%20
Найдено совпадений - 2012 за 0.00 сек.
 1771. ЭТР Молодежный центр | AutoCad
Управление освещением предусматривается местными выключателями. Обслуживание светильников предусматривается с лестниц-стремянок.
Для защиты людей от поражения электрическим током в осветительных щитках предусмотрена установка дифференциальных автоматических выключателей АД-32 на линиях, питающих штепсельные розетки.
Питающие и распределительные сети выполняются кабелями ВВГнг(А)-LS в гофрированной трубе из ПВХ в штробе под слоем штукатурки.
Рабочим проектом предусмотрено устройство наружного контура заземления, выполненного из полосовой стали 40х4 мм и угловой стали 50х50х5 мм. Сопротивление защитного заземляющего устройства подтвердить лабораторным испытанием. В случае, если величина защитного заземляющего устройства больше 4 Ом, то необходимо добавить количество вертикальных заземлителей. Монтаж электропроводки и защитное заземление выполнить в соответствии с ПУЭ и СНиП 3.05.06-85 "Электротехнические устройства".
Годовой расход: 27,6705 тыс. кВт*час/год.
1.Общие данные
2.ЩУР. Принципиальная схема распределительной сети ~380/220B
3.ЩРВ1. Принципиальная схема распределительной сети ~380/220B
4.Отключение вентиляции при пожаре. Схема электрическая принципиальная и подключений
5.План расположения электрооборудования и прокладки электрических сетей на отм. 0,000
6.План заземления на отм. 0,000
7.ЩО1. Схема групповых сетей
8.Электроосвещение. План на отм. 0,000
Дата добавления: 29.03.2021
|
|
 1772. Курсовий проект - Організація процесу виробництва продукції в існуючому формувальному цеху за агрегатним способом | AutoCad
1. Загальна частина 3
1.1. Характеристика продукції 3
1.2. Характеристика технологічної лінії 4
2. Транспортно-технологічна схема виготовлення виробів 6
3. Такт випуску продукції 10
4. Поопераційна трудомісткість виготовлення виробу 11
5. Тривалість стадійних процесів 15
6. Організація часткового виробничого процесу 18
7. Циклограма роботи машин технологічної лінії 19
8. Список використаної літератури 25
Характеристика базового виробу.
1 Довжина виробу мм 3600
2 Ширина виробу мм 3600
3 Товщина виробу мм 180
4 Об’єм бетону м3 2
5 Кількість шарів бетону шт 2
6 Кількість просторових каркасів шт 1
7 Вага одного просторового каркасу кг 80
8 Кількість вкладишів прорізоутворювачі шт 1
9 Вага одного вкладиша прорізоутворювача кг 5
10 ЗД після укладання 1 шару б.с. шт 4
11 Закладні деталі шт 4
12 Петлі після укладання 1 шару б.с. шт 4
13 Кількість виробів у формі шт 1
Характеристика технологічної лінії
Виготовляється виріб: панель перекриття.
Тип технологічної лінії : агрегатна.
I – Пост розпалублення
ІІ – Пост армування
ІІІ – Пост формування
IV - ТВО
V – Пост контролю та армування виробів.
Характеристика обладнання
1. Бетоноукладач Кількість бункерів шт. 1
Об’єм бункерів м3 2,0
Швидкість переміщення при транспортуванні м/хв 10,0
Швидкість переміщення при укладанні м/хв 6,0
2. Пристрій для закриття та відкриття бортів Тривалість відкривання хв 2,0
Тривалість закривання хв. 1,5
3. Кран мостовий Швидкість переміщення крану м/хв 60
Швидкість переміщення коретки м/хв 15
Швидкість підйому/опускання гаку м/хв 10
4. Вивізний візок Швидкість переміщення при транспортуванні м/хв 16
Швидкість переміщення м/хв 20
5. Кран консольний Час повороту на 180⸰ хв 2,0
6. Штовхач конвеєра Швидкість переміщення м/хв 3,0
7. Бункер для видачі бетону Швидкість переміщення м/хв 15
Час завантаження або вивантаження бет.суміші хв 1,0
Об’єм бункера м3 1,0
8. Транспортер подачі бетонної суміші Швидкість подачі м3/хв 0,5
9. Віброплощадка Час ущільнення хв 2,5
10. Машина для чищення форм Швидкість переміщення м/хв 2,0
11. Каретка порожиноутворювача Швидкість переміщення м/хв 8,0
12. Рейки підйомні Час підйому або опускання хв 0,5
13. Особливість розпалублення виробів По одному +
Дата добавления: 30.03.2021
|
1773. Курсова работа - Технологічні процеси для верстатів з ЧПУ (Розробка керуючої програми обробки деталі "корпус редуктора") | Компас
1. Торцеве фрезерування бокових поверхонь, витримка розміру 380 h14, шорсткості Ra3.2. Досягаються однократним проходом на сторону торцевою фрезою Ø200.
