгораемыми плитами весом не более 50 кг.
На напряжении 0,4 кВ принята двусекционная система сборных шин.
Оборудование панелей ЩО90 расчитано на ток электродинамической стойкости до 41 кА.
Панели в РУ-0,4 кВ устанавливаются в один ряд на проектируемый кабельный канал, обрамленный уголком 63х63х6 (см. проект 6-2-869-АС). После установки панелей необходимо произвести перевод существующих кабелей во вновь монтируемые камеры.
После монтажа панелей ЩО 90 в РУ-0,4 кВ ТП 5729 образовавшийся проем между вновь смонтированными камерами 1 и 2 для ограничения доступа к токоведущим частям закрыть листом тонколистовой стали 4 размером 700х2000.
Питание секций 0,4 кВ осуществляется от существующих силовых трансформаторов ТМГ-630 6/0,4кВ. Ошиновка на стороне 0,4 кВ выполняется проектируемыми шинами АД31Т 8х80.
Заземляющее устройство РУ-0,4 кВ существующее. Заземление проектируемых камер КСО-393 и панелей ЩО90 осуществляется приваркой металлических корпусов камер (панелей) к опорным металлоконструкциям, которые необходимо присоединить к внутреннему контуру заземления. Релейная защита отсутствует. Защита силовых трансформаторов выполнена предохранителями.
Общие данные
ТП 5729. Схема электрических соединений 6 кВ
ТП 5729. Схема электрических соединений 0,4кВ
План РУ-6 кВ ТП 5729
План РУ-0,4 кВ ТП 5729
Электрическое освещение. Схема
Электрическое освещение. План
Журнал силовых кабелей. План прокладки кабелей
Дата добавления: 05.07.2016
|
964. ЭСН Монтаж ЛЭП-0,4кВ "ТП 50 - присоединение "АТС" | AutoCad
Монтаж опор ВЛИ-0,4 кВ выполнить на базе стоек СВ-95-2 и CВ-105 по типовой серии 3.407.1-136 "Железобетон- ные опоры ВЛ-0,38 кВ" (без монтажа стальных конструкций и арматуры).
Проектируемая магистральная линия выполнена самонесущим изолированным проводом СИП марки АsХSn, нераспространяющим горение, сечением 4х95мм² и 4х70мм², выход из ТП 5680 выполнить кабелем марки АВВГ сечением 4х70 мм² по присоединениям №1 и №2 соответственно. Расчетные нагрузки на шинах 0,4кВ ТП по проектируемым присоединениям определены в соответствии с ДБН В. 2.5-23-2010.
Проектируемые ВЛИ-0,4кВ выбраны по расчетному току присоединения, проверены по потере напряжения и по условию срабатывания защитного аппарата в РУ-0,4кВ ТП 5680 при однофазных к.з.
Общий технический учет выполнить в соответствии с ПУЭ (гл.1.5) и НПАОП 40.1-1.32-01 "ПУЭ. Электрооборудова- ние специальных установок" в РУ-0,4 кВ ТП 5680.
Приборы учета для расчетного учета электроэнергии потребителей-существующие.
Общие данные
Схема подключения проектируемых присоединений в ТП 50
План трассы ВЛИ-0,4кВ "ТП 50 - присоединение №1"
План трассы ВЛИ-0,4кВ "ТП 50 - присоединение №2"
Кабельный журнал
ВЛИ-0,4кВ "ТП 50 - присоединение №1". Расчет сети
ВЛИ-0,4кВ "ТП 50 - присоединение №2". Расчет сети
Дата добавления: 05.07.2016
|
965. Дипломний проект - Електрифікація і автоматизація технологічних процесів в телятнику | AutoCad
Вступ.
1.Вибір технологічного обладнання.
2.Розрахунок і вибір установок для створення мікроклімату в приміщені.
2.1.Розрахунок і вибір вентиляційних установок.
2.2.Розрахунок і вибір електрокалорифер них установок.
2.3.Розрахунок і вибір електроводонагрівних установок.
2.4.Розрахунок і вибір електронагрівної підлоги.
3.Розрахунок і вибір освітлювальних та опроміню вальних установок.
3.1.Розрахунок освітлення у стійловому приміщені.
3.2.Розрахунок освітлення допоміжних приміщень.
3.3.Вибір опромінювальних установок.
4. Розробка схеми розподільної мережі та вибір розподільного пункту.
5. Розрахунок і вибір пуско-захисної апаратури.
6. Розрахунок і вибір внутрішніх електропроводок.
7. Автоматизація електрокалориферної установки СФОЦ.
7.1. Розробка функціонально-технологічної схеми автоматизації.
7.2. Розробка принципіальної електричної схеми калориферної установки
7.3 Розробка схеми з’єднань та підключень.
7.3.1. Розробка схеми з’єднань.
7.3.2. Розробка схеми підключень
7.4. Розробка щита керування.
8. Технічна експлуатація електрообладнання
9. Розробка заходів з охорони праці.
Висновки.
Список використаної літератури.
ВИСНОВКИ
Внаслідок виконання дипломного проекту отримали такі результати:
1.Розраховано та вибрано електро механізоване технологічне устаткування зокрема: для прибирання гною – ТСН -160А; електроводонагрівник – УАП-200; калорифери – СФОЦ-16/0,5И1, СФОЦ-25/0,5И1; вентиляція – Ц4-70 №6; кормороздавач РВК-Ф-74; обігрів підлоги – ПОСХП; голубинний насос.
2.Розраховано і вибрано освітлювальні установки у стійловому приміщені, вибрано НСП-01, для допоміжних приміщень Астра-11.
3.Вибрано опроміню вальну установку з метою ліквідації ультрафіолетового голодування типу ЭО1-30М.
4.Розроблено схему розподільного пристрою та вибрано його тип – ПРМ11Д7124
5.Розраховано і вибрано пуско-захисну апаратуру зокрема електро магнітні пускачі типу ПМЛ, автоматичні вимикачі типу ВА51.
6.Розроблено схеми внутрішніх електропроводок проектованого приміщення та вибрано силові електропроводи типу АВРГ.
7. Розроблено заходи з раціональної експлуатації електрообладнання, яке знаходиться в телятнику.
8.Розроблено заходи з охорони праці зокрема електробезпека в телятнику, протипожежні заходи, заходи з охорони навколишнього середовища, розраховано заземлення тваринницької споруди. Запроектовано заземлюючий контур який складається із 15 заземлювачів довжиною 4 м, діаметром 0,04 м.
Дата добавления: 08.07.2016
|
966. АС ОВ ВК ТМ ЭО Садовий дерев'яний каркасний будинок - 75,9 х 10,05 м | AutoCad
Внутрішні несучі стінові панелі запроектовані товщиною 140 мм, самонесучі стінові панелі мають товщину 90мм. Панелі з обох сторін обшиті листом ГКЛ Кнауф-А-УК-3000х1200х12,5мм. Внутрішнє заповнення несучої і самонесучої панелі - звукоізоляційний матеріал Роклайт відповідно одна полита 90мм і дві плити 90+50 мм.
Перекриття - дерев'яні I-jostбалки висотою 302мм, звукоізолція - Роклайт 3плити товщиною 50мм (150мм).
Покрівля - бітумна черепиця "TEGOLA"Лінія супер, Готік-Кедр, з організованим зовнішнім водовідведенням згідно розрахунку. Підшивка звісів покрівлі - пластикова перфорована вагонка (софіт) з кроком перфорації 200 мм, колір RAL 8017. Утеплення горища - Роклайт 1 плита 100мм, 2 плити по 50мм, 1 плита 100мм (укладка проводиться уперехрест) - разом 300мм. Утеплення виконується послідовно.
Дата добавления: 09.07.2016
|
967. Дипломная работа - Производственный корпус с АБК 85,2 х 36,0 м в г. Черкассы | AutoCad
ВВЕДЕНИЕ
РАЗДЕЛ 1. СРАВНЕНИЕ ВАРИАНТОВ
1.1. Описание принятых решений
1.2. Расчет приведенной стоимости вариантов
1.3. Анализ выбранного варианта
РАЗДЕЛ 2. АРХИТЕКТУРНО – СТРОИТЕЛЬНЫЙ
2.1. Общая характеристика участка
2.1.1. Географическое положение участка
2.1.2. Климатические условия
2.1.3. Транспортные связи
2.1.4. Инженерно-геологические и гидрологические условия участка
2.2 Генеральный план
2.2.1. Разбивочный генеральный план
2.2.2. Технико-экономические показатели генерального плана
2.3. Объемно-планировочные решения
2.3.1. Характеристика функционального процесса
2.3.2. Технико-экономические показатели по объемно-планировочному решению
2.3.3. Экспликация помещений
2.4. Конструктивное решение
2.4.1. Несущие конструкции. Описание и обоснование их выбора
2.4.2.Теплотехнический расчет
2.5. Инженерные сети и санитарно-технические оборудования
РАЗДЕЛ 3. РАСЧЕТНО – КОНСТРУКТИВНЫЙ
3.1. Расчет предварительно напряженной ребристой плиты
3.1.1.Определение нагрузок на плиту покрытия
3.1.2. Определение расчетных усилий в сечениях элемента
3.1.2.1. Расчетный пролет, нагрузки и усилия в поперечном ребре
3.1.3. Расчетные характеристики материалов
3.1.4. Расчет плиты по I группе граничных состояний
3.1.4.1. Арматура, направленная вдоль панели покрытия
3.1.4.2. Подбор напрягаемой арматуры
3.1.4.3. Арматура, направленная поперек панели покрытия
3.1.4.4. Расчет по прочности нормальных сечений поперечного ребра
3.1.4.5. Расчет наклонных сечений поперечного ребра по прочности
3.1.4.6. Расчетный пролет, нагрузки и усилия в продольных ребрах
3.1.4.7. Расчет нормальных сечений продольных ребер по прочности
3.1.5. Геометрические характеристики поперечного сечения панели
3.1.5.1.Определение потерь предварительного напряжения арматуры
3.1.6. Расчет плиты по II группе граничных состояний
3.1.6.1. Расчет по раскрытию трещин к оси продольных ребер
3.1.6.2. Расчет наклонных сечений продольных ребер по образованию трещин
3.1.6.3. Расчет прогибов плиты покрытия
3.1.6.4. Непродолжительное действие постоянных нагрузок
3.1.6.5. Расчет прочности плиты покрытия на воздействие предварительного обжатия в стадии изготовления, транспортирования и монтажа
3.2. Расчет колонны среднего ряда по оси Б