2. Обробка основних бокових отворів Ø110Н7, Ø130Н7 згідно таблиць може виконуватись двократним фрезеруванням кінцевою фрезою та двократним розточуванням. Фрезерування можна виконувати кінцевою фрезою Ø50 Фреза 223-0105 ГОСТ17026-71.
3. Нарізка нарізі М10 на бокових поверхнях може виконуватись етапами: центрування свердлом Ø16, свердління отвору Ø8 спіральним свердлом 2300-0700 ГОСТ 4010-77, свердління отвору Ø10 свердлом 2300-0713 ГОСТ 4010-77; нарізання нарізі М10 виконувати мітчиком ГОСТ 3266-81, нарізання різі М12 виконувати мітчиком ГОСТ 3266-81.
Дата добавления: 11.04.2021
|
 1774. Дипломний проект - Конструкторсько-технологічна підготовка виготовлення деталі «Шків» | Компас
В зубчастій передачі рух передається за допомогою пари зубчастих коліс. Менше зубчасте колесо прийнято називати шестернею, а більше - колесом. Зубчасті передачі - самий розповсюджений вид передач, так як надійно можуть передавати потужності від долі до десятків тисяч кіловат.
Вибір матеріалу шківів залежить від призначення передачі та умов її роботи. В якості матеріалів коліс використовують сталі, чавуни та пластмаси.
Для виготовлення деталі "Шків" використовується чавун СЧ-20 ГОСТ 1412-85, що відноситься до сірих чавунів.
Зміст:
Вступ
ТЕХНОЛОГІЧНИЙ РОЗДІЛ
1.1. Призначення та аналіз конструкції деталі.
1.2. Аналіз технологічності конструкції деталі.
1.3. Аналіз існуючих варіантів технологічних процесі.
1.4. Визначення програми випуску деталей та типу виробництва.
1.5. Вибір конструкції заготовки та способу її виготовлення.
1.6. Розробка технологічного маршруту виготовлення деталі «Шків».
1.7. Металорізальні верстати для обробки деталі «Шків».
1.8. Розрахунок загальних припусків на механічну обробку.
1.9. Розрахунок режимів різання.
1.10. Нормування технологічного процесу.
КОНСТРУКТОРСЬКИЙ РОЗДІЛ
2.1. Класифікація й основні вимоги.
2.2. Проектування та розрахунок спеціального пристосування.
2.2.1. Загальні відомості до запропонованого пристосування.
2.2.2. Розробка раціональної схеми базування заготовки на заданій операції.
2.2.3. Визначити похибку базування заготовки в пристрої, та зробити висновок про забезпечення заданої точності обробки.
2.2.4. Розробка схеми затискання т схеми взаємодії сил, визначення необхідної величини сили затиску заготовки.
2.2.5. Розрахунок елементів пристосування.
2.2.6. Вибір конструкції та проектування затискного механізму.
2.2.7. Техніко – економічне обґрунтування конструкції пристрою.
2.3. Розрахунок контрольно - вимірювального інструменту
для контролю отвору Æ32Н7.
Список використаної літератури
Дата добавления: 11.04.2021
|
1775. Курсовий проект - Розрахунок теплової схеми та підбір обладнання водогрійної котельні | AutoCad
1 макс./ 2 макс. 150/70C.
3 Середня температура зовнішнього повітря найхолоднішої п’ятиденки забезпеченістю 0,92 tр.з. -25
5 Середня температура зовнішнього повітря в найбільш холодний місяць -6,6
6 Максимальне теплове навантаження на системи опалення Qо. макс. (з урахуванням втрат теплоти) 17
7 Максимальне теплове навантаження на системи вентиляції Qв. макс. (з урахуванням втрат теплоти) 6,2
8 Максимальне теплове навантаження на системи гарячого водопостачання Qг.в. макс. (з урахуванням втрат теплоти) 9,3
9 Температура води на виході 1в.к. з водогрійного котла (опалювальний період) 150 C
10 Температура води на виході 1в.к. з водогрійного котла (неопалювальний (літній) період) 120 C
11 Температура води на вході 2в.к. у водогрійний котел (опалювальний та неопалювальний періоди) 70 C
12 Температура вихідної води для холодного періоду tх.з. 5 C
13 Температура вихідної води для теплого періоду tх.л. 15 C
14 Температура вихідної води перед хімводоочищенням: tхво . 20 C
15 Температура гарячої води системи гарячого водопостачання: tг. 60 C
16 Температура підживлювальної води після охолоджувача деаерованої води tпідж. 70 C
17 Тиск в атмосферному деаераторі 0,12 МПа
18 Температура деаерованої води на виході з деаератора 104 C
19 ККД теплообмінників 0,98
ЗМІСТ:
Вихідні дані 3
1.Розрахунок теплової схеми водогрійної котельні за максимально зимового режиму 6
2.Розрахунок теплової схеми водогрійної котельні за середнього режиму найбільш холодного місяця 10
3.Розрахунок теплової схеми водогрійної котельні за літнього режиму 14
4. Зведений розрахунок теплової схеми водогрійної котельні 18
5. Підбір водогрійних котлів 21
6. Аеродинамічний розрахунок газового тракту 24
7. Аеродинамічний розрахунок повітряного тракту 26
8. Розрахунок і підбір димососів 27
9. Розрахунок і підбір дуттьових вентиляторів 28
10. Розрахунок і підбір теплообмінника 30
Список літератури та джерел інформації 31
Дата добавления: 13.04.2021
|
1776. Курсовий проект - Електропостачання сільського населеного пункту | Компас
В роботі також виконано вибір перерізу проводів в мережі 0,38 та 10 кВ та виконано їх перевірку за допустимою втратою напруги. Проведено розрахунок струмів короткого замикання мережі 10 та 0,38 кВ. Виконано вибір обладнання мережі 10 та 0,38 кВ. До встановлення в мережі 10 кВ прийнято: вимикач ВПМ-10-20/630У3, роз’єднувачі РВЗ-10/400У2 та
РЛНД- 10/400У1, а в мережі 0,38 кВ автоматичні вимикачі серії ВА51.