3.2.1. Определение нагрузок на колонну среднего ряда
3.2.2. Расчетная характеристика материалов
3.2.3. Расчет прочности надкрановой части колоны
3.2.4. Расчет усилий прочности подкрановой части колонны
РАЗДЕЛ 4. ОСНОВАНИЯ И ФУНДАМЕНТЫ
4.1. Определение физико-механических характеристик грунтов и составление сводной таблицы
4.2. Расчет требуемой длины свай
4.3. Определение расчетной нагрузки на одну сваю
4.4. Определение нагрузок на свайные фундаменты
4.5. Уточнение количества свай в ростверке
4.6. Конструирования ростверка
4.7. Определение величин условной ширины Вусл и длины Lусл подошвы свайного фундамента
4.9. Проверка величин нормальных напряжений по подошве условного свайного фундамента
4.9.1. Определение расчетного сопротивления грунта
4.9.2. Проверка напряжений под подошвой условного свайного фундамента
4.10. Расчет осадки свайного фундамента
РАЗДЕЛ 5. ТЕХНОЛОГИЯ И ОРГАНИЗАЦИЯ СТРОИТЕЛЬНОГО ПРОИЗВОДСТВА
5.1. Технологическая карта на монтаж элементов покрытия
5.1.2. Характеристика монтируемого здания
5.1.3 Выбор монтажных приспособлений
5.1.4. Определение требуемых параметров монтажных кранов
5.1.5. Выбор метода монтажа здания
5.1.6. Организация и технология выполнения процессов
5.1.6.1. Монтаж стропильных ферм
5.1.6.2. Монтаж плит покрытия
5.1.6.3. Электросварка стыковых соединений
5.1.6.4. Бетонирование стыков и заделка швов
5.1.7. Контроль качества
5.1.8. Техника безопасности при монтажных работах
5.1.9. Калькуляция трудовых затрат
5.1.10. График производства работ
5.1.11. Определение состава бригады
5.1.12. Технико - экономические показатели
5.1.13. Материально-технические ресурсы
5.2. Технологическая карта на каменную кладку стен и перегородок
5.2.1. Исходные данные и характеристика объекта
5.2.2. Калькуляция трудовых затрат
5.2.3. Технологическая карта
5.2.3.1Описание
5.2.4. Операционный контроль качества
5.2.5. Техника безопасности
5.2.6. Охрана окружающей среды
5.2.7. Расчет потребности материально-технических ресурсов
5.2.8. Выбор механизма
5.2.9. Расчет технико-экономических показателей
5.3. Календарный план
5.3.1. Общие положения
5.3.2.Анализ проекта
5.3.3. Определение номенклатуры работ
5.3.4. Подсчет обьемов работ
5.3.5. Составление технологических расчетов
5.3.6.Технико-экономические показатели
5.3.7. Потребности в основных строительных материалах
5.4. Строительный генеральный план
5.4.1. Расчет складских помещений
5.4.2. Расчет площади временных зданий и сооружений
5.4.3 Расчет временного водоснабжения
5.4.4. Расчет временного электроснабжения
РАЗДЕЛ 6. ЭКОНОМИКА СТРОИТЕЛЬСТВА
6.1. Сметная часть
6.2. Сводные расчеты к договорной цене
6.3 Технико-экономические показатели
РАЗДЕЛ 7. ОХРАНА ТРУДА
7.1. Общие положения
7.2. Охрана труда при монтаже конструкций
7.3. Расчет грузовой устойчивости крана
ВЫВОДЫ
СПИСОК ИСПОЛЬЗОВАНОЙ ЛИТЕРАТУРЫ
ПРИЛОЖЕНИЯ
ВЕДОМОСТЬ ЧЕРТЕЖЕЙ
ВЕДОМОСТЬ ЧЕРТЕЖЕЙ
1 лист Сравнение вариантов
2 лист Фасад 1-13; Фасад 13-1; Фасад А-К; Фасад К-А; Генеральный план участка; ТЭП генплана; Экспликация генплана
3 лист Плана на отм. ±0.000; План на отм. + 3,000; Разрез 1-1; Разрез 2-2;
4 лист Разрез по стене; План кровли; Узлы
5 лист План размещения ферм, плит покрытия, колон; Узлы
6 лист Плита, разрез 1-1, разрез 2-2, каркас К-1, каркас К-2, каркас К-3, Деталь опорного узла, Ведомость расхода стали, Спецификация
7 лист Колонна, армирование колонны, разрез 1-1, разрез 2-2, разрез 3-3, сетка С-1. Ведомость расхода стали, Спецификация изделий.
8 лист Инженерно-геологический разрез площадки; План расположения свайных фундаментов; Разрез 1-1; Вид А; Вид Б
9 лист Технологическая схема монтажа элементов покрытия; График производства работ; Состав бригады; Калькуляция затрат
10 лист Технологическая схема каменной кладки; Калькуляция затрат, график производства работ; Операционный контроль; Строповка
11 лист Календарный график; ТЭП; График движения рабочей силы; График движения машин и механизмов; График завоза материаллов
12 лист Строительный генеральный план, Условные обозначения; Экспликация помещений; Указания к организации строительной площадки
13 лист Диаграмма сметной строительных работ; Диаграмма сметной трудоемкости строительных работ. Сметы.
ВЫВОДЫ
Дипломний проект разработан на тему «Строительство производственного корпуса с АБК по проспекту Химиков 82 в г. Черкассы».
В архитектурно-строительной части дипломного проекта было особо уделено внимание вопросам разработки фасадов, планов, разрезов здания. Производственный корпус базы оснащен всеми необходимыми инженерными устройствами.
Здание не является источником загрязнения атмосферы, соответственно все сети подведены в соответствии с нормами.
В расчетно-конструктивной части запроектировано расчет ребристой железобетонной плиты покрытия и колонны среднего ряда.
В разделе «Основания и фундаменты» выполнено расчет свайных фундамента.
В организационно-технологическом разделе детально разработано две технологические карты на монтаж элементов покрытия и устройство каменной кладки. Также разработано календарный график и строительный генеральный план.
При проектировании здания были получены такие архитектурные и конструктивные решения, которые наибольнее полно отвечают своему назначению, имеют высокие архитектурно-художественные качества, обеспечивают зданию прочность, экономичность возведения и эксплуатации.
Графическая часть дипломного проекта выполнена с помощью программ AutoCAD 2009, ArchiCAD 12.
Экономическая часть выполнена с помощью программного комплекса АВК 5 и Microsoft Office Excel.
Дата добавления: 25.08.2016
|
968. ЭОМ Многоуровневый паркинг | AutoCad
Электроснабжение электроприемников здания многоуровневого паркинга предусматривается от РУ-0,4 кВ трансформаторной подстанции кабельными линиями 0,4 кВ.
Вводные и распределительные шкафы устанавливаются в помещении РУ-0,4 кВ здания паркинга на отм. -1.900. Распределение электроэнергии внутренней части здания магазина предусматривается осуществить с помощью кабельных линиий расчетных сечений.
Все электроприемники здания работают на напряжении 380/220 В переменного тока частотой 50 Гц. На этом напряжении принята система трехфазного тока с глухозаземленной нейтралью, с системой заземления ТN-C-S.
Электрические сети здания выполняются:
1. магистральные сети от ВРУ-0,4 кВ к распредщитам - кабелем марки ВВГ либо YnKY с медными жилами расчетных сечений по кабельросту с промежуточными креплениями кабелей;
2. распределительные сети от распредщитов к потребителям - кабелем марки ПВС с медными жилами расчетных сечений, прокладываемым в гофротрубах из негорючего ПВХ за подшивными потолками и стенами помещений;
3. групповые сети освещения и розеток - кабелем с медными жилами ПВС, прокладываемым в гофротрубах из негорючего ПВХ за подшивными потолками и стенами помещений;
4 питающие и распределительные сети пожарной сигнализации, сети эвакуационного освещения - огнестойкими кабелями с пределом огнестойкости 30 мин.
Разделка кабелей предусматривается в специальных огнестойких распредкоробках. Групповые сети выполняются трехпроводными, питающие и распределительные - пятипроводными.
Общие данные
Пояснительная записка
Принципиальная однолинейная схема электроснабжения
План на отм. -1.900/ 0.000. Электрическое освещение
План на отм. 0.000/ +1.350. Электрическое освещение
План на отм. +2.700/+4.050, +5.400/+6.750, 8.000/+9.350. Электрическое освещение
План на отм. +10.600/ +11.950. Электрическое освещение
План на отм. -1.900/0.000. Силовая сеть
План на отм. + 10.600/+11.950. Силовая сеть
Кабельный журнал
Дата добавления: 09.01.2009
|
969. Дипломный проект - Здание правосудия 32,84 х 39,44 м в Донецкой области | AutoCad
Задание на проект.
Введение.
1. Исходные данные для проектирования.
2. Архитектурно строительный раздел.
2.1. Функциональный процесс в здании.
2.2. Генеральный план участка застройки.
2.3. Объемно-планировочное решение.
2.4. Конструктивное решение здания.
2.4.1. Конструктивная схема здания.
2.4.2. Фундаменты.
2.4.3. Стены здания.
2.4.4. Перегородки.
2.4.5. Перекрытие и покрытие здания.
2.4.6. Лестницы здания.
2.4.7. Окна двери.
2.4.8. Кровля здания.
2.5. Обоснование принятых Объемно-планировочных и конструктивных решений.
2.5.1. Теплотехнический расчет ограждающих конструкций.
2.5.2. Подбор конструкций оконных заполнений.
2.5.3. Расчет естественной освещенности.
2.5.4. Расчет звукоизоляции ограждающих конструкций.
2.6. Архитектурная отделка фасадов и интерьеров.
2.7. Санитарно техническое и инженерное оборудование здания.
2.8. Результаты НИРС, использованные в проекте.
3. Расчетно-конструкторский раздел.
3.1. Конструкции железобетонные.
3.1.1. Расчет сборного железобетонного марша.
3.1.2. Расчет железобетонной площадочной плиты.
3.1.3. Расчет монолитного кессонного перекрытия.
3.2. Расчет и проектирование фундаментов.
3.2.1. Оценка инженерно-геологических условий.
3.2.2. Сбор нагрузок на ленточные фундаменты.
3.2.3. Проектирование ленточного фундамента по оси В а осях 6 – 9.
3.2.4. Проектирование ленточного фундамента по оси Г а осях 6 – 9.
4. Организационно-технологический и экономический раздел.