В курсовій роботі також розраховано параметри релейного захисту лінії 10 кВ – максимального струмового захисту та струмової відсічки. Розглянуті питання влаштування електричних мереж населеного пункту.
ЗМІСТ:
ВСТУП 6
1. РОЗРАХУНОК НАВАНТАЖЕНЬ НА ВВОДАХ ДО СПОЖИВАЧІВ 7
1.1 Розрахунок навантажень на вводі до групи житлових будинків 7
1.2 Розрахунок потужності зовнішнього освітлення населеного пункту 7
2. ВИЗНАЧЕННЯ МІСЦЯ РОЗМІЩЕННЯ СПОЖИВЧИХ ТРАНСФОРМАТОРНИХ ПІДСТАНЦІЙ 10/0,4 кВ 8
2.1 Розрахунок координат центра навантаження 8
2.2 Трасування повітряних ліній напругою 0,38 кВ 10
3. РОЗРАХУНОК НАВАНТАЖЕНЬ ПОВІТРЯНИХ ЛІНІЙ НАПРУГОЮ 0,38 кВ 11
4. ВИЗНАЧЕННЯ ПОТУЖНОСТІ ТА КІЛЬКОСТІ СИЛОВИХ ТРАНСФОРМАТОРІВ 10/0,4 кВ 16
4.1 Визначення розрахункової потужності підстанції 10/0,4 кВ 16
4.2 Вибір кількості та номінальної потужності силових трансформаторів підстанції 10/0,4 кВ 17
5. РОЗРАХУНОК НАВАНТАЖЕНЬ ПОВІТРЯНИХ ЛІНІЙ НАПРУГОЮ 10 кВ 18
6. ВИЗНАЧЕННЯ ДОПУСТИМОЇ ВТРАТИ НАПРУГИ В МЕРЕЖІ 19
7. ВИБІР ПЕРЕРІЗІВ ПРОВОДІВ ПОВІТРЯНИХ ЛІНІЙ НАПРУГОЮ 10 ТА 0,38 кВ 21
8. ПЕРЕВІРКА ПОВІТРЯНОЇ ЛІІЇ 0,38 кВ НА КОЛИВАННЯ НАПРУГИ ПІД ЧАС ПУСКУ ПОТУЖНОГО ЕЛЕКТРОДВИГУНА 22
9. РОЗРАХУНОК СТРУМІВ КОРОТКОГО ЗАМИКАННЯ МЕРЕЖІ 23
9.1 Розрахунок струмів короткого замикання мережі 10 кВ 23
9.2 Розрахунок струмів короткого замикання мережі 0,38 кВ 26
10. ВИБІР ЕЛЕКТРИЧНИХ АПАРАТІВ НАПРУГОЮ 10 ТА 0,38 кВ 28
10.1 Вибір електричних апаратів напругою 10 кВ 28
10.2 Вибір електричних апаратів напругою 0,38 кВ 31
11. РОЗРАХУНОК РЕЛЕЙНОГО ЗАХИСТУ ПОВІТРЯНОЇ ЛІНІЇ НАПРУГОЮ 10 кВ 33
11.1 Розрахунок максимального струмового захисту повітряної лінії напругою 10 кВ 33
11.2 Розрахунок струмової відсічки повітряної лінії напругою 10 кВ 35
12. ОБЛАДНАННЯ МЕРЕЖ 10 ТА 0,4 кВ, ЩО ПРОЕКТУЮТЬСЯ 37
Дата добавления: 13.04.2021
|
1777. Дипломний проект - Залізничний вокзал на станції Роздільна | AutoCad
Ростверки – залізобетонні монолітні. Стіни – бетонні блоки стін підвалів
Каркас. Будинок вирішений по неповній каркасній системі, у зв’язку з нетрадиційною формою його як у плані так і по висоті.
Колони – монолітні залізобетонні в опалубці зі сталевих електрозварювальних труб.
Система сталевих балок перекриттів з монолітним залізобетонним перекриттям створює необхідний твердий диск у каркасі будинку і вирішує задачу стійкості і просторової цілісності будинку. Додатковим конструктивним елементом, що підвищує загальну просторову твердість будинку, є застосовані в проекті несучі стіни товщиною 380 мм із силікатної цегли.
При проектуванні будинку враховані вимоги ДБН В.2.6-31:2016 «Теплова ізоляція будівель» і наказів Державного комітету України по справах містобудування й архітектури по теплозахисту конструкцій, що обгороджують.
Конструкція покрівлі запроектована з чотирьох секцій. Перша секція розташована над вестибулем на висоті 12,8 м і являє собою трапецію з основами 36 і 12,0 м і висотою 12,0 м. Покриття вирішене у виді плоских трикутних ферм прольотом 12,0 м, 6,0 м з ухилом поясів приблизно 100, розташованих із кроком 6,0 м. Ферми по верхніх поясах з'єднуються шестиметровими прогонами з кроком 3,0 м і системою зв'язків по контурі покриття. По нижніх поясах ферми з'єднуються балками з кроком 1,5 м і системою контурних зв'язків.
Просторова стійкість забезпечується вертикальними зв'язками і горизонтальними зв'язками по верхніх і нижніх поясах кроквяних ферм. Ферми виконуються з прокатних кутників, прогони і зв'язки – із гнутих профілів. Балки перекриття й елементи, що обрамляють, виконуються з прокатних профілів. По прогонах укладається профільований настил під полегшену покрівлю. Два відсіки в осях 1-5 і в осях 9-12 перекриваються фермами прольотом 9,0 і 6,0 м. Крок ферм 6,0 м.
Зміст
Анотація
Вступ
Розділ 1. Архітектурно-будівельний
1.1. Коротка характеристика м. Роздільна, залізничного вузла й існуючого залізничного вокзалу
1.2 Генеральний план
1.3 Призначення і потужність
1.4 Природнокліматичні й інженерно-геологічні умови
1.5 Об’ємно – планувальне рішення будівлі
1.6 Архітектурно – конструктивне рішення будівлі
1.7 Інженерно – технічне обладнання
1.7.1 Водопостачання і каналізація
1.7.2 Опалення і вентиляція
Розділ 2. Розрахунково – конструктивний
2.1 Визначення розрахункових навантажень та жорсткісних параметрів конструкцій
2.1.1.Визначення постійних навантажень
2.1.2.Снігове навантаження
2.1.3.Корисне навантаження
2.2 Розрахунок металевих конструкцій балкової клітки.
2.2.1 Розрахунок другорядної балки
2.2.2. Розрахунок головної балки
2.2.3 Розрахунок вузлових з’єднань конструкцій балкової клітки.
2.3. Проектування позацентрово-стисненої колони із трубобетону.
2.3.1. Вибір розрахункової схеми та визначення навантажень на колону.
2.3.2 Розрахунок з’єднань колони
2.4. Розрахунок фундаменту
2.4.1 Оцінка інженерно - геологічних умов
2.4.2 Розрахунок пальового фундаменту
3. Розділ організації будівництва та технології
будівництва.
3.1. Умови забезпечення будівництва.
3.2. Обґрунтування тривалості будівництва.
3.3 Визначення складу та об’ємів будівельно-монтажних робіт, а також затрат праці, машин і матеріалів.
3.4. Вибір методів виконання робіт.
3.5 Вибір комплектів будівельних машин та механізмів
3.6. Технологія виконання робіт
Технологічна карта на вертикальне занурення залізобетонних паль
3.6.1. Призначення та ефективність використання карти.
3.6.2.Нормокомплекти для проведення пальових робіт
3.6.3. Організація пальових робіт і праці робітників
3.6.4. Вказівки по техніці безпеки
3.6.5. Основні вимоги до якості і технічній прийомці робіт
3.6.6. Калькуляція трудових витрат
3.6.7. Підрахунок техніко – економічних показників.
3.7. Календарний план будівництва
3.7.1 ТЕП календарного плану
3.8. Проектування будівельного генерального плану.
3.8.1 Розрахунок побутових тимчасових приміщень адміністративно-побутового призначення.
3.8.2 Розрахунок складських приміщень і площадок.
3.8.3. Забезпечення будівництва електроенергією.
3.8.4 Розрахунок забезпечення будівництва
тимчасовим водопостачанням .
4. Науково-дослідницька робота.