Разработка объемно-планировочного решения здания народного суда является первым этапом его проектирования и основывается на комплексном учете разносторонних требований: Функциональных, физико-технических, конструктивных, архитектурно-художественных и экономических.
Характерной особенностью проектируемого здания народного суда является земная планировка.
Планировка двухэтажного здания народного суда на 4 судьи разработана на основе рекомендаций по проектированию зданий народных судов, нотариальных контор, юридических консультаций, Москва 1990 г.
Планировочное решение здания основывается на единой модульной системе (ЕМС); высота этажа принята 3,3 м.
Под всеми зданиями находится подвал, высотой 2,55 м. Основой объемно-планировочного решения является зал для уголовных дел, высотой 9,6 м. и с размерами в плане 12х12 м., находящийся на втором этаже и возвышающийся над двухэтажной застройкой здания суда.
Для здания народного суда запроектирован один главный вход с вестибюлем, через который проходят основные массы людей, участвующих в функциональном процессе, и два служебных входа, причем один из них предусмотрен для специальной цели: проход заключенных к камерам.
Выходной тамбур предусмотрен для защиты от проникновения холодного воздуха при открывании наружных дверей.
Через вестибюль потоки людей направляются в коридоры, шириной 3,95 м, являющиеся основными горизонтальными коммуникациями, которые обеспечивают связь между помещениями в пределах этажа. В проекте применена объемно-планировочная схема со средними коридорами, которая обеспечивает компактность здания, сокращения его длины, поверхности наружных ограждений и, следовательно, теплопотерь.
В центральной части первого этажа расположен холл, площадью 95,94 м2; гардероб, площадью 27,00 м2 ; помещение связи и кладовая, площадью 4,99 м2.
В левом крыле первого этажа размещены следующие помещения:
- канцелярия по уголовным гражданским делам, площадью 15,56 м2;
- машбюро, площадью 8,95 м2;
- архив текущих дел, площадью 15,56 м2;
- кабинет зав канцелярии, площадью 15,56 м2;
- кабинет адвоката, площадью 15,56 м2;
- комната судебных помещений, площадью 26,93 м2;
- свидетельская комната, площадью 11,75 м2;
- зал для гражданских дел, площадью 60,96 м2;
- совещательная комната, площадью 13,90 м2;
- санузел, площадью 3,24 м2 и 15,10 м2;
В правом крыле размещены:
- кабинет зав. юридической консультации, площадью 15,56 м2;
- машбюро, площадью 8,95 м2;
- три кабинета адвокатов, площадью по 15,56 м2;
-кабинет адвоката, площадью 18,20 м2;
- санузлы, площадью 13,59 м2 и 15,10 м2;
В качестве вертикальных коммуникаций, используемых для связи между этажами, а также в качестве основных эвакуационных путей используются лестницы, которые устроены в огнестойких лестничных клетках и освещаются естественным светом.
В здании предусмотрено 4 лестницы, две из которых имеют выход на крышу, а две другие – со спуском в подвал и непосредственным выходом наружу, причем одна из них предназначена исключительно для прохода заключенных и лиц, которые их сопровождают в специальное помещение, расположенное на втором этаже, площадью 14,87 м2. а также в камеры, площадью 3,00 м2; 3,00 м2; 3,80 м2;
Уклон лестницы принят 1:2.
На втором этаже в центральной части расположен зал для уголовных дел, площадью 135,03 м2;
В левом крыле второго этажа расположены следующие помещения:
- кабинет председателя суда, площадью 15,56 м2;
- приемная, площадью 15,56 м2;
- две комнаты судей с комнатами секретарей, площадью по 15,56 м2;
- кабинет кодификации, площадью 10,94 м2;
- свидетельская комната, площадью 11,75 м2;
- зал для гражданских дел, площадью 60,96 м2;
- совещательная комната, площадью 13,90 м2 и 14,50 м2;
- свидетельская комната, площадью 11,68 м2;
- санузлы, площадью по 3,24 м2;
В правом крыле расположены помещения:
- кабинет судьи, площадью 15,56 м2;
- комната секретаря, площадью 15,56 м2;
- кабинет секретаря, площадью 15,56 м2;
- помещение общественных организаций, площадью 15,56 м2;
- помещение психологической разгрузки, площадью 31,78 м2;
- библиотека юридической литературы, площадью 18,02 м2;
Над двухэтажным объемом основных помещений несколько возвышается объем, расположенный в центральной части здания, в котором установлена статуя Фемиды (богини правосудия). Сочетание архитектуры здания со средством изобразительного искусства (статуя) не только усиливает ее художественное воздействие, но и служит целям отражения торжества правосудия.
Рабочая площадь: 2496,27 м2.
Общая площадь: 2694,25 м2.
Дата добавления: 18.03.2013
|
970. Курсовий проект - Розрахунок будівельних конструкцій на міцність і вогнестійкість | Компас
1. Конструктивні схеми каркасів будівлі, компонування планів
2. Панелі перекриття
2.1 Розрахунок панелей
2.2 Розрахунок панелей за І групою граничних станів
2.3 Розрахунок міцності похилих перерізів
2.4 Розрахунок межі вогнестійкості багатопустотної плити перекриття по втраті несучої здатності
3. Ригелі
3.1 Розрахунок і конструювання ригеля
3.2 Конструктивний розрахунок ригеля
3.3 Розрахунок міцності похилих перерізів ригеля
3.4 Розрахунок ригеля за ІІ групою граничних станів
3.5 Розрахунок ригеля по розкриттю тріщин
3.6 Розрахунок вогнестійкості ригеля
4. Колони
4.1 Розрахунок і конструювання колони
4.2 Розрахунок фактичної межі вогнестійкості колони
В даному збірному варіанті приймаємо сітку колон 6х6 м. Розмір будівлі в осях складає12х48 м.