НОВІ ТЕХНОЛОГІЇ ПРИ ОЧИЩЕННІ СТІЧНИХ ВОД ЗА СИСТЕМОЮ СПОРУД БЛОЧНОГО ТИПУ „ЕКОКОМПЛЕКТ-500”
4.1. Загальні положення та оцінка забруднення водного об’єкту.
4.2. Вибір методів очищення води.
4.3. Технологія будівництва ємнісних споруд.
4.4 Вимоги до матеріалів для ємнісних споруд
4.5. Гідравлічні випробування ємнісних споруд
5. ОХОРОНА ПРАЦІ. Охорона природи
Дата добавления: 22.04.2021
|
1778. Курсовая работа - Описание цеха по подготовке семян к производству халвы | Компас
Правила приймання
1. Приймання соняшнику можливе тільки на підставі документа, що засвідчує його якість і безпеку, в якому додатково зазначають клас за кислотним числом олії, клас за натурою, а також ураженість соняшнику білою або сірою гниллю (в разі ураженості).
2. Приймання соняшнику здійснюють згідно з ГОСТ 10852.
3. Для визначення якості заготовлюваних насіння і перевірки якості поставлених насіння на відповідність їх вимогам нормативно-технічної документації від кожної партії відбирають середню пробу масою не менше 2,0 кг для крупнонасінних культур (арахіс, рицина, соняшник, соя) або не менше 1,0 кг для дрібнонасінних культур, виділену з об'єднаної проби.
4. При прийманні кількох однорідних за якістю насіння партій, що надійшли від одного колгоспу, радгоспу або глибинного пункту протягом оперативних доби, якість насіння цих партій визначають по середній пробі, виділеної з середньодобової проби.
5. Масу об'єднаної проби, що відбирається від партії переміщуються насіння, встановлюють з розрахунку не менше 100 г на кожну тонну насіння в партії.
6. Для формування об'єднаної проби від партії переміщуються насіння масою до 100 т відбирають по одній точковій пробі масою не менше 300 г від кожних 3 т переміщуються насіння цієї партії; при масі партії до 200 т - по одній4-ТЖ-87.2021.181.001.
7. точковій пробі масою не менше 500 г від кожних 5 т; при масі партії до 400 т - по одній точковій пробі масою не менше 1000 г від кожних 10 т; при масі партії понад 400 т - по одній точковій пробі масою не менше 2000 р від кожних 20 т переміщуються насіння цієї партії. Точкові проби відбирають через рівні проміжки часу в залежності від маси партії і швидкості переміщення насіння.
8. Результати визначення якості насіння середньої проби, виділеної з об'єднаної чи середньодобової проби, поширюють на всю партію або на всі однорідні за якістю насіння партії.
9. При контрольному (повторному) визначенні за остаточний результат приймають результат початкового визначення, якщо розбіжність між результатами первинного і контрольного (повторного) визначення не перевищує допустиме розходження, яке встановлюється за результатом контрольного (повторного) визначення, а якщо перевищує - то за остаточний приймають результат контрольного ( повторного) визначення.
10.Допустиме розбіжність при визначенні конкретного показника якості встановлено стандартом на відповідний метод визначення.
Зміст:
1 Історія, структура і перспективи розвитку підприємства
2 Характеристика готової продукції
3 Характеристика сировини, основних і допоміжних матеріалів
4 Опис технологічного процесу
5 Матеріальний баланс виробництва
6 Основне та допоміжне обладнання, внутрішньоцеховий транспорт
7 Енергетичні витрати виробництва
8 Норми технологічного режиму, контроль та керування технологічним процесом,
засоби автоматизації
9 Стандартизація і контроль якості продукції
10 Аварійні ситуації виробництва
11 Характеристика виробничих приміщень і компонування обладнання
12 Допоміжні, складські, адміністративно-господарські та побутові приміщення
13 Засоби та заходи охорони праці
14 Засоби та заходи охорони довкілля
15 Організаційно-економічна частина
16 Шляхи раціоналізації та вдосконалення виробництва
Список літератури
Дата добавления: 26.04.2021
|
1779. АГСВ Автоматический контроль загазованности | Компас
Датчики сигнализатора имеют уровень взрывозащиты, повышенная надежность против взрыва по ГОСТ 12.2.020, обеспечиваемый видами взрывозащиты: взрывонепроницаемая оболочка (d) по ГОСТ 22782.6 . Датчики предназначены
для применения во взрывоопасных зонах согласно классификации гл. 7.3.
"Правил устройства электроустановок", в которых возможно образование
взрывоопасных смесей газов и паров с воздухом категории ІІА группы Т1 по
ГОСТ 12.1.011. Блок управления устанавливается вне взрывоопасных зон.
Первичные средства автоматизации устанавливаются по месту, на ж.б.-конструкциях, вторичные приборы, а также аппаратура, питания и сигнализации - на стене в помещении отделения.
Кабельные трассы прокладываются в трубе гофрированной из не горючего ПВХ по стенам, в металлорукаве РЗ-Ц, в каб. лотке 40х20, подвешиваются на троссе.
Общие данные
Схема автоматизации. Ввод природного газа
Схема автоматизации. Природный газ к шахтной печи, к эндогенератру и шкафу распределения технологических газов
Схема электрическая принципиальная контроля и регулирования загазованности
Схема соединения внешних проводок. Варта 1-03 поз.1
Схема соединения внешних проводок. Варта 1-03 поз.2
План расположения оборудования и внешних проводок
Дата добавления: 29.04.2021
|
1780. Курсовий проект - МДК Підсилення конструкцій робочої площадки виробничої будівлі | AutoCad
Розміри у плані
L1 = 13 м;
L2 = 5 м;
L3 = 4 м;
n = 4.
3. Крок балок настилу БН: 1,3 м.
4. Тип настилу: ст.
5. Відмітка підлоги робочої площадки, м: 10,4.
4. Характеристичне навантаження на перекриття, кПа: 20.
5. Матеріал сталевих конструкцій:
- балок настилу: С375; - головних балок: С285; -колон: С255;
6. Орієнтація осей перерізу відносно головної балки: в
7. Конструкція підлоги: а
а) асфальтобетон (t=25мм); підстилаючий шар з бетону класу С8/10 (t=80,мм); сталевий робочий настил.
8. Границя текучості сталі балок і колон за випробуванням зразків:
m10_1 Ryni = 215, 228, 199, 239, 225, 246, 217, 236, 229, 247
9. Відсоток підвищення несучої здатності елементів, 50%
10. Відсоток зусилля в елементах на час підсилення, 25% (від несучої здатності).
11. Тимчасовий опір сталі балок і колон: Run0=1,4Ryn0
12. Матеріал підсилення балок С255
13. Рік спорудження будівлі: 1935
14. Спосіб підсилення: збільшенням перерізу:
15. Клас наслідків (відповідальності) будівлі: СС2.
16. Клас конструкцій за НДС: 1-й.
17. Середовище експлуатації: середньоагресивне.
18. Будівля: неопалювана.
Дата добавления: 29.04.2021
|
1781. Курсовий проект - Газопостачання (105000 люд. ) м. Житомтр | AutoCad
1. Вихідні дані
2. Газопостачання міста
2.1. Характеристика об’єкту газифікації
2.2. Визначення густини і теплоти згорання природного газу
2.3. Розрахунки витрат газу на побутові та комунальні потреб
2.4. Розрахунки річних та годинних витрат газу на потреби опа-лення, вентиляцію та гаряче водопостачання
2.4.1 Витрати газу на потреби опалення та вентиляцію
2.4.2. Витрати газу на гаряче водопостачання
2.5. Розподіл навантажень витрат газу
2.6.Вибір та обгрунтування системи газопостачання
2.7.1. Визначення оптимальної кількості ГРП
2.8.2. Підбір обладнання для ГРП
2.9. Гідравлічні розрахунки газопроводів
2.9.1. Мета гідравлічних розрахунків газопроводів
2.9.2. Розрахункові формули
2.9.3. Методика гідравлічних розрахунків газопроводів за
номограмами
2.9.4. Розрахункові витрати газу на ділянках
2.9.4.1. Газопроводи з зосередженими споживачами
2.9.4.2. Газопроводи з рівномірно розподіленними
споживочами
3. Газопостачання житлового будинку
3.1. Загальні положення
3.2. Визначення розрахункових витрат
3.3. Гідравлічні розрахунки дворових та внутрішніх
газопродів
Література
| | | | |
|
|
|
| | | | | |
|
|
|
| | | | | |
|
|
|
| | | | | |
|
|
|
|
Дата добавления: 29.04.2021
1782. Курсовий проект - Вентиляція школа на 400 місць в м. Рівно | AutoCad
Віконні отвори заповнені склопакетами. Розмір вікон 1,75м х 1,4м (h).
Перекриття будівлі із збірних багатопустотних плит завтовшки 240мм. По ж/б плитах другого поверху є шар утеплювача із стягуванням з цементно-піщаного розчину 5 = 20мм. Утеплювач - керамзитовий гравій щільністю 300 кг/м.
Будівля без підвалу.
Підлоги паркетні, по чорній підлозі - на лагах по стовпчиках. Товщина паркетної клепки 20мм, чорна підлога з соснових дошок завтовшки 40мм.
Вхідні двері - подвійні.