Вихідні дані:
а) корисне нормативне навантаження – q=5,0 кН/м2;
б) форма перерізу ригеля –прямокутний
в) кількість поверхів – N=7;
г) клас бетону – В25 на вапняковому заповнювачі;w=2.3 0%
д) клас арматури – А-ІІ, А-ІІІ;
е) тип підлоги – мозаїка;
ж) місце будівництва – Калінін, ІІІ сніговий район;
и) основні характеристики бетону В25
модуль пружності бетону Еb=27000 МПа;
І група граничного стану
розрахунковий опір бетону на осьове стискання Rb=14. 5 МПа;
розрахунковий опір бетону на осьовий розтяг Rbt=1.05 МПа;
ІІ група граничного стану
розрахунковий опір бетону на осьове стискання Rb, ser=18.5 МПа;
розрахунковий опір бетону на осьовий розтяг Rbt, ser=1.60 МПа;
к) основні характеристики арматури
модуль пружності арматури А-ІІ: Еs=210000 МПа;
розрахунковий опір розтягу повздовжньої арматури А-ІІ: Rs=280 МПа;
розрахунковий опір розтягу поперечної арматури А-ІІ: Rsw=225 МПа;
розрахунковий опір стисканню арматури А-ІІ: Rsc=280 МПа;
модуль пружності арматури А-ІІІ: Es=200000 МПа;
розрахунковий опір розтягу повздовжньої арматури А-ІІІ: Rs=365 МПа;
розрахунковий опір розтягу поперечної арматури А-ІІІ: Rsw=290 МПа;
розрахунковий опір стисканню арматури А-ІІІ: Rsc=365 МПа
Дата добавления: 06.09.2016
|
971. Курсовий проект - Одноповерхова промислова будівля у м. Львів | AutoCad
Довжина будівлі А = 84 м.
Проліт рам и L = 36 м.
Кількість прольотів n = 2.
Крок колон а = 6,0 м.
Висота від підлоги до низу кров’яних конструкцій Н = 9,2 м.
Вантажопідйомність кранів Q = 20/5 т.
Умовний розрахунковий тиск на грунт R0 =0,27 МПа.
Конструкції, що підлягають розрахунку: крокв’яна конструкція покриття – арка; колона крайнього ряду фундамент під колону.
Клас бетону для крокв’яної конструкції С32/40.
Клас арматури для крокв’яної конструкції А600 С.
Клас бетону для колони С25/30. Клас арматури для колони А400 С.
Клас бетону для фундаменту С12/15.
Клас арматури для фундаменту А500 С.
Характеристика району будівництва: сніговий район - І, Sо = 1,31 кПа; вітровий район – ІІІ, Wo = 0,52 кПа.
Зміст:
Вихідні дані для проектування:
1. Компонування каркасу
1.1 . Характеристики мостового крана
1.2. Вибір конструкцій та компоновка поперечної рами
1.3. Розташування конструкцій
2. Визначення навантажень, що діють на раму
2.1. Навантаження від покриття
2.2. Навантаження від ваги підкранових балок
2.3. Навантаження від власної ваги колон
2.4. Навантаження від ваги стін та вікон
2.5. Снігове навантаження
2.6. Кранові навантаження
2.7. Вітрове навантаження
4. Статичний розрахунок рами
4.1. Розрахункова схема рами
4.2. Схеми завантаження рами
4.3. Розрахункові зусилля в елементах
5. Розрахунок колони крайнього ряду
5.1. Матеріали для проектування
5.2. Розрахунок арматури надкранової частини колони
5.3. Розрахунок підкранової частини колони
5.4. Розрахунок консолі
6. Розрахунок фундаменту під колону крайнього ряду
6.1. Матеріали для проектування
6.2. Навантаження на фундамент
6.3. Визначення розмірів підошви фундаменту
6.4. Розрахунок тіла фундаменту
6.5. Розрахунок вертикальної арматури підколонника
6.6. Розрахунок арматури підошви фундаменту
7. Розрахунок і конструювання арки
7.1. Матеріали для проектування
7.2. Навантаження на арку, визначення зусиль в елементах арки
7.3. Розрахунок міцності затяжки арки
7.4. Визначення втрат попереднього натягу арматури затяжки
7.5. Розрахунок міцності нормальних перерізів верхнього поясу арки
7.6. Розрахунок міцності похилих перерізів верхнього поясу арки
7.7. Розрахунок міцності підвіски арки
Література
Дата добавления: 14.09.2016
|
972. ЭОМ ЭСН (освещение) ЭК ЭГ ПЗ Девяти этажный жилой дом, 3 секции Рм - 323,26 кВт | AutoCad
В составе объекта имеются три секции. Вводно-распределительные устройства каждой секции (ВРУ №№1, 2, 3) запитаны отдельными взаимно-резервируемыми кабельными линиями от РУ-0,4кВ существующей ТП-307 10/0,4кВ.