Зміст:
Загальні дані
1. Розрахункові параметри зовнішнього повітря
2. Розрахункові параметри внутрішнього повітря
3. Визначення кількості шкідливостей, що поступають в приміщення
3.1 Розрахунок надмірних теплонадходжень
3.1.1. Теплонадходження від людей
3.1.2. Теплонадходження за рахунок сонячної радіації
3.1.2.1. Теплонадходження через скління
3.1.2.2. Теплонадходження через покриття
3.1.3. Теплонадходження від охолоджених продуктів
3.1.7. Тепловий баланс
3.2. Визначення вологовиділень
3.2.1. Вологовиделення від людей
3.2.2. Вологовиделення від гарячої їжі
3.2.3. Вологовиділення від поверхні води
3.3. Надходження діоксиду вуглецю від людей
4. Розрахунок процесів обробки повітря і визначення розрахункового повітрообміну за допомогою I-d діаграми
4.1. Теплий період
5. Розрахунок повітрообміну по нормативній кратності
6. Особливості пристрою вентиляції громадських будівель
6.1. Загальні вимоги до вентиляції цивільних будівель
6.2. Особливості вентиляції житлових будівель
7. Конструювання систем вентиляції
7.1. Прилади для огорожі зовнішнього повітря, повітророзподільне устаткування
7.2. Розміщення вентиляційних каналів і повітроводів
7.3. Розміщення припливних і витяжних установок
8. Розрахунок повітророзподілення
9. Аеродинамічний розрахунок систем вентиляції
10. Розрахунок повітряних фільтрів
11. Вибір вентилятора
Література
Дата добавления: 30.04.2021
|
1783. КМ(КЖ) Двухярусная эстакада L=34м | AutoCad
2. КЖ-1 План фундаментов эстакад, Ф-1, Разрез 1-1, Разрез 2-2,Спецификация металлических элементов фундаментов
3. КЖ-2 Сетка (поз. 2), Сетка (поз. 3), Сетка (поз. 4), Разрез 3-3, Узел 1, Вид А
4. КМ-1 План колонн и связей по колонна, Узел 5, Узел 6, План балок, косоуров и связей первого яруса эстакад (отм. +1.900),
5. КМ-2 План балок, косоуров и связей второго яруса эстакад (отм. +4.200), Вид А, Вид Б, Разрез 1-1
6. КМ-3 План настила и стоек ограждения первого яруса, План настила и стоек ограждения второго яруса, Узел 5, Узел 6
7. КМ-4 Узел 1, Вид В, Узел 2, Узел 3, Узел 4, Вид Г, Вид Д, Разрез 2-2, Разрез 3-3, Разрез 4-4
8. КМ-5 Узел 7, Узел 8, Узел 9, Узел 10, Узел 11, Узел 12,Узел 13, Узел 14, Вид Е, Вид Ж, Вид И, Вид К, Разрез 5-5
9. КМ-6 Узел 15, Вид Л, Разрез 6-6, Разрез 7-7
10. КМ-7 Узел 16, Вид М, Разрез 8-8
11. КМ-8 Узел 17, Узел 18, Узел 19, Узел 20, Узел 21, Вид Н, Вид П, Разрез 9-9, Разрез 10-10
12. КМ-9 Связь СВ-1, Связь СВ-2
13. КМ-10 Спецификация металлических элементов каркаса эстакады
Дата добавления: 30.04.2021
|
1784. Курсова робота - Проектування 2-х поверхового житлового будинку з дрібнорозмірних елементів м. Суми | Компас
1. План на відм 0.000
2. План на відм +2.800
3. Фасад 1-4
4. Фасад А-Д
5. План фундаментів
6. План міжповерхових перекриттів
7. Схема кроквяної системи
8. Розріз по східцях 1-1
9. Розріз по стіні
10. Конструктивні вузли
Вихідні умови проектування:
1. Місце будівництва - м. Суми.
2. Фундаменти – збірні з бетонних блоків залізобетонних плит.
3. Зовнішні стіни – полегшені цегельної кладки з термовкладишами.
4. Перегородки – цегляні.
5. Перекриття – по дерев’яних балках із заповненням щитовим накатом.
6. Сходи – по дерев'яних костурах і балках.
7. Дах – двоскатний.
8. Несучі елементи будівельної системи - бруси.
9. Стріха – черепиця.
10. Підлога в житлових приміщеннях – паркет.
11. Вікна – виконані за індивідуальним замовленням.
12. Двері – виконані за індивідуальним замовленням.
13. Опалення - автономне від опалювального казана.
14. Внутрішньоквартирна драбина- дерев’яна по косоурам.
15. Будівельно-кліматична зона – І.
16. Розрахункові зимові температури повітря найбільш холодної доби −34,2С, та найбільш холодної п’ятиденки -22С.
17. Район за сніговим навантаженням 1670 Па.
18. Район за вітровим навантаженням 420 Па, нормативне значення вітрового тиску 220 Па.
19. Кількість опадів за рік(min/середня/mах) – 228-586-886 мм.
20. Гідрогеологічні умови: ґрунтові води на глибині 2 м. від рівня землі (згідно завдання)
21. Відносна вологість(середня) 77%.
22. Температура повітря(середньорічна) 6,8С.