Электроснабжение выполняется бронированным кабелем с алюминиевыми жилами типа ВБбШВнг 4х185мм2 в траншее, глубина заложения кабелей 0,7м от планировочной отметки земли, кроме мест, указанных на плане. Расстояние между кабелями 0,4кВ в свету 100мм. Минимальный радиус изгиба кабелей ВБбШВнг 4х185мм2-930мм. До начала производства работ уточнить отметку пересечений проектируемых кабелей с существующими коммуникациями. Рытье траншеи при выходе из ТП, вводах в здание и при пересечении с другими коммуникациями производить вручную. Снизу траншея должна иметь подсыпку, а сверху засыпку слоем мелкой, просеянной земли, не содержащей камней, строительного мусора и шлака (ПУЭ п. 2.3.83).
При пересечении с инженерными коммуникациями и проезжими дорогами, кабели прокладываются в асбестоцементных трубах диаметром - 100мм по ГОСТ 1839-80.
Расстояние от кабеля, проложенного непосредственно в земле, до фундаментов зданий и сооружений должно быть не менее 0,6м, согласно ПУЭ п. 2.3.85.Кабели следует прокладывать с запасом 2 %, который достигается укладкой «змейкой». Укладка запаса в виде колец (витков) запрещается.
В РУ-0,4 кВ ТП-307 предусматривается установка 2-х дополнительных рубильников типа РЕ 19-41 с предохранителями ППН-630 на 1-ой и 2-ой с.ш. для питания 2-x распределительных панелей, содержащих по 3 рубильника РЕ 19-37 с предохранителями ППН-400 для подключения проектируемых кабельных линий 0.4 кВ.
В качестве ВРУ секций использованы:
- вводная панель - УВР1201;
- распределительная панель – ВРУ 1-49-03.
Предусматривается неавтоматическое (ручное) взаимное резервирование вводов.
В лестнично-лифтовых холлах предусмотрена установка этажных учетно-распределительных щитков ЩЭУ утопленного исполнения оборудованные электронными счетчиками активной энергии и аппаратами защиты вводов в квартиры.
В качестве квартирных щитов устанавливаются щиты типа ЩРв-12-УХЛ3 утопленного исполнения с предусмотренным в них выключателем нагрузки (установка вводного УЗО не потребуется т.к счетчик NP-06 TD MME.1F.1SM-U, установленный в этажном щите, содержит встроенное УЗО на ток 100мА) и место для установки модульных автоматических выключателей и УЗО.
Распределительные и групповые силовые сети выполняются алюминиевым и медным 3-х (L,N,PE - проводниками) и 5-ти (A,B,C,N,PE - про-водниками) жильными негорючими кабелями с умеренным дымовыделением АВВГнгLS и ВВГнгLS в ПВХ каналах, пустотах перекрытий, штрабах под слоем штукатурки и строительных конструкциях.
Дата добавления: 10.04.2009
|
973. ЭС Реконструкция танцевальной площадки | Компас
1. Демонтаж проводов марки А 16. Длина участка 0.08 км.
2. Демонтаж опор: простых- 5шт.
3. Установка железобетонных опор
- промежуточных №№ 2,3,4,6,7,12,13,15,16,18;
- анкерных №№ 8,14,19;
- угловых анкерных №№ 5,9,10,11,17.
5. Монтаж металлоконструкций промежуточной опоры №12 на сущ. стойку
6. Подвеска проводов марки СИП-1 А 1х16 + 1х25: на двухцепной опоре 0.187 км; на одноцепной опоре 0.393 км.
7. Установка устройства ответвления УОК на опоре №9.
8. На участке оп.5 -оп.9 ВЛИ проходит в три цепи (ул. освещ., питание танц. площадки, питание прожекторов. Опоры устанавливаются в сверленые котлованы с заглублением на 2,2 м согласно чертежам. Для защиты от грозовых перенапряжений выполняется заземление опор с Rзаз=30 Ом (грунт-суглинок с = до 200 Ом м), с прокладкой по стойкам опор заземляющего проводника.
9. Проектируемая ВЛИ 0.4кВ не имеют пересечения с инженерными коммуникациями.
10. Организационно-техническая подготовка и осуществление строительства обеспечивается выполнением требований СНиП 3.01.01-85 «Организация строительного производства». Все работы следует выполнять в соответствии с технологическими картами и типовой схемой по производству работ стреловыми самоходными кранами при строительстве ВЛ 0,4-35 кВ.
Порядок выполнения работ определяется ППР, разрабатываемым подрядчиком и согласованным с энергоснабжающей организацией. При производстве работ соблюдать требования СНиП III-4-80.
11. Пожарная безопасность ВЛ обеспечивается применением несгораемых конструкций, автоматическим отключением токов короткого замыкания, заземлением опор, применением изолированных проводов, соблюдением безопасных по схлестыванию расстояний между проводами разных фаз.
Общие данные.
План электроснабжения танцевальной площадки
Однолинейная схема питания уличного освещения
Схема управления уличным освещением
Однолинейная схема электроснабжения танцевальной площадки
Промежуточная одноцепная опора П31 (и двухцепная опора П32)
Схема установки стойки
Угловая анкерная опора УА31 (и двухцепная опора УА32)
Схема установки стойки
Анкерная (концевая) опора А31 Схема установки стойки
Схема установки уличного светильника
Схема ввода в здание.