Дата добавления: 01.05.2021
|
1785. Магістерська робота - Оптимізація експлуатаційних характеристик цегляного личкувального шару | AutoCad
На типовому поверсі запроектовано по п'ять квартир: 1 однокімнатна, 3 двокімнатних, 1 трьохкімнатна. Просторова жорсткість будівлі забезпечується спільною роботою перекриттів і ядра жорсткості.
Фундамент - монолітний ригель на палях. Виходячи з економічних міркувань, прийнято для розробки фундамент з буронабивних паль. Внутрішні стіни підвалу монолітні. У розрахунково-конструктивному розділі проведено варіантне порівняння плоского монолітного безкапітельного перекриття і балочного монолітного перекриття. Виходячи з економічної доцільності приймаємо до проектування плоску монолітну залізобетонну плиту перекриття товщиною 200 мм з бетону класу С20/25, з арматурою класу А400С. Колони монолітні залізобетонні товщиною 500 мм, без капітельні, виконані з бетону класу С20/25 і арматури класу А400С.
ЗМІСТ МАГІСТЕРСЬКОЇ РОБОТИ:
Вступ 9
Розділ 1. Аналіз існуючих підходів щодо теми дослідження 12
1.1. Принципи проектування і зведення шаруватих кладок 12
1.2. Результати обстеження будівель із застосуванням шаруватих кладок 13
1.3. Існуючий рівень розробки проблеми 17
Розділ 2. Архітектурно-конструктивне рішення обраного для впровадження об’єкта будівництва 24
2.1. Вихідні дані для проектування 24
2.2. Генеральний план ділянки 24
2.3. Архітектурно-планувальне рішення будівлі 26
2.4. Теплотехнічний розрахунок зовнішнього стінового огородження 34
Розділ 3. Розрахунок та проектування підземної частини об’єкта 36
3.1. Вибір варіанту фундаменту 36
3.2. Збір навантажень 36
3.3. Визначення розрахункового опору ґрунту 39
3.4. Вибір глибини закладання ростверку і довжини палі 39
3.5. Проектування пальового фундаменту з буронабивних паль 46
3.6. Вибір раціонального типу фундаменту 51
Розділ 4. Розрахунок та проектування надземної частини об’єкта 53
4.1. Вихідні дані 53
4.2. Розрахунок каркаса (рами) 53
4.3. Розрахунок плити по балочній схемі 59
4.4. Розрахунок плоскої плити перекриття 73
4.5. Вибір раціонального типу плити 79
4.6. Розрахунок колон 80
Розділ 5. Технологія виробництва будівельних робіт 89
5.1. Технологія виробництва будівельних робіт 89
5.2. Розрахунки будгенплану 100
Розділ 6. Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях 119
6.1. Аналіз умов праці 119
6.2. Гігієнічна класифікація праці 120
6.3. Особливості роботи будівельників, небезпечні і шкідливі виробничі чинники на будівельних майданчиках 121
6.4. Аналіз виробничого травматизму в будівництві 124
6.5. Безпека праці при виконанні бетонних робіт 125
6.6. Загальні положення охорони праці при електрозварювальних роботах згідно ДСТУ 2456-94 125
Розділ 7. Економічне обґрунтування прийнятих рішень 131
Розділ 8. Теоретичне обґрунтування щодо застосування систем підсилення композитними матеріалами на прикладі з/б конструкцій, що згинаються 136
8.1. Методика розрахунку висоти горизонтального деформаційного шва 136
8.1.1. Загальні дані 136
8.1.2. Розрахунок впливу різних факторів 136
8.1.3. Характеристика розрахункової моделі 138
8.1.4. Розрахунок усадочних деформацій каркаса будівлі 139
8.1.5. Підбір складу бетону 140
8.1.6. Розрахунок величини температурних деформацій кладки 143
8.1.7. Розрахунок величини прогину плити перекриття 143
8.1.8. Визначення коефіцієнта пружності кладки 144
8.1.9. Визначення міцності кладки 145
8.1.10. Перевірка міцності кладки та розробка скінченно-елементної моделі 147
8.1.11. Призначення висоти деформаційного шва 149
8.2. Результати розрахунку висоти горизонтального деформаційного шва 149
8.2.1. Опис конструктивної схеми 150
8.2.2. Розрахунок деформацій усадки 153
8.2.3. Розрахунок величини температурних деформацій 157
8.2.4. Расчет величины деформации прогиба 157
8.2.5. Розрахунок початкового модуля пружності кладки і напружень 159
8.2.6. Розрахунок міцності позацентрово стиснутої кладки 160
8.2.7. Перевірка міцності кладки 162
8.2.8. Аналіз скінченно-елементної моделі кладки 163
8.2.9. Аналіз НДС різних типів кладки 164
8.2.10. Призначення висоти горизонтального деформаційного шва 170
8.2.11. Висновки за результатами розрахунку 170
8.2.12. Рекомендації по улаштуванню горизонтальних деформаційних швів 171
Список використаних джерел 174
Дата добавления: 02.05.2021
|
© Rundex 1.2 |
| |