Расчет заземляющего устройства
Спецификаця оборудования и строительных изделий ВЛИ
Дата добавления: 15.09.2016
|
974. Курсовий проект - Газопостачання населеного пункту у м. Чернігів | AutoCad
1.Вступ
2. Визначення кількості жителів населеного пункту
3. Визначення витрат газу
4.Потреби теплопостачання
5.Потреби промислових підприємств
6. Розрахункові витрати газу
7.Основні вимоги до розміщення ГРП.
7.1 Обладнання і устаткування.
8. Визначення кількості мережних ГРП
8.1 Основні вимоги до розміщення ГРП і ГРУ
8.2 Вибір типу ГРП
9. Визначення оптимальної кількості мережних ГРП
10. Загальні положення при проектуванні систем газопроводів середнього (високого) та низького тиску
10.1 Трубопроводи
10.2 Арматура
11. Гідравлічний розрахунок газопроводів середнього (високого) тисків
12. Гідравлічний розрахунок газопроводів низького тиску
12.1 Визначення вузлових витрат.
12.2 Визначення розрахункових витрат газу
13 Газорегуляторний пункт (ГРП)
13.1 Призначення ГРП
13.2 Види ГРП.
13.3Принцип роботи ГРП.
13.4 Опис і різниця між собою видів ГРП
Список літератури
Вихідні данні
1.Площа житлової забудови :
Район №1 144,76 га.
Район №2 333,04 га.
2.Поверховість забудови
Район №1 8 поверхів.
Район №2 3 поверхів.
3.Теплопостачання у всіх районах централізовано.
4.Гаряче водопостачання :
Район №1 централізоване.
Район №2 автоновне(газові водонагрівачі).
5.В місті знаходяться п’ять великих промислових підприємств:
1.ПП-1 –цегельний завод ,встановлена потужність грегатів Q1=10 МВт.
2.ПП-2 – меблева фабрика,Q2=7 МВт.
3.ПП-3 – машинобудівний завод,Q3=5 МВт.
4.ПП-4 – тютюнова фабрика,Q4=3 МВт.
5.ПП-5 – молокозавод,Q5=1 МВт.
6.Джерелом газопостачання м.Чернігів служить газорозподільна станція,що знаходиться на західній околиці міста.
7. Кліматичні данні прийнято відповідно до СНиП 2.01.01-82 і для району будівництва вони становлять:
1.Розрахункова температура зовнішнього повітря для проектування систем опалення t0=-23°C.
2.Розрахункова температура внутрішнього повітря у панівних приміщеннях будівлі чи споруди tв=20°C.
3.Те ж, вентиляції tвент=-10°C.
4.Середня температура зовнішнього повітря за опалювальний період t¯0=-1,7°C.
5.Тривалість опалювального періоду n0=126 діб.
Дата добавления: 15.09.2016
|
975. Курсовий проект - Семиповерховий цивільний будинок в’язевої системи з неповним каркасом 60 х 24 м в м. Одеса | PDF
ВИХІДНІ ДАНІ
І. КОМПОНОВКА КОНСТРУКТИВНОЇ СХЕМИ МОНОЛІТНОГО РЕБРИСТОГО ПЕРЕКРИТТЯ З БАЛКОВИМИ ПЛИТАМИ
3.1 Призначення попередніх розмірів елементів перекриття.
ІІ. РОЗРАХУНОК І КОНСТРУЮВАННЯ МОНОЛІТНОЇ БАЛКОВОЇ ПЛИТИ
2.1 Збір навантаження на перекриття
2.2 Обчислення розрахункових прольотів плити
2.3 Статичний розрахунок плити
2.4 Розрахунок арматури плити та її конструювання
ІІІ. РОЗРАХУНОК І КОНСТРУЮВАННЯ ДРУГОРЯДНОЇ БАЛКИ
3.1 Обчислення розрахункових прольотів другорядної балки
3.2 Обчислення навантажень, що діють на другорядну балку
3.3 Статичний розрахунок другорядної балки
3.4 Уточнення розмірів поперечного перерізу другорядної балки
3.5 Розрахунок повздовжньої арматури другорядної балки із умови міцності нормального перерізу
3.6 Розрахунок похилих перерізів другорядної балки
ІV. РОЗРАХУНОК І КОНСТРУЮВАННЯ ЗАЛІЗОБЕТОННОЇ КОЛОНИ ПЕРШОГО ПОВЕРХУ
4.1 Обчислення навантажень на колону від конструкцій покриття та від ваги снігового покрову
4.2 Обчислення навантаження від власної ваги колони
4.3 Обчислення розрахункового зусилля в колоні
ВИХІДНІ ДАНІ
Клас наслідків СС2. Призначення – цивільний будинок.
Поздовжній крок колон 6 м .
Поперечний крок колон 8 м .
Кількість поверхів – n=7.
Висота поверхів H=3,3м.
НАВАНТАЖЕННЯ:
- власна вага конструкцій покрівлі і підлоги – за індивідуальним проектом;
- снігове навантаження за ДБН В 1.2 – 2006.
- змінне корисне навантаження на перекриття v0=3,3кН/м2.
Розрахунковий опір грунту R0=420МПа.
Матеріал цегляних конструкцій М100.
Дата добавления: 18.09.2016
|
© Rundex 1.2 |
